Асистент капітана Сокола Сергій Бабинець: «Завоювати звання чемпіона України з хокею цього разу буде нелегко»
Завтра візьме старт новий сезон чемпіонату України з хокею – 2023/24. Про те, з яким настроєм підходить і чого очікує від цього турніру чемпіон України ‒ київський Сокіл, сайту sport-express.ua розповів восьмиразовий чемпіон України, найкращий бомбардир за всю історію чемпіонатів України з хокею, найкорисніший гравець чемпіонату України-2022/2023 ‒ 36-річний нападник киян Сергій Бабинець. На нашому сайті він, здається, анонсував своє непросте рішення щодо збірної України.
«У нас інший головний тренер, а Сімчук працює з воротарями»
– Сергію, як справи у Сокола, в якому складі тренуєтесь? Чи всі ланки заповнені?
– Так, ми тренуємося у повному складі. У нас є гравці всіх ланок – трійки нападників, чотири ланки захисників і воротарі. Навіть є гравці, які приєднуються до тренувального процесу з другої команди – з молодих соколят. Тобто, тренувальний процес у нас нарівні.
– Хто з відомих гравців складає кістяк команди?
– По-перше – це Роман Благий, який не один рік грав на найвищому рівні в крутих чемпіонатах, де ставав найкращим бомбардиром. У чемпіонаті України він неодноразово був одним з найкращих.
Далі – Вадим Мазур один з найкращих бомбардирів минулого чемпіонату світу серед українців. Першим був Ворона, а Мазур – другий.
Володимир Чердак – це харків’янин, який у минулому сезоні показав, що є одним з найкращих на сьогоднішній день нападників в Україні. Він залишився і зараз перебуває в дуже гарній формі. Сподіваюсь, що цей ігровий стан він буде підтримувати ще деякий час, якраз до Континентального кубку, де ми візьмемо участь. Там Володимир нам дуже буде потрібен. Він ‒ наш лідер, який може забити, і вирішити долю матчу.
Богдан Дяченко – наш воротар, один із найталановитіших воротарів за останній час. Він ще молодий гравець, і йому є куди рости. Але і зараз він вже добре заявив про себе. Гадаю, в минулому сезоні більше ніж 50 відсотків нашої перемоги в чемпіонаті ‒ його заслуга. Сейви, які Богдан робив – це щось. Хлопець просто красень!
Тому у нас дуже гарна команда.
Сергій Бабинець. Фото: Google
– Що скажеш про молодих гравців? Кого можна виділити, як найбільш перспективних хлопців?
– Звичайно, у нас є молоді хлопці, які ще у минулому році проявили себе, які підключались до команди і грали. Насамперед це 17-річний Максим Жеребко та 18-річний Володимир Костромитін. Це два наші нападники, які, в принципі, при правильній підготовці і психології, можуть вирости в якісних гравців рівня національної збірної.
Вони дуже різні по своєму стилю. У Володимира Костромітіна батьки з ковзанярського спорту, тому в нього розвинуте саме катання на льоду. Думаю, він найкращий у лізі серед ковзанярів. І якщо він на льоду на повну буде використовувати цю свою зброю, то рівних йому в цьому буде дуже мало.
А Максим ‒ праворукий технічний гравець, вважаю, йому треба трішки зрости в ментальному плані. Щоб він зрозумів, що з його технікою можна більше забивати і взагалі ‒ бути лідером. Просто йому треба швидше дорослішати і складати вже нам конкуренцію – досвідченим гравцям.
– У тренерському складі Сокола сталися зміни?
– В минулому році нашим головним тренером був Костянтин Сімчук – славетний воротар, зірка українського хокею, ми з ним стали чемпіонами України, в чому особисто я вдячний йому. В принципі, він ‒ один із тих людей, які повернули мене в хокей. У мене була дуже важка травма коліна, я не знав, чи повернусь ще в хокей. Але Костянтин Миколайович наполягав, і я дякую, що він таки повернув мене, і ми разом з ним, стали чемпіонами.
Але зараз у нас вже новий головний тренер – Олег Шафаренко, йому допомагає В’ячеслав Тимченко. Сімчук також у тренерському складі – він працює з воротарями. Думаю, у нас є все, для того щоб досягти тієї цілі, яка стоїть перед командою на сезон.
«Команди зараз у нас рівні – це додає чемпіонату інтриги»
– Ціль у Сокола – це перше місце?
– У минулому сезоні в регулярному чемпіонаті ми зайняли тільки третє місце. Херсонський Дніпро та Кременчук на декілька балів нас обійшли. І якщо б тоді спитали у фахівців, хто стане чемпіоном, думаю, одноголосно ніхто б не сказав – Сокіл. Тому що по грі ми всі були рівні, плюс-мінус. Вже потім ми набрали хід і виграли Плей-оф.
Тому зараз сказати, що ми на дві голови вищі за Кременчук чи Херсон – точно ні. Всі наші команди зараз укомплектовані тільки українськими гравцями – ми реально рівні. Це додає чемпіонату інтриги, і Кубок, який минув нещодавно, це показав.
У нас із командою Херсона була дуже важка гра, саме в групі – лише по булітах змогли їх переграти. Хоча від них пішли лідери, і у команди не було нормальної підготовки, як у нас. Але вони показали, що є боєздатним колективом.
Вели в рахунку 3:1 – були за крок до того, щоб нас обіграти у групі. А у фіналі ми поступилися Кременчуку, тому бачите – все не так просто для нас. Звичайно, для Сокола важливо буде зайняти перше місце, але завоювати чемпіонство в цьому сезоні буде дуже нелегко.
Сергій Бабинець. Фото: Google
– На твій погляд, хто ваш головний конкурент за чемпіонство?
– Ой. Не знаю, не знаю. Хоча, для мене, звісно – Кременчук. Ми обіграли їх в фіналі чемпіонату, вони нас ‒ у Кубку. Звичайно, в голові, саме вони є головним суперником для нас. Але з усіма командами грати буде непросто.
«Зарплату платять, слава богу – дякую керівництву»
– Хто є капітаном у Соколі?
– У нас була нарада і тренер озвучив, що капітан – Роман Благий. А асистентами в нього будуть Вадим Мазур, Артем Бондар, якому 40 років, і я. У нас така четвірка капітанів, але літера «С» у Романа. Коли на Кубку України перед останньою грою Роман отримав дискваліфікацію і не зміг зіграти у фіналі, то тренер капітанську літеру довірив мені, тож у грі з Кременчуком я виконував функції капітана.
– А так у тебе на светрі буде літера «А»?
– Або «А», або й нічого. За правилами на майданчику можуть бути два хокеїсти з літерою «А», а у нас три асистенти.
Сергій Бабинець. Фото: Google
– Фінансових проблем у Сокола нема? Все нормально?
– Це питання точно не до мене. Скажу, що на сьогодні, зарплату платять, слава богу – дякую за це керівництву.
– А преміальні у вас є?
– У нас є бонуси за якісь індивідуальні показники. Всі ці пункти прописані у контракті, але про них краще не казати.
– Незабаром Соколу грати у Континентальному кубку, що скажеш про цей турнір?
– Цей турнір для нас стартує у середині жовтня, тож залишилось дуже мало часу на підготовку до нього. Грати будемо в столиці Сербії – Белграді. Нашими суперниками будуть чемпіон Сербії – Црвена Звезда, Угорщини – Ференцварош, дуже сильна команда, і чемпіон Литви – Каунас Сіті , де зараз грає дуже багато українців.
Чотири команди зіграють міні-турнір, як буде ‒ подивимось. Для нас буде дуже престижно зайняти перше місце. Тому що лише команда з першого місця йде далі, у півфінал, а потім ‒ у наступний раунд, в іншу групу, де будуть сильніші команди.
«Якщо б спитали мене: «Ти чи Чердак у збірну?», то відповів би – «Краще він»
– Питання про збірну України. В Соколі багато кандидатів в першу команду країни?
– Так як Сокіл сформований тільки з українців, то всі наші хлопці є кандидатами в збірну.
– А особисто ти?
– Цікаве питання. Ви знаєте, мені зараз 36 років, тому я розумію, що, мабуть, моя історія зі збірною підходить до свого завершення.
– От просто так, без образ і буденно?
– Пам’ятаю, коли мені було 19 років, я дуже прагнув, хотів усіма силами стати гравцем національної збірної, і робив для цього все можливе. На жаль, тоді тренери ставили ставку на досвідчених гравців, навіть в четвертій ланці грали люди, яким було за 30. На мій погляд, для становлення не тільки мене, але і інших гравців було б круто зробити не так ‒ а щоб молоді гравці мали змогу десь у 2002-03 році взяти участь у деяких міжнародних іграх збірної, але, на жаль, такого не було.
Сергій Бабинець. Фото: Google
– Чи було це правильно?
– Думаю, ні. Не є секретом, що я поєдную гру у хокей з менеджерською діяльністю. Я є менеджером нашої збірної команди, в яку входять хлопці від 18 до 20 років. Можу сказати, що в Україні дуже багато талановитих гравців, і я би хотів, щоб вони вже сьогодні стукали в двері національної збірної. По своїй силі вони точно не гірші, наприклад, за мене. Можливо, в мене є більше досвіду і розуміння хокею.
– І хто ж ці таланти?
– По бажанню, по насназі, так скажу: Микиту Сидоренка і Микиту Іващенка, гравців молодіжки і юніорки, вже зараз можна підключати до першої збірної – це буде їм тільки плюс. Вони будуть рости. Коли я дивлюсь на них, то бачу себе в їхньому віці. Тому, знаєте, краще я піду та стану вболівальником національної збірної, а вони нехай грають.
Ну ось, наприклад, у нас в Соколі Володимир Чердак – дуже крутий хокеїст. Якщо б спитали мене ‒ «Або ти, або Чердак у збірну», то відповів би – «Краще Володимир». Тому що йому 29 років і в нього є час, щоб себе проявити на чемпіонаті світу.
