«Гутцайт привітав Насібова, а про мене забув? Мені байдуже‎»: Беленюк – про Олімпіаду-2024 та подальші плани

У четвер, 9 серпня, український борець Жан Беленюк виграв «‎бронзову» нагороду Олімпіади у поєдинку проти Аркадіуша Кулинича з Польщі.

Після перемоги наш співвітчизник станцював гопак та зробив жест, який символізує про завершення спортивної кар’єри у боротьбі, а саме залишив на помості борцівки. Що це означає?

Редактор сайту Sport-express.ua Євгеній Чепур поспілкувався з Жаном Беленюком про: 

• його враження від ОІ-2024, 
• вітання Гутцайта,
• «срібло» Насібова,
• майбутнє української греко-римської боротьби, 
• подальші плани та інше.

«Не так вправно танцюю, як Олександр Усик‎»

– Жане Венсановичу, в першу чергу, вітаю вас із «‎бронзовою» нагородою Олімпіади. Скажіть, цей поєдинок був легшим для вас, ніж півфінальна сутичка з іранцем?

– З точки зору емоційного напруження, то був навіть важчим. Тому що у півфіналі в тебе немає розуміння, що, якщо ти програєш, то все закінчено. У будь-якому випадку ти знаєш, що буде ще можливість боротися за третє місце. А у фіналі за «‎бронзу», якщо ти програв, то уже нічого не повернути. 

Доба між півфіналом та вчорашнім матчем також важка, бо є різноманітні думки в голові, хочеться на максимально позитивній ноті завершити кар’єру. Це достатньо важкі на морально-психологічному рівні моменти.

– Коли зрозуміли, що медаль вже ваша та нікуди не дінеться?

– За кілька секунд до кінця сутички. Але взагалі-то це не дуже правильно. Поки не пролунав свисток рефері, не можна думати, що медаль твоя, бо це може зіграти з тобою злий жарт. Але, Слава Богу, все обійшлося і медаль опинилася у моїх руках.

– Свого часу Олександр Усик танцював гопак після здобуття олімпійської перемоги у фіналі. Тренувалися цьому танцю заздалегідь чи це спонтанне рішення?

– Я після здобутку на минулій Олімпіаді «‎золота» також танцював гопак. Можна сказати, що це така собі невеличка традиція. Я не так вправно танцюю, як Олександр Усик, на жаль, але свого часу займався українськими народними танцями і якісь навички ще залишилися.

▶️ Відео гопака у виконанні Беленюка дивіться за ПОСИЛАННЯМ

«Семен Новіков змінив громадянство? Так склалися обставини‎»

– Вже вирішили, як витратите призові?

– Ні, не вирішив. Я достатньо забезпечена людина і, якщо потрібно на щось витратити, то в мене є гроші на все, що мені необхідно. В цьому питанні немає фінансової складової. Я борюсь не за призові, а тому, що мені подобається боротьба і хочеться залишити певний слід в історії, як би це пафосно не звучало. А з приводу заробітку, то я вже заробив достатньо.

– У вашій ваговій категорії чемпіоном став українець, який змінив громадянство на болгарське, – Семен Новіков. Що думаєте про нього?

– Радів вчорашній перемозі Семена. Ми достатньо довго працювали з ним разом у збірній України. Він виріс зі мною, а вчора підійшов і подякував за це. Просто так склалися обставини з приводу його переходу до іншої країни. 

Новіков – достатньо амбітний та талановитий спортсмен і він постійно намагався встати саме зі мною в пару, щоб реалізувати свій потенціал, і спаринг був максимально якісним. Вчора Семен показав високоякісну боротьбу.

«Парвіз Насібов мав брати «золото‎»‎. Це прикрі обставини, які пов’язані з суддівською поведінкою»

– У греко-римській боротьбі ще одну медаль наші країні приніс Парвіз Насібов. Як оціните його виступ? Він міг зачепитися за золоту нагороду?

– Насібов не те, що міг, а повинен був брати «золото‎». Це просто прикрі обставини, які пов’язані з суддівською поведінкою. Парвіз мав стати чемпіоном. Я знаю, що він мріяв про золоту медаль, і дуже прикро, що так сталося. Насібов показав феноменальну боротьбу, «вигризав‎» перемоги на останніх секундах, він взагалі з яскраво вираженими бійцівськими якостями і бореться до останнього.

Парвіз Насібов, фото: AP

Насібов був на цьому турнірі найкращим і те, що він отримав «срібло‎», це гарний показник, але повинно було бути «золото‎».

– Це вже ваша третя Олімпіада. Чим ОІ-2024 відрізнялися від змагань 2020-го та 2016 років?

– У 2020-му було багато обмежень через ковід, багато таких речей, які псували певні враження. Не від організації, ні, вона була чудовою. Просто постійно потрібно було заповнювати і здавати тести, з пробірками ходили і так далі. Бували такі моменти, що вселяли дискомфорт. Також нас не випускали за межі самого селища. А одразу після змагань всі їхали додому. Через ковід ігри в Токіо пройшли з пустими трибунами.

До Ріо дуже далеко, тож мало прибути не так багато українців. У Парижі велика наша діаспора, багато людей приїхали повболівати і підтримати наших атлетів. Це дуже приємно, коли ти бачиш прапори, серед вболівальників, коли скандують: «Україна! Україна!‎». Це дуже приємно, коли відчуваєш, що ти не один.

Організація скрізь була на високому рівні. Все круто зроблено і для атлетів. 

– Кубинець Міхаін Лопес став першим в історії боротьби на Олімпійських іграх, хто виграв п'ять золотих медалей. Що допомогло йому підкорити таке досягнення?

– Феноменальні фізичні якості (Зріст 191 см, вага 120 кг, – прим. Є.Ч.). Він просто гігантських розмірів, порівняно з іншими спортсменами. У нього якісна м’язова маса, він високий. Його реальна вага 150 кг, він ще й її зганяє, вона допомогла йому. Немає навіть рівних Лопесу по комплекції. Такий результат можна показати тільки у найважчій категорії. Він взагалі не боровся ніде, крім Олімпіади, а ліцензію йому здобув інший кубинець. Це феномен у боротьбі. Я думаю, що він міг би ще одну Олімпіаду виграти, бо не бачу, хто може з ним реально конкурувати у контексті його фізичних можливостей.

«‎Чи завершив я кар’єру? Так»

– Залишені після сутички на помості борцівки – це завершення кар'єри?

– Так, це такий жест у нашому виді спорту, що, коли хтось йде, то залишає борцівки на килимі.

Жан Беленюк, фото: НОК України

– Чим плануєте далі займатися?

– В мене парламентська робота є, особисте життя, на яке не вистачало часу. Тепер у мене трішки звільниться часу. Я не жив за рахунок того, що займаюся боротьбою, я отримував зарплатню у Верховні раді. У Міністерстві спорту в мене немає ніяких виплат, я займався спортом, як хоббі. Я дійсно був як спортсмен-любитель. Олімпіада від її витоків – це змагання любителів, людей, які не отримують гроші за те, що займаються спортом. 

Звісно, все в сучасному світі переформувалося, люди професійно готуються і отримують зарплатню. Через те, що я у 2019 році став депутатом, я перестав отримувати гроші зі сфери спорту. Тому я справжній олімпієць, згідно з філософією олімпійського руху. 

Тому буду займатися тим, чим і займався. Просто зараз у мене були зобов’язання щодо тренувань, вони були в пріоритеті, а зараз я буду тренуватися, відштовхуючись від часу та бажання. Але спорт залишиться у моєму житті.

«Не трагедія, що Гутцайт мене не привітав‎»

 – Хто може вас, так скажемо, замінити на наступній Олімпіаді? Тобто, хто з українців буде приносити нам медалі у греко-римській боротьбі?

– В першу чергу, Насібов. Він залишається, не знімав борцівки, він – у грі. 

У мої категорії теж є люди. Наприклад, Ярослав Фильчаков, який був умовно другим номером. І будемо сподіватися, що підтягнуться молоді спортсмени. Дай Бог, щоб в Україні були обставини та атмосфера для розвитку цього виду спорту. 

Вірю, що буде достойна заміна й атлети, які зможуть завойовувати нагороди.

– Президент НОК України Вадим Гутцайт привітав Насібова зі сріблом, а про вас забув. Чи можна це пов’язувати з тим фактом, що ви також висували свою кандидатуру на посаду очільника Національного олімпійського комітету?

– Мені немає чого відповісти на це питання. Мені байдуже, хто там і кого привітав. Це його рішення, його соціальні мережі. Не знаю, з чим це пов’язано, але для мене це не є якоюсь трагедією.