Прикарпаття-Говерла-КФБ (Івано-Франківськ): «Політика нашого клубу – ставка на місцевих вихованців»

Аватар Олександр Петров Олександр Петров
824
4 голоси
Прикарпаття-Говерла-КФБ (Івано-Франківськ): «Політика нашого клубу – ставка на місцевих вихованців»
Гравці Прикарпаття-Говерла, фото: БК Прикарпаття-Говерла
На сайті sport-express.ua – глобус баскетболу України. На черзі – представлення клубу Прикарпаття-Говерла-КФБ, яке провів для нас Андрій Дроздов.

За майже 22 роки існування на баскетбольній карті України клуб Прикарпаття-Говерла пройшов шлях від Першої ліги України до вітчизняної еліти. Команда завжди орієнтувалась на місцевих вихованців, які щороку поповнюють клуб. Прикарпаття-Говерла-КФБ завершив сезон 2023/24 на шостому місці, але у клубі вірять, що їхня команда здатна на більше. 

Багаторічний директор БК Прикарпаття-Говерла Андрій Дроздов в ексклюзивному інтерв’ю сайту sport-express.ua розповів про наступне: 

  • про підсумки сезону, 
  • фінансування команди та історію створення команди,
  • трансферну політику клубу,
  • кадрову ситуацію та академію,
  • перспективи розвитку клубу,
  • допомогу ЗСУ. 

«Ми закінчили цей чемпіонат – це найголовніше»

– Андрію Володимировичу, баскетбольний сезон 2023/24 років завершений. Яку ви можете дати йому оцінку?

– Якщо казати про чемпіонат, то вважаю, він був найкращим за останні роки. В умовах, коли наша країна воює, у нас були дуже цікаві ігри, особливо матчі плей-оф. Те, що чемпіонат пройшов і був за змістом таким інтригуючим, заслуга як керівництва та менеджменту ФБУ, так і безпосередньо клубів, які спромоглися в цей непростий для нашої країни час знайти кошти, зібрати людей і гідно виступити. 

Особливо важко було тим командам, які знаходилися, скажімо так, у зоні ризику. Це Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса – команди, які ближче до лінії фронту та обстрілів. Із цих команд, крім Дніпра, в рідному місті ніхто не грав. Повірте, як керівник, я знаю, як непросто знайти на всі ці роз’їзди якісь додаткові бюджетні кошти. Тому треба віддати належне цим клубам, їх керівництву та всім тим людям, які допомагали зберегти ці колективи. 

– Що стосується розподілу підсумкових місць у чемпіонаті – тут усе закономірно?

– Думаю, так. Звичайно, кожному клубу хотілося бути десь вище. У когось був непоганий початок, у когось краща кінцівка. Були якісь травми у ключових гравців, які призвели до втрат очок. У кожного клубу різні причини. 

Ось ми в турнірній таблиці шості, а могли, звичайно, бути і вище. Але і це місце для нас дуже непогане, враховуючи те, що ми грали виключно нашими хлопцями. Жодного іноземця в нашій команді не було. Із 12 чоловік, щоб ви розуміли, дев’ять – студенти нашого учбового закладу, шість із них – наші вихованці. Це ті хлопці, які з 1-2 класу перебувають в нашій академії. Ми їх виховали, і вони зараз грають на вищому рівні. 

Андрій Дроздов, фото: Фіртка

– Ви торкнулися виступу своєї команди. Давайте поговоримо про неї. Ви задоволені сезоном?

– Звичайно. Найголовніше, що ми закінчили цей чемпіонат. Нікого не відправили з колективу через те, що виникли якісь фінансові негаразди. Звичайно, упродовж чемпіонату було дуже багато проблем: фінанси, ротація, коли тренери пробували і запрошували когось зі сторони, але ми все витримали. 

Думаю, гідно зіграли у плей-офф проти столичного Київ-Баскету. Напевно, могли пройти столичну команду – піти далі. Але на даний момент кияни – краще за нас укомплектовані. Вони це довели, завоювавши бронзові нагороди чемпіонату. 

«Все, що обіцяла Федерація про допомогу клубу – вона зробила»

– Перед початком сезону генеральний секретар ФБУ Володимир Драбіковський казав про допомогу клубам з боку Федерації. Якою вона була?

– Колись один президент нашої Федерації, який зараз є народним депутатом, – Олег Синютка, – сказав: «Пацан сказав – пацан зробив». Отак і Федерація. Все, що обіцяла нам про допомогу, ще у минулому році виконала. До речі, ФБУ кожен рік кажуть, що не дадуть пропасти клубам. Зрозуміло, це не якесь стовідсоткове фінансування. Це – десь комусь передзвонити, знайти якогось спонсора, а десь навіть фінансово підтримати. 

– Якщо у відсотках, якою була фінансова допомога вашому клубу з боку ФБУ?

– Та я не можу так сказати. Той бюджет, який ми використали, думаю, дуже маленький для такого рівня, як Суперліга. Я вже відзвітувався за нього і перед Федерацією, і перед нашим місцевим керівництвом. Звичайно, основний тягар нашого фінансування ліг на керівників нашого міста. У минулому році наш клуб увійшов у структуру Прикарпаття. 

Крім нас, у місті є ще чоловіча та жіноча футбольні команди, жіноча баскетбольна, яка в цьому сезоні виграла і Суперлігу, і Вищу лігу, волейбольна жіноча команда. Ось вам п’ять, враховуючи нашу, команд для міста. Знаєте, в такий непростий час знаходити можливість, щоб мати представників з різних ігрових видів спорту, як у нас – це дуже круто. Така політика керівництва нашого міста – це європейська практика. Пріоритет у нас своїм вихованцям – франківцям. І якщо брати всі ті види спортивних ігор, де ми представлені, то воно так і є. 

– Тобто, спонсором є місцева влада?

– Так. Трішки допомагає нам і обласна влада. 

– Ви сказали, що Прикарпаття-Говерла-КФБ робить ставку на місцевих виконавців. Скільки зараз їх у вашій команді?

– Давайте рахувати. Це – брати Тимофійчуки, Лонюк, Аврахов, Дроздов. Сюди можна додати Степана Лесика, хоча сам він з Тернопільщини, але переїхав до нас після 9 класу і зростав з нами. Той же Артемій Музиченко – одесит, але також він з нами, оскільки прийшов до нас, коли йому було 15 років. Потім наші студенти. Сергій Старцев з Кривого Рогу, але вчиться у нашому учбовому закладі. Ілля Чугунов – харків’янин, також учиться у нас. 

Гравці Прикарпаття-Говерла, фото: БК Прикарпаття-Говерла

Зараз всі ці хлопці готуються до студентської Універсіади. В минулому році ми виграли ці ігри. Думаємо, в цьому році також хочеться гідно виступити. 

– Хто у ході сезону справив на вас приємне враження? Можливо, хтось здивував?

– Ну так ви ж бачите статистику. Дуже здорово зіграв Степан Лесик. Андрій Лонюк та Павло Горобченко провели непоганий сезон. Можу виділити ще Сергія Аврахова. Та всі вони потроху у майстерності зростають. 

Знаєте, колись вони були дітьми, а зараз їм по 20-22 роки. Зрозуміло, що всі вони прогресують, тим більше, з таким тренером, як у нас. Думаю, кожен із них не буде себе поважати, якщо не буде зростати у такого тренера, як Євген Мурзін. 

Не можу не сказати і про травми, які протягом сезону дошкуляли деяким нашим молодим гравцям. Травм було дуже багато. Наприклад, минулий і початок цього сезону видався не дуже приємним для мого сина – Володимира Дроздова. Щоб ви розуміли, у нього було три операції на хрестах. Зараз знову була якась проблема під кінець сезону. Він його не дограв. У Тимофійчуків протягом сезону також були травми. Колись їх запрошували до Одеси, і Прометей кликав у свої ряди, але ми якось зберегли цих хлопців. Зараз вони відновилися, і ми сподіваємося на них. 

«У наших планах – заявити ще команду у Першу лігу»

– В яких іграх цього сезону Прикарпаття-Говерла-КФБ показала той баскетбол, до якого ви йдете?

– Перш за все, виділю гру у Рівному з командою, яка у підсумку стала срібним призером. Перемогу ми здобули на останніх секундах. Взагалі, по ходу чемпіонату з трьох ігор ми у рівнян виграли дві (67:66, 68:65, – прим. О.П.). Звичайно, відзначу домашню гру в плей-офф із Київ-Баскетом, коли було два овертайми. Ще було декілька гарних ігор у нашому виконанні. 

– Чи очікують вашу команду у міжсезонні якісь кадрові зміни?

– Спочатку ми повинні зрозуміти, яким у нас на наступний рік буде бюджет, а вже потім робити якісь зміни, якщо вони нам будуть потрібні. В принципі, з усіма хлопцями ми переговорили. Скажу, що навіть ті виконавці, які не потрапляють на студентські ігри, зараз всі з нами: Старцев, Чугунов, Жулавський, Кабацюра. Всі вони тренуються разом. 

Буквально за тиждень-два будемо розуміти, що до чого. Тоді будемо розмовляти з гравцями щодо наступного сезону. Звичайно, хотілося б зберегти кістяк команди. У наших планах – заявити ще одну команду у Першу лігу. Зараз ми приймаємо фінал дитячої ліги серед гравців 2009 року народження. А далі ми плануємо об’єднати 2007, 2008 і 2009 рік, щоб заявити їх у Першу лігу. Звичайно, якщо найдемо якогось спонсора. 

– Вже є плани щодо зборів команди?

– Поки про них ще рано говорити. Зараз ми готуємося до Універсіади. Фінальна частина припадає десь на кінець травня-початок червня. Після цього хлопці відпочинуть десь місяць. Потім, десь із липня, почнемо готуватися до нового сезону. 

«Назву клубу придумували разом із президентом і тренером»

– Андрію Володимировичу, ви працюєте в Говерлі з перших днів існування. Розкажіть про історію створення вашого клубу?

– Як Говерла, клуб був створений у серпні 2002 року. За 22 роки наш шлях можна поділити на декілька частин. Перший етап – становлення клубу і потрапляння у Вищу лігу (до другого за значимістю українського дивізіону). Другий – це сезон 2006/07, коли ми зайняли третє місце у Вищій лізі, вперше в історії прикарпатського баскетболу вибороли бронзові нагороди. 

Після з’єднання двох ліг – УБЛ і Суперліги – помітили і нас. Запросили у еліту, дали фінансування. Коли у тебе хороший бюджет, є гідні виконавці – це допомагає далі розвиватися. У дебютному сезоні ми потрапили у плей-оф, де у матчі за шосте місце здолали БК Дніпро. Місто полюбило назву Говерла. А головне, що на протязі цих років, у нас створився гарний колектив. 

Зараз у нашому клубі є три-чотири співробітники, які з самого початку з нами – насамперед, це Оксана Добрянська, яка, ще будучи студенткою, прийшла до нас у клуб. Звичайно, це Євген Мурзін, який з 2007 року в клубі. Саме з того часу, коли нас запросили у Суперлігу. Була у нього перерва, коли ми повернулися у Вищу лігу. Зараз Мурзін знову з нами. Знаєте, Івано-Франківськ любить Мурзіна, а Мурзін – любить наше місто. 

Євген Мурзін, фото: БК Прикарпаття-Говерла

– У чому секрет назви вашої команди? Як обирали герб клубу, кольори? 

– Коли створювався клуб, його першим президентом був начальник управління МВС України генерал Богдан Керницький, а тренером – Олег Пелих. Якось сиділи ми всі разом у кабінеті і думали, яку б назву дати клубу. У голові: баскетбол, високі люди, що ще високе? Гори. І якось ми разом промовили – Говерла. Ось так і пішло. А першу емблему нашому клубу зробив уже покійний мій тато. Вона до цих пір у нас є, як друга маленька емблема. Це пам'ять, яка залишилася про батька. 

– А що скажете про кольори?

– Їх ми також вибрали. У нас три кольори – чорно-зелено-жовті. Гора – чорна, сонце – жовте, трава – зелена. 

«Всі кошти від продажу білетів віддали на допомогу ЗСУ»

– Що, на вашу думку, в майбутньому чекає на ваш клуб?

– Рук ми не опускаємо, тож у майбутньому чекаємо тільки перемог. Політика нашого клубу – ставка на місцевих вихованців. Ми працюємо і граємо в учбовому закладі. Наш коледж є структурним підрозділом київського Університету фізичного виховання. 

Знаєте, як зараз буває? Студенти навчаються, а потім ідуть працювати не по спеціальності. Тож ми намагаємось залучати їх у нашу академію. Чи то тренерами, чи на якусь адміністративну роботу. Вони ж вивчають усі потрібні в спорті предмети. Тому, ще будучи студентами, вже працюють. 

У нас дуже багато молодих тренерів. Якщо брати західний регіон, то у нас в області, напевно, більше усього молодих суддів, які обслуговують змагання різного рівня. Вони всі вийшли з нашого учбового закладу. У нас нема великих коштів, щоб запрошувати досвідчених спеціалістів на будь-яку позицію у клубі. Ми вчимо людей, щоб вони потім у нас працювали. Зараз залучили дуже класного перспективного хлопця – Сергія Федоріва – до роботи адміністратором у команді. 

У нас навчається багато дітей. Чотири команди беруть участь у дитячо-юнацький лізі чемпіонату України. А є ще діти, які в цьому році грають у чемпіонаті серед аматорів. Загалом у нас не менше десяти вікових груп дітей. Якщо із кожної групи 1-2 вихованці поповнять головну команду, це буде дуже добре. 

– На якому місці ви бачите Прикарпаття-Говерлу-КФБ, скажімо, через 2-3 роки?

– Через 2-3 роки бачу, що команда існує, грає і виховує молодих спортсменів. Зараз головне для нас – зберегти тих хлопців, які у нас є. Зберегти тренерський склад. У нас дуже гарний тренер – Володимир Бугра. Це наш вихованець, який був у молодіжній команді. Зараз він допомагає Мурзіну – вчіться у досвідченого головного тренера. 

– На останок питання таке. Чи допомагає ваш клуб ЗСУ?

– Звичайно. Останні пару баблів, коли дозволили залучати вболівальників, то ми всі отримані кошти від продажу квитків з кожної гри віддавали або на дрон, або людям, які займаються питаннями допомоги ЗСУ. Один із наших вихованців – Євген Добренький – тяжко поранений і зараз перебуває в лікарні у Києві. Ось ми всі кошти від останнього нашого матчу відправили на картку його дружині, яка знаходиться поруч із ним. Ну, а так, коли не було вболівальників, то ми ставили скриню і збирали гроші на якісь потреби нашім військовим. 

Візитка клубу від сайту Sport-express.ua

  • Назва: Прикарпаття-Говерла-КФБ
  • Рідне місто: Івано-Франківськ
  • Рік заснування: 2002 (Говерла)
  • Президент клубу: Андрій Дроздов
  • Керівник клубу: Андрій Дроздов
  • Головний тренер: Євген Мурзін
  • Тренер: Віктор Бугра
  • Адміністратор: Сергій Федорів 
  • Делегат клубу: Роман Михайленко
  • Прес-секретар: Андрій Манів 

Досягнення:

Бронзовий призер Суперліги сезону 2010/11.

Переможець Вищої ліги сезону 2016/2017.

Фіналіст Кубку України сезону 2010/11.