«Діла намагається перекрутити свою жадібність на мене»: Андрій Демченко розповів про конфлікт з колишнім клубом

Аватар Олександр Карпенко Олександр Карпенко
13846
1 голос
«Діла намагається перекрутити свою жадібність на мене»: Андрій Демченко розповів про конфлікт з колишнім клубом
Андрій Демченко, фото: ФК Динамо Батумі
Головний тренер Динамо (Батумі) Андрій Демченко в ексклюзивному інтерв'ю сайту sport-express.ua прояснив деталі конфлікту зі своїм колишнім клубом – Ділою.

Діла, яка зовсім нещодавно вибивала Ворсклу з Ліги конференцій, не змогла пробачити українському тренеру його рішення піти працювати в Динамо (Батумі), яке наразі лідирує у першості Грузії.

Одразу після прощання з Демченком Діла розпочала кампанію дискредитації свого колишнього тренера, під керівництвом якого двічі здобувала медалі внутрішнього чемпіонату, а футболістами команди з Горі почали цікавитися більш заможні клуби.

Сайт sport-express.ua зв'язався з Андрієм Демченком, щоб розповісти нашим читачам про:

  • причину конфлікту з керівництвом Діли
  • чому Ковталюк не перейшов до Ворскли
  • перші кроки в Динамо (Батумі)

«Діла сама пропонувала прописати в моєму контракті клаусулу»

– Андрію Анатолійовичу, хочеться почути вашу позицію щодо вашої історії взаємовідносин із Ділою.

– Справа була півроку тому, коли мій попередній контракт із Ділою добігав кінця. Після закінчення першого року мені все подобалося. Я вийшов із пропозицією до керівництва: «Хочете, я підпишу контракт 1+1, але цифра трохи зміниться?» Вони сказали, що їх усе влаштовує. Допрацюємо ще рік на старій цифрі і я пішов їм назустріч. Справа була за малим – збільшити зарплату на один пункт ‒ і я б перепідписав контракт із Ділою із запасом на два роки. Вони на це не пішли.

Потім закінчився контракт. Мені надійшла пропозиція із зарплатою втричі більшою, ніж я отримував у Грузії. Я поінформував Ділу, що залишаю клуб, тому що там ставлять завдання чемпіонство. За цифрами прийнятно. Просто, що довелося б їхати в Азію на хорошу зарплату. Вони мені сказали: «Андрію, ти можеш по-братськи залишитися ще на рік на наших умовах?» Вони навіть не запитали мене, що я хочу або як я бачу цю ситуацію?

– Чим вас переконали?

– Мені чітко сказали, що піднімуть зарплату на 1 тисячу доларів і більше вони не можуть: «Але якщо хочеш, ми впишемо тобі в контракт пункт, згідно з яким ти можеш викупити свій контракт після єврокубків. Тобі надійде вигідніша пропозиція і ти можеш викупити свій контракт за 25 тисяч доларів». Це вони запропонували, тому що я пішов на зниження зарплати в 3-4 рази, ніж мені пропонували. Я пішов на ці умови, тому що вклав у цю команду душу і хотілося чогось досягти в Європі.

Андрій Демченко, фото: скріншот YouTube

Вони слізно мене благали: «Андрію, більше ми тобі запропонувати не можемо». Була така ситуація, що в категоричній формі мені сказали – погоджуєшся чи ні. Моїй родині дуже комфортно в Грузії. Дитина пішла до школи, тому довелося піти на умови Діли і працювати далі. 

– В які азійські країни вас запрошували?

– Казахстан, Узбекистан, Китай. Це були клуби, які ставлять серйозні завдання і в чемпіонаті, і в єврокубках. Із Узбекистаном і Китаєм ішлося про участь у Лізі чемпіонів АФК. Фінансова складова і рівень комплектації були на вищому рівні. Умови пропонувалися хороші. Просто мені хотілося щось довести з Ділою. Я душу вклав у цей клуб. У попередні два роки нам нічого не вдалося домогтися в Європі. Тим більше колектив зібрався хороший. Я вже їх добре навчив і нам було працювати комфортно.

«Ковталюк не перейшов в Полтаву через регламент»

– Як підсумовуєте для себе період у попередньому клубі?

– Ми добре виступили цього літа в єврокубках. Заробили два мільйони євро – це дуже велике досягнення для Грузії. Зросли цінники на гравців. Діла продала Гейла за один мільйон євро в Рапід. Ковталюка запрошували в Полтаву.

Після вильоту Діли з кваліфікації Ліги конференцій мені надійшла пропозиція від Динамо (Батумі) і я скористався тим, що вони вписали в контракті. За 25 тисяч я викупив свій контракт, щоб піти в клуб, який бореться за чемпіонство. Ось, як було насправді.

– Була інформація, що Гейлом цікавився ЛНЗ. Це правда?

– Так, це було.

– Можете прояснити, чому Діла не відпустила Ковталюка у Ворсклу? У недавній бесіді з Віктором Скрипником стало зрозуміло, що питання відкладено до зими.

– Ворскла запрошувала Ковталюка відразу після того, як він їм забив у двох матчах. Вони давали контракт на два роки з хорошою фінансовою складовою. У Грузії після 20 липня ми вже не могли нікого заявити, якщо гравець уже мав заграти в сезоні. У нас ліміт на легіонерів 10 осіб, і Коля в нього входив.

Микола Ковталюк, фото: ФК Діла

Віддавши Ковталюка у Ворсклу, ми б не змогли нікого привезти, тому що це місце було вже загране. Хіба якогось вільного агента, який бовтається без клубу, а брати просто пасажира в команду ми не хотіли. У Грузії якщо ти вже заграний за одну команду, то вже не можеш заявитися в іншу. Тому керівники Діли прийняли рішення зберегти Ковталюка і відкласти цю ситуацію до зими.

«Діла хоче виправдатися перед вболівальниками, чому не втримали Демченка»

– Чому на матчах Діли проти вас стільки чорноти?

– Діла хоче перекрутити цю ситуацію і зробити зі своєї жадібності перекрутити ніби я поганий. Виправдатися перед уболівальниками, чому вони не змогли втримати Демченка. Вони просто поскупилися свого часу, а потім, коли надійшла мені пропозиція, вони почали писати людям і маніпулювати їхньою думкою, що Демченко пішов через гроші.

– І що ж вони пропонували натомість?

– Вони говорили, що готові були запропонувати 10 тисяч доларів. Коли я вже був у переговорах із Динамо (Батумі), мені пропонували 8 тисяч не на півроку, а на півтора. Розумієте, про що йдеться? У мої плани це не входило.

Одразу хочу сказати, що люди виривають певні фрази з контексту і хочуть переконати цим, що Демченко поганий. Вони почали ворушитися, розуміючи, що я можу скористатися пунктом у контракті. Якби вони сказали: «Андрію, доопрацюй, будь ласка, ось цю ситуацію і будемо далі розмовляти». Це ще можна було розглядати, що за ці результати, які я приніс команді, підняв вартість гравців. Підняти зарплату і довести команду до кінця сезону. Це зрозуміло. Але ще на рік я не збирався підписувати контракт. Ні. Ви скажіть людям, що ви пропонували контракт на півтора року не на 10 тисяч, а 8, але він відмовився.

– Що було далі?

– Я серйозно почав обмірковувати варіант із Динамо (Батумі), у яких першим пунктом у контракті записано чемпіонство. Друге-третє місце вони не розглядають взагалі! Ми можемо купувати гравців, брати гравців у межах 10-15 тисяч доларів. Ми хочемо грати в Лізі чемпіонів.

Я переріс Ділу. Я став сильнішим, мені потрібно рухатися далі, а вони намагаються перекрутити свою жадібність у мій бік. Вони хочуть показати, що Андрій поганий. Ні! Андрій не поганий. Андрій виріс і хоче йти далі.

«Діла заборгувала мені близько 15 тисяч доларів»

– Ваш вибір загалом зрозумілий, особливо, коли тебе кличе до себе лідер чемпіонату.

– Саме так! У розмові з цими людьми я сказав, що я веду переговори з Динамо (Батумі), вони мені сказали, що приймають мою позицію. Подякували за виконану роботу. Люди говорять одне, а потім роблять зовсім інше. Свої помилки перекладають на інших.

Я дійсно зробив команду, яку поважають у Грузії, яка грає в хороший якісний футбол. Я зробив із Діли бренд, на словах усе було нормально. Вони програють Динамо Тбілісі (0:3) і починають перед грою з Батумі лити на мене бруд. Долари почали кидати люди в масках.

– Із гравцями та вболівальниками Діли ви розійшлися в хороших стосунках?

– У мене з гравцями, тренерами прекрасні стосунки. Перед підписанням контракту з Динамо (Батумі) я зібрав команду і сказав: «Я веду переговори, щоб ви не читали домисли з інтернету. Я бажаю всім добра. Ми з вами пройшли разом величезний шлях». 

Вони з розумінням поставилися до мого рішення. Усі мене підтримали і навіть після тієї гри ми тепло привітали один одного.

Андрій Демченко, фото: ФК Динамо Батумі

Моя совість - чиста перед футболістами, уболівальниками, тренерським штабом. Я чесно працював. Хоч і за копійки, але свою роботу я робив сумлінно. Жодна людина не сказала докір у мій бік. Усі мене підтримують у моєму рішенні. Я бачу, що тільки з боку керівництва йде образа.

Керівництво Діли обіцяло переді мною закрити всі питання щодо зарплати, включно з бонусами за єврокубки. Щойно прийшов час розраховуватися, ніхто нічого не виконав.

– Скільки вони вам винні?

– У районі 15 тисяч доларів. Я питав у них: «чому зі мною не розрахувалися?» А вони кажуть мені – «грошей немає, вибач». Європейські гроші приходять після того, коли ти береш участь і плюс зарплатні відомості, які я відпрацював. Вони кажуть: «Ми перед тобою все виконаємо». Приходить час розраховуватися – грошей немає. Ось це мене вразило.

Потім пішли інтерв'ю, долари почали кидати. Я з цим клубом залишився в серці, але з їхнім керівництвом теплих відчуттів у моєму серці в мене немає.

Я можу розповісти ще одну історію.

– Яку?

–  У мене в контракті було прописано, що мені належить 3% від суми трансферу за те, що я виховав гравця, а клуб на ньому заробив.

25 серпня я йду з Діли, а вони дотягнули з Гейлом до 28-го, щоб я не отримав свої 30 тисяч доларів з того мільйона. Я півтора року з людиною пропрацював, вкладав у неї душу і серце, а вони за 3 дні продають її, щоб мені не платити. З їхнього боку було не по-чоловічому. Я б погодився навіть на 15, але вони тягнуть до того, поки я піду в Батумі.

– Ви готові шукати справедливість у судах, якщо не вдасться знайти компроміс із Ділою?

– Вони мене образили, почали ображати публічно. Я хочу захистити свою гідність. Якщо вони так поводяться некрасиво щодо мене, відповідно, ми теж будемо діяти.

«В Ділі кожного року доводилося будувати новий клуб»

– Що ви можете розповісти про внутрішню кухню Діли? Чим живе команда, в який ви відпрацювали майже три сезони?

– Господарі Діли - євреї, які живуть в Ізраїлі. Клуб функціонує за бізнес-моделлю. Потрібно знайти малорозкрученого гравця, засвітити його і продати. Я щороку втрачаю по 4-5 футболістів. У Динамо (Батумі) зараз грають 4 гравці, які були у мене в Ділі. У Тбілісі забрали двох. У Карабах пішов воротар. Щороку я створював нову команду і два роки поспіль брав бронзові медалі.

Камара за 300 тисяч пішов у Динамо (Тбілісі). Гугешашвілі теж за 300 у Карабах. Гейл за один мільйон у Рапід (Відень) поїхав. Мені ніхто слова не говорив, наскільки важко працювати в таких умовах. Я хочу працювати в стабільній команді. У мене багато ідей і думок. Але щороку доводилося починати все заново.

Є Сабуртало, який вирощує своїх вихованців, розкручують і продають. На Динамо (Батумі) працює весь бізнес Аджарської республіки (автономна область у складі Грузії, - прим. О.К.). Команда в хороших руках мера Батумі, губернатора і бізнесменів. Побудували стадіон сучасний, базу хорошу з двома полями. Відповідні гравці були запрошені. Найвищий рівень по зарплаті. Усе зроблено для того, щоб ставити високі завдання. Це саме той виклик, якого я зараз потребую в тренерській кар'єрі. 

Андрій Демченко, фото: ФК Динамо Батумі

Цей проєкт набагато амбітніший. Я для себе вважаю, що зробив правильний вибір, тому що Ділу я переріс.

– У Динамо ви будете на ходу перебудовувати команду під себе чи допрацюєте на старому багажі?

– Якщо я буду говорити, що все добре, фахівці скажуть: «Бовдур якийсь» :) Зараз я займаюся ремонтом літака в польоті, і йому потрібно долетіти до місця, куди він має пролетіти.

Так, важко. Моя філософія кардинально відрізняється від попереднього тренера, який пропрацював 6 років у Батумі. Поламати завжди дуже легко, але створити набагато складніше. Зараз потрібно не зламати те, що є, і потихеньку впроваджувати свої принципи. 

Тебе ніби на американських гірках вгору, а потім швидко вниз. Це стає ще цікавіше – зможеш ти виплисти чи ні, коли доля дає тобі такий виклик?

Я за своє життя добре знаю, як добре вгорі і як погано внизу. Я не боюся нічого. Мені ще цікавіше, чи зможу я впоратися з таким складним завданням. Це заводить мене ще більше.

– Ви прийняли Динамо (Батумі) місяць тому. Наскільки важко буде втримати перевагу в сім очок перед найближчим переслідувачем?

– Гравцям це може надати імпульсу показати себе перед новим тренером з кращого боку. З іншого боку треба перебудовувати на ходу команду під себе, щоб люди бачили той почерк, за яким тебе запрошували.

Чемпіонат Грузії настільки складний, що будь-яка команда може обіграти будь-яку. Ігри проходять кожні чотири дні. Розслаблятися тут не можна. Навіть команда, яка пасе задніх, може закритися, вилетіти в контру і забити свій гол.

Якихось прохідних матчів тут не буває. Потрібно однаково налаштовуватися на Динамо (Тбілісі), Телаві та Гагру. Я намагаюся налаштовуватися на перемогу в кожній грі, щоб рухатися далі. А там буде видно.

– З боку Діли ще можливі провокації на вашу адресу?

– З їхнього боку було б порядно погасити конфлікт, потиснути один одному руки і по-хорошому розійтися. Коли все добре в житті навколо тебе, але коли тобі стає погано, ти розумієш, хто насправді був поруч із тобою.