«Усик дуже хоче зіграти за Полісся. Може, після бою з Ф'юрі вийде»: Козак – про переможний гол Динамо
Полісся у меншості зробило неймовірний камбек проти Динамо – 3:2. Справжнім героєм матчу став Артем Козак, який віддав результативну передачу на Пилипа Будківського, а потім забив переможний гол. Варто зазначити, що Артем є вихованцем Динамо.
Редактор сайту sport-express.ua поспілкувався з Козаком про наступне:
- Завдяки чому вдалося перемогти Динамо.
- Що після матчу казав Усик.
- Які цінні поради давав Буткевич.
- Хто є фаворитом у боротьбі за чемпіонство УПЛ.
- Про початок кар’єри в Динамо.
- Про досвід роботи з Мельгосою, Ріанчо та Гомесом.
- Про період в ПАОКу, Арсеналі, Карпатах та Чорноморці.
- Про амбітну ціль та збірну України.
«Динамо з Ярмоленком і без нього – дві різні команди»
– Артеме, як Юрій Калитвинцев налаштовував команду на гру проти Динамо?
– Якогось особливого налаштування не було, всі розуміли, що граємо проти Динамо, тому тренер навіть зайвого нічого не говорив. В роздягальні було мало слів, команда якомога швидше чекала матчу.
– Полісся пропустило швидкий гол, але не знітилось і відігралось, а в меншості і зовсім зробило неймовірний камбек, забивши двічі за шість хвилин. Завдяки чому це сталося?
– Нічого особливого не сталося. Хлопці підбадьорили один одного, ми показали характер і зіграли за себе та вилученого Морозко. Ми показали, що можемо все! Навіть у меншості ми переважали Динамо. У Поліссі зібрався амбітний колектив, професіонали своєї справи, які розуміли ціну перемоги. У кожному матчі ми граємо лише за три очки.
– Ви стали справжнім героєм матчу, віддавши асист на Будківського, а потім, забивши переможний гол. Давайте почнемо з результативної передачі. Розіграш кутового – це була домашня заготовка?
– Звичайно, це награна комбінація. Я знав, що Будківський буде в тій зоні, і шукав його там передачею. Вийшло добре виконати, Пилип дуже класно прийняв м’яч і влучно пробив з розвороту.
Артем Козак проти Динамо. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– Розкажіть тепер про ваш гол.
– Я йшов на відскок, тому що розумів, що буде скидка від Будківського. Коли м’яч потрапив до мене, я побачив вільний нижній кут і не роздумуючи пробив правою у дальній. Вийшло вдало.
– Вас Динамо чимось здивувало чи ви були готові до такої гри?
– Динамо нічим не здивувало. Ми знали, що гра буде на високих швидкостях і готувалися до цього. Також ми були впевнені, що шанси в атаці у нас будуть і треба лише їх використати. Ми абсолютно чітко знали, що і як будемо робити на полі. Юрій Миколайович [Калитвинцев] нас добре підготував за тиждень. Все вийшло саме так, як ми того хотіли.
– Як думаєте, Поліссю допомогло, що в Динамо був відсутній Ярмоленко?
– Не знаю як би було, але Андрій дуже сильний футболіст, незважаючи на вік. Він би 100% дав імпульс на полі. Динамо з ним і без нього – дві різні команди. Ярмоленко – великий майстер і всі українські футболісти його поважають.
«Я думаю, що кожна команда із верхньої вісімки здатна поборотися за чемпіонство»
– Що після матчу вас казав Калитвинцев?
– Нічого особливого. Всі були задоволені грою і привітали один одного. Порадіємо день-другий, відпочинимо, і будемо повертатись до роботи – готуватись до найближчої гри Ворскли. Це теж буде непростий матч на виїзді.
– Полісся в турнірній таблиці йде другим. Скажіть чесно, думаєте про топ-3 або зону єврокубків?
– Я не дивлюсь у турнірну таблицю, зараз мені це не дуже цікаво, тому що я знаю, попереду ще досить великий відрізок часу і купа матчів. Все ще може помінятись. Подивлюсь на турнірну таблицю вже взимку, коли піду у відпустку. В УПЛ зараз неймовірна інтрига та цікавий чемпіонат, кожна команда може втратити очки будь з ким.
Калитвинцев та Козак. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– Якщо не рахувати Полісся, хто вам зараз найбільше подобається по грі з команд УПЛ, кого ви бачите головним фаворитом у боротьбі за чемпіонство?
– Динамо і Шахтар – це наші гранди. Зараз подобається, як грає Чорноморець. Хороший хід набрав Кривбас. Рух непогано виступає, Дніпро-1 прокидається. Я думаю, що кожна команда із верхньої вісімки здатна поборотися за чемпіонство. У цьому чемпіонаті нікому не буде легко чогось досягти.
«Можливо, після бою з Ф'юрі Усик за нас зіграє. Все буде залежати від його графіку та здоров’я»
– Олександр Денисов нам казав, що після матчу Усик заходив до роздягальні. Що він вам казав?
– Сашко нас привітав та підбадьорив. Він – наш талісман, приїхав на фарт. Його присутність на трибунах гнала нас вперед, тому він теж долучився до перемоги над Динамо. Усик – професіонал своєї справи і коли спілкується з нами, то ми вчимося його підходу до тренувань і робимо висновки. Для нас великий плюс, що Сашко – член нашої команди.
– Усик часом не казав, коли зіграє за Полісся в офіційному матчі?
– Сказав, що поки не готовий. Він недавно провів бій з Дюбуа і скоро почне готуватися до Ф'юрі. Можливо, після бою з британцем він за нас зіграє. Він дуже сильно цього хоче, але все буде залежати від його графіку та здоров’я.
Олександр Усик. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– Який Усик як футболіст?
– Для свого зросту і ваги він дуже на пристойному стані. Мене приємно дивує, коли бачу, як він тренується. Сашко грав на Winter Cup на позиції форварда, і досить непогано себе проявив, тому Будківському треба бути обережним, у нього з’явився сильний конкурент (сміється, – прим. А.П.)
– Усик подарував Бойку пам’ятну футболку, а вам, як герою матча, щось презентував?
– Не знаю, що в них там був за діалог, але мені нічого не подарував (сміється, – прим. А.П.).
– Геннадій Буткевич обіцяв підвищені преміальні за перемогу над Динамо?
– Якихось підвищених преміальних немає, все по стандарту. Президент нас привітав та підбадьорив, він дуже багато з нами спілкується. На жаль, його не було на матчі, він у робочому відрядженні, але він дивився трансляцію. Думаю, нам вдалося порадувати його грою.
– Згадайте якусь розмову із Буткевичем.
– Він часто спілкується з кожним футболістом, це велика рідкість у нашому футболі. Геннадій Владиславович – відкрита і дуже справедлива людина. Президент відноситься до нас, як до своїх дітей. Як батько, дає поради. У нього є, чому повчитися.
Він дуже добре розбирається у футболі, давав мені поради, як правильно бити та обігравати суперників. Я до нього завжди прислухаюсь.
Геннадій Буткевич. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– На матч з Динамо ви виходили з капітанською пов’язкою. Це був особливий момент для вас?
– Звичайно. Було приємно, що мені довірили роль капітана у такому матчі. Це надало мені додаткову мотивацію.
– Вам, як вихованцю Динамо, було вдвічі приємніше забивати своїй колишній команди?
– Про Динамо думав, але не багато – як про суперника. Я більше думав про наших вболівальників, адже Житомир живе футболом. Хотілось порадувати людей у скрутний час. Радий, що мені це вдалося.
«Ребров завжди приходив дивитись тренування дублюючого складу та U-19. Це було круто, адже молодь бачила, що за ними постійно слідкує тренер головної команди»
– Давайте повернемось на початок вашої кар’єри. Чим вам запам’ятався період у Динамо?
– Мене вразив підхід до роботи іспанців, які на той час працювали в Динамо. Це Унаї Мельгоса, Вісенте Гомес, Рауль Ріанчо. Вони дуже багато дали команді і саме завдяки їм виросле ціле покоління молодих футболістів, зокрема і я. Іспанці посприяли становленню таких талантів, як Циганков, Шапаренко, Яремчук, Дубінчак.
Була вибудована система під Сергія Реброва, щоб всі команди Динамо займались в одному стилі і перехід до головної проходив без тривалої адаптації.
Ребров завжди приходив дивитись тренування дублюючого складу та U-19. Він постійно радився з Вісенте, хто з молоді може допомогти першій команді. Це було круто, адже молодь бачила, що за ними постійно слідкує тренер головної команди.
– Що цікавого іспанці принесли в тренування?
– Тренування були дуже динамічними. Можна сказати, що я заново вчився грати у футбол. Було багато тактики, швидкої гри з м’ячем, вчилися перебудовуватися на полі прямо під час гри. Іспанці дуже допомогли мені в плані розуміння гри і в психології, вони завжди налаштовували – що ми переможці, і це досі залишилось в моїй голові.
Унаї Мельгоса. Фото: ФК Динамо (Київ)
– Хто тоді був лідером у молодіжці Динамо, на кого ви дивились і думали: вау, оце крутий футболіст?
– Циганков дуже виділявся на фоні своїх однолітків. У нього були топ-якості, техніка, швидкість, удар, розуміння гри. Він топ-гравець і топ-людина, ми з ним часто спілкувалися. Приємно, що він доріс до ключового гравця збірної і виступає у провідному чемпіонаті.
– Вас підпускали до тренувань з першою командою?
– Ні, я був тоді ще досить молодим, але у двосторонках ми грали з головною командою постійно. В Динамо тоді було досить багато якісних легіонерів. Я був вражений грою Віди, Драговича, Мбокані, Ленса, Велозу. З українців можу відзначити Ярмоленка, Хачеріді.
«Я дуже часто тренувався з першою командою ПАОКа, але на той час ще неокріп для дорослого футболу і просто не витримав конкуренції»
– Як ви опинились у грецькому ПАОКу?
– В мене закінчився контракт із Динамо, новий мені не запропонували і на мене вийшов ПАОК. Я переїхав у Грецію у досить молодому віці, тому було важко. Від легіонерів завжди вимагають, щоб вони були на дві голови кращими від місцевих футболістів. Я не знав мову, все нове, але це гарний досвід для мене.
Команду юнаків тоді тренував колишній гравець Реала Пабло Гарсія, він також мене багато чому навчив.
– Ви досить часто забивали та віддавали асисти за ПАОК U-19. До першої команди вас підтягували?
– Ми стали чемпіонами Греції у молодіжній першості. До цього ПАОК сім років не вигравав трофей. Це був величезний успіх, і я радий, що долучився до цього.
Я дуже часто тренувався з першою командою, але на той час ще не зміцнів для дорослого футболу і просто не витримав конкуренції. Я не шукаю винних, напевно, тоді я ще був не готовий до високого рівня.
– Як сталося ваше повернення в Україну?
– Я міг залишитися в Греції, але не хотів грати в оренді, куди мене відправляв ПАОК. Мене тягнуло додому. Я цей час з’явилось запрошення від київського Арсеналу і я з радістю його прийняв.
Артем Козак. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– В Арсеналі ви грали досить мало. Що у вас не вийшло у київському клубі?
– Я адаптовувався до УПЛ, команда була в нижній частині таблиці, і було важко себе проявити. Основне, що я взяв з того періоду – треба тренуватись, вірити в себе і ніколи не зупинятись.
– Чи пояснювали вам Леонов, а потім Чижевський, чому ви не граєте?
– Вони були задоволені моєю роботою на тренування, але напевно у той час їх цікавили інші футболісти. Мені подобалося працювати з Чижевський, він гарний тренер, що потім довів у Агробізнесі, коли вибив із Кубку Шахтар.
Потім у мене з’явилась пропозиція від Карпат, там грало багато моїх знайомих і я погодився на перехід. Тоді власником Карпат був Димінський, але я його ні разу не бачив, на тренування до нас він не приїжджав, разів три був тільки його помічник Смалійчук. Потім у львівському клубі почались проблеми з фінансуванням і я звідти пішов.
– Карпати вам залишилися винні?
– Якісь кошти залишилися, але у мене був ще контракт і ми обопільно домовились його розірвати. Тому ніяких фінансових претензій до Карпат я не маю.
– Наступним вашим кроком був Чорноморець, де ви нарешті розкрилися на дорослому рівні, забивши три голи та віддавши чотири асисти. Чим вам запам’яталась робота з Олексієм Антоновим?
– Мені дуже подобалось у Чорноморці. Одеса – це футбольне місто, багато вболівальників. У Карпатах та Арсеналі я майже не грав, а у Чорноморці відчув довіру від тренера і психологічно мені стало легше.
Антонов – прогресивний фахівець із сучасними поглядами. Він багато дав команді і зумів вивести її в УПЛ. Я і по цей день спілкуюсь з ним майже кожен день. Ми аналізуємо деякі моменти в матчах і він мені підказує, допомагає. Дякую йому за це.
«Конкуренція з Ярмоленком та Циганковим? Дайте мені шанс. Для початку я готовий побути з ними просто в одній роздягальні»
– Яка у вас зараз мрія та ціль у плані кар’єри?
– Прогресувати та рости як футболіст та особистість. Моя мета – це принести Поліссю якийсь трофей і увійти в історію Житомира. А мрія у мене амбітна – я хочу виступати на найвищому рівні. До цього я йду із самого дитинства.
– У якому топовому чемпіонаті ви хотіли б пограти у майбутньому?
– Мені подобається АПЛ, Ла Ліга і Серія А – це найсильніші чемпіонати. Що стосується конкретного клубу, то я ні за кого не вболіваю за кордоном. Мій улюблений клуб – це Полісся.
Артем Козак. Фото надано прес-службою ФК Полісся (Житомир)
– Якщо б зараз ви отримали пропозицію від Динамо, погодились би?
– Зараз моя команда – це Полісся, я віддаю всі сили тут. Я дуже щасливий у Житомирі і радію, що у мене такі професійні партнери по команді, тренерський штаб і президент. За Полісся я готовий боротися до кінця і віддати команді все, що я можу. Коли надійде якась пропозиція, сяду і подумаю зі своєю сім’єю, що робити далі, але зараз моє місце у Поліссі.
– За збірну України думаєте?
– Звичайно, хочеться потрапити до національної команди, це найвищий рівень. Якщо такої цілі немає, тоді тобі нічого робити у футболі.
– Готові до конкуренції з Ярмоленком і Циганковим?
– Дайте мені шанс. Для початку я готовий побути з ними просто в одній роздягальні (сміється, – прим. А.П.). Головне працювати над собою і все стане можливим.
