Балтача – про героя фіналу Ліги Європи з Аталанти: «Я бачив у Лукмані себе»
Адемола Лукман приніс Аталанті перший єврокубковий трофей в історії, оформивши хет-три Байєру (3:0) у фіналі ліги Європи. Лукман став другим гравцем із хет-триком у фіналі Кубка УЄФА/Ліги Європи. Першим був легендарний Юпп Гайнкес, який відзначився у 1975 року трьома м’ячами за гладбахську Боруссію.
Цікаво, що дорогу нігерійському таланту у великий футбол дав легендарний український фахівець. Адемола починав займатися в Академії Чарльтона, тренером якої був колишній півзахисник Динамо Сергій Балтача.
Редактор сайту Sport-express.ua Андрій Піскун поговорив із англо-українським фахівцем про його зіркового вихованця.
«Мої друзі одразу мені слали фото, коли Лукман забивав. 100 повідомлень прийшло!»
– Сергію Павловичу, дивилися фінал Ліги Європи Аталанта - Байєр (3:0), де ваш вихованець Адемола Лукман відзначився хет-триком?
– Матч подивитися не вдалося, бо в цей час був зайнятий. Але мої друзі одразу мені слали фото, коли Лукман забивав. 100 повідомлень прийшло! Потім я прийшов додому і сам переглянув його голи. Я дуже за нього радий, Адемола це заслужив.
– Що ви відчули в цей момент, коли ваш вихованець забиває у фіналі єврокубка хет-трик?
– Звичайно, було приємно. Я не здивований, що Лукман досяг успіху, він професіонал з великої літери.
– Ви вже привітали Лукмана з хет-триком?
– Ще ні. Треба буде зателефонувати, якщо він номер не змінив. Востаннє ми спілкувалися близько двох років тому.
Сергій Балтача. Фото: Google
«Байєру він забив і з лівої, і з правої. Переступив м'яч, в інший бік прибрав і вдарив. Ми кожне тренування з ним це відпрацьовували»
– Давайте згадаємо початок його кар'єри. Як Лукман опинився в Чарльтоні? Вікіпедія пише, що він починав у Ватерлоо.
– Ні в якій академії він точно не був, просто грав за їхню команду. Пам'ятаю, вже всі пішли у відпустку і Ватерлоо через когось організував товариський матч із Чарльтоном U-16. Це був не мій вік, я тренував U-18, тому на тій грі не був.
Але Лукмана помітили і запропонували йому грати в академії Чарльтона. Він прийшов до нас у 16 років і підписав шкільний контракт, який передбачає навчання двічі-тричі на тиждень і отримання шкільної освіти, плюс невелику стипендію.
Хлопці на шкільному контракті перебувають у нас на базі з 9 ранку до вечора: тренуються і вчаться, а потім їдуть додому. А вже у 18 років підписують професійний контракт, і там уже гроші пристойніші.
– Коли ви вперше побачили Лукмана?
– Я вийшов із відпустки, і мені кажуть: «У нас новий хлопець, звати Адік, подивися на нього». Після першого тренування я відразу зрозумів, що він великий талант. Йому не треба навіть говорити, що робити, він сам усе розуміє.
Лукман до нас прийшов уже готовим гравцем – усе вмів! Я просто продовжив розкривати його таланти. Байєру він забив і з лівої, і з правої. Переступив м'яч, в інший бік прибрав і вдарив. Ми кожне тренування відпрацьовували з ним це.
👉Дивитись відео хет-трику Лукмана👈
– На якій позиції ви його використовували, яким він був гравцем?
– Лукман – дуже продуктивний гравець. Він у мене грав лівого нападника, ця позиція йому підходить найбільше, хоча міг зіграти і справа. Під нього я спеціально використовував схему 4-3-3. Функціональним обов'язком Адемоли було повертатися назад із правим захисником, який підключився в атаку.
Лукман завжди мене слухав і реагував на всі зауваження з посмішкою. Плюс засвоював усе дуже швидко. Після тренувань він завжди залишався, щоб зібрати м'ячі, був відповідальним.
– Які в нього сильні сторони?
– Лукман – дуже технічний і швидкий гравець. Це мені відразу впало в око. Я йому дозволяв робити на полі все, що він хоче, бо не хотів загубити його техніку.
Адемола Лукман. Фото: Google
«Лукман із небагатої сім'ї, жив разом із мамою в неблагополучному районі Лондона, тренувався на полі біля будинку в парку»
– Якою він був особистістю в юності?
– Дуже скромною і тихою, здебільшого мовчав, ніколи не випинався і своє «Я» не показував. Конфліктів у нього ні з ким не було. Лукман – порядна, вихована і хороша людина.
Але якщо хтось не викладався у грі, Адік міг підійти до нього і сказати: «Послухай, не підводь нас». У мене було правило – коли ми заходили після першого тайму в роздягальню, то всі повинні були дивитися один одному прямо в очі. Одного разу я підійшов із запізненням і почув, як Лукман каже хлопцям: «Ну що, всі можуть підняти очі, як каже Сергі?».
Також він із великою повагою ставився до робочого персоналу, кухарів. З усіма вітався, жінок завжди пропускав уперед.
– Яка сім'я в Лукмана?
– Кілька разів я підвозив його додому. Футболісти з Академії після тренувань їхали додому самі, когось забирали батьки, у когось була машина, а в Адіка транспорту не було.
Пам'ятаю, виїжджаю з бази, бачу – він іде. Я кажу: «Сідай, підвезу». Він відповідає: «Спасибі, тренер, не потрібно, я живу далеко». – «Нічого страшного, застрибуй». Ми з ним душевно поговорили в дорозі.
Лукман був із небагатої сім'ї, жив разом із мамою в неблагополучному районі Лондона, тренувався на полі біля будинку в парку. Його батько працював у Нігерії, я його ніколи не бачив. Хоча Лукман і ріс у неблагополучному районі, але з поганими компаніями ніколи не водився, на дискотеки не ходив і дуже добре вчився в школі.
- Читати також: У фіналі Ліги Європи український слід: розповідаємо, хто з найяскравіших гравців є вихованцем динамівської легенди
– У Лукмана були рідні брати, сестри?
– Ні, він був один у сім'ї. Дівчини на той час у нього теж не було. Адік був повністю зосереджений на футболі та навчанні.
«Адік, у тебе класна техніка, але ти вже граєш на іншому рівні, а не в парку, як раніше»
– Можете згадати якусь розмову з Лукманом?
– Пам'ятаю, в одному матчі був кутовий біля наших воріт. Лукман отримав м'яч у штрафному майданчику і почав фінтити, обігруючи суперників. Слава Богу обійшлося, і м'яч він не загубив.
Після гри я йому сказав: «Адік, у тебе класна техніка, але ти вже граєш на іншому рівні, а не в парку, як раніше. У нашому штрафному немає сенсу обводити суперників. Просто вибий м'яч або віддай пас партнеру. Цього разу тобі пощастило, і ти не загубив м'яча, але наступного – таке може не пройти. Треба бути професіоналом». Він усе зрозумів, і більше так не ризикував.
Ще пам'ятаю один випадок.
– Розповідайте.
– Коли Лукман і Езрі Конса виграли молодіжний чемпіонат світу U-20 зі збірною Англії, то вони надіслали мені фотографію з кубком і написали: «Дивись, Сергі, ми виграли той самий Кубок, що й ти, тільки 40 років потому». Я теж вигравав молодіжний чемпіонат світу в 1977, і вони це знали. Було приємно.
Лукман у юнацькій збірній Англії. Фото: Google
– Лукман був найталановитішим вашим підопічним у Чарльтоні?
– У нас була тоді дуже сильна команда. Лукман, Джо Гомес (зараз грає в Ліверпулі, викликався до збірної Англії), Езрі Конса (Астон Вілла, збірна Англії). Я не можу виділити когось одного, вони всі талановиті хлопці, у 16 років грали вже на одному рівні з дорослими.
Шлях Лукмана схожий на шлях Гомеса і Езрі. Він перейшов в U-21, потім в основну команду Чарльтона і майже відразу його купили.
– Лукман у вашій команді був капітаном?
– Ні, він був дуже тихим хлопцем. Капітанами у мене, в основному, були захисники – Джо Гомес і Езрі. Лукман був третім. Капітанів обирала команда шляхом таємного голосування. Я ввів таку традицію.
Також я міг поцікавитися у капітанів і Лукмана, кого вони бачать на тій чи іншій позиції, але вибір завжди був за мною. Такий момент я підгледів у Валерія Васильовича Лобановського.
– Розкажіть головне, чому ви навчили Лукмана, Джо Гомеса та Езрі?
– Я їм завжди говорив, щоб вони реагували тільки на м'яч, а не на ноги суперника. Якщо м'яч іде вліво, то і ти йди вліво. Зазвичай гравці реагують на рух тіла, але я так ніколи не робив і дивився тільки за м'ячем. Мої підопічні це запам'ятали і в збірній Англії це теж застосовували.
«За стилем гри Адіку підходять Реал і Манчестер Сіті. Лігу Європи Лукман уже виграв, тепер побажаю йому завоювати трофей Ліги чемпіонів»
– Лукман грав за юнацькі збірні Англії, але обрав національну збірну Нігерії. Чому?
– Це питання я теж собі часто ставлю. Я завжди думав, що він буде грати за збірну Англії, я знаю точно, що він цього хотів. Але його не брали в першу команду, тому він вибрав Нігерію.
– Лукман по-справжньому розкрився тільки в Аталанті на дорослому рівні, до цього ні в Лейпцигу, ні в англійських клубах він не забивав так багато голів. У чому була його проблема?
– Лейпциг – це точно не його команда. Я кілька разів дивився їхні ігри, і вони неправильно використовували Лукмана. Йому потрібен простір, щоб розкрити свої сильні сторони. А Лейпциг грав по-іншому, використовуючи Адіка в центрі, як другого нападника, а не на фланзі. Але він не гравець центру поля. Те ж саме стосується й англійських клубів, які не змогли його розкрити.
Лукман – специфічний гравець, і потрібно розуміти його якості, щоб правильно його використовувати. Гасперіні це зрозумів і Адік багато забиває в Аталанті. Думаю, згодом він стане одним із найкращих у світі гравців.
– Який топ-клуб за стилем підходить Лукману?
– Щоб перейти в топ-клуб, Адіку потрібна стабільність – продовжувати багато забивати. Думаю, за стилем гри йому підходять Реал і Манчестер Сіті. Лігу Європи Лукман уже виграв, тепер побажаю йому завоювати трофей Ліги чемпіонів. Упевнений, у нього це вийде.
Лукман відразу знав чого хоче, у нього було прагнення рости і розвиватися. Я таких хлопців одразу бачу, тому що сам був таким. Я бачив у Лукмані себе, не як гравця такого ж амплуа, але як особистість за характером і вольовими якостями точно.