«Інколи забуваю, що медаль існує»: Підгрушна – про золото після Майдану та шанси України на Олімпіаді-2026
Олена Підгрушна – одна з найуспішніших українських біатлоністок та олімпійська чемпіонка. Вона тричі представляла Україну на Олімпіадах, а на церемонії відкриття Ігор у Пхенчхані мала почесну місію – бути прапороносцем України.
Перед урочистою церемонією проведення національної збірної команди України на XXV Зимові Олімпійські ігри, зірка біатлону дала ексклюзивне інтерв’ю сайту Sport-express.ua.
«Бажаю нашим дебютантам, окрім хорошого результату, насолодитися атмосферою Олімпіади»
– Олено, як ви оцінюєте склад олімпійської команди біатлоністок, яка вирушає на Олімпіаду?
– На Олімпійські ігри завжди їде найсильніший склад, який команда має на цей момент. Тренерський штаб обрав спортсменок, які зараз перебувають у найкращих кондиціях і готові гідно представляти Україну. Нам залишається лише підтримувати команду й вболівати за неї.
– Серед них лише Юлія Джима має досвід виступів на Олімпійських іграх. Що для спортсменки означає перша Олімпіада і які слова підтримки ви б адресували нашим дебютанткам?
– Окрім бажання показати свій максимальний результат на Іграх, я хотіла би побажати їм насолодитися неповторною атмосферою Олімпійських ігор – це унікальний світ, який не порівнюється ні з чим. Олімпійське селище – це своєрідна бульбашка спорту, де немає нічого зайвого. Кожен день тут щось відбувається: змагання, нагородження, різні події – справжнє свято. Хоча нинішня Олімпіада певною мірою відрізняється від попередніх: змагання проходитимуть на кількох локаціях, тож масового скупчення спортсменів, як раніше, не буде. Насамперед це стосується біатлону – біатлоністи перебуватимуть на окремій локації й фактично перетинатимуться лише між собою. За відчуттям ці змагання мало чим відрізнятимуться від етапу Кубка світу.
Олена Підгрушна. Фото: Олександр Петров
«У біатлоні в кожній гонці можуть траплятися унікальні сюрпризи»
– Що скажете про трасу в італійському Антгольці? Які її плюси та мінуси?
– В цілому траса не вважається дуже складною. Є лише один спуск із поворотом, але для спортсменів такого рівня він не становить жодних труднощів. Основні виклики пов’язані з висотою над рівнем моря (траса розташована на висоті 1634 м над рівнем моря, – прим. О.П.) та мінливими погодними умовами. Вночі температура може падати до мінус 20, а вдень підніматися вище нуля. Сніг у таких умовах переморожений і не дуже ковзкий, що додає складнощів.
– Чи вірите ви, що українські біатлоністки здобудуть олімпійські медалі?
– Сподіваюся, що вони боротимуться за нагороди. Вірю, що Україна гідно представить себе на Олімпіаді і отримає свої медалі.
– У яких гонках маємо шанси на нагороди?
– Біатлон – абсолютно непередбачуваний вид спорту, тож у кожній гонці можливі унікальні сюрпризи. Будь-який спортсмен може вистрілити, зокрема й той, хто раніше цього не робив. В історії Олімпіад не раз перемагали не фаворити, а ті, кому сприяла удача. Тож бажаю, щоб фортуна була на боці наших спортсменів.
Олена Підгрушна. Фото: особистий архів О.П.
«Інколи я навіть забуваю, що моя олімпійська медаль існує»
– Які враження на вас справили останні етапи Кубка світу напередодні Олімпіади?
– Світовий біатлон нині приваблює високим рівнем конкуренції. Гонки стали по-справжньому цікавими для перегляду, адже немає одного домінантного лідера, який стабільно виграє. Особливо це помітно в жіночому біатлоні, де у дев’яти останніх гонках – дев’ять різних переможниць. Саме ця непередбачуваність і додає інтересу. Будемо сподіватися, що черга перемагати дійде й до українців – на головний старт олімпійського циклу.
– Скажіть, що відчуває спортсмен, коли стає олімпійським чемпіоном?
– Ми виграли золото після Майдану – це був зовсім інший внутрішній стан. Спершу не було ні усвідомлення, ні відчуття. Після нагородження відбулася пресконференція, яка почалася з хвилини мовчання. Ця медаль для нас справді унікальна і вирізняється з-поміж інших. Потік радості та щастя, я відчула вже на наступній Олімпіаді, коли Олександр Абраменко виграв золото. Тоді я раділа за нього так, що думала: це саме ті емоції, які мала відчути за свою олімпійську медаль чотири роки тому.
– До речі, де саме зберігається ваша золота Олімпійська медаль?
– Вдома, хоча інколи я навіть забуваю, що вона існує. Коли мене запрошують на заходи, особливо до дітей, беру її з собою і показати. Нещодавно вона була на виставці благодійного фонду Атлети для України, де всі охочі могли подивитися та навіть потримати медаль у руках.
