«Суркіс платить гроші – нехай чудить»: Леоненко про поляків у Динамо, рекорд Ярмоленка, Шахтар в ЛЧ та збірну

Шахтар знову мінімально поступився в Лізі чемпіонів, Андрій Ярмоленко встановив бомбардирський рекорд чемпіонатів України й отримав червону картку, а Андреа Мальдера оголосив заявку збірної на листопадові матчі Ліги націй. Усе це відбувається напередодні нового протистояння Шахтаря та Динамо, яке тепер очолює польський фахівець Мацей Кендзьорек.

Колишній нападник Динамо та збірної України Віктор Леоненко в ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport-express.ua оцінив останні події, висловився про польське поповнення в тренерському штабі киян, повернення Олександра Петракова та перспективи національної команди.

Однак розпочати розмову Леоненко попросив із привітання свого друга Олега Блохіна, який 5 листопада відзначає 74-річчя.

«Думаю, рекорд Блохіна ніхто не поб’є, навіть якщо почнуть зараховувати голи на тренуваннях»

– Насамперед хочу привітати мого друга Олега Володимировича Блохіна з днем народження! Йому сьогодні всього лише 74 роки, як я кажу. Олегу Володимировичу, бажаю міцного здоров’я, сил, гарного настрою та успіхів у всіх справах. 

Для мене найкращий бомбардир давно зрозумілий. Думаю, його рекорд ніхто не поб’є, навіть якщо почнуть зараховувати голи на тренуваннях. Тож здоров’я тобі, Олегу Володимировичу, і ще багато років у футболі!

Олег Блохін. Фото: Getty Images

«До помилок Бондаря та Матвієнка вже починаєш звикати»

– Вікторе Євгеновичу, Шахтар після поразки від Інтера знову поступився з рахунком 0:1 – цього разу Спортінгу. Чому команда не може взяти очки в таких матчах?

– Ці прикрі поразки вже, мабуть, можна називати закономірними. Що з Інтером, що зі Спортінгом – схожі історії. І знову ті самі помилки тих самих двох хлопців у центрі захисту – Бондаря та Матвієнка. Уже починаєш звикати, що вони обов’язково щось привезуть.

Найнеприємніше, що очки можна було брати. Коли програєш ось так, прикро вдвічі більше. Тим паче в Лізі чемпіонів. У нас же тільки Шахтар здобуває очки для клубів і країни. Причому не зараз, а вже давно.

Я всім кажу: коли українська команда грає в єврокубках, за неї треба вболівати. Щоправда, саме по собі це не допоможе, коли такі поразки стають звичними.

– Що тепер потрібно Шахтарю, щоб продовжити боротьбу в Лізі чемпіонів?

– Із чотирьох матчів, що залишилися, хоча б два треба виграти. Не знаю, скільки саме очок буде достатньо для виходу далі. Але мінімум дві перемоги точно потрібні. Тільки з ким їх здобувати – я, чесно кажучи, навіть не уявляю.

– Попереду Фенербахче, Слован, Лейпциг і Реал.

– Ну, давай припустимо, що зі Слованом буде три очки. Ось уже й займаємося тим, чого я ненавиджу: забігаємо наперед. Далі, може, дві нічиї, а десь вдасться й виграти. Поки залишається сподіватися та бажати Шахтарю успіху й удачі. Ще не все втрачено.

Шахтар – Спортінг. Фото: Шахтар

«У мене питання до Ярмоленка: тобі що, 15 років?!»

– 8 листопада Шахтар зіграє з Динамо в чемпіонаті. Після кубкових 3:0 очікуєте цікавішого протистояння?

– Передусім воно має бути складнішим, а не цікавішим. Коли команди за короткий проміжок проводять два матчі між собою, другий зазвичай важчий. Пам’ятаю, у нас із Металістом постійно збігалися зустрічі в чемпіонаті та Кубку. Хоча ми, наскільки пам’ятаю, і в другій грі перемогли 3:0. Суперника ти вже знаєш, за такий час і склади не надто змінюються. Хоча зараз дивлюся – травмованих дуже багато.

– Чого найбільше хочете побачити в цьому класичному?

– Я завжди чекаю якості. Поки що її, чесно кажучи, не бачу. А ще футболісти самі ламають матчі своїми безглуздими, дурними, бездарними вилученнями. Тут, крім Михавка, вже й Ярмоленко виявився нічим не кращим. У мене питання до Андрія: тобі що, 15 років?! Доросла людина заробляє таку червону картку!

А щодо класичного, то нехай перемагає сильніший. Не хотілося б, щоб результат вирішували судді, грубі помилки чи дурні вилучення.

– Ярмоленко пояснював своє вилучення в матчі з Кривбасом емоційною реакцією на грубий фол Герберта проти Тимчика: суперник не вибачився, а Андрій вирішив жорстко зіграти у відповідь. 

– А що ж він пістолет тоді не дістав? Річ у тім, що він не тільки суперника міг травмувати, а й сам міг отримати травму. Така поведінка не вітається.

З одного боку, хочеться привітати людину з рекордом. Але з цією червоною карткою я його точно не вітаю. Просто питання: «А що з головою, Андрію? Про що ти думав?». Усі ж кажуть, що футбол дивляться діти. І тут дорослий футболіст таке робить. Це вже питання до нього.

– А сам рекорд Ярмоленка – 125 голів у чемпіонатах України – яке враження на вас справив?

– Зі 125 голами я його, звичайно, вітаю. Але за майже 300 матчів забити 125 м’ячів – не думаю, що це так багато. Тим паче якщо взяти наш «веселенький» чемпіонат. Я маю на увазі не тільки сьогоднішній – він уже років десять такий, якщо не більше. Подивіться, хто де грає, скільки команд узагалі виступають удома, як судять, скільки вилучень і пенальті. І це з VAR.

Андрій Ярмоленко. Фото: Динамо

– Рекорд уже побито. Що Ярмоленку робити далі: догравати сезон чи вішати бутси на цвях?

– Давно вже пора закінчувати. Якби мене так залишали в запасі і в клубі, і в збірній, я б давним-давно вже став спортивним директором. Якщо, звісно, його чекає така посада.

Я зараз про себе кажу. Якщо Андрія влаштовує сидіти в запасі – нехай сидить, може ще років п’ять посидіти. Тільки сильні футболісти в запасі не сидять. Думаю, йому треба швидше ставати спортивним директором. Хоча навіщо Динамо спортивний директор, якщо кияни футболістів не купують? Тут теж питання.

«Може, Динамо ще в другу польську лігу зазирнути – раптом там є хороші фахівці»

– Ви ще не коментували призначення Мацея Кендзьорека виконувачем обов’язків головного тренера Динамо. Як оцінюєте цю зміну?

– Я так розумію, зараз поляки рулять. Чесно кажучи, навіть своїм знайомим не можу пояснити, що відбувається в Динамо. Думаю, ніхто не може.

Чотири тренери поляки – і всі фахівці зі стандартів. Мені здається, що Пономаренко скоро обжене Ярмоленка. Якщо чотири фахівці зі стандартів, уявляєш? Пенальті – це ж теж стандарт. Пономаренко вже повинен після кожного стандарту забивати, причому не по одному голу. 

– Вас більше дивує кількість тренерів чи те, що запросили саме поляків?

– Передусім навіщо стільки фахівців? Особливо коли своїх повно, причому поруч з Ігорем Михайловичем. Але це його справи. Він президент, платить гроші – нехай чудить.

Судячи з того, у яких клубах працювали ці поляки, може, ще в другу польську лігу треба зазирнути. Раптом там теж є хороші спеціалісти. Нас тепер рятують поляки, яких, я так розумію, навіть у Польщі не всі знають. Насправді смішного мало. Але Ігор Михайлович платить свої гроші – що хоче, те нехай і робить.

– Наступного року Динамо відзначатиме століття. З якими перспективами клуб до нього підходить?

– Судячи з гри, футболісти подарунок Ігорю Михайловичу вже підготували. Не знаю, скільки вболівальників у Динамо залишиться до цього століття. Упевнений, що їх стає дедалі менше.

Віктор Леоненко. Фото: УНІАН

«Харків уже давно повинен боротися за перше-друге місце»

– Якщо ширше подивитися на чемпіонат, хто зараз вирізняється за якістю гри?

– У нас пів чемпіонату однакових команд. Навіть більше половини. Можна відзначити, мабуть, дві – Шахтар і Полісся. Але Полісся тільки зараз почало щось показувати, та й тут я ще не впевнений.

Я ж усіх оцінюю за єврокубками. Там ми побачили і Полісся, і решту. Поки що тільки Шахтар може щось показати, але й він примудряється втрачати очки. До речі, мені незрозуміло, чому Хацкевича звільнили з посади віцепрезидента в Поліссі. Але це вже не мої справи.

– А від якої команди очікували більшого?

– Мені досі незрозуміло, чому Харків не грає впевненіше. Ось це найбільше дивує. Може, Бартулович не дуже якісний тренер? Начебто гроші є, а футболу я там ніяк не бачу. Хоча команда вже нагорі – і це радує.

– Харків має матчі в запасі й може випередити Динамо. Хіба це не добрий показник?

– Так вони вже давно повинні бути нагорі! Судячи з того, що проблем із купівлею футболістів немає. Може, агенти погані чи ще щось. За перше-друге місце вже давно треба боротися, а не тільки зараз. Принаймні з такими можливостями.

– Чого загалом бракує нашим командам?

– Якості. У когось гроші є, у когось затримки зарплат – це теж багато про що говорить у нашому чемпіонаті. Треба розуміти, скільки забивати, кого обігрувати й де взагалі не можна втрачати очки. А в нас втрачають.

За такого чемпіонату треба по 50 м’ячів за сезон забивати, причому легко. І футболісти в нас, як я вже казав, дуже щасливі: завдяки тому, що немає світла, їхню гру по телевізору багато людей не бачать. На стадіонах переважно родичі дивляться.

«Петракова вже давно треба було з руками і ногами відривати»

– Олександр Петраков повернувся до футболу й очолив Кривбас. Як сприйняли це призначення?

– Тільки вітаю. Але тут питання треба ставити не мені, а нашим президентам: наскільки вони грамотні? Петракова вже давно треба було з руками і ногами відривати. А в нас одні й ті самі тренери ходять туди-сюди, їх звільняють і повертають. Для мене Петраков – дуже серйозний спеціаліст.

Радий, що хоч у Кривому Розі його нарешті помітили. Я так розумію, ще й велика зарплата ван Леувена допомогла. Була б невелика – може, його й не звільнили б.

Олександр Петраков. Фото: Кривбас

– Чи зможе Петраков зберегти Кривбасу місце в УПЛ? Команда зараз у зоні вильоту, хоча має матчі в запасі.

– Та яка там зона вильоту? Зараз виграє одну гру, а якщо ще й дві – уже підніметься. Мій друг Григорчук із Чорноморцем виграв – і вже дев’яте місце. Теж у підвалі були.

Ось Кудрівка, я так розумію, там уже конкретно осіла. Це головний кандидат на виліт. Ще й тривоги постійно переривають матчі, зустрічі переносять. Таблиця в нас завжди цікава, а от до якості гри питання залишаються.

«Може, Шевченко Мальдері зателефонував, щоб не викликав Ярмоленка, я ж не знаю»

– 4 листопада Андреа Мальдера оголосив заявку збірної України. Ярмоленка немає, натомість виклик отримав Геннадій Синчук із Монреаля. Вас здивувала відсутність Андрія?

– А як же рекорд іншого Андрія [Шевченка] бити? Чесно кажучи, тут незрозуміло. Мальдера ж так розхвалював Ярмоленка, говорив, що хоче, аби той побив рекорд. З одного боку, хоче, а тепер, мабуть, уже не хоче.

Може, Шевченко Мальдері зателефонував, щоб не викликав Ярмоленка, я ж не знаю. Припущень можна зробити купу. Але погодьтеся: коли тренер говорить одне, а потім цього не робить – дивно.

Мене вже нічого не дивує. Ярмоленко ж теж казав, що в нас найсильніша збірна. Щось я її за всі ці роки так і не побачив. Уже можна було замислитися. А він, таке відчуття, десь літає.

– Серед викликаних є дебютант – Олексій Кащук із Карабаху. Що думаєте про його запрошення?

– Мені взагалі байдуже, нехай хоч із вулиці беруть. Мене інше дивує: коли футболісти кажуть, що мріяли потрапити до збірної. А що там мріяти, якщо команда нічого не показує, ще й програє?

Якщо 14 листопада програємо Північній Ірландії, то вже можна й не хотіти до збірної. Що там робити? Я і про клуби так само кажу. Як можна мріяти потрапити до Динамо, яке йде третім-четвертим? Ось що це за мрії у футболістів?

– Андрій Лунін теж залишився поза заявкою, хоча добре зіграв проти Барселони. Як оцінюєте вибір воротарів?

– Із воротарями в нас, слава Богу, проблем немає. Хоча не дуже приємно, що той грає, той не грає, той самий Трубін. Але поки що у збірній із цією позицією все нормально. Якщо наших за кордоном не ставлять, то хоча б Різник є, який постійно виступає за Шахтар. На крайній випадок і Бущана можна взяти – він, по суті, зробив результат із Кривбасом.

– Бущан у резерві. В основному списку – Трубін, Різник і Єрмаков із Харкова.

– От я ж і кажу: із воротарями проблем немає. Кого взяли, кого не взяли – тут не хочу за тренера вирішувати. Тим паче з Луніним узагалі незрозуміло: то відмовляється, то не відмовляється.

– Перейдімо до вашої позиції. Серед центрфорвардів викликали Пономаренка, Сікана, Яремчука та Краснопіра. Довбик і Ванат – у резерві. Наскільки логічний цей вибір?

– Ванат грає в Сегунді. А з Довбиком я вже давно нічого не розумію. Він травмований чи ні? То травмований, то не травмований, то потрапляє до складу, то не потрапляє. Як поїхав до Італії – відтоді й пропав. Може, здоров’я не дозволяє.

Радити товаришу Мальдері я не збираюся. Начебто викликав усіх, хто більш-менш грає. Тільки тренери часто говорять одне, а роблять інше. Майже всі казали: якщо не граєш у своєму клубі, до збірної не потрапляєш. А кого викликають?

Владислав Ванат. Фото: Getty Images

– Хто з цієї четвірки нападників вам найбільше імпонує?

– Мені імпонують ті, хто грають в основному складі. І бажано ще й забивають. Пономаренко, напевно, хороший футболіст, але поки що важко визначити його рівень. У єврокубках ми його не бачили, у збірній він, по суті, тільки починає. Йому треба забивати. Хоча для мене важливо ще й грати.

– Краснопір зараз очолює бомбардирські перегони УПЛ. А Динамо він узагалі забив тричі, коли Полісся грало в меншості. Це аргумент на його користь?

– І що з того, що найкращий бомбардир? Зараз у нашому чемпіонаті треба забивати не десять м’ячів, а п’ятнадцять-двадцять мінімум! Ти так кажеш «Динамо», наче це справжнє Динамо. Це вже пів Польщі! Команда впевнено йде третьою-четвертою. Зараз Динамо може обіграти будь-яка команда. Просто не всі обігрують.

– Але в самого Краснопіра є перспектива вирости в сильного нападника?

– А я звідки знаю? Думаю, це від нього залежить. Треба дивитися, як він грає в чемпіонаті, і робити висновки. За збірною я поки що нічого особливого не помітив. Він або в запасі сидить, або не грає, або виходить на заміну.

«Не здивуюся, якщо ще продовжать контракт із Мальдерою»

– Чого чекаєте від матчу з Північною Ірландією?

– Я чекаю 14 листопада й, можливо, нового головного тренера збірної. Думаю, якщо програють Північній Ірландії, то тренер повинен бути вже інший.

– Але головна мета збірної – вихід на Євро. Хіба невдача в Лізі націй обов’язково має призвести до відставки Мальдери?

– Так якщо ти тут, у такій групі, нічого не можеш зробити, то яке, до біса, Євро? Зрозуміло, що в нас завжди серйозні цілі. Тільки який сенс залишати тренера, якщо вже тут нічого не виходить? Із цієї групи можна було виходити.

Усі, мабуть, уже й підзабули, що ми начебто повинні були з першого місця виходити. А тепер можемо за тур до завершення вже сказати: «До побачення».

– Кого ви хотіли б бачити замість Мальдери?

– Це вже питання до іншого Андрія – не Ярмоленка. До того, лондонського. Шевченка маю на увазі. Я кажу, що, найімовірніше, повинен бути інший тренер. А що вирішать – незрозуміло. Може, залишать, може, ще й контракт продовжать, чому я не здивуюся.

Андреа Мальдера. Фото: УАФ

– А якщо збірна все ж виграє в Північної Ірландії та Грузії?

– Ми випадково можемо кого завгодно обіграти. Тільки який сенс когось обіграти, якщо потім поїдеш на турнір і там уже закономірно програватимеш? Люди знову вболіватимуть, а потім знову плюватимуться. Висновки треба робити зараз.

Я чому й кажу про закономірність: коли є якість гри, тоді закономірно приходить і результат. А в нас подивися, як моменти народжують. Причому не тільки збірна – клуби так само.