Чому військовозобов’язані будівельники не можуть виїхати працювати за кордон, а футболісти – можуть: пояснює спортивний юрист
Виїзд з України за кордон під час воєнного стану є дуже болючою темою для українців. Багато наших співвітчизників задають питання: а чому я не можу виїхати у Європу, а умовний Зубков чи Сікан може?
Сайт Sport-express.ua поговорив на цю тему зі спортивним юристом Іллею Скоропашкіним.
«Різниця між виїздом будівельників і спортсменів ось у чому»
– Пане Ілля, чому військовозобов’язані будівельники не можуть виїхати працювати за кордон, а військовозобов’язані футболісти можуть?
– Будівельники не підпадають під жодну з категорій, яким дозволено перетин кордону під час воєнного стану. Натомість, спортсмени можуть виїжджати для участі у змаганнях, які проводяться за кордоном за спеціальними дозволами Міністерства молоді і спорту чи особисто Міністра.
Ілля Скоропашкін. Фото: соцмережі
– Як це регулюється законодавством?
– Перетин кордону під час воєнного стану регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Цими Правилами визначені категорії осіб, які мають право виїзду під час введення правового режиму воєнного стану.
Пункт 2-11 цієї постанови прямо передбачає, що спортсмени, які включені в установленому порядку до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, а також спортсмени, включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, мають право на виїзд для участі у спортивних заходах, якими є змагання або навчально-тренувальні збори.
«Неповернення каратиста в Україну після завершення заходу було порушенням умов виїзду, і ось чому»
– Чому дискваліфікація каратистів Пилипюків не застосовується до футболістів?
– Ситуація з Пилипюками відрізняється. По-перше. Рішення про дискваліфікацію спортсмена у випадку його неповернення після закінчення терміну проведення спортивного заходу ухвалює спортивна федерація. У випадку Пилипюків, рішення про їх дискваліфікацію приймала Федерація карате України. Ці спортсмени ще до виїзду були попереджені Федерацією про відповідальність і можливі наслідки у випадку їх неповернення.
По-друге. Якщо спортсмени виїжджають як члени національної збірної команди або як самостійні спортсмени за клопотанням спортивної федерації і з дозволу Мінмолодьспорту для участі у конкретному спортивному заході, який має чітко визначений термін, вони мусять повернутись після закінчення такого заходу. Крім випадків, якщо після завершення цього терміну у таких спортсменів виникли інші законні підстави для продовження перебування за кордоном з дозволу Мінмолодьспорту чи особисто Міністра молоді і спорту України.
Тому неповернення Пилипюків в Україну після завершення заходу було порушенням умов виїзду, оскільки дозвіл на перебування за кордоном був обмежений тільки цим заходом і не міг бути продовжений за умови «включення їх до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту», як зазначено Правилах перетинання кордону.
Тобто, ключовим моментом тут є наявність чи відсутність правової підстави, якою є включення спортсмена до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту.
Дарина та Євген Пилипюки. Фото: соцмережі
– Можете провести паралелі з футболістами?
– Також враховуються інші аспекти: фінансові, економічні, іміджеві та репутаційна політика держави.
Наприклад, коли український футбольний клуб, який самостійно, за свої кошти, підготував якісного гравця та здійснює платний його трансфер до європейського топ-чемпіонату, внаслідок чого отримує кошти за такий трансфер і сплачує в державний бюджет значну суму податків з такого трансферу – це враховується як позитивний фактор.
А коли член збірної команди, на спортивну підготовку та участь у змаганнях якого держава витрачала кошти, виплачувала йому зарплату чи стипендію, без відповідного погодження і за відсутності правових підстав залишається за кордоном – це збитки для держави. Такі рішення ухвалюються спортсменом самостійно, без погодження з офіційними структурами. Фактично, спортсмен припиняє співпрацю з федерацією, збірною командою та своїм клубом без відповідних узгоджень.
– Наведіть приклади.
– Показовою в даному випадку є ситуація з переходом атлета Ковтуна і спробою зміни спортивного громадянства з України на Хорватію.
Деякі випадки у футболі теж супроводжувалися самовільним неповерненням спортсменів без відповідного правового підґрунтя і також мали для них негативні наслідки. Наприклад, гравець Шахтаря Распутько, Гаджиєв та Крапивцов з Дніпра-1, тренер Чорноморця Кас’яненко та багато інших.
«Міністр Бідний підтвердив, що українські легіонери з європейських чемпіонатів можуть перетинати кордон»
– Чи повинні УАФ та Мінмолодьспорту реагувати на випадки, як із Зубковим і Сіканом?
– Якщо футболіст виїхав з командою за кордон на тренувальні збори і підписав контракт із закордонним клубом у рамках існуючих національних і міжнародних правил, що дозволяють спортсмену продовжувати участь у змаганнях топ-рівнів без порушень і зміни спортивного громадянства, порушення відсутнє.
Максим Бідний. Фото: mms.gov.ua
До речі, раніше Міністр молоді та спорту Матвій Бідний підтвердив, що гравці команд найкращих чемпіонатів Європи можуть перетинати кордон відповідно до затверджених нормативів.
Суспільне сприйняття таких випадків як "подвійних стандартів" зумовлене тим, що механізм контролю недостатньо публічно висвітлюється.
