«Хотіла Кудерметовій та Павлюченковій м’ячем у голову вгатити»: інтерв’ю Марти Костюк після фіналу WTA 500

Аватар Дмитро Вєнков Дмитро Вєнков
8087
15 голосів
«Хотіла Кудерметовій та Павлюченковій м’ячем у голову вгатити»: інтерв’ю Марти Костюк після фіналу WTA 500
Марта Костюк, колаж: Sport-express.ua
Одна з найкращих тенісисток України, патріотка та просто красива дівчина. Зустрічайте: в гостях у сайту Sport-express.ua Марта Костюк – одразу після фіналу WTA 500 у Сан-Дієго.

Третя ракетка України Марта Костюк, попри важкий для себе турнір WTA 500 у Сан-Дієго, люб’язно погодилася дати велике ексклюзивне інтерв’ю сайту Sport-express.ua.

Протягом розмови вдалося не лише по гарячих слідах розібрати поразку у фіналі від британки Кеті Бултер (1:2), а й поговорити в цілому про її спортивну кар’єру та життя поза кортом.

Зачепили, зокрема, наступні теми:

  • Чого не вистачило для перемоги у фіналі WTA 500 проти Бултер?
  • Який бюджет знадобився на старті кар’єри?
  • Скільки склав найбільший тенісний гонорар?
  • Яку лайливу фразу найчастіше вживає на корті?
  • Скільки пропонували за участь у договірному матчі?
  • Після якої гри з часів повномасштабного вторгнення отримала найбільший хейт?
  • Чи планує знятися в еротичній фотосесії?

«У фіналі із Бултер я більше хотіла виграти, аніж робити правильні речі»

– Марто, вітаємо із другим місцем на турнірі WTA 500 у Сан-Дієго! Хотілося б почути від вас загальні висновки щодо вашого виступу.

– Я задоволена тижнем. Звісно, прикро програвати фінал, але це спорт. В тенісі кожен тиждень новий турнір, тому немає часу сумувати.

Після Australian Open-2024 я двічі захворіла. Майже одразу підхопила якусь шлункову інфекцію, а потім важко захворіла на ковід в Досі та не дограла турнір. Оскільки був потрібен час на відновлення, довелося ще й пропустити турнір у Дубаї.

Коли ми їхали до Сан-Дієго, лікарі взагалі казали, що я не буду готова. Тому те, що я відіграла п’ять матчів та вийшла у фінал, вже можна вважати хорошим досягненням.

– Чого не вистачило, аби перемогли у фіналі Кеті Бултер?

– Думаю, я надто сильно хотіла виграти фінал. Можливо, це бажання мене пересилило. Я поставила високу ціну цій грі, через що не могла грати в у свій теніс. 

Попри перемогу у першому сеті, розуміла, що потрібно щось змінювати, бо суперниця грає дуже добре. Мені ще й не надто підходили умови поєдинку. Було дуже холодно і мої сильні сторони нівелювалися.

– Чим суперниця виявилася кращою у той вечір?

– Бултер продовжувала робити правильні речі попри те, що програвала. А я більше хотіла виграти, аніж робити правильні речі. Вона краще подавала, набагато більше шукала м’яч із правої сторони корту, аби потім звідти будувати розіграш. Я переважно захищалася. Вона грала швидко та добре, тому можливостей в мене було небагато і я не дуже добре їх використовувала.

– Ви все ж таки підходили до матчу у статусі фаворитки. Можливо, Бултер чимось змогла здивувати вас?

– Останнім часом в неї набагато кращими стали удар справа, подача. Вона дуже додала та грала добре. 

Проте можу повторитися, що вагомим фактором стали умови. Їй корт підходив більше. Також дуже жорсткими, наче кам’яними, були м’ячі, які я взагалі не відчувала. Через це мені було дуже важко показувати свою найкращу гру. В усіх матчах я знаходила вихід. В останньому – не вийшло.

– У яких турнірах ви плануєте брати участь найближчим часом?

– Найближчий – це Індіан-Веллс у Маямі. Можливо, Чарльстон. Однак це ще не вирішено. Далі поки нічого не можу сказати, бо усе залежить від цих турнірів.

«Мої племінники – футболісти, а улюблений гравець – Мессі»

– Як відомо, у вас тенісна сім’я. Чи не було із боку батьків якогось надмірного тиску на вас у дитинстві?

– Я не дуже відчувала тиск від своїх батьків, бо завжди була ініціатором гри. У мене є старша сестра Марія, і я думаю, що вона більше пережила подібних моментів. Все ж таки вона була першою донькою, і мій тато дуже хотів, аби вона грала. Марія не надто любила теніс, тому в неї не дуже вийшло.

Марта Костюк з батьками, фото: BTU

Можливо, моїх батьків це засмутило чи вони заспокоїлися, тому на мене вони вже ніяких ставок не робили, чесно кажучи. Однак я дуже цього хотіла цього. Могла сама із собою грати по три години «у стінку».

– Як швидко до вас прийшли результати?

– Одразу. Я ще до 10-11 років паралельно акробатикою займалася. Була у різних гуртках та секціях, але в тенісі вигравати турніри почала вже із восьми років. На юніорському рівні я майже одразу виграла юніорський турнір Великого шлему.

Можливо, саме через ці ранні успіхи на мене і не було тиску. Бо моя мама максимально посідала 390-те місце у світовому рейтингу. Це хороший результат, особливо для часів СРСР, але за мірками моїх амбіцій це було відносно невисоко.

– Вашим дідусем є Іван Васильович Бейко – доктор технічних наук. Вас до науки не тягнуло у дитинстві?

– В мене за маминою лінією усі математики, професори кібернетики й т.д. Мій дідусь досі викладає у КПІ ім. Ігоря Сікорського. Я взагалі єдина з моїх сестер, хто мав любов до математики. Однак це не дуже весело (сміється, – прим. Д.В.).

Можу сказати, що в математиці я навіть відчувала більший тиск, ніж в тенісі. На фоні своїх родичів професорів мені завжди здавалося, що я взагалі у цій дисципліні нічого не розумію.

– Ваші племінники Вадим та Мирослав Славови є футболістами. Ви за футболом слідкуєте?

– Я полюбляю стежити за міжнародними турнірами типу чемпіонату світу чи чемпіонату Європи та завжди вболіваю за наших (сміється, – прим. Д.В.).

– У вас є улюблений футболіст?

– Я дуже люблю Ліонеля Мессі. Він мені завжди подобався. Не можу сказати, що уважно слідкувала за його кар’єрою, але це неймовірний талант та класний спортсмен.

«Мій найбільший гонорар в тенісі – 300 тисяч доларів чистими»

– Теніс є дуже затратним видом спорту. Скільки грошей вам знадобилося на початку кар’єри та де ви взяли стартовий капітал?

– У батьків не було фінансової можливості оплачувати турніри. Коли мені було десять років, моя мама попросила допомоги в однієї знайомої людини. Це досить відомий та багатий чоловік в Україні. Він дав 25 тисяч доларів. 

Марта Костюк, фото: Getty Images

На цю суму ми із мамою проїздили три роки. Коли було можливо, пересувалися між країнами на авто, бо квитки на літаки дуже дорогі. Майже на усіх турнірах я виходила у кінцеві стадії, тому готелі були оплаченим. Харчування найчастіше також було оплаченим. Гроші ми витрачали дуже економно.

В цьому плані я є одним з найбільш щасливих спортсменів. Знаю, що мої витрати навіть поряд не стоять із витратами колег. Є тенісисти, яким потрібно було 500 тисяч доларів.

– Ми можемо назвати ім’я вашого першого мецената?

– Я не знаю, чи можу називати його ім’я. Якщо він прочитає це інтерв’ю, то зрозуміє, що мова йде про нього (сміється, – прим. Д.В.).

Коли я вже комфортно себе почувала, то прийшла до цієї людини та сказала: «Дякую, що дали мені гроші, які були мені настільки необхідними. Я готова їх повернути». Він відповів: «Ні, непотрібно, краще допоможи комусь іншому».

– Яким був ваш перший тенісний гонорар?

– Пам’ятаю, у Києві грала мікстові турніри, у яких чоловіки аматори змагалися із жінками професіоналами. Я дуже багато таких турнірів вигравала і за день могла заробити 1000 доларів.

– А яким був ваш найбільший заробіток?

– За вихід у чвертьфінал Australian Open-2024 я заробила понад 300 тисяч доларів чистими.

– Якою на сьогодні є ваша команда?

– Мій тренер з тенісу – Сандра Заневська, колишня тенісистка. Тренер з фітнесу – Йоланта Русин. Вона є екстренером із ЗФП Іги Свьонтек. Теж із Польщі. Я також періодично працюю із португальським фізіо Марко Феррейрою. Мій чоловік Георгій іноді зі мною грає (сміється, – прим. Д.В.). Він колишній тенісист, тому може виступити спаринг-партнером. В принципі, це все.

– У яку суму обходиться утримання цього штабу?

– Залежить від того, чи присутня зі мною ця команда. Я не плачу зарплатню нікому, якщо людини зі мною немає. Утримання штабу у період «передсезонки» тривалістю у шість тижнів обійшлася мені приблизно в 30 тисяч євро.

Марта Костюк, фото: Instagram

Коли я літаю на турніри із Сандрою, то в місць витрачаю понад 20 тисяч євро. В цю суму входить зарплатня, перельоти, проживання та харчування.

«За участь у договірному матчі мені пропонували 25 тисяч доларів»

– Теніс є досить емоційним видом спорту. Ви лаєтеся на корті?

– Буває. Взагалі я не часто вживаю лайку. Є спортсмени, які набагато частіше це роблять. Сподіваюся, що під час трансляцій матчів мої емоції не надто помітні, бо зі сторони це виглядає не дуже красиво.

– Які лайливі фрази ви вживаєте найчастіше під час матчів?

– Англійською я говорю: «What the f*ck is this?!». Насправді, я грішу, бо частіше лаюся російською. Краще робити це українською, бо тоді ти смієшся та розслабляєшся. Російською я кажу: «Й** твою мать!».

– Протягом кар’єри вам пропонували взяти участь у договірному матчі чи матчі на контору?

– Так, звісно. Проте я ніколи на ці повідомлення не реагую. Пишуть: «Марто, а ти сьогодні виграєш? Виграй сьогодні у двох сетах». Це в нас стандартна практика взагалі. Пишуть усім, мені здається.

– Напряму до вас зверталися із подібними пропозиціями?

– Понад рік тому одна знайома людина подзвонила тоді ще моєму хлопцю та запитала: «Жора, а ти не хочеш запропонувати Марті зіграти договірний матч?». Він потім мені це розповів. Я була у шоку. Думала: «Ого! Прямо ось так у лице можна?!». Звичайно, із нашого боку ніякої реакції на це не було.

– Яку суму пропонували за «договірняк»?

– 25 тисяч доларів.

– Хто з тренерів зробив найбільший вклад у вашу кар’єру?

– Думаю, усі зробили свій вклад, який мали. Звісно, найбільше часу зі мною провела мама. Вона багато зробила для мене та моєї кар’єри.

Марта Костюк, фото: Getty Images

Тренування із мамою на початковому етапі також допомагали мені економити кошти, адже велику частину бюджету тенісистів з’їдають розтрати на зарплати коучам.

– Когось з українських тенісисток ви вважаєте своєю конкуренткою?

– Я сама собі конкурентка. Моя головна ціль в тенісі – це виграти турнір Великого шлему. Тому я конкурую сама зі своєю ціллю. Говорю відверто.

«Спортсмени з країн-агресорів жаліються, що їх дискримінують, насправді – дискримінують нас»

– Керівництво тенісу дозволяє брати учать у міжнародних турнірах російським та білоруським спортсменам під «нейтральними» прапорами. Як ви до цього ставитеся?

– Звісно, негативно. Насправді ця нейтральність не присутня. Мені після початку повномасштабного вторгнення неодноразово пропонували брати участь у виставкових матчах в команді разом з росіянками чи білорусками, або проти них. Я відмовлялася. 

Через подібні випадки усі ці спортсмени жаліються, що їх дискримінують, насправді – дискримінують нас. Чесно кажучи, за ці два роки в керівництві нашого WTA відбувалося багато трешу, і ми наслухалися різного.

В один момент все тихенько зам’ялося і про це перестали говорити. Так воно і лишається. Ми продовжуємо грати в теніс і кожен відстоює свої переконання.

– Була реальна можливість не допустити російських та білоруських спортсменів до турнірів?

– Я вважаю, що ми із самого початку обрали неправильну тактику. На жаль, наше керівництво також не надто нам допомогло. Хоча, у будь-якому випадку, представникам цих країн не місце в спорті. 

Просто якби ми діяли трохи інакше, то, можливо, і зуміли б досягти повної дискваліфікації цих спортсменів. Зараз, звичайно, можна говорити будь-що. Тоді ми зробили усе, що могли.

Марта Костюк, фото: Getty Images

– Ви можете конкретизувати, в чому була помилка у ваших діях?

– Коли почалася війна, усі були в різних емоційних станах. В турі були лише дівчата, тому відповідальність впала на наші тендітні жіночі плечі. Усі по-різному реагували на початок війни. У когось був шок, у когось страх, у когось паніка.

Особисто мені було однаково. Я була готова говорити в інтерв’ю усе, що тільки можна, та хоронити там усіх. В мене не було ніякого страху, бо я вважала, що усе роблю правильно.

У якийсь момент ми просто не зійшлися у тактиці, якої необхідно було дотримуватися. Все трапилося буквально за два дні. Раз-два і все. А ми просто не були разом.

– Не знайшлося людини, яка могла б вас згуртувати?

– Так. Дуже багато зусиль витрачалося на те, аби усіх зібрати та щось узгодити. Зрозумійте, тенісисти – це люди із дуже великим его. В нас такий спорт. Через це кожен стояв на своєму та вважав, що саме його думка є правильною. Компромісу ми не знайшли.

Для мене ця ситуація стала дуже повчальною. Просто я єдина з наших дівчат, хто ніколи не їздив до країн-агресорів на турніри. Я виходила на Майдан у 2014 році, в мене дуже-дуже патріотична сім’я, яка стояла на усіх мітингах із 90-х. У мене всі революціонери, і я така сама. Я мала чітку позицію. Вважаю, що якби усі були із таких сімей як я, то у нас би й війни ніколи не було (сміється, – прим. Д.В.).

Проте це життя. Усі різні, в усіх різні сім’ї, різна життєва ситуація. Треба приймати людей із їхніми можливостями, баченням та із цим працювати.

«Хотіла Кудерметовій та Павлюченковій м’ячем у голову вгатити»

– Після 24 лютого 2022 року ви потиснули руку комусь з російських чи білоруських спортсменок?

– Я жодного разу нікому з них не потиснула руку. Перший такий матч в мене був проти пари російської пари Вероніка Кудерметова – Анастасія Павлюченкова на турнірі WTA у Римі [сама грала із Єленою Габріелою Русе – прим. Д.В.].

Марта Костюк, фото: AFP

Мене так ковбасило у тому матчі! Просто хотілося їм м’ячем у голову вгатити. Все інше мене не цікавило. Вони добре грали, і в підсумку виграли той турнір. Мені було настільки погано, що я викликала фізіо на корт і сказала, що не можу ні грати, ні дихати. Мене просто увели. Руки я їм не потиснула.

Наступний такий матч в мене був проти білоруски Вікторії Азаренко – 0:2 (2:6, 3:6) на US Open. Перед матчем була величезна напруга. Усі чекали, чи потисну я їй руку. У підсумку після гри ми «вдарили» ракетками. Взагалі, я шкодую зараз, що навіть це зробила.

– Тоді авторитет суперниці зіграв роль?

– Так. Просто Віка була першої ракеткою світу, вигравала турніри Великого шлему, легенда і т.д. Вона була для мене великим авторитетом. Спортивним, не людським, звичайно.

– Хейт був великий у ваш бік через те, що все ж таки ви не потиснули їй руку?

– Декілька днів мені здавалося, що увесь світ проти мене. На мене вилилося дуже багато всякого шлаку та хейту. 

Та навіть зараз, коли я граю матч проти русні чи білорусні, мені приходить мінімум по 20 повідомлень, що я така і сяка. Пишуть типу: «рашка, вперед!» Любителів рашки дуже бісить, що я взагалі дозволяю собі таке, не тисну руки та типу змішую спорт із політикою.

– А яка ситуація із Валерією Страховою, яка продовжує грати у парі із росіянками?

– Коли я була у Сан-Дієго, вона також перебувала там. Я не знаю, чому вона це робить, але вона увесь час знаходиться в тусовці російських тенісисток та тренерів. У ЗМІ я читала, що вона взагалі тренується у країні-агресорі. Можливо, вона перебуває у процесі отримання російського громадянства. Ну, що ж зробиш. Така людина.

«Еротична фотосесія? Можливо, але не в стилі «ню»

– До легших тем – кажуть, ви полюбляєте шопінг.

– Я люблю стиль. Мені подобається гарно одягатися. Не можу сьогодні сказати, що я фанат шопінгу. Раніше купляла багато чого, що мені непотрібно. Зараз я працюю зі стилістом і купляю лише те, що мені справді необхідно.

Марта Костюк, фото: Instagram

– Які були найбезглуздіші придбання?

– Не можу сказати, що ця річ була зовсім непотрібною, але я більше ніж за три тисячі євро купила шубку «Yves Saint Laurent» зі штучного хутра. Ще одне необдумане придбання – це пальто «Loro Piana». Хоча, я взяла його за дуже гарну ціну. Вони стартують від 10-12 тисяч євро, а мені вдалося придбати лише за три чи чотири тисячі євро.

– Ви нещодавно одружилися, з чим ми вас вітаємо. Як познайомилися із майбутнім чоловіком?

– Він також займався тенісом, так і познайомилися. Знайомі із 2006 чи 2007 року, бо тренувалися на одних кортах. Він старший мене на 5,5 років. На той момент ця різниця була дуже великою, тому в нас були різні інтереси та коло спілкування.

Потім у жовтні 2022 року я приїхала до Києва, а він був знайомий із моїм другом. Ми почали спілкуватися в одній компанії. Все розгорталося дуже швидко і через п’ять місяців він вже зробив мені пропозицію.

– Чим він підкорив ваше серце?

– Не знаю… Це складне питання, на яке немає однієї відповіді. Думаю, поєдналося багато факторів. Однак якщо чесно, мені усе стало зрозуміло одразу… 

– Ви полюбляєте постити в інстаграмі красиві та досить сміливі особисті фото. Ми колись побачимо вас в еротичній фотосесії для якогось журналу?

– Мене не кликали, не знаю (сміється, – прим. Д.В.). Я не впевнена. Люблю красиві естетичні фотосесії, але не вульгарні. Якщо це буде мистецтво та на фото буде передаватися естетика атлетичного тіла, то можливо, я погоджуся. Думаю, що фото у стилі «ню» від мене не буде.

– Чоловік вас не ревнує до армії шанувальників?

– Не знаю, чи він ревнує. Хоча, звісно, це не просто, коли така велика кількість шанувальників. Багато хто досі вважає, що я самотня. В комусь ще більший азарт прокинувся після мого весілля. Люди продовжують мені писати. В будь-якому випадку, якщо є довіра, то кількість шанувальників ніяк не впливає на стосунки в парі.

Марта Костюк і її чоловік Георгій, фото: Instagram

– Про поповнення в сім’ї ще не думаєте?

– Ні, поки граємо в теніс. Всі амбіційні.

– Про що ви сьогодні мрієте?

– Про перемогу України та мир.

X