«Схема ‒ це просто розставити футболістів по позиціях»: Вишняк ‒ про нову тактику Колоса, камбек Тотовицького та роботу з молоддю
Автор ‒ Олександр Карпенко
Колос на старті нового сезону привернув до себе увагою роботою на трансферному ринку та перебудові команди на нову схему.
Сайт sport-express.ua вирішив поцікавитися у наставника Колоса Ярослава Вишняка, чому він вирішив перейти на гру з трьома центрбеками, коли відновляться Ранжел та Тотовицький та окреслив амбіції клубу з Ковалівки на цей сезон.
По складу і рівню майстерності Дніпро-1 один з найкращих в Україні
‒ Ярославе Васильовичу, як Колос скористався паузою на збірні?
‒ Хлопці отримали три дні відпочинку. Паузу заповнили спарингом проти Зорі. Працювали над вдосконаленням гри в обороні і атаці. Влітку прийшли в команду велика кількість гравців. Треба було фізично підтягнути хлопців, адже ми зіграли три поєдинки за вісім днів. Десь не вистачало часу на тренування.
‒ Кілька тижнів тому ми записували інтерв'ю з вашим підопічним ‒ Владом Велетнем, який розповів, що команда має проблеми з реалізацією моментів. Наскільки цей компонент вам дошкуляє?
‒ Це говорить про майстерність гравців. Куди віддати фінальну передачу, як завершувати. Ці рішення гравців приймають безпосередньо в моменті. Звичайно, ми награємо вихід з оборони, як ми доставляємо м'яч до штрафного, але, на мій погляд, крапку ставить футболіст, який перебуває у безпосередній близькості до воріт.
Вміння приймати рішення в заключній третині вони вирішують долю матчів. Воно не тренується за одне тренування або кілька тижнів просто побити по воротах. Треба проганяти всі компоненти гри, з яких складається футбол.
В нас є додаткові індивідуальні тренування для молодих гравців, де вони можуть вдосконалювати навички кожен на своїй позиції. Щоденна важка праця в один момент буде винагороджена.
Влад Велетень. Фото: ФК Колос
‒ Колос вирушив в гості до Дніпра-1, який отримав нового головного тренера. Вам було б комфортніше зараз проти них зіграти, чи перед паузою на збірні, коли у дніпрян зовсім не йшла гра?
‒ Ніхто не може передбачити, як би було краще. Дніпро-1 ‒ дуже серйозний суперник. Потрібно готуватися. По складу і рівню майстерності вони одні з найкращих в Україні. Хорошу трансферну кампанію провели. Для нас це нічого не міняє
Їм точно на руку буде фактор домашнього поля. Перша гра на рідному стадіоні за довгий час. Я думаю всі ми хочемо, щоб кожна команда змогла повернутися до рідного міста, хто через війну був змушений виїхати.
Тотовицький та Лукас додадуть нам варіативності в атаці. Якщо в захисті ми добрали гравців, то напад не підсилили
‒ Колос на старті цього сезону грає за новою схемою в три центрбеки. Як ви прийшли до цього рішення та наскільки футболісти швидко призвичаїлися до неї?
‒ Перейти на нову схему нас підштовхнула робота на трансферному ринку. В нас є можливість запрошувати якісних футболістів, але в нас не сильно розв'язані руки. Ми не можемо переплачувати за гравців, які нам сподобалися.
Виходили з того, що лінія оборони Колоса зазнала кардинальних змін. Волинець пішов у Дніпро-1, Кравченко та Чоботенко у Поліссі. Чорноморець отримав травму і йому була потрібна операція.
Захисна ланка випала і почали шукати гравців за кількома критеріями:
- доступність;
- бажання грати за Колос;
Коли стало зрозуміло, що Бурда та Бондаренко з нами. Потім Цуріков та Лучкевич підтягнулися, Демченко. Почали думати, що б їм могло підійти та розкрити кращі сторони. На зборах спробували і побачили, що їм подобається.
Хочу зазначити, що схема ‒ це просто розставити футболістів по позиціях, але знадобиться більше часу, щоб команда повністю адаптувалася до нових принципів.
Якщо брати останню гру з Кривбасом нам вказали на недоліки, як діяти проти нас. Ідеальних схем не буває. Але це хороша можливість прибрати слабкі сторони і перетворювати на сильні.
Ця схема по ходу гри може змінюватися у 3-5-1, 3-4-1-2. Є різні моменти, коли можна під кожного суперника використовувати те, що більше підходить. Для цього потрібні різнопланові гравці.
Я розумію, про що ви далі будете запитувати:) Звичайно, що Тотовицький та Лукас додадуть нам варіативності в атаці. Якщо в захисті ми добрали гравців, то напад не підсилили.
Прикро, що Андрій нам не зможе допомогти через травму. Його с початку треба вилікувати. Те саме по Ранжелу можна сказати, який вибув майже до кінця першого кола. З їх поверненням в атаці Колоса з'явиться варіативність і можна схему більш спрямовану на атаку використовувати.
Ми розглядали і запрошення легіонерів, але в останній момент через війну відмовлялися їхати
‒ Ви майже розкрили мій план на інтерв'ю, тому доводиться імпровізувати. Чому Колос відважився запросити до себе Бурду та Лучкевича, які останнім часом більше часу в лазареті проводять, ніж на полі?
‒ Якщо подивитися на історію Колоса ми тримаємось на досвідчених гравцях, які незатребувані на високому рівні. Згадайте Богданова, Мілька, Лисенка. Їх відрізок кар'єри у Колосі виявився найтривалішим у їхній футбольній біографії.
Ми хочемо дати шанс Микиті і Валерію перезапустити кар'єру. Ми бачимо, що в них є бажання повернутися. Вони ще не награлися, мають бажання працювати, але їм важко.
У нас є піщаний майданчик, трошки прогнали хлопців по ньому. Лучкевича до загальної групи обережно підводили, щоб уникнути рецидиву. Ми тиждень його розбігували, поступово додавали навантаження. Те саме по Бурді. Десь по швидкості він не витягує.
Ми сподіваємось, що Лучкевич і Бурда у Колосі відіграють свої найкращі матчі. Ви ж розумієте, що в Україні не так багато кваліфікованих гравців.
‒ Як ви працюєте з ними в ментальному плані, адже коли ти знову і знову випадаєш надовго, тривала реабілітація і все дарма, захочеться просто все кинути в один момент?
‒ З таких ситуацій ти повинен виходити сильніше. Мій ігровий досвід допомагає мені подивитися на це під іншим кутом. Коли ти без футболу починаєш більше цінувати можливість займатися улюбленою справою, працювати на повну, брати від футболу максимум, щоб в кінці кар'єри не пошкодувати про певні моменти.
Такі гравці вони досить мотивовані. Віддаються більше, ніж в молоді роки. Це не тільки Бурди та Лучкевича стосується, а взагалі всіх. Залежить від характеру.
‒ Ви повернули Тотовицького, який рік просидів в Шахтарі, через війну не зіграв жодної хвилини за Колос, але допоміг клубу заробити. Наскільки ви оцінюєте його потенціал після простою?
‒ Я багато спілкувався з Андрієм. У перші дні війни він був тут з родиною. Такі ситуації показують людей та їх ставлення до інших. Він достатньо мотивований грати. Здійснив свою мрію зіграти в ЛЧ.
Якби він не перейшов, десь міг дорікати собі, що не скористався тим шансом. Він спробував. Вийшло не так, як він собі уявляв.
Ми розглядали і запрошення легіонерів, але в останній момент через війну відмовлялися їхати. Я не буду озвучувати прізвища. Через війну люди не доїжджали до нас. В цій ситуації, коли з'явився варіант з Тотовицьким, ми повинні його добре підготувати до повернення.
Варіантів не так багато. Я добре знаю його потенціал.
Андрій Тотовицький. Фото: ФК Колос
‒ Не доїхали легіонери ‒ ок. Але і Твердохліб теж не доїхав до вас.
‒ Твердохліба я знаю з десяти років. Він підтримував форму з нами, коли у перші тижні війни. Відкрили тоді повністю стадіон для дітей, тренувальні поля. Нам ще Тотовицький допомагав їх тренувати.
У травні, коли почалися розмови про відновлення чемпіонату, гравці різних команд УПЛ до нас приїжджали підтримувати форму. Єгор був без контракту, але я розумів, шо Твердохліб сидітиме під Тотовицьким, який ще був з нами, тому порадив йому продовжити виступи у Минаї. Це буде краще, ніж сидіти в Колосі.
Так, справді ми робили Минаю пропозицію, але їх теж можна зрозуміти, коли ти хочеш отримати за головний актив найбільше коштів. Для Колоса це дуже велика сума.
‒ Не шкодуєте, що не залишили Єгора в себе?
‒ Складно сказати, наскільки б він заграв у Колосі. В Минаї йому довіряв тренер, мав ігровий час та зміг вийти на новий рівень.
‒ Як вам вдалося вмовити Ранджела приїхати в Україну, яку він був змушений залишити у перші дні війни?
‒ Лукас дуже здорово вписався в наш чемпіонат, нав'язував боротьбу, добре грає головою, витривалий, може закрити кілька позицій. Єдине, що ми недооцінили характер травми Ранжела.
Десь Ісаєнку не пішло. Гравець досить специфічний
‒ Історія відносин Колоса та Дієго Каріоки нагадує бразильський серіал із закрученим сюжетом. Писали про те, що він був з вами на зборах, а потім поїхав з України після одного масованих обстрілів. Зараз кажуть, що він знову з вами. Що буде в наступній серії?
‒ Я думаю, що в наступній серії буде хепі-енд. Він з нами. Можливо на нього вплинув Ранжел, який разом з родиною планує жити в Україні. Звинуватити його в тому, що поїхав ми не можемо, хоча дуже сильно розраховуєш на гравця, що він тобі допоможе.
Кожна людина по-різному реагує на загрози. Хтось грав у Ізраїлі та стикався з повітряними тривогами. Вихідці з Балкан теж добре знають, що таке війна. Вони менш вразливі, але хочуть більше грошей.
‒ Після того, як ваш багаторічний лідер Волинець пішов на підвищення в Дніпро-1 ви зробили ставку на Фесюна, який, схоже, не збирається нікому віддавати місце в основі.
‒ У цій всій історії варто згадати про одну людину ‒ В'ячеслава Сергійовича Кернозенка. Його заслуга на 90%, що зміг підготувати хорошу заміну Жені. У перших матчах Фесюн непогано себе зарекомендував.
В нього є до чого прагнути. В розмові з ним я бачу, що він хоче більшого, але при цьому в нас досить велика конкуренція у воротарській лінії. Розслаблятись йому не потрібно. Думаю, Сергійович підкаже йому, в якому напрямку рухається.
Каріока. Фото: ФК Колос
‒ Колос залишив Євгеній Ісаєнко, якому малювали хороші перспективи, граючи за молодіжку Динамо. На ваш погляд, чому у нього не вийшло розкритися у Ковалівці?
‒ У перші місяці війни Женя був у Вінниці з батьками та зламав ногу. Довго пробув в гіпсі, відновлювався. Десь йому не пішло. Гравець досить специфічний. Я думаю, що йому потрібно знайти свою команду та середовище, в якому він зможе віднайти себе.
‒ Звертаючись до нашого інтерв'ю з Велетнем, Влад відзначав, що ви з ним досить багато часу проводите в індивідуальних бесідах та вмієте знаходити підхід до гравців з непростим характером. Поділитесь секретом?
‒ На мою думку, було б не погано тренерам дорослих команд попрацювати з дітьми. На когось ти насварився і дитина закривається і закинути футбол, а комусь треба підкричати. Вчитися підбирати слова, шукати підхід. Це він так привертає увагу до себе через її брак в дитинстві, особливості характеру та інші моменти.
Десь цей досвід мені стає у нагоді при роботі з більш молодими гравцями, які роблять перші кроки на дорослому рівні. Це один з лише можливих прикладів. Я той тренер, який тільки робить перші кроки, тому я лише продовжую вчитися та здобувати необхідні скіли.
Велетень може більше користі приносить команді. Через роботу над собою, розуміння футболу і своєї ролі в ньому.
Рух на початку потужно вигладає. Далі були Шахтар та Кривбас
‒ Перед паузою на збірних Колос встиг провести шість поєдинків. Хто вас найбільше здивував з команд або окремих виконавців?
‒ Ми грали проти цікавих команд. Чемпіонат рівних команд, тому що всі по своєму цікаві. Є своє слабкості і переваги. Я скажу так, що кожен тур нам було цікаво готуватися.
Ні в якому разі не можна було недооцінювати Оболонь, яка грає досить інтенсивно та агресивно попереду. Цікава гра була з Чорноморцем, адже дивлчись за роботою Григорчука багато щось можеш взяти для себе. У Вересі команда наче та сама, але почали більше низом грати, виходити через пас, комбінаторика з'явилася.
Рух на початку потужно вигладає. Далі були Шахтар та Кривбас. Якусь одну команду я не виділю. Стосовно гравців? Варто відзначати тих, хто в топі рейтингу бомбардирів та асистентів.
‒ Від президента клубу були побажання по завданнях на сезон?
‒ Ми ‒ амбітний клуб. Колос завжди прагнутиме боротися за високі місця. Треба мріяти і прагнути більшого, тому що немає сенсу грати та не ставити високі завдання. Це мотивує і тренерів, і футболістів. Такий меседж йде від Андрія Анатолійовича. Хочеться рости, прогресувати, знову відчути смак єврокубків. Це є мета, до якої прагне весь клуб.
