Допуск росіян до Олімпіади в Парижі: спортивний юрист із Франції – про помилки України та шляхи бану окупантів

Аватар Руслан Мороз Руслан Мороз
3395
0 голосів
Допуск росіян до Олімпіади в Парижі: спортивний юрист із Франції – про помилки України та шляхи бану окупантів
Фото: Google
Спортивний юрист з України Нікіта Сидоренко, який вже тривалий час працює та навчається у Франції, ексклюзивно для Sport-Express.ua прокоментував нюанси допуску спортсменів з росії та білорусі до Олімпійських ігор 2024.

Автор – Андрій ШЕВЧЕНКО.

З 26 липня по 11 серпня в Парижі пройдуть літні Олімпійські ігри 2024. Як стало відомо на початку грудня – відбудуться вони в тому числі зі спортсменами з білорусі та росії.

Не дивлячись на розпочату повномасштабну війну проти України, яка вже триває майже два роки, Міжнародний олімпійський комітет прийняв рішення допустити представників країн-агресорів до Олімпіади-2024. Звісно, що це відбулось на певних умовах, але факт залишається фактом.

Журналіст сайту Sport-Express.ua звернувся за коментарем до спортивного юриста Нікіти Сидоренка, який вже більше двох років практикує у Франції та може проаналізувати причини скандального рішення МОК. Під час розмови з експертом ми підняли наступні теми:

  • Бездіяльність українських посадовців по недопуску росіян до ОІ-2024;
  • Контроль і покарання для росіян за порушення «нейтральності» під час ігор;
  • Настрої у владних кабінетах Франції щодо представників країн-агресорів;
  • Які федерації допускають росіян та білорусів до змагань і скільки їх буде на Олімпіаді;
  • Можливі варіанти впливу на допуск росіян до Олімпіади в Парижі.

Вадим Гутцайт. Фото: НОК України.

«Український спорт на чолі з паном Гутцайтом програв дипломатичну битву»

– На початку грудня стало відомо, що спортсмени з білорусі та рф зможуть все ж таки взяти участь в літніх Олімпійських іграх, які пройдуть в Парижі в наступному році. Як взагалі Міжнародний олімпійський комітет прийняв таке рішення?

– Рішення Виконкому МОК від 8 грудня базувалося на рекомендаціях, виданих тим же органом 28 березня 2023 року для міжнародних федерацій і організаторів міжнародних спортивних подій. Цитувати, думаю, сьогодні вже немає сенсу, але грудневе рішення це, простіше кажучи, доопрацьована і дорозвинена версія березневих рекомендацій. 

МОК доповідає у своєму прес-релізі, що за ці вісім місяців було вже протестовано таку систему допуску Окремих нейтральних спортсменів (ОНС) і що вони отримали підтримку серед міжнародних федерацій.

– Як би ви оцінили роботу наших посадовців, як спортивних, так і політичних, щодо недопуску росіян та білорусів до змагань?

– З нашого боку я б дивився на це як на програну дипломатичну битву довжиною у вісім місяців. В українських посадовців на чолі з вже колишнім міністром молоді та спорту й чинним очільником Олімпійського комітету України паном Гутцайтом було достатньо часу, аби заручитись підтримкою щодо протилежної позиції і пропрацювати її, але загалом, чіткої українською опозиції, сформованого іншого бачення на ці рекомендації на міжнародному рівні від України, на жаль, ніхто так і не побачив. 

Жодної публічної реакції чи дії за весь цей час, до речі, не було і з боку нашого посольства у Франції на чолі з паном Послом Вадимом Омельченко.

Якщо виникає думка, що дане рішення могло базуватись на основі позиції країни, яку представляє член/членкиня Виконкому, то таке припущення є хибним, адже абсолютна більшість представляє дружні для України країни, за винятком деяких.

– Згадується ще намагання наших чиновників вплинути на допуск росіян до ОІ-2024 шляхом заборони українським спортсменам брати участь в змаганнях, де є представники країни-агресора. Який взагалі ефект мала ця не дуже логічна позиція?

– На мою думку, жодним чином не вплинула на позицію міжнародної спортивної спільноти. Ба більше, десь могла вплинути і негативно, адже не була доведена до жодного логічного кінця.

Через недостатньо чисельну підтримку ідеї бойкоту на самому початку з боку інших країн, плюс тиск з боку наших спортсменів, які банально почали пропускати більшість важливих змагань – від цієї ідеї відмовились, так і не продумавши стратегію для початку.

Деякі мої місцеві колеги в принципі не розуміли, чому тоді наше профільне керівництво зосереджувалось більше на обмеженнях своїх спортсменів, коли після березневого рішення мало б на усі 100% зосередитись на важливості обмеження для спортсменів рб та рф. Ще раз, таким питанням задавались французькі юристи…

– На скільки мені відомо, то спортсменів з країн-агресорок допускають до змагань під певними умовами – вони мають як мінімум не підтримувати публічно війну проти України. Яким чином це буде контролюватися і які покарання за порушення цієї нейтральності можуть понести білоруси та росіяни?

– МОК вже затвердив достатньо детальні «Принципи, що стосуються реалізації участі окремих нейтральних спортсменів та їхнього допоміжного персоналу з російським або білоруським паспортом в ОІ 2024». Тут, зокрема, вже визначено, що МОК працюватиме разом з Оргкомітетом Парижа 2024 і відповідною міжнародною федерацією для визначення санкції у випадку порушення. Це вже може включати негайну дискваліфікацію особи з відповідних змаганнях, анулювання її результатів й відкликання акредитації. 

Серед цікавого також, що Окремим нейтральним спортсменам та їхньому допоміжному персоналу заборонена будь-яка діяльність або комунікація в аспекті ОІ з національними символами або на підтримку військових дій в Україні на будь-якому офіційному майданчику або в засобах масової інформації (у тому числі в інтерв'ю, дописах у соц. мережах, репостах і т.д.) до, під час і після Олімпійських ігор у Парижі. Це також включає будь-які національні заходи, пов'язані з участю в ОІ 2024.

Як бачимо, вже ніби ліквідовані головні майданчики російською пропаганди, але, вважаю, що якраз тепер завдання української делегації – розширити до юридичного максимуму перелік неприйнятного з боку росіян та білорусів, встановити чесний й ефективний механізм відбору цих ОНС, а також домогтися максимально суворих з можливих санкцій для порушників, які з великою часткою вірогідності будуть з того боку.

Сергій Бубка. Фото: НОК України.

«Якщо консультуватися з Бубкою, то допуск росіян цілком логічне рішення»

– Ви вже не один рік працюєте та навчаєтесь у Франції. Яким чином у цій країні відреагували на новину про росіян та білорусів на Олімпіаді в Парижі?

– Станом на сьогодні, широкої реакції на рішення МОКу серед французьких посадовців до сих пір немає.

Відреагувала Міністр спорту Амелі Удеа-Кастера, яка вважає це рішення «послідовним і таким, що відповідає міжнародному праву». Пані Міністр впевнено відповіла журналістам, що рішення очікуване, зважаючи на згадані березневі рекомендації та вересневе дзеркальне рішення про допуск спортсменів рб та рф від Параолімпійського комітету.

Також дав офіційний коментар Тоні Естанже, голова Організаційного комітету Олімпійських ігор 2024 року в Парижі. Він заявив, що, як оргкомітет, вони вітають і поважають це рішення й готові зустрічати делегацію у Парижі. Приблизно так само він реагував раніше і при рішенні про відсторонення спортсменів рб та рф на початку вторгнення, тому говорити про однозначну позицію пана Голови ми не можемо.

Але що ж ми бачимо знову?

Вірно, у черговий раз важливі спортивні функціонери навіть не ознайомлені з протилежною думкою або позицією, бо вона банально не була чітко донесена й обґрунтована перед ними за ці вісім місяців.

– А є там хоча б хтось, хто підтримує нашу країну в цьому питанні?

– Нам усім цікаво тепер також почути позицію мера Парижа Анн Ідальго, яка запевняла як пана Зеленського, так і зовсім нещодавно пані Зеленську, що не бачить місця росіянам та білорусам на ОІ-2024 у своєму місті. Чи збережеться її позиція і якщо так, то на скільки далеко вона зможе піти всупереч профільному міністерству та МОК – питання досить цікаве та зберігає певну надію.

Врешті, і президент Франції, пан Макрон, наголошував, що Україна має бути долученою до обговорення питання про допуск згаданих спортсменів на Олімпіаду 2024. Публічних згадувань про таке залучення я не зустрічав. Але думаю варто нагадати, що українським членом в МОК все ще залишається пан Бубка. Напевно, якщо консультувались з ним, то рішення цілком логічне… 

Лаптеногі вболівальники. Фото: Google.

«Образились на МОК, а страждають власні спортсмени – усе в найкращих традиціях рф»

– Яка реакція та можлива позиція у представників країни 404?

– Достатньо очікувана як для країни, де очільники спортивних інституцій несуть в маси політику свого «вождя».

Але, насправді, бажаючим росіянам виступити на Олімпіаді треба буде дуже добре підготуватись у різних аспектах, адже згідно заяви для місцевого ТАСС очільника тамтешнього НОКу Позднякова, їхній олімпійський комітет не буде підтримувати спортсменів з нейтральним статусом і не надасть фінансову підтримку таким спортсменам! Образились на МОК, а страждають власні спортсмени – усе в найкращих традиціях рф. Цікаво, що позиція їхнього міністра спорту не така радикальна й поки що за своїм сенсом не заперечує участь навіть у такому статусі. Але чи надовго це?

Щодо інших позицій, то їхнє РБК вже показало реакції кількох національних федерацій, які висловились точно проти виступу своїх спортсменів у нейтральному статусі. Серед них спортивна та художня гімнастики, важка атлетика, бокс та деякі інші.

– У футболі вже були випадки, що футболістам-росіянам відмовляли у візах для участі в єврокубкових змаганнях в складі європейських команд. Чи може європейське політичне керівництво прийняти рішення не видавати росіянам та білорусам візи для участі в ОІ?

– Це питання залишається як найперспективнішим, так і найболючішим одночасно у призмі нашої дипломатичної битви щодо недопуску спортсменів країн 404.

Перспективним, бо, на мою думку, і на думку багатьох поважних французьких спортивних юристів, візи залишаються останнім реальним легальним інструментом, аби не побачити згаданих спортсменів влітку в Парижі. До цього питання ні МОК,  ні організатори не матимуть безпосереднього впливу (ну хоча б прямого), все залежатиме від національних міграційних французьких структур.

Болючим, бо буквально минулого місяця ми побачили прецедент, коли у французьке Монпельє приїхало аж 17 російських спортсменів на ліцензійний ЧЄ з дзюдо. Більш того, троє з них явно не проходять по затвердженим «ознакам нейтральності» МОК й дотичні прямо або опосередковано (підтримують) до військових структур. Про складнощі з отриманням віз для даних осіб, на жаль, ніхто не повідомляв. 

Це питання виходить за рамки сфери впливу спортивної спільноти. Саме тому я і наголошував на важливості остаточних позицій пані мера Парижа й пана Президента, адже це свідчитиме про наші подальші можливості. Я щиро вірю, що до тиску й пошуку рішень у цьому питанні долучаться наші дипломати й МЗС загалом.

Лаптеногий вболівальник. Фото: Google.

«Шляху повного відсторонення через зміну рішення МОК не існує – це вже програна історія»

– Які федерації сьогодні допускають росіян до відбіркових?

– Згідно заяви профільного міністра рф Інтерфаксу, вже у травні 2023 було 13 міжнародних федерацій, які допускали росіян та білорусів до змагань. На жаль, за цей час їхня кількість тільки збільшилась, зокрема додались федерації бадмінтону, кінного спорту, гімнастики. Цілком очікувано, що після згаданого грудневого рішення ця кількість тільки збільшиться.

– Якщо ми говоримо про кількісний склад – скільки спортсменів від росії та білорусі будуть в Парижі?

– У своєму грудневому релізі, МОК заявив про шістьох спортсменів із росії і п’ятьох із білорусі, які вже отримали кваліфікації сьогодні. 

Але це тільки офіційно отримані ліцензії. Згідно заяв місцевих спортивних посадовців, у рф вже зараз можна констатувати набагато більше учасників. Наприклад, у дзюдо ліцензії іменні і видаються за входження у топ-17 світового рейтингу в конкретній ваговій категорії станом на червень 2024. На поточний момент таких у росії 10 осіб. За решту півроку тут, на жаль, навряд чи щось сильно зміниться.

У тенісі їхні функціонери очікують, як мінімум, вісім учасників, навіть якщо вони не будуть допущені до парних змагань (нейтральні спортсмени рф та рб не братимуть участь у командних видах спорту, – прим. А.Ш.).

Тому делегація у них збирається вже достатньо помітна. Завдання ж усіх адекватних функціонерів – максимально «знешкодити» можливості впливу цих спортсменів, або ж, в ідеалі, так і не допустити їхніх кроків у французькій столиці.

– Станом на тепер Україна якось може ще впливати на допуск окупантів до Олімпіади в Парижі? Є якісь механізми чи вже момент упущено?

– Перш за все, нашій країні слід сформулювати нарешті чітку позицію та стратегію, що ж робити далі і проти чого боротись. Адже і тут продовжуються складнощі, коли щойно призначений т.в.о. Міністра молоді та спорту України пан Бідний під час свого першого ж візиту до країни-господарки ОІ виступає разом з максимально неоднозначним діячем на Батьківщині паном Бубкою (який все ще український член МОКу…, – прим. А.Ш.), ніби знову ж таки ігноруючи позицію більшості українських спортсменів, чиї інтереси Міністерство мало б представляти, а не навпаки. 

Якщо це буде важкий і майже нереальний шлях продовження битви за повне відсторонення спортсменів з рф та рб, то тут, необхідно підключати максимально можливі національні й міжнародні політичні структури, аби візове питання вирішилось на нашу користь. У першу чергу це залученість Посольства й Міністра закордонних справ, пана Кулеби, з його командою. Шляху повного їхнього відсторонення через зміну рішення МОК, як на мене, не існує – це вже програна історія.

– Добре, тоді які є варіанти?

– Куди більш логічним і юридично більш коректним виглядає шлях максимального долучення українського ресурсу до процесу визначення реальних критеріїв нейтральності спортсменів й врешті системи санкцій у випадку порушень з боку вже «відібраних» атлетів.