Поворознюк – про гравців Інгульця: «У мене тракторист заробляє 20-30 тисяч грн. А ви, дармоїди, 50-70 тисяч за шо получаєте?»
Головний тренер Інгульця Василь Кобін перевів із першої команди до U-19 п’ятьох гравців:
- Артема Сітала,
- Олександра Козака,
- Сергія Петька,
- Юрія Козиренка,
- Максима Мельничука
Козиренко та Мельничук в інтерв’ю нашим колегам із сайту «Український футбол» розповіли, що збираються в односторонньому порядку розірвати контракти з Інгульцем та вже звернулися до Палати з вирішення спорів УАФ.
Редактор сайту Sport-express.ua Андрій Піскун поговорив з президентом клубу Олександром ПОВОРОЗНЮКОМ, щоб дізнатися позицію керівництва з цього приводу. Також ми зачепили тему нового стадіону Інгульця й Андрія Шевченка.
«В односторонньому порядку вони не можуть розірвати контракти, тому що виконуються всі умови договорів. Для мене взагалі нонсенс, що з ними співпрацює юрист УАФ»
– Олександре Григоровичу, яка зараз ситуація із чотирма гравцями Інгульця, яких перевели до U-19 і вони хочуть розірвати контракти?
– Вони зараз перебувають на контракті в Інгульці. А те, що вони там розповідають… Вони отримують ту зарплату, яка прописана в контракті. Я не знаю, шо вони там собі надумали.
– Козиренко і Мельничук сказали, що отримують «мінімалку» – 6 400 гривень в місяць.
– Так і є. У всіх футболістів Інгульця в контракті прописана «мінімалка». Все остальне йшло по преміях, які оподатковувалися і т.д.
– Футболісти казали, що будуть звертатися у Палату з вирішення спорів УАФ, щоб в односторонньому порядку розірвати контракти з Інгульцем.
– Нехай подають! Я з радістю прийму участь у спорі і докажу, що футболісти повинні виконувати умови контракту.
– Ну а що з ними не так, чому Кобін перевів їх у U-19?
– Всі питання до тренера, саме від нього я вимагаю результату. Він говорить, що це є проблема на сьогоднішній день. Я туди не лізу і ніколи не вказую, кого ставити у стартовий склад.
Василь Кобін, фото: ФК Ворскла
– Козиренко казав, що підходив до вас і ви сказали, щоб вони «йшли до Кобіна і просились на колінах повернутися у склад». Було таке?
– Було трохи не так. Вони підходили, але я їм сказав, що всі питання до тренера: «Ідіть до нього і питайте, що не так. Він вам дасть відповідь». Якщо Кобін так вирішив, то на це є підстави.
– Ну, а вам Кобін пояснював, чому їх перевів до U-19, чи ви не питали?
– Ну, питав, звичайно. Він сказав, що вони не тренуються на повну силу. Воно ж видно.
Наведу вам приклад. Капітану команди Козаку під час тренування хтось із молодих неправильно віддав пас. Так він скинув бутси, роззувся і пішов. Тренер питає: «Ти куди?». – «У мене нога болить». Пішов до лікаря, а доктор каже, що в нього все гаразд.
На другий день Козак вже готувався до футболу. Ну як би ви вчинили на місці Кобіна, якщо таке робить капітан команди? Капітан повинен бути прикладом для команди.
– Що далі плануєте робити з цими гравцями, яких Кобін перевів у U-19?
– В односторонньому порядку вони не можуть розірвати контракти, тому що виконуються всі умови договорів. Це брєд! Для мене взагалі нонсенс, що з ними співпрацює юрист УАФ. Юрист УАФ повинен займатися не гравцями, а проблемами українського футболу. А вона їм порозказувала казок і дзвонить моєму директору: «Давайте полюбовно вирішимо це питання, поговоріть з президентом». Вплоть до того, шо чуть лі взятки не предлагає.
Вони ж прекрасно розуміють, що в односторонньому порядку контракти не розірвуть, але вона це футболістам пообіцяла і гроші взяла. І це ж вона не офіційно представляє їх інтереси, бо не має права як юрист УАФ, а взяла такий собі підряд, щоб вирішити все в Палаті спорів: «Я все порєшаю, тільки ж ви не кажіть, що я вас представляю». Подивимось, як буде далі.
– Наскільки я зрозумів, Кобін не розраховує на цих гравців. Чи потрібні вони тоді Інгульцю?
– Це робочі процеси тренера, в які я не лізу. Якщо Кобін завтра скаже, що вони йому потрібні, то питань нема – нехай грають. Я спокійно до цього відношусь. Є завдання – бери їх і виконуй, не буде виконувати – приберу тренера. Все дуже просто.
«Футболісти мені весь час кажуть, що потрібно сім’ї годувати. Але я трачу свої гроші, день у день виплачую, проте кайфу не отримую»
– Як ви оціните першу частину сезону для Інгульця?
– Отріцатєльно! Результату нема! Гроші я виплачував, премії давав. Але в останній місяць я сказав: «Хлопці, давайте подивимося в турнірну таблицю і дамо відповідь на запитання: чи заслуговуєте ви цих грошей?». Кожна людина повинна гроші не получать, а зароблять. От у мене тракторист заробляє 20-30 тисяч гривень , так він сутками пахає. А ви, дармоїди, 50-70 тисяч за шо получаєте?! А результату немає.
Гравці Інгульця, фото: ФК Інгулець
Футболісти мені весь час кажуть, що потрібно сім’ї годувати. Але я трачу свої гроші, день у день виплачую, проте кайфу не отримую. От за шо я плачу гроші? Платять за результат. Саме тому я прибічник того, щоб у контрактах були мінімальні зарплати, а разом з преміями ви можете отримувати на руки і по 100, і по 200 тисяч.
– Що скажете про Кобіна? Не шкодуєте, що призначили його головним тренером?
– Поки нічого не буду говорити. Ще трошки на нього подивлюсь, а потім зроблю висновки.
– Які плани на зиму, чи є вже варіанти підсилення для Інгульця?
– Поки нічого не скажу. Для мене в команді трохи незрозуміла ситуація. Зараз промовчу, а далі буду робити висновки.
– А від розгромної перемоги над Ворсклою (3:0) кайфонули?
– Канешно, кайфонув. За місяць до цього я наказав команду і не виплачував їм премії. А от після перемоги над Ворсклою виплатив все до копійки. Я дуже легко розстаюсь з грошима, але дайте мені позитив і результат.
Буває, що я навіть за програші плачу премії, але коли Колосу (0:2) просто просрали гру без жодного удару по воротах, то за що платити гроші? Гравці, мабуть, вже у відпустці були, але нехай тоді будуть без премії, якщо так безвольно грають.
«Я не кажу, що Павелко хороший, але людина, хоч цікавилася стадіоном у селі і пропонувала допомогу. Ну а Шева – вєлікій, шо ти поробиш»
– Що з новим стадіоном Інгульця? Була інформація, що клуб так і не отримав дозволу проводити на ньому домашні матчі через проблеми з укриттями.
– Закони у нас, як завжди, кожного дня міняються – 1 числа було одне, зараз – друге. Але ми стараємося, щоб вписатися у строк і все вирішилося позитивно. Можливо, перші дві-чотири гри ми не встигнемо, але процес іде. Я принципово вже хочу все зробити від «А» до «Я» на стадіоні, щоб не виникало ніяких питань.
Можу сказати, що для футболу на стадіоні вже все повністю готово: роздягальні, поле, трибуни, зони для телебачення. Це просто Миколайович, який Шевченко, пішов на принципи. Якісь принципи в угоду кому-то. Але я все зроблю по закону і коли буду відкривати стадіон, то запрошу всіх, окрім керівництва УАФ. Це моя принципова позиція! Я навіть дам команду принципово нікого не пускати на стадіон [з УАФ].
– Що, навіть, Шевченка не пустите?
– А що вони зробили для, щоб Інгулець грав дома і люди дивилися футбол? Ми в селі за чотири мільйони євро збудували стадіон. Таких людей на руках треба носити, а вони цураються. Ну цурайтеся далі, сидіть собі в Києві, а ми будемо у футбол грати.
Стадіон Інгульця, фото: скріншот YouTube
– Раніше ви в інтерв’ю казали, що Шевченко не брав слухавку, коли ви дзвонили. Так і не перетелефонував?
– Звичайно, ні. Ну ти ж президент УАФ, приїдь, зустрінься зі мною, поговори. Та хоч вислухай президента клубу, який в селі зробив за чотири мільйони євро стадіон! Та можна хоч подзвонити і спитати: «Олександре Григоровичу, яка потрібна допомога? Що треба від мене». Ноль. Просто ноль!
А ще казали, що Павелко поганий. Та він навіть на останнє будівництво приїжджав, дивився, всім цікавився, дзвонив, питав, чи не потрібна якась допомога. Я не кажу, що Павелко хороший, але людина, хоч цікавилася стадіоном у селі і пропонувала допомогу. Ну а Шева – вєлікій, шо ти поробиш.
– Ви казали, що Інгулець перші дві-чотири гри може провести не вдома. Вже є варіанти де будете проводити домашні матчі?
– Звичайно, є. Інгулець буде грати у Кривому Розі.