«Заробляти в азіатській ЛЧ нереально»: Шацьких про зірок з нафтоліг, тренера Алієва та крадену машину з Дідом Хасаном
Автор: Андрій Шевченко
Пахтакор під керівництвом Максима Шацьких впевненими кроками йде до свого 16-го чемпіонського титулу та п’ятого підряд. За три тури до кінця сезону команда екс-форварда Динамо має чотири очка відриву від найближчого переслідувача – Насафа, з яким Пахтакору вже 3 листопада потрібно буде вирішити долю чемпіонства в очній зустрічі.
В азіатській Лізі чемпіонів Пахтакор займає друге місце після трьох турів в групі з Аль-Айном, Аль-Фейхою та Ахалом. При цьому у екс-команди Реброва дев’ять очок, а у всіх інших колективів по три пункти.
Журналіст Sport-Express.ua Андрій Шевченко (не Миколайович) зв’язався з Максимом Шацьких щоб дізнатися в нього про:
- Про ключові відмінності азіатської Ліги чемпіонів від європейського турніру;
- Про фінансову мотивацію клубів в азіатській ЛЧ;
- Вплив на азіатську Лігу чемпіонів наплив футбольних зірок у Саудівську Аравію;
- Хто фінансує Пахтакор і коли клуб стане приватним;
- Чому Срна не став тренером Шахтаря і перспективи Алієва очолити Динамо;
- Чи дійсно кримінальний авторитет Дід Хасан допомагав йому повернути вкрадений автомобіль.
«Заробляти в азіатській Лізі чемпіонів нереально»
– В останньому матчі азіатської Ліги чемпіонів Пахтакор в рідних стінах впевнено здолав туркменський Ахал (3:0), з чим вас і вітаємо. Для українських вболівальників азіатська Ліга чемпіонів виглядає дещо екзотично, розкажіть чим вона відрізняється від європейського турніру.
– Дякую. Всім відрізняється – інший рівень, інша напруга, пристрасті інші, все інше. Плюс ще зараз пішов наплив топових футболістів із Саудівської Аравії. Різні команди є, різного рівня.
Ми ж тут ще граємо по зонах, наша – східна. Це Саудівська Аравія, ОАЄ, Іран, Ірак, Індія. А інша зона – Японія, Корея, Австралія, Китай. Всього десять підгруп, з яких виходять перші місця і з десяти других місць ‒ шість кращих. Ось така специфіка в азіатській ЛЧ в цьому році, так як регламент у них змінюється практично кожен рік.
З цього року вони вже створюють елітну азіатську Лігу чемпіонів, де будуть грати всі топи. Це перший раз таке роблять.
– Що мається на увазі? Там будуть грати тільки чемпіони своїх країн?
– Не тільки вони, від нас (Узбекистан, – прим. А.Ш.) буде тільки чемпіон грати, а з Саудівської Аравії буде більше учасників. З наступного року буде безліміт на легіонерів – це все сауди продавили.
Друге місце чи володар Кубку Узбекистану буде грати в Лізі чемпіонів, у якій ми зараз граємо. А так, то від саудів буде, мабуть, три команди, від катарців дві чи три, японці…
– Це, виходить, буде два різних турніри? Чи потім десь команди будуть перетинатися?
– Ніде не перетинаються, турніри будуть йти паралельно. Це як зараз йде Ліга чемпіонів та Ліга АФК.
– А яка фінансова сторона участі в азіатській Лізі чемпіонів?
– На сьогоднішній день заробляти в Лізі чемпіонів нереально. Якщо ти фінал виграєш – клуб заробить два мільйони доларів. Це просто смішно, пройти такий шлях… Ти на готелі, їжу, транспорт витратиш в два рази більше, ніж заробиш у Лізі чемпіонів. Це далеко не Європа.
А зараз роблять цю елітну Лігу чемпіонів, уже щось піднімають. Там вже готуються хоч якісь цифри, можна буде вже щось заробляти. Звісно, ще не як у Європі, але потроху може будуть цей бонус піднімати. Тому зараз клуби на Лізі чемпіонів не заробляють і в цьому є певні проблеми.
Рівень гри, звісно, також не європейський, але зараз ці всі легіонери повалять з Саудівської Аравії, ми також плануємо [посилитися], не так, ясна річ, як сауди, але щось хочемо покращити. Щоб хоч якийсь спротив робити тим зіркам.
– В зимову паузу будете брати новачків?
– Подивимось, поки не поспішаємо. Пошуками вже займаємось.
– З вами в Лізі чемпіонів в одній групі грає Аль-Айн, який раніше очолював Сергій Ребров. Спілкувались із ним щодо його колишньої команди та грі проти неї?
– Звісно. Запитував в нього по гравцях, по стилю. По деяких футболістах не зміг дати інформацію, так як їх не було при ньому, а по іншим поділився деталями. В цілому Аль-Айн хороша команда, граюча.
– При підготовці до Аль-Айна ви дивилися матчі команди як з Ребровим, так і вже без нього – які основні відмінності ви б виділили?
– Вони точно не стали слабкіші, до них прийшов сильний тренер та підбір гравців в нього якісний. Можливо, вони при Сергію грали трохи швидше.
«Мессі всю кар’єру ходить пішки»
– Повертаючись до легіонерів із Саудівської Аравії, з їхнім переїздом рівень азіатської Ліги чемпіонів помітно виріс?
– Дуже сильно, в наступному році їх буде ще більше. І нам буде ще важче боротися з ними на рівних.
Тут ще є інша сторона медалі. Я слухав інтерв’ю одного з екс-тренерів збірної ОАЄ, коли вони проходили той шлях, який зараз проходить Саудівська Аравія, і те що робив Китай свого часу – коли топові футболісти закінчували свою кар’єру та їхали в Китай.
Після таких історій дуже сильно просідає збірна і він казав, що так, гравці високого рівня, рівень чемпіонату вищає, але від цього страждає збірна, так як у місцевих футболістів менше ігрового часу.
Тепер Саудівська Аравія стала на цей шлях, подивимось, наскільки їх вистачить.
– Нещодавно в мережі з’явилось відео, на якому Ліонель Мессі практично пішки ходить по полю в матчі за Інтер Маямі. Кріштіану Роналду, Карім Бензема та інші зіркові представники з нафтоліг поводяться на полі так само в Лізі чемпіонів чи спротив від них все ж таки на рівні?
– Їх рівень високий. Мессі всю кар’єру ходить пішки (сміється, – прим. А.Ш.), але вісім «Золотих м’ячів вже забрав!
– Цього року він його заслужено «находив»?
– Звісно!
– Закриваючи тему Ліги чемпіонів – яке завдання стоїть перед Пахтакором в цьому турнірі?
– Вихід з групи, а далі будемо дивитися. Ми тільки почали свій шлях.
«В Узбекистані приватних футбольних клубів майже немає»
– Як у вас взагалі справи в Пахтакорі? Як настрій в команді?
– Слава Богу, поки все добре. Шкода, що багато очок розгубили, могли б вже святкувати чемпіонство, але ми не шукаємо легких шляхів. В чемпіонаті залишилось три тури, відповідно від цієї ситуації тільки цікавіше буде його кінцівка. Не хотілось би до останнього туру доводити, але подивимось. Все в наших руках.
– В Україні зараз частіше почала з’являтися інформація про фінансові проблеми в клубах, що призводить до виникнення заборгованостей по зарплатах. Як справи у Пахтакора з фінансами?
– У нас все нормально. В Узбекистані приватних клубів майже немає, наче тільки два, а решта на балансі в місцевих бюджетах.
Наш шеф ‒ екс-мер Ташкента. Зараз у нас у планах приватизувати Пахтакор, подати документи. Відповідно, скоро може трапитися така історична подія, що Пахтакор стане приватним клубом.
– Зараз фінансування Пахтакора складається з коштів місцевого бюджету та якісь спонсорські виплати?
– Ні, зараз все президент клубу спонсорує. Він свої кошти вкладає, нас не кидає.
– Але на даний момент ваш клуб вважається як муніципальний?
– Якщо дивитися на папери, то, певно, що так.
– Як справи в українських легіонерів в Узбекистані?
– За всіма стежу. Виділю воротаря Ігоря Литовку, він грає в Андижані, постійно в стартовому складі, ним задоволені.
– Ви вже другий рік очолюєте Пахтакор. Якщо порівнювати ваш дебютний сезон і нинішній – чи виріс рівень чемпіонату?
– Виріс та став трошки швидшим. Багато клубів поклали нові поля, інфраструктура покращилась. Ми бились за полив для газону, в минулому році з цим були проблеми. Вистачало в Узбекистані ще старих стадіонів, де під полем нема поливу, траплялися різні хитрості, як при СРСР – то вода скінчилась і не поливали, то траву погано постригли. Якість футболу важко показувати в таких умовах, але в цьому році багато чого змінилось.
«По Срні було видно, що він не збирається займатися тренерством»
– Призначення Даріо Срни у Шахтарі в якості головного тренера ‒ це ж історія, трошки схожа на вашу: він, як і ви, спершу працював спортивним директором в клубі і потім змінив посаду на тренерську лавку. Ви, як почули це, зі своєю історією паралелі не проводили?
– Нічого не проводив, відразу подумав, що це тимчасове явище. У Срни думки не тренерські, він не хоче займатися цим. Йому ближче посада спортивного директора.
– Ви проти Срни за свою кар’єру зіграли 22 офіційних матчі граючи за Динамо, Арсенал Київ та Чорноморець. Чи помічали ви в цей час в ньому якісь тренерські задатки?
– Видно було, що він не збирається займатися тренерською роботою, мені так здалося.
– Нещодавно й Олександр Алієв робив заяви про свої тренерські амбіції. Екс-динамівець навіть говорив про можливість очолити першу команду біло-синіх. Чи гідний цей кандидат Динамо?
– В нашому житті все можливо, чому ні? Зрозумійте, це ж не так просто – прийшов і сказав: «Хочу бути тренером, дайте мені команду». Це дуже важкий процес.
Ти повинен розбиратися в людях, свої емоції стримувати, не завжди робити те, що тобі хотілось би… Це не тільки на футбольному полі, але й за ним. Мені це цікаво, проте й складно, але я не жаліюсь, мені це дуже подобається.
– Алієв все ж таки зможе себе якось проявити як тренер? Враховуючи його історії з часів ігрової кар’єри.
– Важко сказати. Історії ‒ це така справа, він же не вбивця якийсь! Що, мало таких футболістів було? Алієв ‒ нормальний хлопець, чесний, порядний, справедливий, наскільки я його знаю. Всяке може бути, але на все потрібен час.
Можливо, Саші варто почати потрібно з академій, з якогось віку. Тут також потрібно розуміти, що праця з дітьми ‒ це вже інше, там своя специфіка. Я з самого початку знав, що діти це не моє.
«Немає у Динамо впевненості, перемоги всі на тоненького»
– В українському футболі в цьому сезоні вже досить багато пройшло тренерських відставок, чий відхід вас здивував найбільше?
– Патрік ван Леувен. Я багато про нього чув і про специфіку його роботи. Наскільки знаю, то він не поладнав зі старшими хлопцями і тому в нього не вийшло контакту з колективом.
Але що це значить ‒ не поладнав зі старшими хлопцями? Для мене це незрозуміло. Є тренер, є футболісти. Це ваша робота. Ви повинні виконувати вимоги, за результат буде тренер відповідати, а ви робіть свою роботу якісно, старайтесь хоча б! Для мене це якось дико. Контакт тренера з командою повинен бути, але в рамках дозволеного.
Я такого ніколи не чув! Умовно, я ‒ гравець Динамо, і прийшов тренер, який мені не подобається. І що, я піду десь це розповідати, що мені не до вподоби? Тренувальний процес чи ще щось. Зараз тобі тренування не сподобається, завтра тобі їжа не сподобається, форма, що ще?
– Можливо, Шахтарю просто не підійшов стиль ван Леувена? Як варіант, вони хотіли від нього більш технічний футбол, а не силового та вертикального.
– Вони ж бачили його роботу в Зорі. Це що, була спроба його взяти, поки їм зручно? А далі подивимось – піде чи ні. Не пішло ‒ ага, отже, прибрали. Щось забагато «чехарда» пішла, не розумію, чому. У Шахтаря ж зараз і по складу не так, як раніше – купа легіонерів. Лігу чемпіонів вони не виграють, не знаю, що за цілі вони переслідують, але раніше такого не було.
– Динамо вже три матчі підряд втрачає очки. Які перспективи у киян?
– Немає у Динамо впевненості, що вийшли і впевнено обіграли. Ті перемоги що були, всі на тоненького.
– Які причини цього?
– Щось відбувається в середині. Немає тої стабільності. Чи є футболісти, які можуть найвищі завдання виконувати? Не знаю. Зараз і рівень чемпіонату не тої якості, он Кривбас на першому місці йде. Полісся вкидує і вкидує, затвердилося на другому місці. Дуже незвично турнірна таблиця виглядає, побачимо, чим це все закінчиться.
– Днями телеграм-канал «Динамо Київ Inside» опублікував історію, що коли ви ще грали за основу Динамо, у вас та Данила Сілви викрали автомобілі ‒ Lexus і BMW. Через деякий час злодії самі повернули автомобілі, помили їх та залишили записки, в яких вибачались. Таку поведінку злодіїв джерело пов’язує з гравцем Динамо-2 Омаром Фарояном, який був онуком кримінального авторитета Діда Хасана, і ніби Омар домовився про повернення автомобілів. Чи дійсно була така історія?
– Щодо машини ‒ так, дійсно, я її повернув. Ніхто не вибачався, вони знали, в кого крали. Я машину сам повертав через знайомих своїх знайомих. Потім їх всіх піймали, їх було п’ятеро. Не спіймали тільки одного, який за кермом був. Там ще виявилось, що в справі задіяні люди, які були в розшуку ще з часів СРСР. Слідчі ще потім мені дякували, що вони їх так довго шукали і нарешті вдалось впіймати.
Я знаю, хто такий Дід Хасан. Ні-ні-ні, ніякий Дід Хасан не допомагав, я ніколи не спілкувався в таких компаніях.