«Я не бачив ще таких тенісисток»: Стаховський – про майбутню українську героїню Australian Open та службу в ЗСУ

Аватар Віктор Глухенький Віктор Глухенький
2161
3 голоси
«Я не бачив ще таких тенісисток»: Стаховський – про майбутню українську героїню Australian Open та службу в ЗСУ
Сергій Стаховський. Фото: Google
Володар чотирьох титулів АТР, екскапітан чоловічої збірної України та винороб Сергій Стаховський дав ексклюзивне інтерв’ю сайту sport-express.ua, розповівши про службу в ЗСУ, головний успіх України на кортах у 2023 році та очікування від року нового.

Поговорити за життя тенісне і військове з Сергієм Стаховським журналіст сайту sport-express.ua Віктор Глухенький мав намір ще до старту Australian Open, однак, зважаючи на завантаженість в умовах війни справами куди важливішими за інтерв’ю, поспілкуватись з одним із найкращих тенісистів України сучасності вийшло вже після того, як наші дівчата відіграли перші поєдинки на Зеленому континенті.

Ексклюзивна бесіда сайту sport-express.ua зі Стаховським стосувалася не тільки тенісу:

  • чим нині займається у війську колишній тенісист-професіонал та як війна вплинула на його особисте життя й кар’єру
  • феномен Світоліної та чому Еліна крутіша за легендарного Андрія Медведєва
  • шанси жіночої та чоловічої збірних України на Кубку Біллі Джин Кінг та Кубку Девіса відповідно
  • одного з найкращих тенісистів сучасності Новака Джоковича та його ставлення до рашизму
  • післявоєнні плани і мрію, яка б вирішила всі проблеми України та українців.

Інтерв'ю longread, але до читання must have.

«У 2023 році мав на меті виступати в парному розряді. Хотілося спробувати ще пограти, але…»

– Як кажуть військові, здоров’я бажаю. Сергію, зважаючи, що зараз ви є воїном ЗСУ, чи маєте взагалі час на справи тенісні? Бодай перегляд поєдинків?

– Звісно, стежу. Навіть хотів з нашими дівчатами перед Australian Open трішки поспілкуватись. Але Австралія – це окрема розмова, бо часовий діапазон не завжди дозволяє навіть подивитися поєдинки. У нас світанок чи ще ніч, а вони лиш на корт виходять.  

Хайлайти й огляди, звісно, дивлюсь усі, як тільки є вільний від виконання службових обов’язків час. 

– Що входить до Ваших обов’язків? 

– Служу я в центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України (СБУ). Роботи багато, завдань вистачає. Найрізноманітніших. І на лінії розмежуванні, і в тилу. Якщо ми говоримо про лінію розмежування, то це робота зі знаходження та знешкодження ворожої техніки та особового складу окупантів. 

– Тобто, в штабі часу сидіти та відігріватися, ганяючи чаї, особливо немає? 

– От зараз Вами розмовляю, то не дуже тепло. На термометрі мінус 10. Та і місце де я знаходжусь, штабом назвати складно – польові умови :).

– Виходить так, що війна остаточно поставила крапку у Вашій професійній кар’єрі, бо до повномасштабної війни було прощання зі збірною України, а потім Ви говорили про паузу.

– В січні 2022 року я завершив кар’єру і по плану в мене була річна пауза. Зараз уже можна відкрито говорити, я планував повернутись. У 2023 році мав на меті виступати в парному розряді.

Хотілося спробувати ще пограти саме в парі, бо мені це подобалося. До того ж, я був впевнений, що у парі, а не соло, вистачило б ще мене і фізично, і ментально. В команді трошки легше, бо все розділяється, ділиться на двох, так би мовити. 

А от в одиночному розряді, зізнаюсь, мені вже було складно фізично. Не ті вже були кондиції, щоб боротися гідно з молодим поколінням світових тенісистів.

У квітні 2022 року я написав листа до АТР, щоб вони викреслили мене з усіх своїх рейтингів. У мене була опція заморозити мій парний рейтинг, він знаходився десь на межі першої сотні. Однак, зважаючи на обставини, війну, я повідомив АТР, що завершую професійні виступи остаточно й не буду повертатися на корти. Повертатися у спорт під час війни – не моя історія.

– Отож, війна все ж поламала вам кар’єру?

– В контексті того, що ці скоти роблять з нашою державою, неправильно порівнювати мої особисті професійні втрати з тим лихом, яке трапилось іншими людям, які, тікаючи від війни, виїхали з України, втратили свої домівки, майно, а дехто, на жаль, і життя…

– Однією з причин Вашого розлучення із дружиною Анфісою Булгаковою, яка має російське громадянство, наскільки доводилось чути, є саме війна. 

– Не хочу говорити про особисте, даруйте. У нас з Анфісою троє спільних дітей (донька Таїсія та сини Никифор і Алекс – прим. «СЕ»)

Дуже хочу, щоб вони виросли нормальними, адекватними людьми з правильною життєвою позицією.  

Сергій Стаховський з колишньою дружиною і дітьми. Фото: Google

– Більшість спортсменів усе ж поновила свої виступи в спорті чи взялася до справ бізнесових після нетривалого перебування в загонах територіальних оборон. Ви лишилися в ЗСУ. Яка мотивація?

– Ті хлопці, хто й надалі продовжує займатися своєю спортивною кар’єрою і залишили зброю, взявши її до рук в найгарячішу наразі фазу війни, більше користі нашій державі принесуть саме на цьому поприщі, спортивному.

Кожна перемога українця чи українки у світовому спорті наповнює закордонні медіа правильними меседжами і контекстами про нашу країну, нашу боротьбу проти окупантів і цю криваву війну.

«Я не бачив ще таких тенісисток у сучасній історії. Цьогоріч вона продемонструє ще кращі результати ніж були у 2023-му»

– У 2024 році нарешті на корти повернулася Еліна Світоліна й одразу ж пробилась до фіналу турніру в Окленді, а напередодні ще й вдало стартувала на Australian Open. В Еліни була травма, в Окленді навіть розгледів, що кінцівка була затейпована, а до того наша співвітчизниця мала декретну відпустку. До снаги їй знову почати запалювати на корті?

– Еліна після народження дитини мала паузу у вісім місяців, а потім дійшла до 1/4 фіналу на Ролан Гаррос і грала в 1/2 на Вімблдоні. Це, без перебільшення, неймовірне досягнення. 

Я не бачив ще таких тенісисток у сучасній історії, які б після народження дитини в такий короткий час так швидко відновлювались і набували знову таку чудову фізичну форму.

Еліна Світоліна та Сергій Стаховський. Фото: Google

Є надія, великі сподівання особисто в мене, що цьогоріч Світоліна продемонструє ще кращі результати ніж були у 2023-му. 

Еліна взагалі є дуже потужним амбасадором України у світовому спорті. Однак не варто забувати і про Марту Костюк і Лесю Цуренко, вони теж мають дуже активні позиції. Дарина Снігур, Юлія Стародубцева, Даяна Ястремська. Всі наші дівчата великі розумнички. Чого лише варто те, що сім українок пробилися до основної сітки на Australian Open. Історичне досягнення! А от із хлопцями тимчасова пауза, скажімо так.

«Різниці між 50 та 250 ракеткою немає. Тейлор Фріц не є якимось віртуозом»

– Якщо ми вже заговорили про наших чоловіків, хто з нинішнього покоління є лідером з-поміж українців, не зазираючи до рейтингу АТР чи ФТУ?

– Ментально та за досвідом, безумовно, лідером чоловічого тенісу в Україні є Ілля Марченко.

А, якщо говорити про майбутнє, то кожен з нинішніх наших хлопців-професіоналів може вистрілити. 

Якщо подивитися на рейтинг АТР, то я вам так скажу – різниці між 50 та 250 ракеткою немає за великим рахунком. Я про рівень гри тенісистів. 

– У Кубку Девіса нашим чоловікам доведеться грати з американцями. Даруйте, але як на мене, за всієї поваги, шансів у нас нуль.

– Коли тенісист виходить на корт, то рахунок 0:0, шанси рівні. Теніс не такий простий спорт, як може здатися. Є купа випадків коли гравці не з першої сотні рейтингу АТР перемагають людей з першої сотні чи навіть семиразових переможців Вімблдону.

Американці, дізнавшись, що гратимуть проти українців, певно, вже завчасно вважають себе переможцями. Мовляв, пощастило їм з суперниками.

Так, нашим хлопцям бракує досвіду баталій з гравцями високого рівня, але той же Тейлор Фріц – лідер американців, попри те що дуже моцно грає на м’ячі, тримає темп, не є якимось віртуозом, якого нереально перемогти.

«Батько Джоковича тримав прапор росії. Сам Новак досить розумний»

– Поміж слів, про семиразового тріумфатора Вімблдону – Новака Джоковича. Яке Ваше ставлення до серба? Я не про те, що він антивакс, а про любов до так званого «русского міра».

– В мене немає підтверджень і фактів того, що Новак дійсно топить за путіна. Те, що його оточення є проросійським, – сто відсотків! Тут в мене є підтвердження моїм словам. 

Батько Джоковича на якомусь турнірі тримав прапор з написом типу «вєлікая Русь», щось таке було (Срдан Джокович тримав прапор росії з проросійськими фанатами після перемоги свого сина над Андрєєм Рубльовим на Australian Open у 2023 році, – прим. «СЕ»)

Сам Новак не був помічений у чомусь такому, він досить розумний.

Новак Джокович і чоловік Світоліної Гаель Монфіс. Фото: Google

Якщо ж ми говоримо про Джоковича, як спортсмена – він феномен. Минулоріч виграв три Великі шоломи, а загалом 24! І в нього й досі є мотивація, уявляєте! Здобув майже все що можна, але щоранку встає, щоб тренуватися.

Йому вже 36, а він змагається з хлопцями, молодшими за себе на два покоління, не поступаючись їм. Тобто, грає легко, а не натужно.

Джокович – представник легендарного покоління Роже Федерера, Рафаеля Надаля, Енді Маррея, і він, як на мене, головний фаворит Australian Open цьогоріч. 

«Світоліна має всі передумови, щоб перемогти на Australian Open»

– Давайте повернемося до розмови про наших зірок. Еліна Світоліна є нашою примою, тобто першою ракеткою. Чи до снаги їй стати переможницею Australian Open?

– Щодо форми, в якій вона перебуває зараз, думаю, питання в її готовності стояти не має. Турнір в Окленді, де Еліна дійшла до фіналу, це підтверджує. Світоліна має всі передумови, щоб перемогти на Australian Open, але. 

Еліна Світоліна. Фото: Google

Розумієте, кожен матч, кожну суперницю потрібно розглядати окремо. Я не бачу зараз таких опоненток для Світоліної, яких би вона боялась або не могла обіграти, які були б для неї не зручними.

Тут питання лежить в іншій площині. Наприклад, розклад поєдинків. Умови, за яких буде проходити гра.

Новак Джокович, чинний тріумфатор Australian Open, в своєму першому матчі на турнірі чотири сети мучився з маловідомим хорватом Доні Пріжмичем, наприклад (3:1 – 6:2, 6:7, 6:3, 6:4, – прим. «СЕ») Хіба хтось такого очікував? 

А як вам Даяна Ястремська, яка винесла Маркету Вондроушову? Немає зараз в жіночому тенісі домінації, яскраво вираженої фаворитки. Для Світоліної цей сезон дуже важливий. І, знаєте, я впевнений, що в цьому році ми побачимо Еліну у фіналі одного з турнірів Великого шолому.

Тільки їй про це не кажіть, окей? :) 

«Зараз жіноча команда України дуже пристойна, зважаючи і на індивідуальний рейтинг, і на якості кожної гравчині»

– Підводячи риску в розмові про жіночий теніс. У Кубку Біллі Джинг Кінгз нашим дівчатам доведеться грати з Румунією. Суперниці непрості, але й не американки, скажімо так. Ваш прогноз на це протистояння?

– Шанси України суттєво покращились після того, як дискваліфікували лідерку Румунії Сімону Халеп. Вона дуже небезпечна тенісистка, тож, можна сказати, що нам пощастило.

А ще давайте пригадаємо, що Марта Костюк вже обігрувала Ану Богдан (на турнірі у Брісбені українка перемогла 2:1 – 4:6, 6:3, 6:3, – прим. «СЕ») Тобто, як перегравати румунок, українки знають.

Румунію переграти України під силу. Однак в цьому турнірі дуже багато буде залежати від рішень капітана команди, від того, яка в підсумку збереться команда і який буде загальний настрій та в кожної тенісистки окремо.

Зараз жіноча команда України дуже пристойна, зважаючи на індивідуальний рейтинг, якості кожної гравчині, їх рівень гри і професіоналізму.

Капітан жіночої збірної України Михайло Філіма. Фото: Google

– Що скажете на рахунок сестер Кіченок?

– Так, якось ми про них не говоримо багато, а вони між тим дуже потужні гравчині, особливо у парному розряді. Тому, як резюме, шанси виграти Кубок Біллі Джинглз в України дуже хороші. Але потрібно зважати на готовність дівчат грати протягом сезону стабільно на різних покриттях.

Я 16 років виступав за збірну України, тому знаю, як інколи важко перебудовувати свій особистий календар, вишукуючи вільний тиждень для матчів за збірну. Виступи за збірну – це про вольову складову більше.

Це вибиває з ритму. Інколи потрібно перелаштуватися з ґрунтових покриттів на хард чи навпаки. Це такі ніби невеликі, але важливі нюанси. А ще перельоти, зазвичай не по Європі, а на інший континент. Потім відновлення, а це тижні два, не менше. 

– Цьогоріч буде ще й Олімпіада в Парижі. Рік дуже насичений. Чи варто очікувати на медаль від тенісистів?

– Світоліна вже принесла олімпійську нагороду для України, здобувши бронзу у Токіо у 2022-му. Це історична медаль. Для мене, якби я виграв олімпійську медаль, це було б більшим досягненням ніж будь-яка перемога на будь-якому турнірі Великого шолому.

Чи варто розраховувати, що Світоліна повторить токійських успіх у Парижі і здобуде ще одну олімпійську медаль? Варто. Сподіваємося.

А ще не забуваємо про наших інших олімпійців – Жана Беленюка, насамперед. Від нього очікуємо на золото. Однак, потрібно переживати і вболівати за кожного нашого спортсмена у Парижі.

– Головний тенісний здобуток України у 2023 році це тріумф у міксті на Вімблдоні Людмили Кіченок та Мате Павича?

– Якби не успіхи Еліни Світоліної, яка була в 1/4 фіналу на Ролан Гаррос та у півфіналі на Вімблдоні, то, звісно, саме перемога у міксті Кіченок і була б подією року, головним українським здобутком.

Не пощастило Кіченок, що вона виступає в один час з Еліною Світоліною :) Жартую, звісно. Просто результати Світоліною в індивідуальному розряді більш на слуху.

Взагалі ж успіх Людмили Кіченок – це реально історична подія. І не лише для неї. Її успіх на Вімблдоні – це приклад для всіх українських дівчат, що можна досягати таких висот, незважаючи на всі обставини. Не обов’язково грати в теніс у багатих країнах, щоб досягати великих результатів і перемагати на турнірах Великого шолому.

«Прийнято вважати найкращим Медведєва, але його найвище досягнення – фінал Ролан Гаррос. А Світоліна досягла дечого важливішого»

– Світоліна найкраща українська тенісистка сучасності?

– Безумовно. І, знаєте, зараз я навіть не бачу того чи ту, хто міг би на рівні Еліни протягом такого довгого часу так якісно виступати. 

У нас прийнято вважати найкращим Андрія Медведєва, якщо брати теніс загалом, але його найвище досягнення – це фінал Ролан Гаррос та перемога на мастерсах у Гамбурзі та Монте-Карло. 

А Світоліна вже вигравала на підсумковому турнір WTA у Сінгапурі в 2018 році (BNP Paribas WTA Finals). За історичними критеріями Світоліна за час незалежності України – найтитулованіша та найкраща спортсменка у нашому тенісі.

– Що робити з росіянами та їх братушками-посіпаками білорусами у великому тенісі? Бити їх на корті чи продовжувати намагатись тиснути на АТР, WTA, МОК, щоб їх забанили? Хоча, здається, справа ця марна...

– Питання не в тому, що їх допустили, а в тому, що їх не відсторонили. А ось ця їх нейтральність… Мовчання це підтримка чи нейтральність?

– Підтримка. Ту не може бути іншого варіанту відповіді.

– Отож. Вбивають жінок, дітей, бомблять наші міста, Яка тут мова про нейтральність? 

Якщо російські та білоруські тенісисти мовчать про криваву війну, це їм не заважає, то вони є аморальними, м’яко кажучи. Всіх представників держави-агресора та її посібниці Білорусі, які не висловили ніяк свою позицію, – їх для мене не існує, як людей. 

«Світло в кінці тунелю є. В Україні є можливості займатися тенісом та будувати кар’єру».

– Який зараз стан справ українського тенісного господарства? Бо ви хоч і на передовій, але точно в курсі всіх рухів.

– Теніс – спорт дорогий. Дуже дорогий. Тут потрібна системність. І навіть за умови системного підходу результат він дасть через вісім-десять років! Не раніше.

У 2023 році я та Еліна Світоліна вирішили провести серію дитячо-юнацьких змагань до 14 років та за їх підсумками надати дітям гранти на розвиток їх кар’єр. 

На фінальній частині було по вісім дівчат та хлопців. Сумарно вони отримали 800 тисяч гривень. У моїй дитячій кар’єрі таких турнірів точно не було. Тобто, маленькими кроками, але теніс намагаємось розвивати. Цьогоріч, сподіваюсь, ми знову проведемо такий турнір і збільшимо кількість категорій. 

На жаль, це нині не системно, але хоч так ми намагаємось показати дітям зараз, що світло в кінці тунелю є. Тобто, що в Україні є можливості займатися тенісом та будувати кар’єру.

Сергій Стаховський у Бахмуті. Фото: Google

«Пустив би Путіну кулю в лоб із превеликим задоволенням»

– Один із російських блогерів, типу «хороших руських» , Юрій Дудь звати цього субтильного молодика, в кінці своїх терабайтних інтерв’ю питає у спікерів, що б вони зробили опинившись віч-на-віч з Путіним? Зважаючи на те, що ви нині є військовим і маєте зброю, відповідь очевидна, якби вам поставили таке питання?

– Так. Пустив би Путіну кулю в лоб із превеликим задоволенням.

– Що зробите одразу після перемоги?

– Думаю, що вичищу разом з друзями та побратимами винний підвал на своєму підприємстві :) Будемо святкувати.