Вадим Гутцайт: «Під час війни жоден представник олімпійської команди України не перейшов до збірної іншої країни»

Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт спеціально для сайту Sport-express.ua підбив підсумки олімпійського циклу, а також розповів про підготовку до наступних зимових і літніх Ігор в умовах військового часу. Зрозуміло, у розмові торкнулися й інших актуальних тем – щодо можливого завершення кар’єри нашими зірками, загибелі спортсменів на фронті, знищення і захоплення ключових спортивних об’єктів тощо. 

В ексклюзивному інтерв’ю Михайла Шафіра сайту Sport-express.ua з Вадимом Гутцайтом ви прочитаєте:

• Чи завершують олімпійські чемпіони Олександр Хижник, Ольга Харлан, Жан Беленюк і Олександр Абраменко свою блискучу кар’єру в олімпійському спорті;
• Скільки росіян виступали на Іграх у Парижі під нейтральним прапором; 
• Які важливі олімпійські бази захоплені ворогом;
• Скільки українських спортсменів і тренерів воюють, а скільки загинуло на фронті;
• Про складнощі підготовки ігрових команд;
• Які наслідки може мати допуск росіян і білорусів, представників країн-агресорів, на міжнародні командні шахові змагання. 

«Весь світ здивувало золото шабельної збірної»

— Вадиме Марковичу, дякую за згоду на інтерв'ю. Як Ви оцінюєте виступ збірної України на Олімпіаді-2024, зважаючи на військовий стан і обмежені можливості для підготовки?

— Це був безумовний успіх збірної команди України і всього нашого народу. Адже під час повномасштабної війни ми зайняли на Олімпіаді в командному заліку 22-е місце із понад 200 країн-учасниць.

— Кого з українців не очікували бачити серед призерів Олімпіади? А хто приємно здивував?

— Майже всі спортсмени, на яких ми розраховували, у Парижі показали гідний результат. Лідери української збірної витримали психологічний тиск і вибороли свої медалі. 

Водночас весь світ здивувало золото нашої шабельної жіночої збірної. 

Ця команда на чолі з Ольгою Харлан і Аліною Комащук перед виходом на Олімпіаду розпочала свій шлях з 19-го місця в світовому рейтингу. Для отримання олімпійської путівки їй треба було протягом року потрапити до першої п'ятірки рейтингу, і шаблістки це зробили! 

Шабельна жіноча збірна України, фото: НОК України

Вони зайшли на Ігри-2024 четвертими чи п'ятими за рейтингом. І не були там фаворитками, адже на останньому чемпіонаті світу посіли четверте місце. Це вже був великий успіх, адже наші шаблістки багато років не опинялися в першій командній четвірці на чемпіонаті світу. А те, що вони виграють Олімпіаду, здавалося не дуже ймовірним. 

Звісно, потрібно вірити у кожного олімпійця, у кожну команду. Я завжди казав, що Олімпійські ігри – це непередбачувані змагання. На них кожен може програти і кожен – перемогти. І наша команда шаблісток це підтвердила, виборовши золоту медаль. 

— Ви ще залишаєтеся тренером Ольги Харлан чи підтримуєте її на громадських засадах?

— Ми з Ольгою розпочали свій шлях в 2005 році. Співпрацюємо вже близько 20 років. Знаходимося з Ольгою на зв'язку, я «завжди поруч». Коли можу чимось допомогти Ользі, роблю це. 

— Хтось із зірок олімпійського спорту України попередив, що завершує спортивну кар'єру? На кого можна далі сподіватися?

— Вже відомо, що бронзовий призер Олімпійських ігор-2024 з греко-римської боротьби Жан Беленюк завершив свою спортивну кар'єру. Планів переможниці і призерки минулої Олімпіади з фехтування Ольги Харлан я ще не знаю. Вона остаточно не вирішила, чи закінчує свою непересічну спортивну кар'єру. Звісно, що Ольга візьме якусь перерву після Ігор. 

А всі інші провідні українські спортсмени, наскільки наразі відомо, будуть готуватися на наступні Олімпійські ігри. Сподіваємося на подальші успіхи наших лідерів. 

— Чи переходить у професіонали олімпійський чемпіон з боксу Олександр Хижняк?

— Я поки що не знаю його остаточного бачення. Олександр ще не висловлювався з цього приводу, чи переходить він у профі.

Олександр Хижняк, фото: НОК України

— До речі, прокоментуйте, будь ласка, нещодавню ситуацію з чемпіоном світу з боксу серед професіоналів Олександром Усиком, якого затримали у аеропорту Кракова. 

— Я не знаю, що там було конкретно. Це потрібно питати в самого Усика. Наскільки мені відомо, там не було скандалу. Лише непорозуміння, і воно швидко вирішилось. 

« У Маріуполі через вторгнення не встигли відкрити олімпійський басейн»

— Чим новий Олімпійський цикл буде відрізнятися від попереднього, враховуючи знищення ворогом деяких баз підготовки? Наскільки складно через це буде готуватися? Рятуватимуть закордонні збори команд з олімпійських видів спорту?

— Підготовка олімпійських збірних відбуватиметься в повному обсязі, незважаючи на військовий стан в нашій країні. Якщо, дай Бог, війна незабаром закінчиться, то збори олімпійців будуть переважно проходити всередині країни. Якщо ж бойові дії триватимуть, то, дійсно, у представників багатьох олімпійських видів спорту в Україні не залишилося тренувальних баз відповідного рівня. А членам інших збірних неможливо спокійно готуватися під час повітряних тривог, коли бомблять наші міста. Тому доводиться й влаштовувати закордонні тренувальні збори. 

Водночас після Олімпіади в Токіо у нас було лише три роки, щоб підготуватися до Ігор-2024. Зараз маємо повноцінні чотири роки. Це важливо, адже завжди деякі досвідчені спортсмени після Ігор приблизно на рік беруть перерву, щоб відпочити і далі сконцентруватися на своєму майбутньому шляху до Олімпіади.

Можливо, хтось думає, що виступ на Олімпійських іграх — це проста задача. Насправді це дуже складно, особливо готуватися до них під час війни.

— Назвіть основні олімпійські бази в Україні, які було втрачено під час війни?

— Чимало таких об’єктів нині знаходяться на окупованих територіях. Приміром, олімпійська база в окупованій Кремінній (Луганська область). В Маріуполі (Донецька область) планували відкрити реконструйований басейн, але через початок широкомасштабного вторгнення не встигли. Олімпійський, 50-метровий. Був побудований сучасний хокейний майданчик в Мелітополі (Запорізька область), наразі також окупованому. 

В Харкові через обстріли зруйновано басейн, де готувалися наші синхроністки. Нині його частково відновили. 

А взагалі спортивних об'єктів, які зруйновані або пошкоджені ще багато, понад 500.

— Спортсмени, які там тренувалися, переважно виїхали на інші території України?

— Зрозуміло, вони перебралися туди, де є можливість нормально готуватися до змагань. Або в Україні, або за кордоном. 

— На останній Олімпіаді вперше виступала футбольна команда України. А як взагалі йдуть справи в ігрових видах спорту? Чи буде для наших ігровиків організована особлива підготовка на наступний олімпійський цикл? 

— Вихід наших футболістів на Олімпійські ігри-2024 — це вже велике досягнення. На жаль, футбольна збірна України виступила у Парижі не дуже вдало (здобула перемогу і, зазнавши двох поразок, посіла третє місце в групі та не пройшла далі, – прим. М.Ш.). 

Олімпійська збірна України з футболу, фото: УАФ

Нагадаю, остання медаль в ігрових видах спорту на Олімпіаді у нас була в гандболі — у далекому 2004 році. А в зимових видах спорту востаннє наші ігровики брали участь на Олімпійських іграх-2002. Це була хокейна команда.

Взагалі ігрові види спорту — дуже дорогі. Підготувати потужну команду світового рівня складно. Хоча у волейболі українці мали непогані шанси потрапити на цьогорічні Олімпійські ігри. Мали дуже злагоджену і сильну чоловічу збірну. Вона вперше потрапила до вісімки найкращих за результатами передолімпійського чемпіонату світу (чвертьфінал на ЧС-2022, – прим. М.Ш.).

— Які мають олімпійські перспективи наші гандбольні збірні?

— В Україні діють бази для підготовки гандболістів. Шанси вийти на Олімпіаду завжди є, коли функціонують відділення ДЮСШ із відповідних видів спорту і є сильні тренери, які отримують достойну заробітну платню. А також в наявності спортивні зали, де тренуватися. 

До війни ми почали реконструкцію деяких залів спортшкіл, важливих для підготовки потенційних олімпійців, а також будівництво нових знакових спортивних об'єктів. На жаль, війна зруйнувала ці плани. Коли це буде відновлено, наші представники в ігрових видах спорту матимуть більше шансів здобувати путівки на Олімпійські ігри.

«На Олімпійських іграх під нейтральним прапором виступали 15 росіян»

— Скільки на сьогодні загинуло на війні українських тренерів і спортсменів? А також скільки воює?

— Ці цифри кожного дня змінюються. Але наразі близько 500 наших спортсменів і тренерів загинули на російсько-українській війні. А понад 3000 представників спортивної галузі вже пішли захищати Україну. 

• Читайте також: Вадим Гутцайт: «Акція підтримки полонених українців на Олімпіаді неможлива, й ось чому»

— Чи багато спортсменів України під час війни почали виступати за інші країни? І чи виплачують нам за це якусь компенсацію?

— Під час війни жоден спортсмен, який перебував у збірній України, не перейшов до команди іншої країни. Всі вони продовжують захищати спортивну честь своєї Батьківщини! 

— Нещодавно Міжнародна федерація шахів (ФІДЕ) ухвалила рішення частково допустити російських і білоруських спортсменів на командні змагання. Це стосується дітей до 12 років та інвалідів. Наскільки ви стривожені цією ситуацією і чи можливо повторення цього вже в олімпійських видах спорту?

— Останні два роки я особисто, як президент НОК України і міністр спорту, разом зі своєю командою боровся за відсторонення російських і білоруських спортсменів від міжнародних змагань. Ми домоглися, дякуючи Міжнародному олімпійському комітету, що представників країн-агресорів не було на Олімпійських іграх 2024. 

Вадим Гутцайт, фото: НОК України

Але наша боротьба на цьому не закінчується. Я впевнений, що поки йде війна, росіянам і білорусам (незалежно від вікової категорії) – не місце в міжнародному спорті. Це моя особиста думка, яку більшість підтримує. 

— Як ви все ж оцінюєте цей неприємний для нас епізод в міжнародних шахах? Він же може стати прецедентом для інших видів спорту. 

— В кожному виді спорту така ситуація може статися. На жаль, у спорті, як і у питаннях війни і політики, не всі країни і федерації підтримують нас. Але ми будемо працювати і робити все можливе, щоб росіян і білорусів не було на міжнародних змаганнях. 

— Професіональний теніс — престижний олімпійський вид спорту. Але там на перших ролях й зараз перебувають представники країн-агресорів. Цю ситуацію можна якось змінити?

— На жаль, представників цих країн допускають у великому тенісі під нейтральним прапором, і з цим нічого не поробиш. Аналогічна ситуація була на останніх Олімпійських іграх. Взагалі там під нейтральним прапором виступали 15 росіян. 

«Олімпійський чемпіон з лижної акробатики Олександр Абраменко закінчив спортивну кар'єру»

— Як триває підготовка до зимової Олімпіади, яка пройде у 2026 році в Італії? Спортсмени, напевно, готуються за кордоном (через війну і відсутність відповідних баз)? 

— Підготовка до зимової Олімпіади вже давно відбувається. Наші провідні представники зимових видів спорту тренуються і виступають на змаганнях. В багатьох випадках це за кордоном. Хоча деякі олімпійці все ж тренуються в Буковелі та деяких інших місцях України. Також вони приймають участь у міжнародних стартах і в інших країнах і подекуди там залишаються на збори. 

Нагадаю, ми готували проєкти із розбудови зимових олімпійських спортивних об'єктів. Але цьому завадило широкомасштабне вторгнення росії. 

— У кого із наших зимових лідерів є перспективи на медалі Олімпійських ігор? Можливо, знову у фристайліста Олександра Абраменка, який брав їх на двох попередніх Олімпіадах?

— Олімпійський чемпіон Олександр Абраменко вже закінчив свою спортивну кар'єру. Можливо, за медаль на Іграх через два роки побореться інший фристайліст, призер етапів Кубка світу в лижній акробатиці Дмитро Котовський. Будемо готуватися, а далі побачимо. Наразі про медальні перспективи тих чи інших представників зимових видів спорту ще казати зарано. 

Довідка сайту Sport-express.ua

• Вадим Гутца́йт народився шостого жовтня 1971 року у Києві. 
• Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.
• Український фехтувальник-шабліст, олімпійський чемпіон.
• Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді.
• Президент Федерації фехтування України з 2017 по 2023 роки.
• Міністр молоді та спорту України з 2020 по 2023 роки. 
• З 17 листопада 2022 року – президент Національного олімпійського комітету України.
• У 2004 році отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України». Нагороджений орденами «За заслуги» III (1997 рік), «За заслуги» II (2008 рік), «За заслуги» І (2012 рік) ступенів.
• Дружина — українська журналістка, радіо– і телеведуча Оксана Гутцайт. Родина виховує доньку Еліну (2002 р.н.) і сина Марка (2010 р.н.).