Вадим Гутцайт: «Акція підтримки полонених українців на Олімпіаді неможлива, й ось чому»
У п’ятницю, 31 травня, у КВЦ «Парковий» відбувалася презентація олімпійської збірної України з дзюдо. На заході був присутній президент Національного олімпійського комітету та колишній міністр молоді та спорту – Вадим Гутцайт.
Сайт Sport-express.ua скористався можливістю поговорити з головою НОК України напередодні літніх Олімпійських ігор у Парижі.
«НОК України вдалося практично все»
– Ми востаннє з вами спілкувалися напередодні 2024 року. Що саме вдалося зробити Вам та команді у контексті підготовки спортсменів до Олімпіади?
– Нам вдалося практично все. Наша команда готується до Олімпійських ігор, все йде за розкладом. Присутнє фінансування, зараз ми отримаємо спортивну форму від наших нових партнерів 4F – одягатимемо команду. Усі спортсмени готуються: хто в Україні, хто за кордоном. Те, що ми запланували – все виконується чітко за часом.
– Станом на зараз на яку кількість ліцензій ви розраховуєте? Раніше ви заявляли про недобір.
– Зараз ми маємо 80 ліцензій – 102 спортсмени. Я вважаю, що ще будуть ліцензії. Складно сказати – скільки, але все-таки віримо, що приблизно 100 ліцензій (120 спортсменів) у нас буде на Олімпіаді.
– Ви говорили, що маєте питання до Федерації боксу України щодо лише однієї здобутої ліцензії на Олімпіаду. Чи була розмова з федерацією щодо непереконливого виступу змаганнях?
– Наразі ще йдуть змагання у Таїланді, останній відбірковий турнір на Олімпійські ігри. Ще наші спортсмени беруть участь, тому віримо в них. Сподіваємося, що не лише Олександр Хижняк представлятиме український бокс на Олімпіаді.
Олександр Хижняк. Фото: Google
– Як наразі оцінюєте рішення МОК щодо допуску росіян та білорусів на Олімпійські ігри?
– Це питання мені вже неодноразово ставили. Поки йде війна в Україні, ми проти їхнього допуску до Олімпіади. Це крапка, це не обговорюється. Наші аргументи не працюють.
На жаль, МОК змінив цю рекомендацію. Але те, що було зроблено – це перемога України, спортсменів, усіх федерацій та моя особиста, як президента НОК України, а на той час міністра молоді та спорту. Ми два роки над цим працювали і нам вдалося. Жодної символіки та й кількість їхніх спортсменів замість звичних 300+ зараз становить 30-40.
«Організувати акцію підтримки полонених українців на Олімпіаді неможливо»
– Важко уявити, що наші спортсмени будуть якось комунікувати з росіянами чи білорусами на Олімпійських іграх. А яке рішення НОК щодо спілкування з тамтешніми журналістами? Чи отримали вони акредитацію на Олімпіаду?
– Не знаю, чи отримали вони акредитацію. Можливо, хтось там і допущений, я не слідкую за цим. Є рекомендації, які ми підписали разом з Міністерством. Наші спортсмени з їхніми не говорять, не тиснуть руки, не вітаються. У нас всі це знають.
Це нормально, коли ти не поважаєш людину – ти не даєш йому руку, не спілкуєшся з ним і тримаєш дистанції. Те ж саме, як у житті. Жоден їхній спортсмен не засудив цю війну проти України, жоден не сказав, що ми проти вбивств українців.
– Учора 75 українців повернулися з російського полону. А чи можливо, аби збірна організувала акцію, згадавши про інших наших полонених, зокрема з «Азовсталі»?
– Це неможливо. Політичні акції на Олімпіаді робити заборонено. Можна їх робити лише в нашому українському домі, який працюватиме в Парижі. Під час самих змагань подібні акції робити заборонено, оскільки тоді дискваліфікують усю нашу команду.
– На заході демонструвалося відео з військовим, який бажає успіху українським атлетам на Олімпіаді, говорячи про спортивний фронт. А чи є спілкування НОК зі спортсменами, які наразі боронять Україну на фронті?
– Звісно, ми спілкуємося, допомагаємо, підтримуємо. Питання щодо бронювання та ТЦК слід ставити Міністерству молоді та спорту України, наш комітет таким не займається.
«Кожен президент клубу, головний тренер команди має вирішувати, чи його футболісти поїдуть на Олімпіаду»
– Збірна України з футболу вперше в історії візьме участь в Олімпіаді. Які розмови були з президентом УАФ Андрієм Шевченком щодо цього?
– Ми говорили про те, що якщо ми вперше туди потрапили, то потрібно формувати потужну команду. Дуже хочеться, аби наші гравці були конкурентоспроможні на цьому турнірі. Є шанс грати на Олімпійських іграх, демонструвати якомога кращу гру. Андрій Миколайович дуже хоче це зробити – у нас одна думка з цього приводу. Сподіваємося, що наші українські клуби віддадуть найкращих своїх футболістів до олімпійської збірної.
Шевченко та Гутцайт. Фото: УАФ
– Наразі остаточно невідомо, чи відпустять наші футбольні клуби своїх гравців на Олімпіаду. Чи не вважаєте ви таку поведінку непослідовною: усі заявляють про важливість виступу України на таких змаганнях, водночас ставлять клубні пріоритети вище.
– Я не хочу давати оцінку. Кожен президент клубу, головний тренер команди має вирішувати. Це їхнє рішення і я не хочу це коментувати.
– Для вас це дев'ята Олімпіада. Яка з усіх них найбільше запала до серця та в чому полягає особливість цьогорічних ігор у Парижі?
– Звісно, що запала до серця Олімпіада-2008, коли наші дівчата перемогли в Пекіні – команда шаблі (Галина Пундик, Ольга Харлан, Олена Хомрова, Ольга Жовнір здобули золото з фехтування – прим. «СЕ»). Бачите, я не кажу Вам про свою Олімпіаду, де я став олімпійським чемпіоном, а пригадує те, як я працював з цією командою у ролі головного тренера.
Я був одним з тих фахівців, який працював у той час з Ольгою Харлан, якій я віддав 15 років свого життя, а вона мені свої 15 років як дитина. То була золота команда, яку я люблю і вона завжди у мене в серці.
Особливість Олімпіади-2024 полягає у відповідальності перед країною. Вона ще більше під час війни. Вся Україна буде вболівати, дивитися, чекати та вірити. Буде перемога – буде супер. Хтось зі спортсменів програє – це життя. Ми все одно будемо поважати їх та зустрічати, як героїв.