«Кіченок била в одну точку і досягла фіналу Australian Open»: Ляміна пояснила, чому Людмила не грає в парі з сестрою

У січні на Відкритому чемпіонаті Австралії блиснули багато наших тенісисток. За крок від фіналу зупинилася Даяна Ястремська, яка мало не встановила новий рекорд для України. Людмила Кіченок разом із латишкою Оленою Остапенко вдруге в історії України дісталася фіналу парного турніру. Там латвійсько-український дует поступився парі Се Шувей (Тайвань) та Елізі Мертенс (Бельгія) – 1:6 та 5:7. Втім, яскраві враження від виступу Кіченок завоював для неї та Остапенко симпатії всього тенісного світу.

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту sport-express.ua перший тренер Людмили Кіченок Ірина Ляміна розповіла про те:

• Прийти на теніс у 8 років, це пізно чи рано?
• Як тенісист робить вибір на користь парного розряду?
• Хто спонсорував сестер Кіченок і чи це був бізнес-проект?
• Чому Людмила більше не грає в парі із сестрою-близнючкою?

«Надійка в дитинстві навіть була кращою, до 13 років частіше вигравала. Потім Людочка її наздогнала»

– Ірино Олегівно, у скільки років до вас прийшла Людмила?

– Люда прийшла у 8 років разом із сестрою-близнючкою Надею. Хороші, працьовиті дівчатка – обидві дуже правильні. Добре у них парний теніс пішов із самого початку. Тому, коли вони почали виїжджати на європейські турніри за кордон, завжди пару грали. Очки парні йшли до загального рейтингу на юнацьких іграх, нас це дуже виручало. Майже скрізь пару вигравали (Надія Кіченок теж взяла участь у цьому чемпіонаті Австралії, але у змішаній парі разом із аргентинцем Максимо Гонсалесом вилетіла у першому колі, – прим. А.Т.).

– А чому Людмила та Надія тепер не грають у парі?

– Це було вже після того, як вони пішли від мене. Може, комфортніше, коли з чужою людиною граєш. Бо коли рідна людина – більше образ одна на одну.

Після мене вони мали багато тренерів. І наші, і француз, і словак. Ішло становлення, і Людочка доросла до такого результату. З Оленою Остапенком у них вдало склалася пара. Остапенко – впевненіша, може, Людочці цього не вистачало. З нею вона розкривається краще.

Альона Остапенко та Людмила Кіченок. Фото з відкритих джерел

У дитинстві за манерою гри сестри були дуже схожими, все-таки одна школа. Надійка в дитинстві навіть була кращою, до 13 років вона частіше вигравала. Потім Людочка її наздогнала, і вони боролися на рівних. На одному турнірі Люда виграє, на наступному турнірі – Надя виграє.

За характером вони різні, звісно. Надя – більш зібрана та відповідальна. А Людочка більш відчайдушна. Надя помилку зробить і мучиться. А Люда – вільніше ставиться, їй у цьому плані легше.

«Даяна Ястремська та Марта Костюк рано розкрилися. У Люди і Наді не так було»

– Сестри прийшли до вас у вісім років, для тенісу це вчасно?

– Для тенісу це трохи пізно. Але дівчатка були за характером працьовитими. Потрапили до мене, без хибної скромності, у добрі руки :-) У мене вже були діти їхнього віку, які раніше почали. Вони підтягнулися і навіть потім випередили.

Почали ми їздити, спочатку Україною, дитячими турнірами. Потім – пощастило, у нас спонсор з'явився, Вадим Маратович Шульман. Він був тоді президентом Федерації тенісу України. Вадим Маратович спонсорував тоді всіх найкращих дітей України, хотів зібрати їх усіх разом. Ми працювали у його клубі у Дніпрі.

– Чому спонсор настільки важливий для тенісу?

– Стало простіше виїжджати на турніри. Деякі без спонсора просто не можуть увійти до дорослого тенісу, не вистачає коштів. Це найважчий період – потрібно проїхати багато турнірів, набрати рейтинг. Сестри набули гарного досвіду. Це їм було 13-14 років. А після 14 років вони вже самі.

– Їх спонсорували, чи це було як бізнес-проект?

– Не думаю, тоді не було підписано контрактів. Сестрички ще дітьми були. Це було не те спонсорування, коли підписується контракт, і гравець має із призових повертати, ще незрозуміло було, що з них зросте. Це було меценатство. Вони спочатку їздили більш слабкими турнірами. Тут у кого на що вистачає грошей. Хтось купує трейлер і в ньому їздить Європою, економить на всьому.

Не всі і не відразу починають вигравати та заробляти. Хоча ось Даяна Ястремська та Марта Костюк – рано розкрилися. Вже високий рейтинг. У Люди і Наді не так було.

Сестри Кіченок. Фото з відкритих джерел

– Чому парний теніс вважається менш престижним?

– Цей теніс зовсім інший. Коли віч-на-віч – це єдиноборство. Більше трагізму, борються, як гладіатори. Хоча у парах своя боротьба вирує. Там все набагато швидше.

Спочатку дівчатка виступали в одиночному розряді, всі намагаються поодинці грати для початку. Коли поодинці стало важкувато, вони на пари перейшли. У них – так. А у парі вийшли такі великі перемоги.

– В чому переваги парного тенісу?

– У парі можна довше грати. Менш виснажливий вид: все-таки контролювати потрібно одну половину майданчика. Але взагалі це не зовсім як у математиці. Не всім до вподоби парний. Різні ігри з точки зору тактики.

«Усім базовим елементам сестри Кіченок навчилися ще в дитинстві, а потім просто ставали швидшими та точнішими»

– Ви вже бачили, що Людмила більше себе виявить у парних турнірах?

– Ні, в ті роки, до 14 років, вони їздили на всі турніри, перш за все, одиночку грати, але пара йшла попутно. Усі так готуються. А потім дивляться: наприклад, наодинці ти не потрапляєш на Великий шолом, а в парі потрапляєш.

– А як обирають партнера з пари? Зрозуміло, що у дитинстві у Люди це була сестра-близнючка Надя. А потім?

– Це може бути збіг характерів, а може просто випадково статися.

– Коли Людмила прийшла до вас у 8 років, одразу було видно, що з неї вийде професіонал?

– Ні, не одразу. Ближче до 13 років стало видно, що може вийти. Вже була осмислена гра. Вигравали турніри та намагалися триматися вгорі. Сестри – працьовиті обидві. Довго били в одну точку, поки не почало виходити. Люда саме тому пробилася в фінал відкритого чемпіонату Австралії, що є цілеспрямованою та наполегливою спортсменкою.

Всім базовим елементам вони навчилися в мене, тож усе вже вміли – і різати, і вкорочувати. Просто в дитинстві повільніше юні спортсменки грають. Це вже потім вони заграли вже на інших швидкостях. А пристрасті, я вам скажу, у дитячому тенісі навіть більші, ніж у дорослому. Психіка в дітей більш ранима.

– З ким вони ще тренувалися?

– З Вадимом Куценком з Узбекистану, з Юрієм Чорним та Олександром Радченком. Багато тренерів працювали з сестрами недовго, по 1-2 роки.

Досьє sport-express.ua

• Людмила Кіченок – одна із найтитулованіших тенісисток в історії України, хоча більшість нагород взяла у парному розряді. Перша українка-переможниця найпрестижнішого тенісного турніру – Вімблдону. Торік у міксті вона виграла його разом із Хорватом Мате Павічем. Окрім Кіченок, турнір Великого шолома вигравали тільки сестри Бондаренко (пару на чемпіонаті Австралії в 2008-му – зараз дует Кіченок-Остапенко був за крок від фіналу).
• Людмила Кіченок у парі з латишкою Оленою Остапенко доходила також до півфіналів Вімблдону та Роллан Гаррос. З Оленою ж Людмила дійшла 2023 року і до півфіналу WTA Finals. Ще раніше у 2018 разом із сестрою Надей вона виграла Малий Підсумковий турнір WTA, а у 2019 повторила досягнення, але у парі зі словенкою Андрією Клепач.
• 20 березня минулого року Людмила була на рекордному для України сьомому місці у парному жіночому рейтингу. Загалом у Кіченок 36 парних турнірів, з яких 8 зіграно на рівні WTA. Свою першу пару на професійному рівні Людмила виграла ще у 2009 році. Саме чемпіонат Австралії Людмила вважає своїм улюбленим турніром.
• Людмила народилася в Дніпрі 20 липня 1992 на 10 хвилин пізніше сестри Надії. Їхня родина жила біля стадіону і сестри з балкону в дитинстві стежили за змаганнями, що відбуваються. Вперше до рук ракетки взяли у сім років у Криму, а вже за рік прийшли до секції.