Чемпіон України з футзалу серед жінок Будстар: «У наступному сезоні ми не братимемо участь у чемпіонаті України»

У жіночому футзалі України – абсолютний чемпіон. Без жодної втрати очок Будстар здобув перше місце, вже п’ять років утримуючи місце на п’єдесталі. У складі киянок в різний час грали майже всі збірниці національної команди України, яка в 2023 році завоювала «срібні» нагороди Чемпіонату Європи з футзалу, програвши лише іспанкам. Президент і одночасно тренер футзального Будстар Олександр Ратич ексклюзивно для сайту sport-express.ua розповів про те,

• чому команда не буде грати в чемпіонаті України 2024/2025,
• яке майбутнє у чемпіонського колективу,
• що за трансферна політика в команди,
• хто є лідерами колективу та хто його може посилити,
• який рівень заробітних плат в Україні і Іспанії,
• чи проведе Будстар товариський матч із футбольним Шахтарем,
• які родинні зв’язки однієї з гравчинь з Ярославом Ракицьким, 
• як співіснує футбол і футзал.

«Через ставлення Асоціації футзалу України, зокрема, Комітету жіночого футзалу, до жіночих змагань у Вищій лізі, ми не будемо заявлятись на сезон 2024/25 на Чемпіонат України»

— Олександре, по-перше, вітаємо Вашу команду Budstar з золотими медалями. Ви виграли усі матчі чемпіонату України з футзалу сезону 2023/24. У фіналі феєрично обіграли Дніпро (Черкаси) з рахунком 5:0 і 4:2.

— Дякую, дівчата молодці! Але через ставлення до нашого чемпіонату, від керівників Комітету жіночого футзалу, виникає більше запитань, ніж я можу знайти відповідей. Тому цей сезон був останнім для команди нашого клубу.

— В чому суть претензій, будь-ласка, деталізуйте.

— Давайте назвемо це не претензіями, а висновками, що викликали таке рішення.

Кубок України 2023 та Суперкубок України були включені у план змагань на сезон, план Мінмолодьспорту, більше того, і у план змагань, що був надісланий у клуб перед початком сезону головою Комітету жіночого футзалу. Але, уявіть собі, з невідомих причин, ці змагання банально забули провести, просто забули! Далі: були неясні моменти з проведенням цих змагань, причому в ті дати, куди потім хотіли включити багатостраждальний Кубок, був запланований Суперкубок! Це нонсенс! Вся інформація є у відкритих джерелах.

Команда Будстар, фото: АФУ

На моє глибоке переконання, була можливість провести Кубок України 2023, наприклад, в ті ж дати, що і чоловічий Кубок України 2024 — у травні в київському «Палаці спорту», Хлопці грали, умовно кажучи в 14:00 - 16:00, а ми могли б зіграти і зранку! Відповідне офіційне звернення було направлене до КЖФ АФУ, а пізніше і колективне звернення від чотирьох клубів з чіткою пропозицією системи, дат і часу початку матчів. 

Спочатку відповіді не було, але потім мені сказали, що у планах було проведення Кубку, але знову ж таки команди, які брали на той момент участь у чемпіонаті України з футболу, повинні були зачекати. Це і стало ключовим моментом у рішенні не брати участь на таких умовах ні в Кубку України, ні в змаганнях наступного сезону.

Наша мета, як клубу, прогресувати, виховувати гравців для збірної, щоб вона прогресувала. Наразі наші дівчата є діючими віце-чемпіонками Європи, до цього була бронза Євро, а через Будстар пройшло безліч гравчинь того складу. У тих умовах, що склалися, бажання банально зникає, точніше зникло.

— Тобто, питання не в фінансуванні?

— Абсолютно ні, питання у ставленні до жіночого футзалу а Україні не лише від АФУ, а від деяких учасників змагань загалом! Вкладати у клуб умовних 150 - 200 тисяч євро, маючи 12-14 матчів за сезон, одночасно шукаючи додаткові матчі за межами держави, щоб тримати команду у тонусі під час великих перерв між матчами, нікому нецікаво. 

— Хто займається фінансуванням вашого клубу?

— Повністю забезпечував команду усім необхідним мій товариш, який є меценатом, вкладає власні кошти з бажанням розвитку клубу саме в Україні. Також незначна фінансова складова забезпечення клубу є і на мені, але, у порівнянні з товаришем, вона мізерна.

 Команда Будстар, фото: ФК Будстар

— Ходять чутки, що ви розглядали участь у змаганнях в інших країнах. На який чемпіонат ви плануєте заявити команду?

— У нас був час таких роздумів і досить конструктивний діалог з угорською та менш предметний – з польською сторонами. Зараз ми відкинули цю ідею, адже розуміємо, що фокус і вектор розвитку маємо український. 

Футзал розвивається, жіночий чемпіонат світу буде вперше проведений в наступному році, не за горами впровадження європейського турніру Ліги чемпіонів... Не хочеться виїжджати з України, тим більше, у мене такої змоги немає (обмеження військовозобов’язаним чоловікам). 

Тут ми вдома і маємо необхідну інфраструктуру і базу, крім того, немає бажання відбирати представництво в Лізі чемпіонів у команд тієї країни, де ми потенційно брали б участь, тому що, певен, ми виграли б чемпіонат умовної Угорщини або Польщі...

Особливо враховуючи потенціал наших молодих гравчинь і бажання деяких футзалісток повернутися до клубу.

— Команда знала про таку ідею? Як дівчата сприйняли б перехід до іншого зарубіжного чемпіонату. Як сприйняли новину про відмову від наступного сезону?

— Так, ми давно цю ідею обдумували, але без конкретики. Всі дівчата хочуть прогресувати саме в Україні, здобувати перемоги на території своєї Батьківщини, але про який прогрес йде мова, якщо в чемпіонаті 12-14 ігор! Деякі гравчині вже повертаються з-за кордону, активно спілкувалися щодо повернення додому Юлії Форсюк, після завершення сезону вона готова була розглядати можливість повернення з Іспанії, де вона грала в клубі Прімери Атлетіко Торкаль. Ксюша Гриценко вже повернулася і достатньо допомогла нам вже цього сезону. Сестри Ковшик та інші так само, можливо, були б не проти повернення додому, але це все лиш розмови, без конкретики. 

На сьогодні ця тема вже не актуальна. Головне питання – в який чемпіонат їм повертатись? Немає порозуміння у нас з Асоціацією футзалу України, можливо, або до мене, або до Будстару, склалося специфічне відношення. Можливо або навіть точно, питання у мені, адже я не розумію або не сприймаю рішення, що, на мою думку, суперечать здоровому глузду і принципам чесної, спортивної боротьби. 

Наприклад, сезон закінчився. Найкращим голкіпером визнано гравчиню, здається, команди з 7 місця! Без питань, дівчинка дуже прогресує, якісно відіграла студентський Кубок України 2024, особисто спостерігав за нею з 2022 року. Проте об’єктивно є гравчиня, яка попустила найменше м’ячів і демонструвала якісну і впевнену гру протягом усіх матчів сезону, міжнародних у тому числі!

Тому сукупність усіх цих факторів є у такому нашому рішенні.

Звісно, всі засмучені, але в цілому розділяють рішення Будстару, оскільки кожна відчувала це ставлення протягом сезону. Основне – відсутність стабільного і зрозумілого Чемпіонату та загалом змагань. Непросто усім тренуватися заради того, щоб тренуватися. Змагальний процес – найважливіше.

«Тренерське кредо — перемога в кожному матчі»

— Чесно кажучи, я шокований цими заявами... Пропоную повернутись у минуле, на початок великої дороги Будстару. Є відомості, що клуб з’явився на футбольній мапі, завдячуючи вам.

— У 2018 році на базі факультету Фізичного виховання і спорту Національного педагогічного університету було створено жіночий футзальний клуб. Першим інвестором клубу стала відома у футзальних колах людина — Ростислав Левицький, в знак поваги до якого виникла ідея назви Будстар. Під цією назвою чоловіча команда здобула чемпіонство України на початку 2000-х, і президентом був саме Левицький. Але потім наші з ним дороги розійшлися.

— Кого виокремите з гравців протягом сезону?

— Після повернення з Кувейту Настя Кліпаченко додала в грі, Коваленко дуже прогресує. Гриценко після Іспанії дуже допомогла колективу в вирішальних матчах сезону.

Крім того, що Кліпаченко встигає грати і забивати, вона також працює в одному з Комітетів студентського і шкільного футболу, а зараз зі збірною в Китаї, де проходить чемпіонат Світу.

— Яке ваше тренерське кредо?

— Дисципліна і перемога в кожному матчі.

Олександр Ратич, колаж: ФК Будстар

— Розкажіть про систему трансферів, контрактів гравчинь в жіночому футзалі. Це можна порівнювати з чоловічим футзалом або футболом за сумами та звичаями?

— Контракти були лише в нашому клубі, зараз, я думаю, в Ладомирі, гравчині, якого виступають у Вищій футбольній лізі України та в команді з м. Кобеляки (Лідер), а додатково грають ще і в Першій українській лізі з футболу, завдяки регламентним нормам та вимогам. Але тут можу бути не точним, адже не цікавився цим питанням.

Щодо трансферів — є якісь компенсації тренерам від нового клубу, солідарна виплата дитячим тренерам, до 20 тисяч гривень, десь, мабуть, так можна сказати. Щодо повноцінних трансферів, я пригадую лише один випадок, якщо це можна назвати повноцінним трансфером. З Дніпра до нас переходила Ксенія Гриценко, у неї був контракт і при її переході ми компенсували певні кошти.
В основному, використовують лише джентльменський договір, так би мовити.

Ми боролись з таким явищем, хотіли, щоб офіційно в усіх клубів з гравчинями були контракти, проте ми почитали Регламент змагань (одного з сезонів) і, згідно цьому документу, і у визначенні слова «контракт» було пояснення: «У жіночому футзалі контракт не застосовується». Це було в період, коли розвивалась програма УЄФА з відбудови жіночого футболу і клуби з великого футболу могли масово забирати гравчинь з футзалу, без компенсації. Зараз цю норму все ж змінили, якщо не помиляюся, з визначення термінів з Регламенту взагалі прибрали таке слово, як «контракт», потрібно освіжити у памʼяті і переглянути документ, щоб не бути марнослівним.

Таким чином, свого часу ми довели наше право, щоб Ірина Славич грала не лише за Колос у футбол, а і за нас у футзал, адже у нас із нею був підписаний контракт ще до її запрошення у Колос. За правилами УЄФА, гравець має право за рік грати у два різновиди футболу.

«Даша Ракіцька характером схожа на брата»

— У складі Будстару є Даша Ракіцька, сестра легенди Шахтаря Ярослава Ракіцького. Чи схожа вона за стилем, амплуа з братом?

— За амплуа – ні, за стилем – так. За характером Даша – цілеспрямована особистість. Вона правша, хоча забиває і з лівої достатньо. Знаю, що Даша займається багатьма проєктами, я все це чудово розумію, вона може бути присутня не на всіх тренуваннях. В неї є свій ігровий час, всі в курсі, що вона — різностороння особистість. У Даші паралельно ще є і власний маркетинговий спортивний проєкт, також вона допомагає футбольному клубу Маріуполь.

— Ярослав Ракіцький також тепер серед шанувальників Будстару?

— Брата Даші на її іграх я не бачив, тому що в Шахтаря інший тренувально-ігровий графік. 

— Чи було в планах зіграти товариський матч з жіночим футбольним Шахтарем?

— Дійсно, ми б хотіли зіграти з ними благодійний матч в залі, але були деякі нюанси організаційного характеру.

— Можете порівняти зарплати в футзалі у нас і в Іспанії?

— У нас у клубі зарплати не більше 500 євро, а в Примері – більше. Проте, на відміну від нас, у них немає преміальних. Зараз в Іспанії мінімальна зарплата близько 1000 євро, з податками на руки отримують не менше 750-800 євро. Є там зарплати і 2000 євро, це суто індивідуально. Там 16 команд, є диференціація серед колективів.

— Кого із гравчинь відзначите в інших клубах чемпіонату України?

— В інших командах нікого особливо не відзначу. В Лідері (Кобеляки) Юлія Поберій — одна з основних гравчинь, проте там цікава ситуація — перед першим виїздом зі збірною в Словаччину вона не взяла паспорт, мабуть, переживання і молодість далися взнаки, такі моменти, на жаль, трапляються. Після другої спроби — просто не поїхала. У нашому колі спілкування була інформація,, що вона не поїхала в збірну, тому що так їй сказав зробити тренер, адже не бачить перспектив у футзалі в цілому. 

Наскільки розумію я, то й офіційного виклику вже не було, але ситуація склалася, адже, крім слів з різних боків, особисто чув таку історію від безпосередніх учасників тих подій. Тобто перетинання інтересів футбол/футзал має місце. Те, що я вам озвучив, не є секретом, про це у колі жіночого футзалу знали майже усі ті, з ким мені доводилось спілкуватися.

Команда Будстар, фото: ФК Будстар

Це не добре і не погано, це лиш свідчить про цінність і ставлення до нашого виду спорту і мене це обурює. Для мене є визначальним те, що будь-який чемпіонат або команда створені, в першу чергу, для наповнення та посилення саме національної або будь-яких інших збірних у вікових групах. Для мене це – аксіома. 

— Тобто, ви заявляєте, що АФУ нецікаві інтереси футзалу?

— Так голосно я про те не заявляв би, це буде не вірним судженням на 100%.

 Менше з тим, аналізувати можете самі: наш календар підстроюється під календар футболу — ми починаємо грати майже у листопаді, а закінчуємо чемпіонат у кінці березня. Цьогоріч «затягли» до 20 квітня, хоча реально могли зіграти фінальний матч у перших числах квітня. 

Загалом, мало матчів, конкуренція падає....Тобто в березні футбол починається, наприклад, команда Ладомир, яка повинна була грати за третє місце в футзалі, не зіграла – адже в ці дати починається великий футбол...

Була цікава ситуація: минулого року році Ладомир зайняв перше місце, а ми стали другими. Ми проводили заключний матч у Києві в нашому залі, і після нього повинні були вручені нагороди, був запрошений на церемонію президент АФУ, але команда Ладомир на матч не з’явилася, вже маючи статус чемпіонів України. Звісно, Будстар отримав «срібло» з рук президента, тут без питань. Але, виходить, Ладомир на нагородження за власне чемпіонство не приїхав… Інтереси футболу були оцінені вище.

— У чоловічому футзалі кого можете відзначити?

— SkyUp із Тарасом Шпичкою дуже додав, тренерська рука відчувається.

— Ви з ним працювали раніше в жіночому клубі IMS. Як охарактеризуєте Тараса Шпичку?

— Ми відпрацювали разом три сезони. Шпичка — досвідчений, якісний тренер, тільки позитивне про нього можу сказати.

— Який матч Будстару вам запам’ятався?

— Це битва з Тесла (Харків). 2020 рік, Суперкубок, ми програвали 1:4, але виграли – 6:5. Багато було цікавих матчів, є що згадати.

— Хто із суперниць грає проти вас дуже брудно?

— Передусім, це команда Ладомир, часто вони буквально займаються полюванням.

— Яким бачите клуб Будстар в середньостроковій перспективі 3-5 років?

— Думаю, що через деякий час ми зможемо повернутись до чемпіонату України, але – в якісний турнір і, найголовніше, — з якісним ставленням до клубів зі сторони організаторів турніру. Адже те, що відбувається останнім часом, це нонсенс. І війна тут ні до чого, саме ставлення тут має ключову роль і значення. 

Ми завжди були ініціаторами розвитку і змін, майже кричали про те, що необхідно залучати більше осіб для популяризації спорту, в якому наша збірна займає високу другу позицію в Європі! Саме для цього важливо будо провести Фінал Чотирьох Кубку України 2023 паралельно з чоловічими змаганнями, але конкретної відповіді ми не отримали...

Я мав кілька телефонних розмов щодо проведення Кубку з керівником одного з департаментів АФУ, людиною, котру дуже поважаю і вважаю професіоналом у своїй справі, але, на жаль, цього разу конструктиву та консенсусу не вийшло. Ми відмовились, умовно підлаштовуватись під команди з футболу, що було сприйнято, як маніпуляції і відмову грати з Ладомиром і Лідером. Ладомир, до речі сезон 2023/2024 не дограв, знявшись зі змагань за кілька останніх турів чемпіонату, що не завадило їм посісти підсумкове четверте місце цьогоріч.

Команда Будстар, фото: ФК Будстар

— Які ваші особисті плани у майбутньому? 

— Наразі, скажімо так, я у творчій відпустці. Хочу завершити своє навчання, далі здобувати додаткові знання та зосередитись на своєму розвитку як фахівця. У найближчий час поєднувати свою роботу в українському жіночому футзалі бажання не маю. Є деякі думки з приводу навчання в центрі ліцензування УАФ, але нині не готовий говорити про те на 100%. Загалом маю бажання бути там, де мої знання і досвід будуть затребуваними, не виключаю зміну виду спорту або роботи в чоловічих колективах. Є кілька не конкретних, але цікавих пропозицій. 

Зараз планую зосередитись на студентській команді УДУ ім. Драгоманова, адже дівчата продовжують навчання, але це, скоріше, не можна буде назвати професійною діяльністю. Думок багато – конкретики жодної. Все ж, закінчився вагомий період мого життя, важливий для мене. І дійсно, потрібно відпочити і вгамувати емоції. Можливо, і вищесказане набуде змін з плином короткого проміжку часу, все може бути. Станом на зараз – так, вдячний Вам за розмову.

Візитівка клубу від сайту Sport-express.ua

Назва: Будстар

Рідне місто: Київ

Рік заснування: 2018

Президент клубу: Олександр Ратич

Головний тренер: Олександр Ратич

Здобутки: 

Бронзовий призер Кубку володарів європейських кубків 2019 року.

Чемпіон України 2019/20 та 2023/2024 років, срібний призер – 2021/2022 та 2022/23, бронзовий – 2018/19 та 2020/21.

Володар Кубка України сезону 2019/20, фіналіст – 2018/19.

Володар Суперкубка України 2021 року.