Вадим Гутцайт: «НОК України зробив так, що у росіян та білорусів немає часу потрапити на Олімпіаду»

Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
7385
0 голосів
Вадим Гутцайт: «НОК України зробив так, що у росіян та білорусів немає часу потрапити на Олімпіаду»
Вадим Гутцайт. Фото: НОК
Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт в ексклюзивному інтерв’ю для сайту Sport-express.ua відповів на актуальні питання.

У п’ятницю, 22 грудня, відбувся перший за останні 10 років Всеукраїнський форум атлетів, який спільним зусиллям ініціювали Національний олімпійський комітет України та Комісія атлетів НОК України. На самому форумі порушувалось чимало актуальних питань, зокрема, були зачитані доповіді стосовно антидопінгової освіти українських спортсменів, яка наразі перебуває на досить низькому рівні, важливості персонального бренду атлета та його всебічного розвитку.

По завершенню форуму президент Національного олімпійського комітету України та колишній міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт в ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport-express.ua розповів про:

  • Підсумки роботи НОКу в 2023 році;
  • Допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024 під нейтральним прапором;
  • Аргументацію МОК щодо цього скандального рішення;
  • Можливість того, що росіяни та білоруси не зможуть взяти участь в Олімпійських іграх під нейтральним прапором;
  • Роботу щодо відстеження російських спортсменів, які воюють в Україні
  • Підготовку збірної України з футболу до першої Олімпіади в історії;
  • Скандал навколо так званого списку ухилянтів, куди потрапили зіркові футболісти збірної;
  • Ставлення до планування здобуття певної кількості медалей на Олімпіаді у Парижі;
  • Плани НОК на 2024 рік.

Вадим Гутцайт. Фото: НОК

«МОК вважає, що винні лише уряди країн, які розпочинають війну»

– Ми зустрічаємося з Вами напередодні нового року. Як Ви оціните роботу НОК у 2023 році? Яким досягненням пишаєтеся, а що, навпаки, не вдалося?

– Ми дуже багато проводили роботи. У першу чергу – це підтримка наших спортсменів, можливість надати їм умови, забезпечити присутність на міжнародних змаганнях, усіх форумах. Ми працювали з МОК та робили все, щоб не допустити росіян та білорусів до міжнародних змагань. Дуже багато всього зроблено у цьому напрямку. І ми бачимо, що в багатьох видах спорту у них немає шансів потрапити на Олімпійські ігри, здобути ліцензії. МОК допустив їх до турніру під нейтральним прапором, але ми так все зробили, що у них вже немає часу потрапити на Олімпіаду.

– Навіть під нейтральним прапором?

– Навіть так. Багато змагань вони вже пропустили і у них просто немає часу вже здобути очки та можливості виступати на тих змаганнях, де вони отримуватимуть ліцензії. У цьому напрямку ми працюємо і далі.

– Повернемося до підсумків.

– Звісно, що завжди хочеться зробити більше, але потрібно дивитися і на умови, і на те, що відбувається в країні. Задоволений тим, що в регіонах усі відділення олімпійського комітету працюють, виховують молодь, проводять заходи на підтримку, залучають дітей. Ми ж розуміємо, що багато дітей виїхало, а з тими, хто лишився потрібно проводити роботу, залучаючи до спорту, навчаючи олімпійських цінностей. 

Саме тому і хочу відзначити наші регіони, оскільки це дуже важливо, що всередині країни ми об’єднали усі відділення, які прагнуть бути під олімпійським прапором, в одне ціле. Загалом багато чого було зроблено, змінено, але впевнений, що далі буде ще більше роботи.

– А як МОК взагалі аргументує своє рішення щодо допуску росіян та білорусів до виступів під нейтральним стягом?

– Вони говорять, що наявність російського паспорта не означає, що ці спортсмени підтримують цю агресію. Проте ми, навпаки, вважаємо, що всі вони залежні від держави, витрачають державні кошти, перебувають у збройних силах, або в клубах ЦСКА чи Динамо, підтримують цю війну, відвідують заходи на підтримку війни. На жаль, МОК каже, що ці спортсмени невинні, перекладаючи вину виключно на уряд країн, що розпочинають війну. Нещодавно також проходило засідання ООН, де теж казали, що має діяти олімпійське перемир’я. 

На жаль, саме так вони бачать цю ситуацію. Однак кожного дня ми відчуваємо все на собі: бачимо як вбивають українців, бомблять міста, спортивні об’єкти. Більше як 400 наших спортсменів уже загинуло, понад 350 спортивних об’єктів ми втратили… Вони цього не розуміють, не відчувають це на собі так, як відчувають наші спортсмени, які тренуються всередині країни, де через обстріли та повітряні тривоги немає необхідної кількості місць та часу.

Вадим Гутцайт. Фото: НОК

«Коли Шевченка оберуть президентом УАФ, тоді ми обговоримо з ним плани на майбутнє»

– Нещодавно УЄФА дозволило росіянам провести товариську гру зі збірною Сербії, також згадуємо ситуацію з їхнім допуском навіть під нейтральним прапором. Чи не свідчить це про те, що з часом міжнародні спортивні організації все активніше повертатимуть їх на свої турніри?

– Так нам потрібно над цим працювати! Дивіться, міжнародна організація футболу теж якийсь час ухвалила рішення допустити російську збірну до змагань, а потім скасувала його. Чому? Тому, що у світі розпочався такий потужний рух, коли всі почали виступати проти цього рішення. Багато федерацій сказало, що ми в разі їхнього допуску бойкотуватимемо турнір. Тому над цим потрібно надалі працювати. Це виключно наша спільна робота, щоб у світі не забували про те, що відбувається в Україні.

– Чимало російських і білоруських спортсменів у той чи інший спосіб залучені до силових структур своїх країн, які беруть участь у війні з Україною. Як ведеться робота з виявленням та пошуком таких діячів? Чи є у НОК спеціальний відділ, який займається цим?

– Є відділ, який працює по міжнародному напрямку, але кожна федерація має всередині себе працювати над цим, оскільки вони усі особисто знають які спортсмени будуть змагатися з ним на турнірах. Федерації збирають цю інформацію, надсилають його до НОК, потім формується база даних, списки, які надсилають у оргкомітет МОК. 

– Влітку була гучна історія щодо колишнього очільника НОК Сергія Бубки, який, за Вашими словами, готував позов проти журналістів, котрі повідомили про те, що його компанія вела бізнес з росіянами на окупованих територіях. Як наразі розвивається ця історія?

– Вам потрібно запитати його особисто. Я не можу відповісти на таке запитання. На цю тему ми з ним більше не спілкувалися.

– Збірна України з футболу вперше в історії гратиме на Олімпіаді. Чи є вже план підготовки олімпійської футбольної команди до турніру?

– Я знаю, що 25 січня пройдуть вибори президента УАФ. Так, там один кандидат – це Андрій Шевченко. Якщо на конгресі його буде обрано, то, звісно, ми зустрінемося, обговоримо плани на майбутнє. Наразі з Шевченком у мене не було жодних контактів.

– Продовжуючи футбольну тему не можу не згадати про скандал навколо так званого списку ухилянтів, куди потрапили потенційні зірки олімпійської збірної – Михайло Мудрик (Челсі, Англія), Ілля Забарний (Борнмут, Англія), Анатолій Трубін (Бенфіка, Португалія). Чи не здається Вам, що принцип формування цього списку має бути переглянутий? Інакше виходить, що честь української збірної з футболу будуть відстоювати ухилянти…

– Це питання потрібно задавати виконувачу обов’язків міністра молоді та спорту України Матвію Бідному, оскільки я вже півтора місяці не працюю у міністерстві та ці списки не веду. А яке у них бачення стосовно цього, знають лише вони.

Моя особиста думка? Є постанова Кабміну, де чітко прописано, як потрібно спортсмену виїжджати та повертатися. Все можна офіційно оформлювати, що спортсмени виїхали-повернулися, або продовжують дію їхнього перебування за кордоном. Офіційно ж прописано, що потрібно робити, аби вони не вважалися ухилянтами. Вони ж все одно потім беруть участь у матчах за збірну України і це дуже важливо. Є шляхи розв’язання цієї проблеми та вилучення їх з цього списку.

Вадим Гутцайт. Фото: НОК

«Я ніколи не відповідаю на питання про те, скільки буде медалей»

– Ви вже говорили, що на підготовку до Олімпіади-2024 року виділені солідні гроші. Як взагалі відбуватиметься підготовка атлетів до змагань у Парижі, чи обмежиться це лише тренуваннями в Україні?

– Я ще коли працював у Міністерстві молоді та спорту, то, завдяки підтримці уряду, Міністерству фінансів, нам вдалося ухвалити бюджет на наступний рік, який можна вважати дійсно потужним. Ця сума забезпечить належну підготовку до міжнародних змагань усіх рівнів для усіх федерацій та видів спорту.

На жаль, багато баз ми втратили, але якісь все ж лишилися, а якісь ми привели до належного стану, щоб наші спортсмени могли нормально готуватися. Тому деякі види спорту вже планують тренування всередині країни, але потрібно все одно їхати за кордон, оскільки там наразі спокійніше та кращі умови. На все це кошти є. Вже навіть існує календар наступного року, в якому вказано, де будуть проводитися збори, міжнародні та всеукраїнські турнір. 

Наприклад, Ольга Харлан приїздила в Київ, потім поїхала до Львова та взяла участь у всеукраїнських змаганнях. Тобто в Україні ми все одно проводимо змагання і спортсмен такого ґатунку, як Харлан приїхала з-за кордону та взяла участь у змаганнях. Тому це приклад, що всі можуть приїздити в Україну, брати участь у наших змаганнях, а далі їхати тренуватися за кордоном. 

– На форумі зазначалося, що це Ваша дев’ята Олімпіада (три у ролі атлета, три у ролі тренера, третя у ролі функціонера). Присутнє хвилювання перед Олімпійськими іграми-2024, чи з досвідом воно зникає?

– Та ні, Ви знаєте, звісно, є досвід, але Олімпіада – це завжди хвилювання за кожного спортсмена. Коли мене питають про те, на скільки медалей я розраховую, то я завжди кажу: «Я розраховую на кожного спортсмена, оскільки Олімпійські ігри – це виклик для кожної особистості. Кожен, хто потрапив на Олімпіаду – це вже особистість».

Хочу навести Вам приклад. У 2004 році, коли я був головним тренером з фехтування, Владислав Третяк приїхав на Олімпіаду, бувши в рейтингу 60-м. А він приїхав на Олімпійські ігри та став там третім. Це приклад того, що кожен спортсмен може в той день вийти та стати найкращим. Тому я всім раджу вірити в себе, а я в свою чергу вірю у кожного спортсмена. Я ніколи не відповідаю на питання про те, скільки ж буде медалей. Скільки б їх не було – вони усі будуть нашими, українськими, медалями.

Вадим Гутцайт. Фото: НОК

«Хочеться, аби в Парижі лунав Гімн України та височів наш Прапор»

– Також на форумі порушувалося питання того, що крім спортивних успіхів на Олімпіаді наші спортсмени мають наголошувати на тому, що відбувається в Україні. Однак є спортсмени, які взагалі ігнорують подібні заклики, чи ведеться з ними якась індивідуальна робота?

– На жаль, такі дійсно є. Я закликаю всіх наших спортсменів, прошу президентів федерації, аби вони співпрацювали з ними, бо це дуже важливо. Потрібно, щоб не тільки я був фронтменом, який спочатку війни якось впливає на процес та намагається щось зробити, треба, аби був голос спортсменів. Спасибі таким атлетам, як Ольга Харлан, які борються, яких чує не тільки Україна, а й увесь світ. 

На жаль, не всі такі, і для мене це дуже прикро. Багато людей працюють на нашу перемогу, водночас є чимало тих, хто просто живе, а не робить те, що їх просять. Тому я ще раз закликаю наших спортсменів намагатися бути почутими, відкрито виходити в соціальні мережі та спілкуватися зі ЗМІ про те, що у нас відбувається.

– Ви підбили підсумки 2023 року, а який стратегічний план НОК на 2024?

– Перше – це всередині країни, аби у всіх містах та регіонах ми працювали з дітьми. Щоб ми їх навчали, виховували, приводили у спорт, прищеплювали олімпійські цінності. У такий складний період часу їм слід розуміти, що вони українці, які повинні підтримувати Україну, займатися спортом, розвивати в собі силу волі та жагу до перемоги.

Один із головних факторів – це подальша робота над відстороненням росіян та білорусів від міжнародних змагань. Ну і звісно, що підготовка наших національних збірних.

Вже в січні будуть юнацькі Олімпійські ігри, де братимуть участь наші 40 спортсменів. Зараз ми працюємо над тим, аби вони нормально поїхали на турнір. Атлети вже відповідно одягнені, адже у нашої збірної з’явився новий партнер – компанія 4F. Це наші польські колеги, друзі, з якими ми вже маємо домовленість, що вони одягатимуть нашу збірну. Наразі наша юнацька команда має чудовий вигляд. 

Загалом зараз будемо готувати наших спортсменів до здобуття ліцензій по всіх міжнародним змаганням, аби вони отримали їх якомога більше, а там вже дай Боже і Париж. Хочеться, щоб там були перемоги, лунав український Гімн, височів наш Прапор – це буде дуже класно.