«Клички – танки, Усик – ядерна зброя»: інтерв’ю Іванова про першу поразку, квартиру від мера та ЛГБТ в боксі

В листопаді 2024 року Петро Іванов зазнав своєї першої поразки в кар’єрі технічним нокаутом в п’ятому раунді від непереможного кубинця Ослейса Іглесіаса у матчі за пояс IBO World Super Middle.

Деякі ЗМІ після такого важкого фіаско вже почали списувати Іванова, пророкуючи йому подальше падіння, однак сам він не збирається так просто здаватися й налаштований боротися далі за своє велике майбутнє в боксі.

Редакція сайту Sport-express.ua записала ексклюзивне інтерв’ю з боксером, у якому він розповів про свій спортивний шлях, пригадав найбільші досягнення, а також поділився думкою стосовно зіркових земляків.

Протягом тривалої розмови поспілкувалися з Івановим, зокрема, про наступне:

• Що пішло не так у бою Іглесіасом?
• Чому критично ставиться до бою легендарного Тайсона з блогером Полом?
• Який суперподарунок отримав від рідного Ніжина за поки найбільшу перемогу в кар’єрі?
• Що усвідомив після спарингу з Усиком?
• Що б робив, якби дізнався, що його суперник має нетрадиційну сексуальну орієнтацію?
• Чому Клички – це танки, а Ломаченко – штучний інтелект?
• Кого з українських спортсменів можна поставити у номінацію «Гордість нації»?

«Раніше я відправляв суперників у нокаути, а в бою з Іглесіасом сам опинився на їхньому місці»

– Петре, що пішло не так у бою з Іглесіасом?

– Зрозуміло, що сильний суперник. Він зараз третій у світі в цій ваговій категорії. Тобто, не аби хто. Усі, хто входять до топ-15, – сильні хлопці, з якими треба змагатися.

Також в Іглесіаса незвичайний стиль. У Куби хороша школа боксу. Це показують результати на Олімпіадах, чемпіонатах світу та інших міжнародних турнірах.

Що стосується підготовки, то я майже рік не боксував. Це великий простій. Важко було зі спаринг-партнерами. Виникали різні нюанси з травмами й так далі. Однак не хочу відмазуватися. Просто усе йшло не так, як раніше. Тому бій склався саме таким чином.

Треба віддати належне супернику. Недарма він є чемпіоном світу. Думаю, і надалі буде збирати титули в цій ваговій категорії. Ніхто проти нього боксувати не хоче. Ні британці, ні інші хлопці з Європи. Усі знають, що він дуже сильно б’є та є нокаутером.

Петро Іванов та Ослейс Іглесіас, фото: Х

– Силу удару Іглесіаса ви відчули, адже вперше у професійній кар’єрі опинилися у нокауті.

– Так-так. Проте я відновився. Нічого такого страшного не відбулося. Рефері просто не дав продовжити бій й зупинив його, хоча я піднявся на рахунок вісім й міг продовжувати. Однак це справа судді та його робота. Йому видніше. Буває і так.

Несподівано було, звичайно, вперше опинитися на канвасі. Повторюся, я до цього нормально ставлюся. Дуже багато людей після поєдинку написали слова підтримки й переживали за мене. Все ж раніше я відправляв суперників у нокаути, а тепер сам опинився на їхньому місці.

– Це були найсильніші удари, які вам завдавали в кар’єрі?

– Так. Я також спілкувався з хлопцями, які колись спарингували з Іглесіасом, і вони дивувалися, наскільки в нього сильний удар. І це були бійці, які боксують у крузервейті.

– З чим був пов’язаний рік вашої паузи?

– Не було навіть пропозицій. Я не мав промоутерської кампанії. Був лише менеджер. Вів розмови з іншою кампанією, але там не складалося з поєдинками.

– Деякі ЗМІ після вашої поразки почали заявляти, що вам тепер важко буде піднятися в топ. Що ви про це думаєте?

– Для мене ця поразка не зіграла великої ролі в житті. Я її нормально сприйняв. Загадайте Володимира Кличка, який тричі програвав важкими нокаутами, а потім став чемпіоном світу й 11 років утримував це звання. В кожного свій випадок.

– Які плани?

– Планувався поєдинок на березень, але через травму поки усе переноситься.  Незрозуміло, на коли. Спочатку треба привести до ладу здоров’я.

«Не знаю, чому Тайсон прийняв поєдинок з Полом. Мені здається, що це трішки некоректно»

– Як ви почали займатися боксом?

– Почав в 11 років у рідному місті Ніжин. Якось до нас додому прийшов друг тата та запитав мене та молодшого брата Павла, чим ми хочемо займатися: боксом чи кікбоксингом. Я обрав одразу бокс, брат – спочатку кікбоксинг. Він там провів два переможних поєдинки, але потім також перейшов у бокс. З цього почався наш шлях.

У Ніжині ми займалися три роки й проводили поєдинки. Потім мій перший тренер з якихось причин завершив свою діяльність. Батько не хотів це просто так залишати й знайшов в Чернігові тренера Павла Примаченка. Він погодився з нами займатися. Тоді ми з братом навчалися в дев’ятому класі, й батько протягом року чотири рази на тиждень возив нас в Чернігів й назад. В нього не було багато коштів на усе це. Він тоді працював водієм маршрутки, але все одно вірив в нас і хотів, щоб ми стали чемпіонами.

Після дев’ятого класу вирішили, щоб і далі займатися спортом, переїхати в Чернігів і вступити в ліцей. Наступні три роки тренувалися там. В Чернігові дуже хороша школа боксу, і ми отримали чудові знання. Вдячний Примаченку за все, чому він нас навчив. Ми багато їздили на змагання й розвивалися.

– Чи пам’ятаєте перші гроші, які заробили боксом?

– Мабуть, 500 гривень призові за якісь аматорські турніри:)

– На що витратили?

– Ой, не пам’ятаю точно. Може, бинти купив чи нову капу.

– Хто були вашими кумирами в боксі?

– Думаю, як і в більшості підлітків, коли мені було 11-14 років, це Майк Тайсон. Подобався його стиль. Майже усі хлопці, які тоді займалися в залі, рівнялися на Тайсона.

Майк Тайсон, фото: Instagram

– Якби зустрілися праймові Майк Тайсон та Олександр Усик, то хто б переміг?

– Хм... Дуже важко порівнювати, бо це різні боксери, які боксували в різні часи. Я тут навіть не можу оцінювати. В Тайсона була своя сила удару та вибуховість. В Усика є інтелект, сила волі та витримка. Він боксує 12 раундів у неймовірному темпі, показуючи швидкість та роботу ніг, що можуть робити дуже мало бійців не те що в хевівейті, а навіть в крузервейті. Тому тут важко сказати, хто б переміг.

– Бій Тайсона проти блогера Джейка Пола – це для вас цирк?

– Я на це дивлюся, як на бізнес. Люди просто заробили кошти. Пол більше плюсів мав, адже для нього це ще й популярність. Він типу побив легенду, хоча боксом займався лише два-три роки. Для людей це, авжеж, дуже круто. Це дає вболівальникам надію, що насправді не треба дуже багато займатися боксом, а можна за пару років заробляти такі кошти й змагатися з легендами.

Не знаю, чому Тайсон прийняв цей поєдинок. Не можу його засуджувати. Однак... Мені здається, що це трішки некоректно. Людина – легенда, на яку рівнявся я та інші хлопці, а цей бій псує саму красу боксу. Він показує, що в принципі, можна ним не займатися й не витрачати 10-15 років, щоб стати чемпіоном світу. Достатньо просто привертати до себе увагу, вміти це продавати й заробляти кошти.

«Я був у теробороні, а двоє моїх рідних братів служать в ЗСУ»

– Ваш брат Павло, як відомо, рано закінчив з боксом через травму.

– Ми до 18 років разом займалися на аматорському рівні, а потім в брата стався перелом ноги. Ще й кістки неправильно зрослися й довелося знову ламати. Виникла пауза в один рік, після якої він вже вирішив завершити кар’єру та перейти в інший напрямок.

– У вас ще є старший брат Сергій. Він також займався боксом?

– Старший не займався спортом і взагалі до нього не причетний. В нього інші погляди.

Обидва мої брати після початку повномасштабного вторгнення вступили до лав ЗСУ. Старший служить в піхоті, що найбільш небезпечно, а другий – мінометник. У них все добре, але переживаю за братів. Дуже ними пишаюся.

– Ви також встигли побувати в теробороні після початку війни.

– На початку був у теробороні в Ніжині, однак потім поїхав до Німеччини, де мені потрібно було боксувати за пояс IBF International.

Петро Іванов, фото: Instagram

– У бойових діях взяти участь довелося?

– Ні. Був лише в теробороні з моїм найкращим другом Максимом Удовенком, який потім пішов служити в дуже відповідальну організацію з оборони України.

Він виконував бойові завдання на Херсонщині й утратив око на війні. Усе місто йому допомагало, Він завжди мене підтримував та приїздив на кожен мій поєдинок. Звичайно, надихає, що є такі сміливі та сильні люди. На них потрібно рівнятися.

«За перемогу над Тутеном отримав однокімнатну квартиру на 40 м²»

– Вже у 18 років ви дебютували у профі. Як вдалося вийти на цей рівень?

– Тоді у хрещеного в Києві був один знайомий, який займався в клубі «Рубін». Тренував там Сергій Городнічов, який часто перебував у таборах Кличків та допомагав.

Хрещений домовився, щоб ми з братом приїхали побоксувати й нас оцінили. Тренеру сподобалося, і я поспарингував з Максом Барсуком та Зауром Байсангуровим. Потім мені запропонували провести перший професійний поєдинок в програмі К2 на шоу Олександра Усика у Львові.

– Чи справедливо вважати, що першу велику славу вам принесла перемога технічним нокаутом у дев’ятому раунді над французом Луї Тутеном в грудні 2018 року в бою за титул WBC серед молоді?

– Так-так. Той поєдинок змінив моє життя. Коли ми летіли на бій, тренер спитав: «Ти розумієш, що ця перемога змінить твоє життя?». Я, звичайно, усвідомлював, що потрібно обов’язково вигравати. Ми були аутсайдерами, і ніхто не давав ніяких шансів на нашу перемогу. Тутен мав статус місцевої зірки. Усі промоутери ставили на нього.

Насправді поєдинок почався дуже погано. Я в другому раунді пропустив удар по печінці, але відновився. Вже після шостого раунду Тутен почав втрачати сили, а я навпаки набирати.

– Адміністрація Ніжина тоді обіцяла вам подарувати квартиру за цей тріумф. Виконали?

– Так. Дякую тодішньому меру міста Анатолію Ліннику та його команді, усім причетним до цього людям. Я отримав нову однокімнатну квартиру на 40 м².

Це, до речі, був перший випадок у нас в місті, щоб комусь зі спортсменів подарували квартиру. Дуже приємно, що держава та місто так оцінили мій спортивний результат.

«Що б робив, якби дізнався, що мій суперник нетрадиційної сексуальної орієнтації? Не клінчував би з ним»

– Ви знайомі з Усиком особисто й навіть спарингували. Які враження?

– Так, мені вдалося з ним поспарингувати два раунди, коли він виступав у крузервейті. Я взагалі був новачком. Думав: «Ось це зовсім інший рівень! Є до чого прагнути». Настільки  технічний та розумний боксер Усик.

Олександр Усик і Петро Іванов, фото: Instagram

Його сильними сторонами є інтелект, техніка, робота ніг та витривалість. Він займається по три рази на день. Не знаю, скільки спортсменів можуть витягнути такий обсяг роботи.

– Яке враження справив як людина?

– Дуже проста та відкрита людина, попри усі свої заслуги. Спілкувалися просто як друзі. Не було від нього ніяких понтів, що найголовніше.

Плюс Усик дуже вірить в Бога й несе це у світ. Люди до цього можуть ставитися по-різному, називаючи це сектою чи ще чимось. Однак мене дивує, що в нашому світі ми можемо спокійно говорити про ЛГБТ чи ще щось, а про Бога люди спілкуватися бояться. Шкода, що трохи змінилися цінності.

– В боксі багато спортсменів з нетрадиційною сексуальною орієнтацією?

– Ще таких не зустрічав, не знаю:) 

Думаю, що є. Знову ж таки, зараз усе це так розвивається... Я нічого проти не маю. Якщо в людини таке бачення і вона так відчуває, то нехай.

Єдине, в мене немає дітей, але коли вони з’являться, я не хотів би, щоб їх в садочку навчали того, чого зараз навчають у США Європі й у принципі по усьому світу. Мовляв, ти хлопчик, але якщо відчуваєш себе дівчинкою, то ходи як дівчинка і, так далі. Або зараз, наприклад, дивився одне відео в інстаграмі, де трирічного хлопчика просять намалювати хлопчика в платті з волоссям. Ось це страшно. Ось стосовно такого я проти.

Якщо в людини є якісь свої там... Хтось лесбіянки й вони все це там роблять і так далі, але ніяк не впливають і не намагаються людей в це затягнути, то ок.

– Що б ви робили, якби перед боєм дізналися, що ваш суперник нетрадиційної сексуальної орієнтації?

– Нічого. Посміявся б. Буває. Ну, а що ще сказати? Не клінчував би з ним:)

«Клички – танки, Усик – ядерна зброя»

– Топ-5 боксерів незалежно від вагової категорії за вашою версією.

– Перший – Усик. Люди, мабуть, поки не розуміють, що це просто легенда. Його будуть згадувати протягом усієї історії боксу, як і Мохаммеда Алі. Ми зараз настільки розбещені великою кількістю різних боксерів, що не розуміємо взагалі яка людина є зараз в нашій країні.

Олександр Усик, фото: Instagram

Він досягнув висот та став абсолютним чемпіоном світу у двох вагових категоріях. Це просто неймовірно. При цьому він не є хевівейтером. Він туди зайшов, навмисно набравши вагу, й здолав усіх.

На друге місце поставлю Теренса Кроуфорда – дуже сильний боксер.

Третій – Наоя Іноуе. Також дуже сильний боєць.

На четвертому місці –  Сауль Альварес. Очевидно, що сильний та цікавий боксер.

П’ятий – Девід Бенавідес.

– Якби брати Клички були зброєю, то якою?

– Ну, це, мабуть, два танки. Щось таке дуже-дуже сильне.

– А Усик?

– Ой, Усик – це просто ядерна зброя, яка б усе знищила. Настільки сильна людина.

– Денис Берінчик.

– Щось вибухове. Типу динаміту. Такі в мене асоціації. Він дуже цікавий і в нього постійно вогняні виходи.

– А Василь Ломаченко? Не знаємо, правда, вашого ставлення до нього, як особистості.

– Як до боксера, прекрасно ставлюся. Я на нього дуже тривалий час рівнявся, як на людину та спортсмена. Не хочу торкатися його поглядів на те, що зараз відбувається.

• Читайте також: Ломаченко — боєць тероборони, адепт російського православ'я та великий боксер: як до нього ставитися? Відповіли зірки спорту

Якщо говорити про нього, як боксера, то він також дуже-дуже-дуже розумна людина. Те, що він робив у ринзі, та яких успіхів досягнув викликає повагу. Тому, якби він був зброєю, то чимось таким інтелектуальним. Можливо штучний інтелект.

– П’ять українських спортсменів у нашій новітній історії, яких можна поставити у номінацію «Гордість нації».

– Чотирьох я вже назвав вище: Ломаченко, Усик та брати Клички. Знаю ще відому тенісистку Марту Костюк. Якось ми на одному стадіоні в Києві тренувалися й познайомилися. Вважаю її також дуже сильною спортсменкою.

Марта Костюк, фото: Instagram

– Про що ви мрієте?

– Раніше у 16 років мріяв стати чемпіоном світу з боксу. Зараз – нести щось добре у світ, допомагати людям й змінювати їхнє життя на краще. Не знаю поки, яким саме чином я це буду робити.

Є декілька хлопців підліткового віку, яких я треную. Вони певною мірою беруть приклад з мене. Я передаю їм знання, які в мене є. І це стосується не лише боксу. Приємно, що я можу якось позитивно впливати на життя цих людей.