«Відсутність медалей була б поганим виступом»: президент Федерації фехтування – про Олімпіаду, росіян та Харлан

Українські спортсменки у фехтуванні принесли нашій країні дві медалі на Олімпійських Іграх в Парижі. Ольга Харлан виграла бронзу в індивідуальних змаганнях, а у командних наша збірна виграла золото.

Оглядач сайту Sport-Express.ua Данило Вереітін задав найголовніші питання щодо Парижа-2024 президенту Федерації фехтування України Михайлу Ілляшеву. Мова пішла не лише про Олімпійські Ігри, а й про боротьбу проти росіян у фехтуванні.

– Пане Михайле, на ОІ-2024 наші фехтувальниці виграли дві медалі. Перед Олімпіадою у вас було передчуття, що ці Ігри будуть результативними?

– Так, звичайно.

– Ви були впевнені у цьому?

– Не можна бути впевненим, але коли ти їдеш на Олімпіаду, то розраховуєш на медалі. Ми розуміли, що відсутність медалей буде для нас поганим виступом. Водночас, у нас будуть різні ступені успішності. Коли Ольга Харлан виграла бронзу в індивідуальних змаганнях, ми трошки видихнули. Бо розуміли, що виступ уже хороший. А далі ми сподівалися на відмінний виступ.

Ольга Харлан, фото: Getty Images

– Ви згадували історію про те, як росіяни до останнього намагалися отримати шанс поїхати на Олімпіаду. Який ваш прогноз на найближчі роки: чи будуть вони пробувати оскаржити міжнародні санкції та повернутися у великі турніри, принаймні, у фехтуванні?

– Вони не змирилися зі своїм поточним положенням і будуть намагатися повернутися на великі турніри. І вони роблять для цього все, що можуть. Зараз сплине ось ця хвиля Олімпіади, і вони знову почнуть готувати під це світову суспільну думку. Наприклад, скоро буде конгрес міжнародної Федерації фехтування, і там це питання знову постане. 

Продовжується розширення переліку тих так званих нейтральних спортсменів, яких допускають до участі в Олімпіаді. Тому зараз ця тема знову стане гострою, і хоча вона не буде під прицілом суспільства, це все одно важлива технічна робота Федерації. Але ми ще далекі від того, аби вирішити це питання остаточно.

– Ми в інших видах спорту вже бачили таку історію, коли росіянки перефарбовувалися під інші прапори. Я пригадую, зокрема, стрибки у висоту, а також художню гімнастику. У фехтуванні є такі історії?

– Так, і я вважаю, що це правильний шлях. Коли міжнародна федерація говорить, що спорт поза політикою, то ми говоримо, що у спортсмена завжди є вибір. Він може переїхати в іншу країну і виступати за неї. Це його вибір. Напевне, тому росіяни, в тому числі, і у фехтуванні, змінили спортивне громадянство. Вони не підтримують агресію і тому виступають. 

Але система допуску російських спортсменів в якості нейтральних у фехтуванні влаштована таким чином, що це неможливо без участі російської федерації фехтування. І тому, ми продовжимо працювати над тим, щоб позбавити спортсменів цього впливу, дати можливість тим спортсменам, які поїхали, отримати шлях до участі у міжнародних змаганнях повз свою федерацію. Це, на мою думку, справедливо. Це вибір людини. Ми ж не можемо за національною ознакою відлучати людей від професійного спорту, нас ніхто в світі не підтримає, якщо ми будемо наполягати, що є така національність і їх не повинно бути. Так ніхто не сприйме. Ми говоримо виключно про громадянство. 

Та й те, говорячи про громадянство, ми не стверджуємо, що вони всі гарні або погані. Ми говоримо про те, що в них не повинно бути все гаразд. Навіть якщо конкретний спортсмен не підтримує агресію. Тому що в нас спортсмени потерпають, страждають, вмирають, отримують поранення. Так не може бути. Навіть якщо спортсмен не підтримує цю агресію або нейтрально до неї ставиться, то у нього не має бути все нормально. І чим більше людей буде відчувати ненормальність на собі, тим більше людей буде невдоволені режимом, який вчинив акт агресії проти нашої країни. А коли у всіх все нормально, то, ясна річ, ніякого тиску не буде.

– Питання, яке хвилює усіх: чи піде Ольга Харлан на ще один олімпійський цикл? Ваші відчуття?

– Запитайте в Ольги. Тут же не питання відчуття. Це ж не гадання. Треба в неї запитати, чи готова вона до цього.