«Зінченко відкрив цю скриньку Пандори»: В’юнник про суд із Шахтарем, нову роль у Лехії та мрію про збірну

Кінцівка першої половини сезону в Екстраклясі стала важливим моментом для нашого співрозмовника. Богдан В’юнник у своєму другому сезоні за Лехію розкрився в новому ключі після того, як минулої кампанії допоміг своїми голами не вилетіти з елітного дивізіону. 

Попри складний старт сезону, мінус зняття очок, відхід провідних гравців допомогли українцю пройти через непростий етап в кар’єрі.

Журналіст сайту Sport-Express.ua Олександр Карпенко поспілкувався з нападником Лехії Богданом В’юнником про виступи найбільш проукраїнської команди Екстракляси (у клубі грають 6 наших співвітчизників) в першій частині сезону, його плани на майбутнє, Шахтар і збірну України.

«Слова представників Гурніка тільки додали нам злості»

– Богдане, які враження залишили по собі обидві зустрічі Лехії та Гурніка (у Кубку Лехія програла 1:3, але взяла реванш у чемпіонаті 5:2)?

– Спарка видалась принциповою, тому що хотіли далі пройти в Кубку, а в Екстраклясі потрібен був результат, щоб вискочити з зони вильоту. Гравці і тренери Гурніка некоректно висловлювались щодо Лехії. Це нас по-хорошому розізлило, і ми взяли своє в другій зустрічі. Перемогти і переїхати суперника.

– Пародистами не називали?

– Ми обговорювали це всередині команди, що в Україні була схожа ситуація :)

– Можна говорити про те, що ротація в Кубку посприяла реваншу в другому матчі?

– У нас не ділиться команда на основу і резерв. Тренерський штаб постійно робить акцент, що кожен з нас повинен бути готовим допомогти Лехії.

Команда Лехії, фото: ФК Лехія (Гданськ)

– Вас можна називати злим генієм для Гурніка – асист у Кубку + гол в чемпіонаті. Зітхнули з полегшенням?

– В цьому сезоні так само були непогані матчі, але без результативних дій. Нема такої статистики, як минулого сезону, але я не звертаю увагу на критику ззовні, слухаю тренерів, щоденно працюю, а в потрібний момент голи і асисти не змусять себе чекати.

«Якби мені сказали, що я з дупи не злазитиму на полі, я б не повірив»

– Яскравий сезон проводить ваш одноклубник Томаш Бобчек, який очолює гонку бомбардирів в Екстраклясі. Через це ви на других ролях зараз?

– Якби мені 5 років тому сказали б, що я, допомагаючи команді в обороні, з дупи не злазитиму, то не повірив би 🙂 Люди не до кінця розуміють, на якій позиції граю. Минулого сезону мене награвали 10-кою, а останнім часом дію на флангах. Тому перестав звертати на це увагу. Намагаюсь приносити користь команді, де б я не грав. Для мене це класний досвід, коли можеш подивитись на футбол під іншим кутом. Вочевидь, є ще багато аспектів, які необхідно покращувати в своїй грі.

– Перший приїзд Макса Хланя після відходу з Лехії додавав нотку принциповості?

– Швидше, у Макса було бажання більше проявити себе. Ми, в свою чергу, хотіли відібрати очки у лідера.

– Наскільки ви задоволені, як провели першу половину сезону?

– Було важко, особливо після яскравої весни, коли гра давалась мені, Лехія зберегла прописку в Екстраклясі. Зараз очікування від мене були інші. Я не міг дати того, що від мене чекали в плані гри. Цей період також потрібно пройти, адже рівень чемпіонату зростає. Вимоги стають більш серйозними, приїздять кваліфіковані футболісти в різні команди. Йдемо далі.

Богдан В’юнник, фото: ФК Лехія (Гданськ)

– Як воно — починати сезон з мінусом в графі очок?

– Починати з -5 очок – неймовірно складно. Можливо, якби ми були Лехом чи Ягеллонією, відіграти можна було б швидше. Лехія в своїх перших матчах не могла похизуватись стабільністю, а очки в Екстраклясі даються досить важко, і тільки зараз почало все налагоджуватись, маючи 9 очок відставання від топ-3.

– Негативний фон довкола Лехії впливав на гравців?

– Не завжди все спокійно, але це робить нас тільки сильнішими.

– Можна говорити про те, що літні новачки змогли повноцінно замінити Пілу та Хланя, які були лідерами в попередніх сезонах?

– Ми зберегли кістяк, а хлопці, які до нас прийшли влітку, дуже сильно допомагають нам зараз вилазити із зони вильоту.

«У Лехії нас ганяють по програмі АПЛ»

– Джону Карверу за рік роботи з командою вдалося перебудувати менталітет команди?

– Я б відзначив не тільки роботу Джона, але й його команду: Радослава Беллу, Кевіна Блеквелла, Джордана Тайта, Лукаша Сковрона, Мачея Майдовського. Тренери Маріуш та Радослав з фізичної підготовки, котрі ганяють нас кожен день по програмі АПЛ. Фізіотерапевти і лікарі. А також президент клубу Паоло Урфер і директор Якуб Ходоровський. Всі професіонали найвищого рівня. Сподіваюсь, нікого не забув, тому що це дійсно важливо казати імена тих людей, котрі «поза кадром».

– Як трансформувався твій менталітет, коли до випуску з академії ти постійно щось виграєш, а зараз другий рік поспіль борешся за виживання?

– Психологічно це важко, враховуючи обставини, за яких я опинився у Лехії. Багато не грав, відсутність повноцінного тренувального процесу, бан від ФІФА. Все змінив прихід Джона Карвера, який повірив в мене. З того часу я повністю щасливий і отримую задоволення від футболу.

– Що допомогло швидкій адаптації в Польщі?

– Я не люблю багато себе нахвалювати. Зі сторони людям видніше. Напевно, це виховання батьків, до всіх ставлюсь з повагою, виконую все, що просять тренери. Поруч з таким прекрасним оточенням не могло бути інакше.

– Лехія найбільше серед всіх представлена українцями в Екстраклясі. Цей фактор так само зіграв?

– Я б відзначив команду в цілому, які у нас склались класні відносини зі всіма на полі і за його межами. Ми вміємо класно провести час. В такому колективі перебувати дуже класно. Нещодавно у нас була передноворічна дуель в Counter Strike. 5х5 з поляками грали.

Максим Дячук і Богдан В’юнник, фото: ФК Лехія (Гданськ)

«Влітку були пропозиції з топ-чемпіонатів»

– Наскільки ви задоволені своїм становищем у Гданську?

– Саме місто має особливий вайб. Багато туристів, поєднання сучасної архітектури і старого міста. Якщо говорити про футбол, то різниця в підходах. З Шахтарем ти їдеш на гру тільки за перемогою, суперник закривається і сподівається на долю фарту. В Лехії ти абсолютно не розумієш, чого чекати. Забиваємо багато, так само пропускаємо. Люди, які роблять ставки на наших матчах, могли добряче підзаробити 🙂

– У Польщі переважна більшість команд вміє грати проти м'яча. Мода на красивий футбол вже прокотилася Екстраклясою?

– Як і всюди, цінують, коли забивають багато голів. Не може подобатись, коли просто м'яч починають шарашити від гріха подалі. Якщо ти граєш серцем, з бажанням, люди це відчувають і женуть вперед до фінального свистка. Мені дуже подобається, коли ми робимо якусь успішну дію, яка приводить в екстаз вболівальників на трибунах. І це так само нас заряджає. Якщо б нам сказали вийти після гри 20х20, то ми б без роздумів пішли :)

– Ваше прізвище постійно лунало в контексті трансферних чуток. Ви повністю задоволені перебуванням в Лехії?

– Досить цікаве питання 🙂 Влітку я отримував різні пропозиції, але зараз я зосереджений на Лехії Гданськ.

– Мова про топ-чемпіонати?

– Так. Клуби, які були зацікавлені влітку, і зараз тримають звʼязок і слідкують за моїми виступами.

«З моїх вуст ви ніколи не почуєте поганого про Шахтар»

– У вашій історії з Шахтарем вдалося знайти правду по судах?

– Я не можу розголошувати всіх деталей. Є вердикт по цій справі ФІФА, яка ухвалила остаточне рішення.

Богдан В’юнник, фото: ФК Шахтар (Донецьк)

– На сайті Лозаннського арбітражу рішення поки нема...

– Коли воно з'явиться, я зможу говорити більш детально.

– Ваша риторика наводить на позитивний контекст. У вас залишився осад чи образа на Шахтар?

– З моїх вуст ви ніколи не почуєте поганого про Шахтар. Я люблю цей клуб, який дав мені дорогу в футбол, я дебютував в ЛЧ проти Реала у 18 років. Настає момент, коли потрібно рухатись різними дорогами. Можливо, в клубі є люди, які у штики сприйняли мою позицію. Нічого не залишалось, як в судах доводити свою правду.

– Можна говорити, що впевненості у вашій правоті додавала історія Олександра Зінченка?

– Можна сказати, що Саша відкрив цю скриньку Пандори. Аналогічна ситуація трапилась з Олексієм Кащуком, але він свідомо досидів до кінця контракту, тренувався з академією. Підтримували постійно один одного.

– Від різних людей я міг почути, що Екстракляса доволі непередбачувана ліга. Можете підтвердити чи спростувати?

– Для мене це цікавий досвід. В УПЛ, Швейцарії, Австрії склалась група лідерів. У Польщі ти ніколи не зможеш сказати ствердно, як закінчиться матч. Мої друзі і хлопці, з якими перетинався вдома, відзначали, як поляки якісно висвітлюють матчі, навіть якщо обидві команди грають без ентузіазму.

«Всі хлопці, які представлені в польському чемпіонаті, можуть бути корисними для збірної України»

– Ви багато років були на провідних ролях в молодіжці. Сподіваєтесь отримати запрошення від Сергія Реброва в першу збірну України?

– Коли ти другий в історії молодіжки футболіст з найбільшою кількістю матчів (36 матчів, – прим. Sport-Express.ua), то запрошення до першої збірної десь читалось. Може скластись враження, що потрібно грати вдома або в топ-чемпіонаті, щоб на тебе звернули увагу, хоча я з таким підходом можу не погодитись, ігноруючи хлопців з команд, які не є топами, як Лехія.

Богдан В’юнник, фото: УАФ

Для себе я розумію, що маю показувати такий рівень гри, щоб виділятись з-поміж інших, хто грає в УПЛ, тому що вся увага національній першості. Виклик в національну збірну – мрія всього життя, над якою я працюю, сподіваючись одного дня її втілити в життя.

– Відчувається упереджене ставлення до гравців з Екстракляси?

– Складно відповісти, не знаючи критеріїв. Можу сказати, що всі хлопці, які представлені в польському чемпіонаті, можуть бути корисними для збірної України. Зараз перевагу віддають іншим гравцям, але все може змінитись в один момент, до якого треба бути готовим. Так само важливо бути присутнім в українському медіаполі. Щоб про тебе говорили.

– На такій ноті можна ставити крапку.

– Мені дуже приємно, що наші медіа стежать за Лехією, як за іншими легіонерами в різних чемпіонатах. Дякую вам за бесіду.

• А ми бажаємо Богдану, як і всім українцям Лехії, тримати марку найбільш проукраїнського клубу Екстракляси.