«Нарешті Шевченко перестав ганьбити своє прізвище!»: Фаріон – про футбол та конфлікт з Усиком

Аватар Андрій Піскун Андрій Піскун
28589
39 голосів
«Нарешті Шевченко перестав ганьбити своє прізвище!»: Фаріон – про футбол та конфлікт з Усиком
Ірина Фаріон. Колаж: Спорт-Експрес
Такого в нас ще не було! Докторка філологічних наук, мовознавиця та колишня народна депутатка від ВО Свобода Ірина Фаріон дала вогняне інтерв’ю сайту Sport-express.ua.

На спортивному сайті рідко зустрінеш таких гостей. Сьогодні на сайт Sport-express.ua завітала Ірина Фаріон, та й не просто завітала, а дала вогняне інтерв’ю, де розповіла про свої футбольні вподобання, і не тільки. У нашій розмові знайшлося місце Шевченку, Усику і навіть Тимощуку. Тож запасайтеся попкорном. 🍿

«Я завжди вболіваю за класику. Це означає, що я буду підтримувати Карпати в матчі з Рухом»

– Ірино Дмитрівно, чи дивитесь ви футбол?

– Ні. Я сприймаю футбол, як політичне явище. 

– Тобто з клубів вам ніхто не імпонує?

– Ну чому ж. Я підтримую своїх, а саме львівські команди – Карпати та Рух. От зараз Карпати вийшли в Прем’єр-лігу і в них з Рухом буде дербі, чи як це у вас називається?

– Так, дербі. До речі, за кого будете вболівати?

– Я завжди вболіваю за класику. Це означає, що я буду підтримувати Карпати. Я люблю те, що настояне на часі. 

– А хто ваш улюблений український футболіст?

– Важко відповісти. Але я тішуся, що наш колишній футболіст, який має прізвище найкращого у світі українського поета Тараса Шевченка, нарешті перестав ганьбити своє прізвище і почав говорити українською мовою. Оце я схвалюю. Молодець! 

– До речі, цікава ваша думка, хто із наших спортсменів найгарніше розмовляє українською? Є такі, кого ви слухаєте і аж душа співає?

– Я не слідкую за всіма спортсменами, хто як говорить, але відстежила таку тенденцію. Якщо раніше абсолютна більшість українських спортсменів, по нашому змагунів або спортовців, говорили мовою ворога та ще й хизувалися цим, то зараз ситуація покращилася. Після моєї критики цієї стрибунки, прізвище на «Х», як її там?

– Магучіх.

– Так. Після моєї критики на її адресу спортсмени потроху почали переходити на українську мову. Це свідчить про те, що ми змінюємося усім організмом, тому що спортсмени завжди були на першому фланзі та символізували про зміст держави. Зміст держави раніше був абсолютно «совковим», тому вони говорили «совєцкім язиком». 

Ярослава Магучіх. Фото: Google

От зараз, коли чую Андрія Шевченка, то мені подобається його фонетика. Молодець. Більшу частину свого життя він мешкав за кордоном, але рідну фонетику не забув. Це дуже важливо. Що стосується його лексичного складу, то я не дуже в це вслухалася. Сила мови у її фонетичній системі, це – хребет, бо лексика, як листочки, вони опадають і виростають нові. 

– Який у вас улюблений вид спорту?

– Мені подобається естетичний вид спорту, який допомагає тілу розвиватися і сприяє нормальному обміну речовин. Це плавання. Я сама дуже полюбляю плавати, хоч професійно і не займалась цим видом спорту. Але до війни і ковіду я плавала систематично. Я самоучка і якби тренер з плавання подивився, як я пливу, то поставив би мені мінус десять балів. 

«Усик має публічно попросити вибачення в Ірини Фаріон. А потім піти та плюнути в писок московським попам!»

– Усик раніше вас називав «агентом Кремля», ви йому жорстко відповідали. Чи не змінилася ваша думка про нашого чемпіона зараз і що думаєте про Ломаченка?

– Після того, як Усик вилив на мене стільки багна, то складно було промовчати. Що стосується другого боксера, то я навіть не можу його ідентифікувати, напевно, у нього настільки стовчений писок, що я його не відрізняю від інших, живих чи мертвих. 

– Усик сьогодні розмовляє тільки українською і навіть вірші пише рідною мовою.

– Він не пише вірші, а віршомазить. Тому не ображайте справжніх поетів. Те, що робить Усик – це примітивне, убоге і нікчемне римування. 

– Може, вам уже варто помиритися?

– Спочатку він має публічно попросити вибачення в Ірини Фаріон. І не тільки переді мною, а й перед українською державою. А потім піти та плюнути в писок московським попам! Я хочу побачити, коли боксерське «тєло» це зробить. 

Нехай підійде до своїх наставників, Кіріла та Онуфрія, і плюне їм в морду. Служити московським попам – це гірше, ніж ракети, які кожного дня і ночі летять на Україну. Це ті люди, які полонили душу, а якщо душа в полоні, то тіло не має жодного значення. Це покійник у відпустці.

– Тобто за Усика ви не вболівали у чемпіонському бою проти Ф’юрі? 

– Як я можу вболівати за людей, які знищували українську державу? Я не хочу віддавати свою енергію за цих нікчемних людей, бо перестану себе поважати, та ще й після того, коли тіло, яке воює кулаками, обкладає брутальною лексикою доктора філологічних наук. Воно ж якесь хворе, йому психіатр потрібен. 

Олександр Усик і Андрій Шевченко. Фото: Google

«Коломойський – мій ворог, тому що його канал «1+1» – це основний лайнометник на мою адресу»

– Що думаєте з приводу олігархів в українському футболі? Власниками наших клубів є Ахметов, Суркіс, Жеваго, раніше був Коломойський та інші.

– Здебільшого, вони мають брудні гроші, особливо Суркіс, який був дотичним до Медведчука та СДПУ (О). Коломойський взагалі мій прямий ворог, тому що його канал «1+1» – це основний лайнометник на мою адресу. Мені здається, що ці люди, яких ви назвали, своїми брудними грішми автоматично псують тих людей, яким вони ці брудні гроші платять. 

– Як ви вважаєте, чи потрібно бронювати професійних футболістів під час війни?

– В Конституції України є 65-та стаття. Захист Вітчизни – це конституційний обов’язок кожного чоловіка, і не важливо, футболіст це чи не футболіст. Наскільки мені відомо, в Україні заброньовані блазні 95-го Кварталу та актори цирку. Але разом з тим є багато людей з цієї царини, які могли отримати бронь, але вони пішли воювати. Це справа честі. Якщо люди розуміють, що таке честь, то йдуть воювати у першу чергу для того, щоб захистити свою родину і дітей. 

– Але багато відомих спортсменів під час війни прославляють Україну за кордоном і донатять на ЗСУ. Чи не принесуть вони таким чином більше користі, чим на фронті, адже ніколи не тримали зброї в руках?

– Одні річ – донати, і зовсім інша – це людський ресурс. Скоро не буде кому тримати зброю на нулі. Мій зять там уже давним давно і я чую, що говорять хлопці: «Що з цих донатів, якщо скоро не буде людей, які можуть ними скористатися?». Не треба себе відкуповувати від свого прямого конституційного обв’язку. 

Не можуть воювати тільки ті чоловіки, які мають певні застереження щодо стану здоров’я чи не підходять за віковою категорією. Слава України наступить тільки тоді, коли ми переможемо на полі бою. Судячи з того, що зараз відбувається в інформ-просторі, то нас готують до страшної та дикої капітуляції. 

Чого варте тільки те, коли у Львові відбуваються прихований шабаш «хароших рускіх»!? «Харошиє рускіє» можуть бути тільки в чорному пакеті. Ця зустріч означає, що є певні домовленості, щоб виводити нас на дружбу з нашими «братьямі». 

То чим у такому випадку будуть славити Україну наші спортсмени – м’ячем чи боксерською рукавицею? Це не має жодного значення. Он у поляків немає сильного футболу, зате Польща процвітає, маючи дуже сильній голос в європейській унії! В цей же час поляки готуються і мілітаризують свою країну.

Не робіть собі ілюзій, що спорт приносить славу країні. Сьогодні Славу Україні приносить воїн ЗСУ! А раніше цього не зміг зробити ні вчитель, ні священик. Тому була війна з церквою, бо до нас завели московських попів, і війна з учителями через знищення системи освіти. Міністрами освіти призначали дегенератів, неуків, плагіаторів і потвор. Я маю на увазі Лісового, Квіта, Гриневич, Табачника. Ці люди працювали на знищення освіти. Це не приносить слави нашій країні. От коли переможемо, тоді будемо грати у футбол. 

«Тимощук може приховувати свою етнічність, говорити, що він москаль, великорос, але суфікс «-ук» видасть його»

– Якою ви бачите нашу перемогу у війні?

– Нашу країну демілітарізовували 32 роки, системно здавали зброю, ідеологічно розстрілювали освіту. Тож буде фантастикою говорити, що ми відразу деокупуємо Луганськ, Донецьк і візьмемо Крим. Якщо ми хочемо брати Донбас і Крим, то треба відразу намалювати програму, що ми будемо робити з тим «насєлєнієм». Хто хотів, то звідти вже виїхав давним давно і інтегрувався в українське суспільство. Тобто розмова має вестись не тільки про території, а й про людей, які там проживають. Я нічого не чую про це від теперішньої влади. 

Але, якщо ми погодимося вийти на кордоні 2014 чи 2022 року, то де будуть гарантії, що у майбутньому нам ще не відщеплять території? Поступатися не можна, але треба проводити надзвичайно жорстку політику до населення, яке лягло під московську окупацію. Я не вірю, що у них не було можливості виїхати, було б тільки бажання. 

Там треба буде проводити дуже серйозну чистку і репаспортизацію населення. Треба провести референдум. Не хочете бути з Україною, зібрали речі – і вперед до Москви, вас тут ніхто не тримає! Все дуже просто, крім одного – наші люди не вміють мислити жорстко і радикально, тому обирають таку владу, яка іде на угодовство. І тому ми з вами мучимося. 

– А як же права людини?

– Мені не потрібно розповідати про права людини, тому що в нас не налагоджено право нації! Я не знаю, чи є в світі ще така держава, де так зневажливо ставляться до права нації на своїй Богом даній землі. Це тільки у нас відбувається, через нашу м’якотілість, інфантильність і нерадикальність. 

Є лікарі-хірурги, є лікарі-терапевти, є лікарі-анестезіологи. Я – лікар-хірург! А медицина не може обійтися без хірургів! Є такі періоди в історії, коли треба діяти жорсткими хірургічними методами. І тільки тоді можна буде говорити про деокупацію наших земель. Треба вчинити, як чехи, коли вони виселили із Судетів німців, які з XVII століття не навчилися чеської мови. І ніхто їх не звинуватим у тому, що вони порушили «право человєка». Ми самі 32 роки виховували зрадників всередині країни. У кожному місті України є «ждуни». 

– Наскільки я вас зрозумів, якщо спортсмени досі розмовляють російською, то їх треба депортувати?

– Їх не треба депортовувати, їхню мову треба не розуміти, от і все. Він щось запитує вас російською, а ви відповідайте: «I'm sorry, I don't understand. My native language is Ukrainian. Translate it into Ukrainian for me».

– Чи знаєте ви такого персонажа, як Анатолій Тимощук? 

– Він продався москалям. Ця новина не пройшла повз мене, тому що я філолог і ідентифікую людей за прізвищами. Тимощук – це син Тимоші. Його прізвище свідчить про те, що він з Волині або з Гуцульщини.

– З Волині.

– Він може приховувати свою етнічність, говорити, що він москаль, великорос, але суфікс «-ук» видасть його. Тимощук – це яскравий зрадник, а це найогидніше, що може бути. Найвищий рівень моралі – це патріотизм, а таким людям, як Тимощук, руки не подають.