«Треба було викликати Санона та хлопців із Суперліги»: Медведенко – жорстко про невдачі збірної України з баскетболу
Національна збірна України розпочала кваліфікацію на чемпіонат Європи 2025 року з двох фіаско.
І якщо поразка в Копері від Словенії прогнозувалася (склад наших суперників, навіть за відсутності їх головної зірки Луки Дончіча з Даллас Меверікс, але з Клементом Препеличем із Галатасарая виглядав фаворитом), то затріщина від посередньої Португалії – ні.
Кореспондент сайту Sport-express.ua Віктор Глухенький розібрав причини невдалих результатів збірної України у розмові з дворазовим чемпіоном НБА, найтитулованішим баскетболістом України Станіславом Медведенком, який вказав на справжні проблеми команди Віталія Степановського.
«Тренерський штаб явно прорахувався з кількістю гравців. Як можна було не викликати Санона?»
– Стартували у відборі на Євробаскет-2025 українці, м’яко кажучи, невиразно. Станіславе, ви очікували на те, що обидві гри синьо-жовті програють?
– І так, і ні. Скажу так: проти Словенії та проти Португалії можна спокійно було грати і перемагати. Тому на дві поразки в старті відбору на Євробаскет-2025, я не розраховував.
Проте і два фіаско не стали для мене несподіванкою, знаючи і розуміючи всі процеси всередині цієї збірної. Те, як веде себе керівництво, тренерський штаб, як організовано тренувальний процес… Знаєте, я себе м’яко готував до того, що буде саме дві поразки.
Тренерський штаб явно прорахувався, як мінімум, з кількістю гравців, яких викликав до національної збірної. І взагалі, я геть не розумію, як можна розкидатися кваліфікованими гравцями.
– Про кого мова?
– Як можна було не викликати Іссуфа Санона? Що там за історія – таємниця. Ні тренер, ні будь-хто з представників ФБУ – ні пари з вуст. Між тим, вони б мали сказати, чому одного з лідерів Прометея не викликано до розташування головної команди нашої країни. Це було б нормально. Так має бути.
Однак комунікації представників Федерації з зовнішнім світом поза баблом табору збірної якось не спостерігається.
Хоча, ні. Ми ж бачимо час від часу ці, як би так сказати, декларації, від ФБУ і її президента (Михайла Бродського, – прим. В. Г.) про те, що всіх треба розстріляти та дискваліфікувати. Всі ці заяви – повний деструктив. І справжні наслідки такої поведінки керівництва ФБУ по відношенню до наших провідних гравців ми побачимо згодом.
Гравці будуть десять разів думати, вже так є, а чи варто їм взагалі їхати до збірної? І патріотизм тут ні до чого. Спекуляція на патріотизму в даному випадку – злочин.
– Хто ще, крім Санона, залишився поза увагою Віталія Степановського ?
– Точно потрібно було когось викликали до збірної з команд Суперліги. Пару здібних хлопців в українських клубах точно можна було б знайти. Зрозуміло, вони б не виходили на паркет у стартовій п’ятірці, але і не загубились би та мали свій ігровий час.
Не називаю прізвищ навмисне, щоб нікого не виокремлювати. Але, ми повинні розуміти, що повинен бути зв’язок у збірної України безпосередньо з Україною. Хіба ні? А так виходить, що наша збірна у якомусь вакуумі перебуває: ні тренер збірної, ні жоден з її чинних гравців не приїздить навіть до нашої країни. Всі десь в Європі, за межами України.
Має бути якась гнучкість тренерського мозку. Хіба не можна прогнозувати певні події наперед? Ну що, неможливо було одразу зрозуміти, що до збірної точно не доїде Скапа (Дмитро Скапінцев, – прим. В. Г.)? Чи Володимир Герун із Японії (українець захищає кольори японського Сендая, – прим. В. Г.)?
Можна було, звісно. Були ж уже такі випадки і не раз. Просто треба думати хоча б на пару кроків наперед.
– Після матчів проти Словенії та Португалії кому з українців ви особисто віддали б звання MVP за підсумком двох поєдинків?
– Олександр Ковляр, певно, бо в обох поєдинках саме він здобув найбільше очок (23 очки проти Словенії та 17 проти Португалії, – прим. В. Г.)
В’ячеслав Бобров видав якісний баскетбол. Андрій Войналович непогано себе показав, хоч і зіграв лише одну гру проти Португалії. Класно відпахав Павло Крутоус.
«У цієї збірної проблем велетенська купа. Чи зможе Україна вибороти путівку на чемпіонат Європи, вирішить в останньому»
– Захист – найпроблемніша ланка цієї збірної України? Наприклад у матчі проти Словенії була якась дика кількість фолів з боку наших гравців. 41 очко синьо-жовті пропустили після штрафних у виконанні словенців, а це ледь не половина від їх загальної кількості очок у грі.
– У цієї збірної України проблем велетенська купа. І, як на мене, у захисті хлопці ще більш-менш давали собі раду. Звісно, першу половину гри проти Португалії провалили, але не варто по цьому відрізку говорити про гру в обороні України назагал.
У нас в нападі куди більше проблем, бо маємо лише одну опцію. Тобто, одного Ковляра. Командам-суперницям України досить легко адаптуватися під таку гру нашої збірної. На Олександра просто кидають максимум уваги, перекривають йому кисень і все – в України миттєво виникають проблеми.
І ось тут ми повертаємось до Санона, якого проігнорував чомусь тренер… Саме Іссуф і міг би бути тим другим нашим форвардом-скорером. Тим більше, Санон і Ковляр – зовсім різнопланові гравці.
А так, сказати, що дві гри віддали і не старалися, я не можу. Викладалися всі на 100 відсотків, із самовіддачею був порядок, як на мене. Нікому дорікнути не можу. Всі хотіли, горіли. Ніхто, як-то кажуть, не «волинив».
– У листопаді нас чекає спарка проти Ізраїлю. Чи можна сказати, що саме від результатів цих двох матчів і буде залежати вихід України на Євробаскет-2025?
– Ні. Скоріш за все, чи зможе Україна вибороти путівку на чемпіонат Європи, вирішиться у матчі проти Португалії. З групи виходить три команди, тому було б дуже добре двічі обіграти ізраїльтян та фактично гарантувати собі прохід на Євробаскет, але, повторю, на мою думку вирішиться все в Португалії в останньому матчі відбіркового циклу.
– Є бодай якісь сподівання на те, що восени до табору збірної прилетять з-за океану наші головні зірки – Олексій Лень з Сакраменто та Святослав Михалюк з Бостона?
– Надія є, бо поки не до кінця зрозуміло, де вони перебуватимуть у наступному сезоні. Так само в НБА чи, можливо, десь у Європі.
Взагалі у нашій країни зараз щось прогнозувати… Незрозуміло, що завтра буде, а наступні матчі збірної у відборі на Євробаскет аж у листопаді, тобто за десять місяців. Тут би країну до того часу зберегти.
– У складі збірної Португалії на паркеті в Ризі з’явився такий собі Влад Войтсо. Виявляється – наш земляк, українець.
– Так, чув про цього хлопця, знаю, що він етнічний українець. Ще на юнацькому рівні він грав за Португалію проти України.
– Чи є він втратою для України?
– Та ні, це не супер-талант якийсь, за всієї поваги до Влада. Красень, що зміг пробитися до збірної Португалії, роботяга, але… Знаєте, зараз у нас таких втрат буде вагон з причепом. Через війну від нас стільки талановитої молоді виїхало, сотні.
А тут ще й таке ставлення до гравців-легіонерів, яких керівники хочуть всіх покарати і розстріляти. Почитають молоді хлопці, а вони вже прочитали, всі ці заяви ФБУ і подумають: «нафіга нам взагалі мати справу з неадекватом» (натяк на президента ФБУ Михайла Бродського, який запропонував цькувати та дискваліфіковувати (банити) українських гравців, які не змогли/не захотіли приїхати до табору національної збірної через завантаженість у своїх клубах, – прим. В. Г.).
«До баскетболу присмоктався один паразит і живе спокійно за рахунок цього»
– І наостанок. Давидов, Бродський, хвойди і блекджек. Що це за люта дичина трапилася в українському баскетболі? От саме дичина чи крінж, як каже юне покоління, бо інакше я не можу охарактеризувати цю ситуацію.
– Це така форма протесту проти дій чи, скоріше, бездіяльності Федерації баскетболу України. Денис Давидов у такій от формі висловив свою незгоду з політикою ФБУ і її президента.
Справа ж тут не в 120 гривнях. Сума зовсім не велика, але! Країна живе в умовах війни і навіть ці незначні кошти можна, наприклад, задонатити на ЗСУ, а не зрозуміло кому і на що.
ФБУ збирає гроші з гравців Аматорської ліги, участі в житті якої не приймає ніякої. При цьому намагається чинити тиск в певних організаційних питаннях, суддями.
Це було б нормально, я про членські збори, внески, якби ФБУ давала звіт куди йдуть гроші, а так… Звісно, можна сказати, що всі кошти йдуть на діточок. От тільки не ясно, на яких дЄточек.
Я нікого не звинувачую, бо фактів підтверджених немає, але… Просто Давидов і решта хлопців, які займаються баскетболом на аматорському рівні, не розуміють, кому вони платять насправді й куди йдуть кошти.
– Фінансовий моніторинг у ФБУ відсутній?
– Федерація ніяк не звітує за кошти, які вона отримує на свій баланс. Це ж не лише членські внески, а й гроші з бюджету, з кишень платників податків. Однак, повторюсь – жодного звіту я особисто не бачив, а, між тим, вони зобов’язані звітувати! ФБУ – це громадська спілка (організація).
В українському аматорському баскетболі купа негативу накопичилася по відношенню гравців до керівництва ФБУ. Ось і маємо такий от прецедент.
Далі буде ще гірше. Робітники ФБУ ніяк не можуть зрозуміти, що вони не є приватною конторою. Вони не працюють на дядю, а оперують коштами платників податків. Тобто, наших з вами.
І що ми бачимо? Звітів про використання грошей немає. Розвитку баскетболу в Україні теж. Мені складно підібрати літературні і не лайливі слова. Скажу так: в Україні просто до баскетболу присмоктався один паразит і живе спокійно за рахунок цього.
Чи може нормальний організм функціонувати з наявністю у ньому паразита? Відповідь очевидна.