«У змаганнях участі не беру»: пловець Романчук – про паузу, брак фінансування і басейнів та нову надію збірної

Михайло Романчук – один із найтитулованіших українських плавців. Срібний та бронзовий призер Олімпійських ігор у Токіо, багаторазовий чемпіон Європи та призер чемпіонатів світу. З листопада 2025 року він – віцепрезидент Федерації плавання України (ФПУ)

Ми зустрілися із Михайлом Романчуком 18 грудня у Києві під час Всеукраїнського форуму атлетів, який Національний олімпійський комітет України організував спільно з Комісією атлетів НОК України. 

В інтерв’ю сайту Sport-Express.ua учасник двох Олімпіад, а нині спортивний функціонер розповів про нинішній стан плавання в Україні, плани ФПУ на 2026 рік, ситуацію зі спортивними спорудами для плавання, фінансування галузі, а також про те, чи планує він сам продовжувати спортивну кар’єру.  

«Стан збірної наразі не є найкращим, але ми знаємо, в якому напрямку рухатися»  

– Пане Михайле, в якому стані сьогодні перебуває українське плавання? 

– Я думаю, що за підсумками останнього чемпіонату Європи на короткій воді в Польщі та чемпіонату світу в Сінгапурі (українські плавці не дісталися фінальних запливів у своїх дистанціях», – прим. О.П.) ми розуміємо: стан нашої збірної наразі не є найкращим. Водночас у нас є чіткі орієнтири, до чого прагнути і в якому напрямку рухатися. 

Нам хочеться бачити більше медалей, більше рекордів України та більше виходів до фіналів на міжнародній арені. Саме тому я, як віцепрезидент Федерації плавання, сьогодні тісно співпрацюю з президентом федерації та спортсменами, щоб мої ідеї та думки були втілені на практиці. Передусім це стосується покращення умов для спортсменів. Я впевнений, що саме це безпосередньо вплине на результати збірної на міжнародному рівні.

Михайло Романчук, фото: Getty Images

– Які плани на наступний рік і чого чекати від наших спортсменів?  

– Загалом 2026 рік – це рік серйозних викликів і для Федерації плавання України, і для мене особисто. Наше завдання – поступово підводити молодих спортсменів до рівня дорослої збірної та міжнародних стартів. Підтримувати тих, хто вже є лідером, і створювати умови, за яких спортсмени отримають саме те, що їм потрібно для прогресу та високих результатів. Влітку 2026 року на нас чекає чемпіонат Європи в Парижі. Скільки саме наших спортсменів туди поїде, поки що сказати складно – попереду ще відбіркові старти. Орієнтовно я розраховую приблизно на десять плавців. Якщо їх буде більше – це буде чудово. 

Але для нас важливо, щоб вони не просто поїхали на чемпіонат, а гідно представили Україну й показали рівень українського плавання. Що стосується юнаків та юніорів, у нас уже є цікава й перспективна молодь, яка впевнено заявила про себе на чемпіонаті України. У 2026 році юніорів також чекає чемпіонат Європи, який, наскільки мені відомо, відбудеться  у Мюнхені. Ми покладаємо на них певні надії й сподіваємося, що вони зможуть підтвердити свій потенціал на міжнародному рівні.  

– Чи достатньо сьогодні в Україні кваліфікованих тренерів із плавання? 

– Це одне з ключових питань, над яким ми працюємо разом із Федерацією плавання України. Світ плавання швидко змінюється: з’являються нові підходи, методики, аналітичні інструменти, які тренерам потрібно освоювати, щоб залишатися на рівні світових стандартів. Тому ми прагнемо залучити провідних міжнародних фахівців, для проведення лекцій, зокрема для молодих тренерів. Це дасть їм можливість навчатися сучасним методикам, залишатися в курсі світових тенденцій плавання та розвиватися професійно. 

«На всю країну є лише кілька 50-метрових басейнів»   

– Чи вистачає в Україні сучасних басейнів для плавання? 

– Спортивні споруди для плавання в Україні не можна назвати занедбаними, але їх дуже не вистачає. На всю країну є лише кілька 50-метрових басейнів. 

– У яких містах вони є? 

– У Харкові є два 50-метрові басейни – у комплексах «Локомотив» та «Акварена». Вони були пошкоджені внаслідок російських обстрілів (перший був зруйнований російськими ракетами S-300, другий постраждав від обстрілів у перші місяці війни, – прим. О.П.), але зараз відновлені та функціонують. Також 50-метрові басейни с у Києві, Броварах, Львові та Полтаві.

Басейн «Акварена» у Харкові, фото: Facebook

– А що зараз із басейном у Дніпрі, який також постраждав від удару російської ракети? 

– Басейн зараз працює. Спортсмени там тренуються. Але потрібно розуміти, що Дніпро, як і Харків. – прифронтові міста. Тому тренувальний процес часто переривається: під час повітряної тривога спортсмени змушені йти в укриття, щоб зберегти своє життя.  

– Чи вистачає Федерації плавання коштів для підготовки спортсменів до міжнародних змагань? 

– На даний момент у Федерації немає жодного партнера, і фінансування здійснюється лише за рахунок Міністерства молоді та спорту України. Водночас уже ведуться перемовини з потенційними спонсорами, щоб збільшити фінансування і надати нашим спортсменам усе необхідне для підготовки та успішних виступів.

– Скільки у цифрах потрібно коштів, щоб збірна могла якісно підготуватися до змагань? 

– Підготовка збірної потребує значних коштів. На той рік, здається, на всю збірну планували 25 мільйонів гривень, і цих грошей явно було недостатньо. Зараз у нас суттєво змінилося керівництво Федерації. Налагоджується робота з партнерами, щоб покращити фінансування.

«Хочеться, щоб у Лос-Анджелесі було не п’ять спортсменів, як у Парижі, а значно більше»     

– Хто з плавців цього року найбільше себе проявив і показав високий рівень на міжнародних чи національних стартах? 

– Наша потенційна зірка – Нікіта Шеремет. Він дуже багато працює. З початком повномасштабної війни разом із родиною він виїхав спочатку до Молдови, а згодом переїхав до Польщі. Саме польські тренери підготували його до юнацьких чемпіонатів світу і Європи, де він здобув медалі обстрілів (цього року Шеремет виборов золото на чемпіонаті світу та срібло на чемпіонаті Європи, – прим. О.П.).

Я безмежно вдячний польськім фахівцям за те, що вони дали українському спортсмену можливість не просто тренуватися, а вклали в нього свій досвід, душу та ресурси. Зараз, наскільки мені відомо, Нікіта тренується у США – в університеті, під керівництвом хорошого тренера. Тому ми покладаємо великі надії на цю молоду нашу зірку.

Нікіта Шеремет, фото: Getty Images

Що станеться в Лос-Анджелесі, моє завдання як віцепрезидента Федерації – зробити все можливе, щоб кількісний склад нашої команди був збільшений, проти те, що олімпійські нормативи суттєво зросли. Хочеться, щоб у Лос-Анджелесі було не п’ять спортсменів, як у Парижі, а значно більше. Але для цього мають працювали не лише спортсмени й тренери, а й ми, чиновники.      

«Трішки підтримую спортивну форму, але в змаганнях участі не беру»     

– Чи легко вам працювати на нинішній посаді? 

– Проблеми завжди є, якщо все йде як треба значить щось йде як не треба. Тут треба розуміти, що ніколи не буде все так, як ти хочеш. Треба йди то того, щоб дійсно воно відбувалося так як воно має бути, але проблем вистачає. Можливо, і Слава Богу, тому що є чим зайнятися. Є ким опікуватися – спортсменами, тренерами, партнерами. Роботи вистачає. 

– Яким ви бачите українське плавання через 5-10 років? 

– П’ять років – замало для серйозних змін. За десять років українське плавання може зробити великий крок уперед. Ми розуміємо, що для цього потрібно багато що  змінити та покращити. Я сам став призером Олімпіади не за один день – йшов до цього 20 років. Звісно, всі хочуть швидких результатів, але потрібно розраховувати на тривалий процес.   

– Не можу не запитати про ваші особисті плани. Коли можна очікувати остаточного рішення щодо Лос-Анджелеса 2028? 

– Давайте ми зараз не будемо обговорювати цю тему.

– Ви зараз хоча б тренуєтесь? 

– Трішки підтримую спортивну форму, але в змаганнях участі не беру. 

Довідка сайту Sport-express.ua

Михайло Романчук – срібний і бронзовий призер Олімпійських ігор 2020 року у Токіо. Чемпіон Європи (2018, 2022), срібний призер чемпіонату світу (2017) з плавання у 50-метровому басейні. Світовий рекордсмен. У 2022 році він здобув свою першу нагороду у плаванні на відкритій воді – бронза на дистанції – 5 кілометрів.