«У моєму контракті немає завдання вивести Верес у топ-10 УПЛ»: інтерв’ю Лавриненка про перші місяці в клубі

Аватар Дмитро Вєнков Дмитро Вєнков
8408
1 голос
«У моєму контракті немає завдання вивести Верес у топ-10 УПЛ»: інтерв’ю Лавриненка про перші місяці в клубі
Сергій Лавриненко. Фото: НК Верес
Головний тренер Вереса Сергій Лавриненко дав ексклюзивне інтерв’ю Sport-express.ua, у якому підбив підсумки своїх перших трьох місяців роботи в клубі.

Сергій Лавриненко очолив Верес лише три місяці тому, однак вже встиг пройти через масу цікавих подій. Його команда після п’яти зіграних матчів в УПЛ посідає лише 14-е місце у таблиці, однак змогла відібрати очки у фаворита сезону Шахтаря та обіграти амбіційний Чорноморець. В Кубку України рівняни вже пройшли першоліговий Епіцентр та отримали у суперники в 1/8 фіналу все тих же «гірників».

В інтерв’ю Sport-express.ua Лавриненко поділився, як потрапив у Верес, які завдання перед ним поставив президент клубу Іван Надєїн та який футбол він хоче прищепити новій команді.

Також Сергій Дмитрович розповів, для чого клуб влітку підписав двох бразильців ‒ Яго Сікейру та Жуліо Сезара, як Вересу допоможуть його колишні підопічні по Інгульцю, чому він мало довіряє молоді та як зважився на крок посадити в запас капітана Богдана Когута.

Наприкінці інтерв’ю Лавриненко розповів про свої відносини із вболівальниками та ультрас Вереса та відреагував на порівняння його із колишнім наставником рівнян Юрієм Віртом.

«Головним тренером Вереса я став майже випадково»

– Сергію Дмитровичу, ви вже мало не три місяці є головним тренером Вереса. Які підсумки для себе ви можете підвести за цей період роботи?

– Я розумів, куди йду. До мене тут чотири роки працював Юрій Миколайович Вірт, який мав велику історію із Вересом. Було очікувано, що мене будуть порівнювати із минулим наставником. Вважаю, що Вірт дуже добре зробив свою роботу, однак в кожного тренера рано чи пізно наступає момент вигорання. Думаю, що із ним це сталося.

Прийшовши у цей клуб, я побачив, що він прагне розвитку. В першу чергу, це стосується інфраструктури. Верес має стадіон дуже хорошого рівня з одним із найкращих полів. Поки, на жаль, він не добудований повністю. Ситуація в країні гальмує цей процес.

Також клуб вже почав будувати тренувальну базу. Є два поля для занять пристойного рівня: одне з натуральним покриттям, друге – зі штучним. Створюється академія. У керівників палають очі, і вони хочуть розвиватися. 

Так, перша команда поки має невеликий бюджет. Все робиться поступово. В міру того, як буде добудована інфраструктура, думаю, що й бюджет першої команди буде зростати.

– До речі, яка зараз ситуація щодо завершення побудови стадіону?

– Наскільки я бачу, зараз роботи припинено. Знаю точно, що є плани завершити проєкт. Коли саме це буде, мені невідомо.

Стадіон взагалі буде комплексним. Тобто обладнають ще бігові доріжки для занять легкою атлетикою.

– Хотілося б трохи поспілкуватися про ваш прихід до Вереса. Як та коли на вас вийшов клуб?

– Це відбулося майже випадково. Я у Центрі ліцензування читав лекції для майбутніх тренерів, і мені поступив дзвінок від Вереса. Ми в Києві зустрілися із президентом клубу Іваном Надєїним та просто поспілкувалися про майбутні плани. Це відбулося у день першого стикового матчу Вереса проти запорізького Металурга. Тоді ЗМІ активно писали про те, що Вірт після завершення сезону покине клуб, а на його місце прийде Остап Маркевич.

Вже після другого поєдинку Вереса проти Металурга мені подзвонили з клубу із конкретною пропозицією стати головним тренером. Цей дзвінок надійшов мені буквально через годину після завершення тієї гри. Зранку я вже повинен був прибути у Рівне.

– Не кожен день в Україні головних тренерів призначає наглядова рада у прямому ефірі. Як ви поставилися до такої процедури?

– Для мене це було вперше у тренерській кар’єрі. Це цікаво, але незвично. Небагато клубів у нас мають наглядові ради, які приймають рішення стосовно призначення головного тренера в команду.

– Чи встигли ви ще із кимось поспілкуватися з менеджменту Вереса до початку засідання?

– Так, ми поговорили із радником президента клубу Сергієм Ковалем.

– За вашими відчуттями яку частку у колективних рішеннях наглядової ради займає президент клубу Надєїн, а яку усі інші її члени?

– Важко сказати. Я розумію, що все ж таки глобальні рішення в клубі приймаються зі згоди Надєїна. Це нормально, бо він найбільше вкладає власних коштів.

«У моєму контракті немає завдання вивести Верес у топ-10 УПЛ»

– Чим вас зацікавив Верес?

– Для мене важливим фактором була можливість працювати в УПЛ. Тут є перспектива розвитку, попри невелику фінансову потужність. Можливо, через пару років Верес також зможе гучно заявити про себе. Просто спочатку треба вибудувати всю систему.

– Хто в клубі приймає рішення щодо запрошення нових гравців?

– Останнє слово по спортивній складовій за мною, по фінансовій – за президентом клубу. Все вирішується колегіально. Ми працюємо в рамках нашого бюджету. Звичайно, мені хочеться запрошувати якісніших футболістів, однак на першому місці для Вереса зараз стоїть розвиток інфраструктури.

Я на сто відсотків згодний із таким підходом. Можна зараз набрати високооплачуваних гравців та показати результат, але без фундаменту ця бульбашка лусне.

– Як Верес знаходить новачків?

– Це багатогранний процес. Футболістів пропонують і мені, і президенту, і раднику президента. У нас є загальний чат, де ми аналізуємо ту чи іншу пропозицію. Тренер-аналітик вивчає футболіста та робить по ньому звіт.

Від моменту пошуку гравця до моменту коли він приїде до нас та підпише контракт проходить дуже багато часу та проводиться величезна робота усього тренерського та адміністративного штабу. Багато факторів повинні скластися на нашу користь.

– Наскільки великим є вплив на спортивну складову першої команди віцепрезидента В’ячеслава Шевчука?

– Він також постійно висловлює власну думку із того чи іншого питання, але не нав’язує її. Людина, як у минулому заслужений футболіст, підказує по певним питанням, не більше. Все відбувається у комфортному діалозі.

Шевчук та Надеїн. Фото: НК Верес

– Говорять, що на цей сезон керівництво поставило перед вами завдання вивести Верес у топ-10 УПЛ. Чи правда це?

– Президент озвучував цю ціль. Це дійсно буде дуже хороший результат для нас. Однак ми розуміємо, що на даному етапі нашим головним завданням є посісти місце не нижче 12-го, аби уникнути стикових матчів. У моєму контракті не прописане завдання потрапити до топ-10 цього сезону.

«Я не розумію, чому всі очікують, що Верес буде грати в УПЛ молоддю?»

– Верес цього літа незвично для себе підписав двох бразильців Яго Сікейру та Жуліо Сезара. Як ви найшли цих легіонерів?

– Яго я хотів запросити ще до початку повномасштабного вторгнення в Інгулець. Під час зимового трансферного він був майже місяць разом із нами на зборах у Туреччині. Він мені сподобався своїми якостями та відношенням до справи.

Клуб довго роздумував над його підписанням, адже за нього треба було заплатити суттєву компенсацію. Поки президент вирішував, чи потрібно йти на цей крок, розпочалася війна, і ми не змогли запросити Яго.

Коли я вже очолив Верес, то розказав клубу про цього футболіста, і ми запросили його у Рівне. Він досить швидко адаптувався та вже є улюбленцем вболівальників.

Щодо Сезара, то нам потрібен був центральний захисник. В Україні ми не змогли знайти якісного гравця під наш бюджет. Тому почали дивитися у бік легіонерів. Зупинилися на цьому варіанті. На жаль, Сезар останні п’ять місяців не мав ігрової практики, тому йому необхідно набрати фізичні кондиції. Впевнений, що він буде важливим гравцем команди.

– Верес також поповнили ваші колишні підопічні по Інгульцю Андрій Кухарук, Олександр Кучеренко та Максим Марусич. Наскільки цих вже досить вікових футболістів можна вважати посиленням для команди у перспективі декількох сезонів?

– Коли ми їх підписували, в команді взагалі було десять футболістів у заявці. В мене не було впевненості, що Верес проведе настільки потужну селекційну кампанію, що до нас прийдуть ще десять гравців хорошого рівня.

Зараз український футбол переживає дефіцит кадрів. За кожного виконавця треба було боротися цього літа, адже на нього претендували одразу дві-три команди.

Я знаю потенціал цих хлопців. Можливо, їх не можна назвати перспективними, однак вони точно дадуть команді стабільність на один-два роки. Футболістів на перспективу треба продовжувати шукати.

Сергій Лавриненко. Фото: НК Верес

– Менеджмент Вереса ще з минулого сезону говорить про бажання активно залучати до першої команди молодь. Однак цього літа ви підписали лише Дениса Світюху, яким 21 рік. Вихованці отримають мало ігрового часу. Данилюк знову зіграє в оренді в Буковині, а Вадовський спробує сили в іншому першоліговому клубі – ФК Хуст. В чому причина такої ситуації?

– А де ж взяти молодих гравців, котрі одразу зможуть грати в УПЛ? Я не розумію, як із молодими гравцями можливо вирішити завдання бути у топ-10 УПЛ. Чому від Вереса усі цього чекають? Грати молодими та бути у десятці – це дві різні задачі.

Ми можемо активно залучати футболістів із U-19 у сподівані, що хтось з них через деякий час заграє. Однак я не впевнений, що команда зможе здобути якісь залікові бали. До цього треба йти поступово. Якби це було так легко, то в першу команду Динамо та Шахтаря кожен рік приходили б по десять людей з молодіжного складу.

– У вас немає конфліктів із менеджментом клубу щодо цього питання?

– Мене ніхто не змушує ставити у склад гравців з академії. Я на постійному зв’язку із U-19, на кожне тренування першої команди ми залучаємо по три-п’ять вихованців. 

Просто перехід із дитячого футболу в дорослий є досить важким. Якщо я кину в матч із умовним Чорноморцем дитину 17-18 років, то можна її так психологічно зламати. Потім взагалі не буде бажання грати у той футбол. Треба вводити їх через тренування, збори…

– Хто з молодих гравців Вереса цього сезону вже теоретично може стати важливим гравцем команди?

– Дмитро Шух, Дмитро Годя. Вони вже вирізняються своєю більш дорослою грою на фоні однолітків. Ми вже залучали їх на кубковий матч з Епіцентром, вони виходили на заміну. Є й інші хороші молоді гравці у нас.

«Когуту треба чекати на свій шанс. Тренерський штаб поки задовольняє гра Паста»

– Зараз одним з ключових виконавців у вашій команді є Андрій Блізніченко. Однак рік тому в Інгульці за вашого керівництва в нього все склалося не найкращим чином. Що змінилося за цей рік?

– Річ у тому, що в Інгулець він прийшов після важкої травми хрестоподібних зв’язок. Блізніченко пропустив підготовчі збори та продовжував відновлюватися по ходу сезону. Звичайно, все це дуже негативно позначилося на його готовності.

У Вересі він пройшов збір та відіграв багато матчів у другій частині минулого сезону. Тому це вже зовсім інший футболіст. Блізніченко – гравець хорошого рівня. Якщо він у формі, то може принести багато користі.

– Після вашого приходу в команду капітан та лідер Вереса Богдан Когут став запасним голкіпером. Як ви наважилися на цей крок?

– Це життя. Я дуже добре ставлюся до Богдана. Він – справжній професіонал. Однак я не можу одночасно поставити двох чи трьох воротарів. Зараз ми маємо двох досвідчених голкіперів, ще є молоді хлопці на підході. Когут працює та не опускає руки. Йому потрібно чекати на свій шанс. Поки тренерський штаб задовольняє гра Євгена Паста.

Богдан Когут. Фото: НК Верес

– Які взагалі у вас відносини із Когутом?

– Хороші. У мене з усіма хороші відносини. Якщо людина із повагою ставиться до роботи, то я завжди знайду із нею спільну мову. Верес сильний завдяки своєму колективу. У нас немає зірок, які будуть тягнути команду, тому ми всі тримаємося разом.

– А як колектив сприйняв ваше рішення зробити основним іншого голкіпера?

– Усі сприйняли це професійно. Якихось заперечень чи незадоволення я не чув. Завжди буде перший номер в команді та другий, який буде складати гідну конкуренцію та підганяти основного воротаря. Обидва футболісти роблять команду сильніше, бо без конкуренції не буде прогресу.

– Попри дефіцит кадрів влітку, про який ви сказали вище, клуб вирішив попрощатися із переможцем так званого народного відбору Владиславом Тишиніновим. Це було ваше рішення?

– Так, це було моє рішення. Я подивився на цього гравця і зрозумів, що мені необхідний інший профайл півзахисника.

– Як ви взагалі ставитеся до подібного підбору гравців для першої команди?

– Чесно кажучи, негативно. Я вважаю, що футболіст повинен пройти певні етапи підготовки, аби потрапити до команди УПЛ. Неможливо взяти гравця з вулиці, який буде відповідати цьому рівню. Тоді ламається уся стратегія клубу. Навіщо тоді робити академію? Це моя думка.

«Перенесення домашнього матчу із Поліссям до Житомира? Не бачу особливої різниці»

– Які принципи гри ви хочете прищепити Вересу?

– Точно хотілося б більше володіти м’ячем та бачити атакувальний футбол від своїх підопічних. Проте для цього необхідно мати виконавців необхідного рівня. Задачею тренерського штабу є максимально розвинути сильні якості гравців, які є в команді на сьогодні.

– Наскільки відсотків Верес вже грає у той футбол, який ви хочете бачити у його виконанні?

– Нехай буде 60%. Можу сказати, що футболісти вже почали розуміти наші вимоги.

– Чого не вистачає для ідеалу?

– Хотілося б мати більш швидкісних гравців. У нас мало таких виконавців. Ми можемо грати на м’ячі, однак у перехідній фазі необхідна саме швидкість. Трохи нам цього не вистачає.

– Верес прийняв рішення перенести матч першого туру УПЛ із Поліссям з Рівного до Житомира. Як ви поставилися до цього, і чи вважаєте це нормальним?

– Із будь-якою командою треба грати вдома та на виїзді. Звісно, що починати хочеться завжди дома. Однак я не бачу особливої різниці. Коли президент розповів мені про цю ідею, то я не був проти.

– Наскільки сильним є тиск на головного тренера Вереса після невдалих матчів?

– Тиск є на кожного тренера, адже він відповідає за результат. Я розумію вболівальників, які одразу хочуть бачити позитивні зміни. У футболі, на жаль, так не буває. Потрібен час. 

Справжній вболівальник це розуміє, готовий чекати та терпіти заради улюбленої команди. Звісно, є й такі, хто постійно розганяє зраду. Навіть якщо в нас вихідний і ми нічого не робимо, вони знайдуть якийсь негатив . На це ми не звертаємо уваги та продовжуємо працювати. Впевнений, що із часом критика від вболівальників буде зменшуватися, і всі вони будуть задоволені грою та результатами.

«Мій спокійний стиль керівництва не позначиться негативно на результатах Вереса. Подивіться на Анчелотті – людина п’ять разів вигравала Лігу чемпіонів»

– Які у вас зараз відносини із простими вболівальниками та ультрас Вереса?

– У мене хороші відносини з усіма. Я був на зустрічі із вболівальниками, ми добре поспілкувалися. У мене не має до них ніяких претензій. Я лише попросив, аби критика з їхнього боку була конструктивною. 

– Вас не зачіпає упередженість до вас з боку вболівальників через відставку Вірта, проти якої вони виступали?

– Я просто намагаюся якісно робити свою роботу. Не звертаю на це увагу, бо вважаю, що кожен тренер повинен бути до цього готовим. 

Думаю, Юрій Миколайович також колись очолить іншу команду, де якась частка вболівальників буде не задоволена його призначенням. До цього необхідно філософськи, і з часом все буде добре.

Вболівальники Вереса. Фото: НК Верес

– В 1/8 фіналу Кубка України вам доведеться грати із Шахтарем. Як ви сприйняли цей жереб, і якими ви бачити шанси на прохід далі?

– До гри шанси завжди 50 на 50. Сам матч вже покаже. Звичайно, хотілося б отримати легшого суперника, проте виходити необхідно із того, що ми маємо. Ми готові грати. Зробимо все, аби показати хороший результат.

– Ви складаєте враження досить стриманої людини у порівнянні із Віртом, який завдяки експресії витискав максимум із посереднього складу гравців. Чи не вважаєте ви, що через ваш підхід команда втратить в характері, і це може негативно позначитися на її результатах?

– Я думаю, що це ніяким чином не вплине негативно на результат. Кожен тренер має свій стиль. Я мало показую свої емоції на публіці, однак ви не бачите мене під час спілкування із футболістами у роздягальні. Можливо, цю експресію я показую там, де потрібно.

Якби від емоцій залежав результат, то всі керівники б шукали імпульсивних наставників. Однак подивіться на Карло Анчелотті. З людини неможливо витягнути жодної емоції, однак вона п’ять разів вигравала Лігу чемпіонів.

– Чого вам хотілося б досягнути у Вересі конкретно у нинішньому сезоні та взагалі?

– Ми йдемо від матчу до матчу. Хочеться, аби вболівальники були задоволені. За зону єврокубків ми поки боротися не готові. Є бажання створити боєздатну команду, яка буде мати самобутній малюнок гри та досягати результат. Це якщо говорити про цей сезон. Що буде далі – покаже час.

X