«Мельгосі під силу повторити успіх Ротаня»: Федорчук певен – молодіжна збірна України може сяяти на Євро-2025
Вже сьогодні, 11 червня, на полях Словаччини розпочнуться баталії 25-го за ліком молодіжного чемпіонату Європи (U-21). Цьогорічна першість Старого світу не обійдеться й без команди України – наша збірна у цій віковій категорії вдруге поспіль пробилась на ЧЄ – тож нам буде за кого по-справжньому повболівати на цьому святі футболу..
Два роки тому синьо-жовта збірна, якою керував Руслан Ротань, наробила чимало галасу на Євро та зуміла пробитися до 1/2 фіналу, де була розгромлена однолітками з Іспанії (1:5). Вперше в своїй історії Україна таким чином пробилася на футбольний турнір Олімпіади.
У складі тієї команди було чимало зірочок, такий, як Михайло Мудрик, Георгій Судаков, Анатолій Трубін, Артем Бондаренко. Нині ж у заявці збірної України, яку після Ротаня очолив іспанський фахівець Унаї Мельгоса, юнаків з вже гучними прізвищами теж вистачає. Тож, чи до снаги Владиславу Ванату, Тарасу Михавку, Володимиру Бражку, Єгору Ярмолюку та компанії перевершити досягнення своїх попередників?
Про це і не лише з авторитетним футбольним експертом Олегом Федорчуком поговорив журналіст сайту Sport-express.ua Віктор Глухенький.
«Нинішня молодіжка точно куди краща за ту, що була у Петракова»
– Олеже Вікторовичу, чого варто очікувати від збірної України (U-21) на Євро-2025? Багато хто, по аналогії з нашого національною командою перед ЧЄ-2024, вважає, що команда в Унаї Мельгоси підібралась дуже потужна й що вона навіть сильніша за ту, що мав Руслан Ротань. Ледь не найкраща взагалі з часів незалежності нашої держави.
– Важко порівняти й сказати однозначно, яка збірна сильніша: та, що була у Ротаня, чи та, яку нині має Мельгоси. Питання непросте.
Однак нинішня молодіжка точно куди краща за ту, що була в Олександра Петракова вигравала чемпіонат світу у 2019 році. Хоча, може, це й не коректне порівняння, бо то була збірна U-19. Ми всі раділи успіху команди Петракова, але там все було дуже скромно у тактичному плані. От тому з тієї команди нині й мало гравців дійсно досягли високого рівня. Де зник Цитаїшвілі (сезон 2024/25 рр. відіграв у оренді за іспанську нижчолігову Гранаду, – прим. В.Г.)? Що показує Супряга й коли він взагалі востаннє забивав (минулий сезон Владислав провів в оренді, граючи за Зорю. Востаннє Влад забивав гол у серпні 2020 року, коли Динамо на виїзді грало з донецьким Олімпіком в УПЛ (4:1), – прим. В.Г.)?
Георгій Цитаїшвілі. Фото: Samuel Carreño
Від молодіжної збірної України зразка 2025 року очікувань багато. Думаю, їм до снаги теж потрапити в четвірку найкращий, тобто пробитися до півфіналу. Повторити успіх команди Руслана Ротаня, команді Унаї Мельгоси цілком під силу. А можливо, й перевершити. З групи Україна має виходити однозначно.
«Якщо Мельгоса дасть з молодіжкою результат, то саме він стане наступником Реброва у національній збірній»
– А як порівняти власне тренерів – Ротаня та Мельгосу – який фахівець, його методи роботи, вам більше до душі?
– Я не буду порівнювати цих фахівців, а скажу наступне. Унаї Мельгоса дуже якісно працює, як на мене. Він мало розмовляє, мало обіцяє, але якісно виконує свою роботу, об’єми якої мене особисто вражають.
Впевнений, якщо Мельгоса дасть з молодіжкою хороший результат, то саме він й стане наступником Реброва у національній збірній.
До речі, я точно знаю, що до іспанця вже виявляють інтерес кілька клубів з УПЛ. І не бідних клубів.
А ще скажу, що особисто я від цієї молодіжної збірної, насамперед, очікую, побачити впевнену, якісну гру. Хочу, щоб з цієї збірної виросли гравці, які за рік-два гратимуть за національну команду на постійній основі. Нам вже час міняти деяких не надто мотивованих виконавців головної команди країни. Кандидати в молодіжній збірній на заміщення, як на мене, є.
– Про кого саме мова: хто на вихід, хто на вхід?
– Не хочу підіймати зараз тост, скажімо так, за поєдинки, які ще не було зіграно. Не хочу нічого і нікому випадково наврочити. У молодіжній збірній України зразка 2025 року всі гравці дуже обдаровані.
– Ще трохи аналогій. Коли молодіжкою керував Ротань, то часто бувало таке, що клуби з об’єктивних, а часто й суб’єктивних причин, не відпускали до його команди тих гравців, яких він хотів би в ній бачити.
Натомість у розпорядженні Мельгоси є найкращий нападник минулого сезону УПЛ Владислав Ванат, є його одноклубник по Динамо Тарас Михавко. Міг би на турнір у Торонто Сергій Ребров забрати собі Єгора Ярмолюка, але не зробив цього. Невже керівники УАФ зрозуміли, що наша молодіжка, то наше майбутнє?
– Різні ситуації. На Олімпіаду-2024, скажімо, Ротаню не дали всіх жаданих ним гравців, бо це був час, коли вже завершувалося літнє клубне міжсезоння. Бувало, календарі молодіжки та національної збірних майже накладалися один на одного. Так, некрасиво обійшлися з Ротанем деякі клуби, але причини, аргументи, в них були.
«Мінімум – Україна має виходити до 1/4 фіналу, максимум – півфінал»
– На груповому етапі України випало грати з однолітками із Фінляндії, Данії та Нідерландів. Хто найбільш незручний суперник для наших хлопців, на вашу думку?
– Українська молодіжка поганенько грає з командами, які за рівнем їй не поступаються. Чомусь Україна провально грає саме з формально слабшими суперниками. Натомість з сильними колективами у команди Мельгоси виходить грати класно. От такий от парадокс.
Гравці збірної України U-21, фото: УАФ
Тож, думаю, що непросто буде з фінами та данцями, там у хлопців, здається по два серця. Дуже фізично розвинені гравці в цих командах. Натомість голландців можуть і подужати, легко.
– Резюме. Завдання мінімум та максимум для нашої молодіжки на Євро-2025?
– Мінімум – Україна має виходити до 1/4 фіналу, максимум – півфінал. Якщо проб'ються до фіналу – стрибнуть вище голови. Коли ж переможуть на Євро – це буде фантастичний успіх.
– Ми всі будемо переживати й палко вболівати саме за Україну, це зрозуміло, але. Хто, на вашу думку, все ж головний претендент на золоті нагороди молодіжного Євро-2025?
– На мою думку, Іспанія, Португалія, Німеччина чи Франція. Саме ці команди задають тон на молодіжно/юнацькому рівні останні років п’ять (за останні п’ять років ЧЄ (U-21) двічі вигравали німці (2017, 2021), одного разу іспанці (2019), – прим. В.Г.).
