«До нас уже мав приєднатися Ракицький»: Дирда — про Селезньова та Армат у Лізі чемпіонів

Дніпровський медіаклуб Армат дебютував у Лізі чемпіонів EMF з мініфутболу, яка відбулася в іспанському Камбрілсі. Єдиний представник України в цьому розіграші програв усі три матчі групового етапу та завершив виступ без очок.

Капітаном команди на турнірі став футболіст і блогер Єгор Дирда. В ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport-express.ua він розповів, як Армат залишився без Євгена Селезньова перед самим виїздом, чому очікував більшого від Олексія Довгого та через що досвідчений півзахисник сперечався з тренером Максимом Біликом. Також Дирда поділився подробицями можливого приходу Ярослава Ракицького й розмови з Іллею Крупським про його майбутнє в медіафутболі.

«Казали, що хтось грав у Другій лізі, але на полі цього помітно не було»

— Єгоре, Армат завершив Лігу чемпіонів із трьома поразками та різницею м’ячів 3:11. Як сам оцінюєш цей виступ — провал чи закономірний результат?

— З огляду на нашу підготовку, думаю, результат більш-менш закономірний. Але хотілося краще виступити на європейському рівні. Там були свої нюанси. З України поїхала лише частина гравців, решту добирали вже з українців, які живуть у Європі. На мій погляд, не всі з них були настільки зацікавлені в тому, щоб віддаватися на всі сто відсотків.

Не поїхав і Кирило Зайков — наш основний гравець, який раніше виступав за Альянс у Першій лізі. Ну й відсутність Євгена Селезньова також дуже вплинула.

Єгор Дирда, фото: ФК Армат

— Чому довелося збирати настільки незвичний склад??

— З України їхали ті, хто мав можливість виїхати. У тренера була можливість виїхати, а більшість хлопців, які поїхали, — молодь до 22 років. При цьому грали ми проти досвідчених футболістів. Рівень гравців на турнірі був високий. Щоб ви розуміли, Давід Луїс грав у Лізі Європи з мініфутболу, яка проходила там паралельно з Лігою чемпіонів.

— Як ви знаходили підсилення серед українців у Європі?

— Тренер знайшов Олексія Довгого, і він одразу погодився виступати за Армат. Українська асоціація мініфутболу допомагала з воротарями. Інших гравців також добирали. Нам казали, що хтось із них грав у Другій лізі. Але, чесно кажучи, на полі цього помітно не було, їхній рівень не відповідав нашим очікуванням.

Єдиний, кого я можу відзначити – це Антон Калайтан. Він приєднався до команди вже в Європі й, на мою думку, дуже добре проявив себе на турнірі. Показав свій рівень, якісну гру. Було видно, що його досвід професійного футболу справді допомагає на полі.

— У перших двох матчах ви поступилися Евен-Єгуді та Красіко. Що не вийшло?

— Я вважаю, що перші дві гри ми мали вигравати. Просто пропускали дуже дурні голи: то після ауту, то не догравали моменти. А от із португальцями справді було складно.

«У нас в автобусі тиша, а в португальців — танці й музика»

— У Тропа ду Морру грав Афонсу Фігейреду, який виступав за Боавішту та Ренн. Як він виглядав проти вас?

— Португальці — це єдина команда в нашій групі, проти якої нам справді було складно. Усі технічно грамотні, знають, куди бігти, віддають в один дотик, відрізають суперників передачами. Там навіть Фігейреду не обов’язково окремо виділяти: уся команда дуже хороша.

Я потім подивився його Instagram. У нього великий досвід у Португалії, він вихованець Спортінга, і клуб проводить із ним різні заходи.

— Якщо порівняти Фігейреду й Довгого, хто справив сильніше враження?

— Португалець технічний, швидкий, різкий. Він відрізнявся від Олексія. Можливо, тут і вік відіграє роль, не знаю.

— Португальці чимось здивували поза полем?

— Вони дуже багато роблять на позитиві, на своєму настрої. Так вийшло, що на нашу останню гру ми їхали з ними в одному автобусі. У нас тиша, усі налаштовуються. А в них — танці, музика, що хочеш! Настільки відрізняється менталітет.

Єгор Дирда (праворуч), фото: ФК Армат

— Як до вас ставилися інші учасники та місцеві?

— Усі підходили й підтримували Україну. Казали, що вони за мир, за нашу країну, що бачать, що в нас відбувається. Якихось перепалок не було, усе спокійно. Із Фігейреду ми помінялися футболками. Він навіть виклав фотографію в сториз і підписав: «Слава Україні!»

«За годину до потяга дізналися, що Селезньов не їде»

— Як ви дізналися, що Селезньов не поїде?

— Ми вже зібралися на виїзд: гравці, адміністратори, всі. Розбирали форму, відклали комплект Євгену. Я був упевнений, що він їде: за день до того спілкувалися, і все було нормально. А тут нам кажуть, що Селезньов не їде. Усі не розуміють, що відбувається. За кілька годин до цього дізналися, що не буде Зайкова, а тепер ще й Женя не їде.

Потім він зателефонував і пояснив, що не може через сімейні обставини. Також сказав, що треба допомогти собакам: він зараз утримує притулок. Побажав нам удачі, але наголосив, що приїхати ніяк не вийде. Фактично за годину до потяга ми дізналися, що його не буде. Звісно, усіх це шокувало.

— Із Селезньовим могли б виступити краще?

— Думаю, Женя дуже допоміг би. Він може зачепитися за м’яч завдяки своїй майстерності. Йому двічі даси м’яч — один раз точно буде гол. Тому впевнений, що він допоміг би. Навіть якщо не суто грою, то своїми промовами, просто тим, який він є. Скаже кілька слів — і всі вже починають бігти.

— Чому саме ти отримав капітанську пов’язку? Селезньов особисто тебе обрав?

— Ще влітку, на одному з матчів Медіаліги, суперник багато нам дозволяв. На думку Жені, я тоді ухвалював забагато необдуманих рішень. Після матчу він сказав: «Єгоре, ти будеш майбутнім капітаном команди. Я віддам тобі цю пов’язку». При цьому радив не дивитися на рахунок і грамотно розпоряджатися моментами.

Говорив про те, що я пережив, про мою історію та ставлення до команди: не пропускаю матчів, постійно граю. Казав, що заслуговую на пов’язку, але передасть її, коли побачить, що я стабільно добре граю. А коли поїхали до Іспанії, мені нагадали, що Євген уже говорив про моє капітанство. На цей турнір пов’язку віддали мені.

— Що він радив перед дебютом у Лізі чемпіонів?

— Зателефонував перед першим матчем і сказав: «Просто кайфуйте від футболу». Розумів, що це для нас новий досвід, адже половина хлопців навіть за кордоном не була. Радив подивитися, як там грають у футбол, самим пограти й бути спокійнішими. Не поспішати, а діяти розумніше.

Євген Селезньов, фото: ФК Армат

— А після трьох поразок був «піхач» чи підтримка?

— Він узагалі не напихав. Казав, що це досвід і результат, у принципі, очікуваний: усі розуміли, що підготовки толком не було, багато нових людей, тому складно. Після кожної гри повторював, що все нормально, ми набираємося досвіду на майбутнє й цей турнір згадуватимемо все життя. Тільки підбадьорював. Думаю, якби він був із нами, то «піхач» був би. А на відстані — лише позитивні слова.

— А самому Селезньову в команді хтось може висловити претензії? Наприклад, за незабитий м’яч або невідданий пас?

— Якщо він починає тобі щось казати, а ти йому відповіси хоча б одним словом, то у відповідь почуєш ще десять. Він почне ще більше кричати, тому краще мовчати. Я всім новачкам одразу кажу: якщо вам щось говорить Євген Селезньов, просто мовчіть і приймайте. Нічого йому не відповідайте, бо потрапите в чорний список.

«Довгому не вистачало тактики та спілкування тренера з гравцями»

— Від Довгого, який має великий досвід УПЛ, ти очікував більшого?

— До цього знав його переважно за прізвищем. Подивився, що він провів понад сто матчів в УПЛ, і очікування були великі.

Він старався, але, на жаль, навіть із ним ми програли. У футбольному плані хотілося більшого. Коли бачиш такий досвід, думаєш, що людина робитиме різницю. Але не вийшло.

— А яким він виявився поза полем?

— Як людина — дуже порядний. Постійно був із колективом, спілкувався з усіма, допомагав і хотів, щоб результат був кращим. Саме він запропонував більше гуляти разом і спілкуватися, щоб це передавалося й на поле. Адже команда фактично зібралася за один день, навіть за кілька годин, коли всі з’їхалися. Довгий просував ідею, щоб ми постійно були разом. Від нього як від людини в мене лише позитивні враження.

— З тренером Максимом Біликом у нього виникали розбіжності?

— Саме Олексій найчастіше з ним не погоджувався. У них були дискусії: дивишся й не розумієш, що зараз буде. Після першої гри нас увечері зібрали всіх разом поговорити. Довгий хотів більше спілкування всередині команди. Ми почали говорити, і він сказав, що хоче більше почути від тренера. Макс відповів, що вже все сказав після матчу й зараз нічого додавати не буде.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений ФК Армат | офіційний акаунт (@armatfc)

— На цьому розмова закінчилася?

— Наступного ранку Довгий запропонував піти на прогулянку. Ми дійшли до моря, сіли на березі. Він знову почав говорити про гру й запитав: «Максе, що в нас сьогодні по грі?»

Білик відповів: «Усе розкажу перед матчем». Довгому ніби бракувало цього спілкування — більше тактики, більше комунікації тренера з гравцями. Це було дуже помітно.

— Довгий приєднався лише на цей турнір? Що він розповідав про своє життя після професійного футболу?

— З нами він зіграв лише на цьому турнірі. Як я зрозумів із нашого спілкування, він уже другий рік живе в Іспанії. Розповідав, що грає і у міні-футбол у форматі 7 на 7, і 11 на 11 за якусь аматорську команду. Цього року начебто заявляються у професійну лігу.

«Ракицькому вже футболку давали, але він поки не дебютував»

— Як Армат узагалі отримав можливість зіграти в Лізі чемпіонів?

— Після перемоги в чемпіонаті Пульсу в Дніпрі. Ми виграли Вищу лігу цього турніру, і Українська асоціація мініфутболу запропонувала представляти країну на міжнародних змаганнях в Іспанії. Пропозиція надійшла президенту клубу, ми погодилися й почали готуватися. Це було приблизно за два місяці до турніру.

— Хто оплатив поїздку — клуб чи асоціація?

— Наскільки знаю, асоціація нічого не оплачувала. Усі витрати були на Арматі. Сума вийшла дуже велика. Не знаю, чи можу називати точні цифри, але участь у турнірі обійшлася в суму, за яку можна придбати однокімнатну квартиру в Харкові.

— За участь у турнірі або окремі матчі гравцям щось виплачували?

— Ні, нам нічого не виплачували. Навпаки – були штрафи. Знаю, що за додаткову заявку гравця треба було платити організаторам сто євро. У нас такого не було, слава богу.

— Наступного року плануєте знову поїхати?

— Плани, можливо, є, але поки невідомо. Я запитував президента, він сказав, що все залежатиме від фінансування та складу. Зараз наше завдання — зробити молоду команду, яка буде в одному місці, у Дніпрі. Наступного разу точно не братимемо настільки багато людей з Європи. 

Єгор Дирда, фото: ФК Армат

Дуже складно грати, коли кількох партнерів уперше бачиш, а результат потрібен просто зараз. Матчів небагато. Ми лише дві гри витратили на те, щоб зігратися. Я навіть не знав, як звати половину команди.

— Якби міг запросити на наступну Лігу чемпіонів одного колишнього гравця збірної України, кого б обрав?

— До Армата уже мав приєднатися Ракицький. Але все ніяк не може доїхати. Думаю, якби взяли Ярослава, у захисті взагалі питань не було б.

— Ракицький справді має стати гравцем Армата?

— Так. Я вже думав, що він буде в нас минулого сезону: Євген Селезньов говорив, що вже все, буде. Навіть футболку давали. Ракицький приїжджав на матч, дивився, але поки офіційно не дебютував.

— Що заважає?

— Постійно якісь проблеми. Подробиць не знаю.

— Переговори веде Селезньов?

— Так, Женя. Він у нас віцепрезидент.

— А з нинішніх гравців збірної кого хотів би бачити в команді?

— Нещодавно я записував відео з Іллею Крупським. Він уже й чинний гравець збірної України. Ілля сказав, що щодо зарплати домовимося і наступною його командою буде Армат (сміється). Пообіцяв, що в медіафутболі гратиме за нас. А я побажав йому, щоб це сталося років через двадцять.

Довідка Sport-express.ua

Ліга чемпіонів EMF з мініфутболу відбулася 23–26 вересня 2026 року в іспанському Камбрілсі. У турнірі взяли участь 32 команди, розподілені на вісім груп.

Армат посів четверте місце у групі А, не набравши очок. Результати української команди:

• Армат — Евен-Єгуда (Ізраїль) — 1:4;
• Армат — Красіко (Болгарія) — 2:4;
• Армат — Тропа ду Морру (Португалія) — 0:3.

Різниця м’ячів Армата — 3:11. Команда не вийшла до плейоф.

Переможцем турніру став угорський клуб The Private Rooftop із Будапешта. У фіналі він переміг румунську Нову Віту з Тиргу-Муреша в серії пенальті після нічиєї 0:0 в основний час.

🔥Читайте також: «Думав, що росіяни нас розстріляють»: футболіст-блогер Дирда про порятунок від трьох куль, Армат і Селезньова.