«Чекали, що боксера випустять з-за ґрат і він встигне на бій»: Сіренко розповів про курйозно зірваний бій у США
Днями, а саме в ніч на 6 березня, мало відбутися повернення у ринг непереможного українського боксера-професіонала у надважкій вазі Владислава Сіренка (19-0, 16 КО).
Опонентом киянина, який вже тривалий час живе та тренується у США, повинен був стати маловідомий американець Деон Ронні Хейл (5-17-1, 4 КО). Однак бій у Нешвіллі так і не відбувся, бо опонента українця заарештували!
Кореспондент сайту Sport-express.ua Віктор Глухенький витримав паузу і поспілкувався з Владом, коли пристрасті довкола скасованого двобою вляглися.
«Чекали до останнього, бо була вірогідність, що Хейла все ж випустять з-за ґрат і він встигне на бій»
– Владиславе, даруйте, але, як кажуть в Америці, WTF?! В історії світового професійного боксу я ще не чув, щоб бій відміняли через те, що один зі спортсменів був заарештований!
– Давайте розкладемо все по поличках. Бій мав відбутися у вівторок, 5 березня. За київським часом – в ніч на 6 березня. За день до бою була традиційна процедура зважування. І на ній Хейла не було. Бо днем раніше його вже затримали копи.
Ми чекали до останнього, бо була вірогідність, що його все ж випустять з-за ґрат і він встигне на бій, але... В нього якісь проблеми із законом. Схоже, що серйозні, але які саме, промоутери не розповіли.
– Рекорд Деона Ронні Хейла м’яко кажучи, не вражає. 17 поразок у профі, причому чотири поспіль – в останніх його боях. Де взагалі ваш промоутер знайшов цього хлопчину?
– Ми шукали гідного опонента, а не просто аби кого, але з цим є певні проблеми. Не все так просто. З грудня 2021 року я не виступав, випав з топ-15 рейтингу. В мене було дві операції. Тому знайти якісного опонента було максимально складним завданням.
Владислав Сіренко. Фото: Інстаграм
– Я так розумію, що, попри відсутність боїв, минулий рік був найскладнішим у вашій професійній кар’єрі?
– Це був дуже непростий період в моїй кар’єрі. Перед тим, як я вперше травмувався, а сталося це у спарингу, порвав біцепс на лівій руці, в мене була домовленість на три поєдинки. І тут таке серйозне пошкодження, що я навіть злякався.
Потім була ще й операція на правій руці. Не така серйозна травма, але цілий рік кар’єри я займався виключно реабілітацією.
Зараз моя основна ціль, завдання номер один – знову почати боксувати не лише у спарингах, а й на профі-ринзі. Знову відчути всі ці емоції та переживання. Я не виключаю, що в мене буде навіть не один такий бій, тобто, коли доведеться боксувати з маловідомим суперником
– Які Ваші фізичні кондиції зараз? Знову на піку?
– Саме під бій з Деоном Ронні Хейлом особливо не концентрувався на вазі, як я це зазвичай роблю. Зазвичай, я підганяю вагу під суперника: трохи більше, трохи менше. Але цей хлопець важкий, тому і зганяти вагу не бачив сенсу.
На рахунок кондицій загалом, то почуваюсь відмінно. Чимало попрацював у залі, провів силу-силенну спарингів із абсолютно різноманітними партнерами.
Бажання повернутися на ринг неймовірне. Є надія, що тиждень-два – і я отримаю нового опонента та нарешті повернуся на ринг після тривалого простою. В кінці березня - на початку квітня має бути бій. Шанси великі, але поки, на жаль, без конкретики щодо ймовірного опонента.
«Хотів би боксувати з найкращими – Деонтеем Уайлдером чи Ентоні Джошуа»
– Вас веде один з топових менеджерів у світі боксу Кіт Конноллі. Він зміг організувати для Сергія Дерев’янченка дуже круті бої з Геннадієм Головкіним та Джермаллом Чарло. Я не повірю, що такий профі, як він, не може знайти і для вас топового опонента.
– В мене вже було кілька дуже непоганих варіантів, але до підписання контрактів на бої справа так і не дійшла. Там не моя і не Кіта вина.
Зараз, я повторюсь, мені найголовніше – знову повернутися на ринг і провести один чи два поєдинки, розминочні, скажімо так. А потім вже і пропозиції будуть більш гучними. Тобто, більш імениті суперники.
Конноллі, як ви самі сказали, топовий менеджер, з чим я погоджуюсь, і він, я певен, організує для мене хороший бій. І не один. Звісно, я хотів би боксувати з найкращими – Деонтеем Уайлдером чи Ентоні Джошуа, наприклад. Однак варто розуміти, що конкуренція у хевівейті шалена. Доволі жваво відбуваються зміни в рейтингу топ-15.
Так, хочеться нарешті випробувати себе і свої сили проти топового бійця. Відбоксувати дійсно важкий бій – та треба трохи почекати, набратися терпіння. Поки немає сенсу дивитися на кілька кроків вперед, загадувати, що от саме з цим би я хотів побитися. Але крок за кроком ми будемо рухатися до топового бою.
Владислав Сіренко , фото: Інстаграм
– Саудівська Аравія, а не США, поволі стає Меккою світового боксу. Як Вам така тенденція?
– Професійний бокс завжди був більше не про спорт, а про гроші. Великі гроші. Як би це не звучало, але саме на спортивну складову боксу інколи всі ось ці фінансові моменти дуже впливають.
Тобто часто не вдається організувати бій саме через неможливість домовитися по гонорарах. Молодим, маловідомим боксерам важко заявити про себе, бо на них, на боях за їх участі, не заробиш одразу багато. Трансляції, білети – ось це все.
Саудівська Аравія вже внесла себе на карту боксерського світу організацією великих боксерський боїв, але чи надовго? Тут вже питання складніше.
«Не сприймаю Нганну як боксера. Для мене – він боєць змішаних єдиноборств»
– Саме в Ер Ріяді боксували Тайсон Ф’юрі та Френсіс Нганну і завтра, 9 березня, битиметься Ентоні Джошуа знову ж таки проти Нганну. Як Вам цей чолов’яга з UFC у ролі боксера?
– Я до сих пір не сприймаю Нганну як боксера. Для мене – він боєць змішаних єдиноборств. І взагалі, я не дуже позитивно відношусь до того, що в бокс почали приходити хлопці з UFC.
Не зовсім зрозуміло, як так, прийшов Нганну у бокс і одразу ж він отримує топового опонента, мегафайт. Звісно, для глядачів це цікаво. Однак, якось це не дуже правильно. Ось так, оп – і одразу на верхівці.
Френсіс Нганну. Фото: Google
– Як на мене, шейхи просто завалюють боксерський світ пачками доларів чи євро і за прикладом правителів Риму, просто розважаються влаштовуючи такі бої, як, до прикладу Ф’юрі – Нганну. Типовий принцип «хліба й видовищ».
– Так і є. І дуже влучне порівняння з гладіаторськими боями в Колізеї, але в 21-му столітті та без смертельного фіналу.
Повертаючись до бою Джошуа – Нганну, то мені буде дуже прикро, якщо представник UFC поб’є топового боксера, яким безумовно є британець. Тому, буду підтримувати Джошуа. Сподіваюсь, він переможе Френсіса. Бажано достроково і поставить його на місце.
«Перевага Усика над Ф’юрі у його максимально професійному підході до боксу і ментальній стійкості»
– Час поставити на місце і Тайсона Ф’юрі, який останній рік лише базікав і уникав побачення на рінзі з Олександром Усиком. Однак, скоро бою все ж бути.
– Переживатиму за Олександра Усика. Він має нагоду не просто увійти в історію світового боксу, бо він вже це і так зробив, а одразу вписати своє ім’я до хроніки золотими буквами, одномоментно у зал слави світового боксу. Він був абсолютним чемпіоном у крузервейті, а тепер за крок від такого ж звання в суперважкій вазі.
Робити прогнози на цей бій максимально складно, хоча читати доводиться їх кожного дня. Перевага Усика над Ф’юрі, як на мене, у його максимально професійному підході до боксу і його ментальній стійкості. Я впевнений, що він підготується до бою з Тайсоном якісно, наскільки це можливо взагалі.
А чи буде Ф’юрі так само вкалувати у своєму кемпі? Невідомо. І психологічно, є такі відчуття, що він не зовсім стабільний. Тобто, якщо Ф’юрі не підготується на сто і один відсоток до бою з Усиком і фізично і ментально, то він буде легкою здобиччю для Олександра.
В іншому випадку, перемогти його буде максимально складно. Він просто величезний. Як вийти з ним на дистанцію, розхитати, нокаутувати… Питань більше ніж відповідей.
Тайсон Ф’юрі та Олександр Усик. Фото: Google
– Вся ця історія з його розсіченням, незважаючи на пруфи від Ф’юрі, зважаючи на його репутацію, дуже мутною мені видається. Можливо, це була навмисна психологічна гра? Надломити Усика морально, зламати всі його плани на бій, вивести з рівноваги?
– Я Вам так скажу. Навіть у профі бувають такі здавалося б безглузді пошкодження. Звинувачувати Ф’юрі у тому, що він навмисне завдав собі шкоди, не варто точно.
В мене теж було так, під час спарингу нещодавно: одягнув на бій шолом, боксували у великих рукавичках, але він, шолом, трошки з’їхав з обличчя і мені прилетів як раз в ту зону удар. В мене не було розсічення, але була гематома.
Ніхто під час спарингу не застрахований від травм.
– Зараз у США не лише тренуються, а й проживають чимало українських боксерів. Олександр Гвоздик, Сергій Дерев’янченко, наприклад. Іван Редкач. З ким із них контактуєте?
– Ми займаємося в одному залі з Сергієм Дерев’янченком. З ним постійно бачимося, спілкуємося. Іван Голуб разом з нами часто тренується, теж хлопець з України. Автанділ Хурцидзе. Звісно, він грузин по національності, але багато боксував в Україні, тож він, як свій.
«З Ломаченко ніколи особисто не спілкувався. Я його просто не розумію»
– Не один грузин в Україні нині як свій. Є цілий «Грузинський легіон», який б’ється за територіальну цілісність нашої держави проти росіян. А є Василь Ломаченко. Ніби й українець, а війни на рідній землі не бачить. Мовчить.
– З Ломаченко я ніколи навіть особисто не спілкувався. Ми десь, на якихось змаганнях перетиналися, хіба. Було це дуже давно.
А щодо його позиції, мовчання про війну в Україні, то вона мені незрозуміла і я її не поділяю.
Мене якось це дуже глибоко розчаровує, що жива легенда українського боксу, а Ломаченко дійсно великий, просто мовчить.
Василь Ломаченко. Фото: Google
– Може він дав обітницю мовчання? Я жартую.
– Цілком можливо. Не виключаю такого варіанту, що Ломаченко дав обітницю мовчання. І я не жартую. Якщо це так, тоді його позиція щодо війни в Україні стає зрозумілою.
– Ломаченко – зрадник України?
– Зважаючи на його позицію – так. Я його просто не розумію. От і все. Два роки в України триває війна, а він не може вимовити це слово.
«Називаю себе заробітчанином. У США я тимчасово»
– Наскільки глибоко Ви вже американізувалися?
– Тут все геть інакше у порівнянні з Україною. Максимально. Навіть рівень сприйняття життя. Живу у США вже тривалий час, тому процес адаптації вже давно пройшов. Я прийняв американські принципи життя, скажімо так. Їх стандарти. Граю за їх правилами. Принаймні, намагаюсь :-)
Але, Америка не та країна де б я хотів жити постійно. Називаю себе заробітчанином, жартома. У США я тимчасово.
– Хто зараз номер один у світі Pound for pound (незалежно від вагової категорії)?
– Не можу назвати одного боксера. В мене одразу кілька топів. Це – Канело Альварес, Теренс Кроуфорд і Олександр Усик. А ще є японець Іноуе Наоя – дуже крутий боєць (абсолютний чемпіон світу у легшій вазі, – прим. В. Г.)
Іноуе Наоя. Фото: Google
– А за всю історію?
– Мохамед Алі. Тут без варіантів. Всі хто знає його біографію, дивився його бої, певен, що теж саме Алі вважають найкращим боксером за всю історію цього виду спорту.
Мій тренер Джеймс Алі Башир мав унікальну змогу бачити тренування Алі. Він мені розповідав про них і більше акцентував увагу навіть не на його унікальних боксерських якостях, а людських. Тобто, Алі був не лише крутий боксер свого часу, найкрутіший, а й хорошою людиною. Людяним.
– Алі – великий. Марно сперечатися. Та на останок нашої розмови пару слів про коротуна. Зі скільки ударів Вам би вдалося відправити Володимира Путіна у глибокий нокаут?
– Я б Путіна з однієї плюхи вирубив. Вклав би в цей удар всю силу, що маю. І не просто б відправив у нокаут, а дійсно вирубив. З життя. Під корінь. Його місце поряд з Леніним, в мавзолеї.