«Перед Олімпіадою 2024 Бах звернув увагу на наші матеріали»: Олена Говорова відверто розповіла про росіян і МОК

Олена Говорова – у минулому блискуча легкоатлетка та телеведуча, сьогодні працює на благо міста Києва у місцевій державній адміністрації. Разом із тим, Олена Іванівна продовжує допомагати українському спорту на дипломатичному рівні, розповідаючи світу правду про війну в Україні. 

В ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport-Express.ua Олена Говорова розповіла про:

• Розвиток спорту у Києві
• Деталі міжнародних перемовин із паризькими чиновниками перед ОІ-2024
• Росіян в олімпійському спорті та їхній статус сьогодні
• Роботу Томаса Баха на чолі МОК
• Прийдешні вибори голови МОК

Олена Говорова. Фото: Facebook.

«Бігові маршрути у Києві залучать нових людей до фізичної активності»

– Олено Іванівно, попри війну за вікном, ви намагаєтеся розвивати спорт у Києві. Я пригадую, що в жовтні ви анонсували цікавий проєкт: 16 бігових маршрутів у місті. На якому етапі зараз перебуває його реалізація?

– Зараз ми вже на фінішній прямій, тому що була проведена дуже кропітка робота. Наразі вийшло розпорядження, підписане мером, щодо впровадження цієї ініціативи. Але мова йде вже про 18 маршрутів,  виготовлена айдентика: вказівники, таблички, зони старту по кожному з них. Я дуже сподіваюся, що наприкінці березня ми запустимо в тестовому режимі три бігових маршрути: Голосіївські гірки, Оболонь Run і Володимирська Гірка – Паркова Алея. Тобто, Голосіїве, парк Наталка, та історичний маршрут. 

Ми тісно співпрацюємо з Асоціацією масового спорту, беручи за основу активність тих людей, хто займається бігом та скандинавською ходьбою. Стартовими було обрано саме ці три маршрути, тому що вони користуються попитом. Родзинкою цих маршрутів є нанесені на стартові позиції QR-коди, за якими можна прослухати історію того місця, де проходить твоя рухова активність.

Вважаємо, що це буде цікаво, але на цьому не зупиняємося: хочемо ще додатково облаштуватина цих маршрутах майданчики здоров’я, адже декількавправ можна зробити хоч одному квадратному метрі. Але все це згодом, першочергово хочемо запустити поточні маршрути та отримати зворотній зв’язок, аби зрозуміти, що можна покращити.

– А ці маршрути будуть приблизно однакової довжини, чи якісь будуть довшими, а якісь – коротшими?

– Ні, будуть різні дистанції: є три кілометри,  п’ять, або ж сім з половиною. Ми не вигадували велосипед, а у співпраці з Асоціацією масового спорту,  визначили маршрути, які користуються попитом і де найбільша кількість людей займається бігом. Це дуже важливо. Ми нічого нового не будуємо, а в існуючій інфраструктурі міста створюємо людям умови для фізичної активності. 

Разом з тим, метою запровадження цих бігових маршрутів є мотивація та залучення до рухової активності тих, хто ще не займається спортом.Навіть пройтися і поцікавитися: «А що ж там є?», це вже дуже добре. 

Колишній очільник НОКк Сергій Бубка та Олена Говорова. Фото: НОК

– Ви згадали, що планується зведення певних спортивних майданчиків відкритого типу. А скільки їх зараз є в Києві і скільки планується збудувати?

– У нас достатня кількість майданчиків, але це не про будівництво. Це про фізичну активність. Нам не потрібен спеціальний майданчик, щоб зробити п’ять присідань, не потрібно додаткове обладнання, щоб зробити відтискання - це дуже прості вправи, знайомі всім, які можна зробити на одному квадратному метрі. Те ж саме з лабіринтами для дітей, які намальовані яскраво та красиво, або ж таблички звправами, які можна зробити. Тобто, мають бути цікавинки, які демонструють, що фізична активність – це просто, недорого і для цьогоне потрібні спеціальні умови. 

Я прихильниця позиції, що зараз ми не будуємо, а розвиваємо те, що у нас є. Будівництво буде потім, після Перемоги. Сьогодні ми повинні використовувати усі можливості, які у нас є, щоб містяни займалися фізичною активністю і були в ресурсі. Це не тільки про красиві фігури активність або фізичне відновлення -це, в першу чергу про ментальне здоров’я . І цьому є безліч прикладів: коли людина займається фізичною активністю, вона набагато краще себе почуває і є більш стресостійкою. Спорт – це не про великі гроші, це про мотивацію і дисципліну.

«Росії та білорусі не місце в Олімпійському русі»

– Ви дуже активна людина у спортивній дипломатії. Знаю, що ви проводили та проводите чимало зустрічей на міжнародному рівні, і на цих зустрічах ви інформуєте світовий спорт про ситуацію в Україні. Разом із тим, деінде ми бачимо, що в окремих видах спорту росіяни поступово починають повертатися. Чи вдається нам стримувати це просочування росіян?

– На моєму рівні ми мали дуже багато зустрічей із різними чиновниками ще до Олімпійських Ігор, зокрема, з наших міст-побратимів. Також я щиро вдячна пані Ідальго (мер Парижа – прим. Д.В.), П’єру Рабадану, заступнику  мера Парижа за те, скільки роботи було зроблено. 

Ми тоді сфокусували всю свою увагу на Франції. І мені було дуже приємно, що людям відгукувалося те, про що ми говоримо.,  Нам надавали майданчики, аби ми мали змогу розповідати світовому спорту про ситуацію в Україні.. На сьогодні це не втратило свої актуальності , ми повинні продовжувати у цьому напрямку. На всіх наших міжнародних зустрічах, які відбуваються як у мене, так і у депутата Київради Георгія Зантараї, ми наголошуємо: не місце в олімпійському русі країнам, що розпочинають війни. 

Це дуже кропітка робота, але потрібно, щоб це було у нас завжди актуальним. На усіх зустрічах, які зараз проходять, ми наголошуємо, що не місце росії та білорусі в Олімпійському русі. І мені здається, що настав час змінювати деякі пункти Олімпійської Хартії. Це потрібно для того, щоб Олімпійський рух відповідав цінностям, які були проголошені на початку створення Олімпійських ігор. І саме наша країна може стати тією рушійною силою цих змін. Над цим потрібно працювати.

– Кричуща ситуація була у футболі нещодавно, коли президент УЄФА Александер Чеферін зізнався, що хотів повернути російську збірну U-17 до змагань, аргументуючи це тим, що «діти не винні у війні». Але, за його словами, політики з багатьох країн висловилися різко проти, тому цю ідею, ніби як відкинули. На вашу думку, політичний тиск дійсно грає таку роль на керівників міжнародних спортивних організацій?

– Розумієте, світ все бачить. Все зрозуміло: що трапилось, хто розпочав і які нелюди прийшли на нашу землю. І в першу чергу, треба розуміти і стратегічно думати про наслідки тих чи інших дій, або ж популістських наголошень на кшталт «діти не винні». Діти живуть в такій країні, де ця агресія і нелюдська пропаганда вже в’їлася в їхній мозок. І тут вже наше завдання, людей, які працюють у спорті, наголошувати, піднімати цю тему і залучати усіх до цієї боротьби. Ще раз повторюсь: світ все бачить.

Александер Чеферін. Фото: AP Photos

– А під час тих міжнародних зустрічей, про які ви згадували, вам доводилось когось переконувати в їхніх поглядах на війну в Україні?

– Я нікого не переконувала, я розповідала про те, що відбувається в нашій країні. Я бачила очі людей і як вони реагували. Коли ти розповідаєш, що відбувається, коли ти сьогодні тут, а твоя дитина вдома, в Україні і триває черговий ракетний удар по Києву… Коли батьки стояли під будинком і чекали вісім годин, коли їхніх дітей визволять із заблокованого багатоповерхового будинку, то  після цих історій вже нікого не потрібно було переконувати.

Або під час відеодзвінка лунає повітряна тривога,ти змінюєшся в обличчі, бо твоя дитина зараз знаходиться в Києві… Це те, що видно і без зайвих слів. 

Я пам’ятаю свою зустріч у травні 2024 із Томасом Бахом. Тоді я звернулася з проханнямнакомісії МОК, детально розглянути та проаналізувати матеріали, які надала Україна про кількість порушень, у яких видах спорту та докази того, що ті чи інші спортсмени не мають права виступати на Олімпійських Іграх. Тому що на той момент міжнародні федерації ухвалювали рішення, хто буде виступати, який склад, кого допускати і таке інше. 

– І що сказав Бах?

– Він мені пообіцяв, мовляв, ми обов’язково будемо прискіпливо розглядати кожен випадок. І ви пам’ятаєте, скільки русні не поїхало на Олімпійські ігри після засідання цієї комісії. Я не скажу, що я бачила якийсь супротив, але потрібно було чітко відстоювати свою позицію.

«Розмови про Варфоломєєву йдуть на руку русні»

– Про Томаса Баха часто кажуть, що він відносно лояльний до росіян. Є у вас таке відчуття?

– Давайте будемо дивитися по тих кроках, які було здійснено. На початку війни було ухвалено рішення про відсторонення росіян та білорусів, а також за два тижнібуло створено Фонд солідарності спортсменів України. Це безпрецедентний випадок, коли вперше в історії міжнародного олімпійського комітету створили фонд для окремої країни. 

Потім були певні аспекти з приводу того, щоб не допустити нейтральних спортсменів на ОІ. Була створена комісія. І саме на Олімпійських іграх ми бачили росіян? Ми чули їх?

– Практично ні.

–  Я кажу лише про справи. На всіх рівнях ми змогли відстояти нашу позицію. Це виглядало потужно. Але я знаю деякі моменти, коли скептики говорили: «Та їх все одно допустять, вони все рівно повернуться». А я казала: «Нам робити своє. Спортсменам – тренуватися, функціонерам – відстоювати нашу позицію». 

Томас Бах. Фото: МОК

– У Парижі ми побачили нову тенденцію: росіяни змінюють спортивне громадянство. У стрибках у висоту була така собі Єлєна Куліченко, росіянка, але з кіпрським паспортом. У художній гімнастиці за Німеччину виступала Дар’я Варфоломєєв, відверта кримнашистка. Чи схоже це на те, що росіяни знайшли шлях, як обходити санкції?

– Стосовно художньої гімнастики я тут не згодна. Бо ця дівчина туди переїхала чи в 11, чи в 12 років. У неї дід був етнічний німець. Вони переїхали ще до нашої повномасштабної війни. Можливо, навіть до 2014 року. Так, у неї прізвище Варфоломєєв і я згадую, як її вітали німці і навіть прем’єр-міністр.

Стосовно стрибунки у висоту, то вона ж нещодавно змінила громадянство, правда?

– Так, у 2021 році, але виступати за Кіпр почала у 2023.

– А у мене питання: як це вийшло? Бо коли я змагалася, у нас було правило, що чотири роки ми не могли виступати на інших змаганнях, аби отримати громадянство. Тут треба розібратися, яким чином вони отримали це громадянство. І тоді ми зрозуміємо, які підстави і як це унеможливити далі.

По Варфоломєєвій: вона переїхала до повномасштабного вторгнення і тренувалася з 11 років у німецьких клубах. Але ж всі ці розмови йдуть на руку русні, бо вони кричать: «А дивіться, ми її підготували, подивіться, які ми класні». Нічого подібного!  

– 20 березня у Греції відбудуться вибори президента Міжнародного Олімпійського комітету. Кого ви бачите майбутнім очільником МОК?

– А поживемо – побачимо. Бо ці вибори дуже складні. Кожного з кандидатів можуть обрати на посаду президента Міжнародного олімпійського комітету. Звісно, що у мене є свої симпатії, але я не буду зараз про них казати, поговоримо про них вже після виборів.

– А якщо підсумувати правління Томаса Баха, що хорошого йому вдалося зробити, а що навпаки, зробив нехорошого?

–  З позитивного я би відзначила те, що йому вдалося провести Олімпіаду в Токіо. Попри складну ситуацію із пандемією, це був певний виклик. І все ж таки, в МОК ризикнули і провели Олімпіаду. Для мене ті Ігри були промінчиком надії, що людство відійде від ковіду і у нас буде таке ж життя, як і до пандемії. Це з хорошого.

З негативного, якби були більш рішучі дії у зміні деяких постулатів Олімпійської Хартії, то ми б мали на сьогоднішній день зовсім інший Олімпійський рух, який би дійсно відповідав базовим цінностям.