«Відмовився від спільного фото з білорусом і зійшов із подіуму»: Чепурний – про Ковтуна, скандали та бойкот
Назара Чепурного по праву називають видатним талантом української гімнастики свого покоління. Після того, як Ілля Ковтун змінив спортивне громадянство, саме Назар перебрав на себе роль лідера чоловічої збірної України.
Минулий 2025 рік видався для нього надзвичайно успішним. Гімнаст із Черкас виборов бронзові медалі чемпіонатів Європи та світу в опорному стрибку. Він став єдиним представником України, якому вдалося підкорити п’єдестал на обох головних міжнародних стартах сезону.
В ексклюзивному інтерв’ю Sport-express.ua Назар Чепурний поділився думками про вчинок Іллі Ковтуна, оцінив позицію Владислава Гераскевича, пригадав гучні скандали у спортивній гімнастиці та розповів про своє ставлення до нейтральних атлетів.
«Ковтун вчинив так, як вважав за потрібне»
– Назаре, ти виступав разом з Іллею Ковтуном у складі збірної України. Якими у вас були стосунки?
– У нас були звичайні робочі стосунки.
– Що ти відчув, коли дізнався про рішення Іллі Ковтуна змінити громадянство та виступати за Хорватію?
– Навіть не знаю, як це прокоментувати. Це його особисте рішення. (Ковтун – срібний призер Олімпійських ігор 2024 року. У 2025 році він офіційно змінив спортивне громадянство, – прим. О.П.). Кожна людина будує своє життя й обирає свій шлях, тому він вчинив так, як вважав за потрібне. А наскільки це правильно чи неправильно – судити не мені.
– Якби ти мав можливість виступати за іншу країну, чи розглядав би зміну спортивного громадянства?
– Не можу коментувати ситуацію, в якій сам не опинявся. Тому мені складно сказати, як би я вчинив на його місці.
Ілля Ковтун. Фото: НОК України
«Зміна спортивного громадянства – це завжди комплекс причин»
– Як гадаєш, що сьогодні найчастіше спонукає українських спортсменів до зміни спортивного громадянства?
– На рішення спортсменів впливає багато факторів – війна, покращені умови для тренувань і життя, краща фінансова підтримка та родина. Це завжди комплекс причин.
– Як ти сприйняв вчинок Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх, коли він публічно заявив про війну?
– Людина показала свою позицію, вшанувала пам’ять загиблих спортсменів. Це була сильна українська позиція, і я ставлюся до цього з повагою.
– Як ти оцінюєш думку, що його позиція могла б бути сильнішою, якби він вийшов на старт, виступив і здобув олімпійську медаль?
– Я не був у такій ситуації, тому не можу однозначно оцінювати, чи правильно він вчинив. Це його рішення і його позиція. У таких випадках завжди є і ті, хто підтримує, і ті, хто критикує.
Владислав Гераскевич. Фото: Getty Images
«Було стільки скандалів, що навіть складно всі пригадати»
– Під час спілкування з журналістами перед нашим інтерв’ю ти згадав про численні скандали в спортивній гімнастиці. З чим це пов’язано?
– Останнім часом я більше зосередився на роботі. Стараюся менше занурюватися в це емоційно й більше думати про тренування та підготовку.
– Який скандал тебе найбільше вразив?
– Таких скандалів було стільки, що навіть складно їх усі пригадати. З того, що зараз пригадується, найбільше запам’ятався випадок, коли мого тренера Геннадія Сартинського не допустили до чемпіонату Європи в Лейпцигу без пояснення причин. Це мене обурило, бо в нього були два спортсмени, здатні боротися за медалі, але самого тренера не включили до складу. Це було несправедливо.
«Раніше я просто брав і йшов з подіуму»
– На міжнародних змаганнях ти перетинаєшся з так званими нейтральними спортсменами. Як поводишся в таких ситуаціях?
– Провокацій з їхнього боку я поки не відчував. З’являється інформація, що їм можуть дозволити виступати під власним прапором і гімном, однак мені ще не доводилося з цим стикатися. Дівчата з художньої гімнастики вже мали такий досвід. Якщо говорити про такі ситуації, то з урахуванням війни і того, що відбувається в нашій країні, для мене зрозуміло, як українським спортсменам варто до цього ставитися.
– Як варто поводитися на нагородженні, коли поруч стоять такі спортсмени?
– Раніше я дозволяв собі піти з подіуму, але зараз це вже неприпустимо.
– Можеш пригадати ситуації, коли ти залишав подіум?
– Це траплялося двічі. Один із випадків – етап Кубка світу в Баку, де я стояв на подіумі з представником Білорусі, відмовився від спільного фото і зійшов із подіуму.
