«Не викликати в збірні гравців Шахтаря ‒ постріл собі в ногу»: Циткін і Ковалець розібрали ситуацію довкола «гірників»
Збірна України U-19 з 10 по 15 жовтня зіграє на товариському турнірі в Сеулі проти команд Південної Кореї, В’єтнаму та Марокко. У заявці нашої команди немає жодного гравця Шахтаря. За повідомленням вітчизняних ЗМІ, донецький клуб не відпустив футболістів через щільний графік.
Олег Кузнецов в інтерв’ю нашому сайту заявив, що ніякого конфлікту немає, і «гірники» просто не встигали приїхати в збірну через виступ у Юнацькій лізі УЄФА.
Що ж трапилось насправді і який вихід із ситуації? Sport-express.ua розібрався у ситуації разом з Сергієм Ковальцем та Володимиром Циткіним, які раніше очолювали збірні України різних віків. Тому хто, як не вони, знають всі «підводні течії».
«Я думаю, що Кузнецов просто не хоче нагнітати ситуацію та йти проти Шахтаря»
– За повідомленням у ЗМІ, Шахтар не відпустив своїх гравців до юнацької збірної України на товариський турнір через щільний графік. Проте Олег Кузнецов каже, що гравці просто не встигали після матчу Юнацької Ліги УЄФА потрапити у збірну. Що думаєте з цього приводу?
Циткін: Якби хотіли відпустити, то все вирішили б. Я думаю, що Кузнецов просто не хоче нагнітати ситуацію та йти проти Шахтаря. Він залежить від цих футболістів, у донецькому клубі зараз найякісніша молодь.
Олег Кузнецов, фото: УАФ
Я думаю, що Шахтар справді не відпустив футболістів, але тут я їх розумію. Турнір у Південній Кореї дуже нелогічний: туди довго їхати, велика різниця у часі та спаринг-партнери не дуже високого рівня. Та ще й не дати УЄФА. У цій ситуації я розумію тренерів Шахтаря.
Ковалець: Сторонам потрібно домовлятися. Клуб і УАФ повинні спілкуватися і знаходити спільну мову з точки зору ефективності гравців, які грають за збірну. Коли я працював у збірній, то спілкувався з керівництвом клубів і ми знаходили спільний консенсус.
«Бувало, що Динамо обіцяло відпустити футболістів, а останньої миті змінювали плани. Доводилося дзвонити до Шахтаря і просити: «Дайте правого захисника»
– Чи були під час вашої тренерської кар'єри у збірній такі випадки, коли клуби не відпускали своїх гравців?
Циткін: Були такі випадки, особливо часто грішило цим київське Динамо. У мене склалися непрості стосунки з директором футбольної школи Динамо із цього приводу. Я вважаю, що з боку українських клубів немає поваги до збірних, якщо тільки національна команда не виступає якимось рекламним проектом клубу. У нас взагалі трохи неправильна ситуація в країні, бо найкращі футболісти перебувають у двох клубах: Динамо та Шахтарі.
Але ці гравці там перебувають не тому, що їх готують краще, а тому, що їх збирають з усієї України. У мене в команді грало 14 людей із різних команд та міст: Володимир-Волинський, Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця. Через деякий час ці футболісти опинялися в Динамо, а вже звідти я їх забрати до збірної не міг. Динамо їх відпускало лише тоді, коли хотіло. Вони вважали, що збірна – це філія Динамо.
Бувало, що обіцяли відпустити футболістів, а останньої миті змінювали плани. Доводилося дзвонити до Шахтаря і просити: «Дайте правого захисника». У збірній просто не вистачало гравців.
Та що говорити про Динамо, якщо у мене такий випадок був із клубом Першої ліги. Викликаю я гравця із цієї команди, а його не відпускають! Кажуть: «У нас важлива гра у Чернівцях. Він потім під'їде». Я шокований: «А з вашої сільської команди колись викликали гравців до збірної?» - «Не викликали». – «Для вашої команди це хіба не честь?». Отак доводилося працювати.
Ковалець: Звичайно, таке було. Особливо клуби не хотіли відпускати гравців на Кубок Співдружності, бо він проходив взимку, а команди якраз їхали на збори. Якщо якогось гравця не відпускали, то ми давали шанс іншим себе проявити.
Але були й інші випадки. Малиновський мав їхати на збори із Зорею у 2014-му, мені зателефонував Вернидуб, він його дуже сильно хотів взяти із собою в Туреччину, я кажу: «Нехай Руслан відіграє за збірну на турнірі, він же ще ніколи не грав за молодіжку». Вернидуб погодився: «Добре, хай зіграє, а потім приїжджає на збори». Тому потрібно спілкуватись і домовлятися.
Юрій Вернидуб, фото: ФК Шериф
«Не викликати гравців Шахтаря на наступні матчі можна, але це буде постріл собі в ногу»
– Чи можна якось із цим боротися, можливо, за допомогою УАФ?
Циткін: Рішення я бачу лише у взаємовигідній співпраці. Збірна може давати молодим гравцям хорошу практику виступів на міжнародному рівні, яку вони не мають у клубах.
Який я бачу вихід із ситуації? Декілька разів ми перетиналися зі збірною США. В американців уся збірна складалася з гравців різних клубів. Виявляється, там дуже правильна система. У збірній є своя академія, де вони збирають чотири вікові категорії футболістів та тренують їх разом. Виходить, що гравці, хоч і належать клубам, готуються в одному місці.
Україні потрібно переймати досвід підготовки молодих футболістів у США. Там, як і в Німеччині, є регіональні центри відбору. У нас колись теж хотіли створити, але все стихло, бо нікому це не потрібно.
Ковалець: Не треба ставити якісь ультиматуми. У нас йде війна і в цей непростий час потрібно домовлятись клубам і УАФ.
– Чи потрібно після такого вчинку Шахтаря викликати збірників із донецької команди на наступні матчі або треба піти на принцип?
Циткін: І кому від цього буде гірше? Якщо збірна Німеччини може на збір викликати 40 футболістів та провести два матчі різними складами, то у нас немає такої великої кількості якісних футболістів. Не викликати гравців Шахтаря можна, але це буде постріл собі в ногу.
Ковалець: Не потрібно створювати конфлікти. Якщо немає гравців Шахтаря, то на товариському турнірі потрібно дати шанс іншим футболістам себе проявити. У нас багато талановитої молоді.