«Гордість і за себе, і за всю Україну!»: наш автогонщик Бондарев розповів про історичну перемогу в Формулі-4
16-річний Олександр Бондарев виграв етап Формули-4 в італійській Імолі, вирішальна гонка якого відбулася на легендарному автодромі Енцо та Діно Феррарі у неділю, 3 серпня.
Він став першим українцем, який здобув перемогу на етапі Формули-4 – початковій стадії для молодих автогонщиків, які починають свій шлях до Формули-1.
Гонка була драматичною – Бондарев, який виступає за команду Prema Racing, майже всю дистанцію йшов другим, і лише наприкінці зумів обігнати японця Кіна Накамуру-Берта.
Після свого історичного тріумфу Олександр розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport-Express.ua про:
- особливість гонки в Імолі та свої відчуття від історичної перемоги;
- важливість команди Prema Racing у здобутті результату;
- своє ставлення до автоспорту після важкої травми, якої він зазнав на картингу в 2022 році;
- свій шлях до Формули-1 та плани на майбутнє.
Олександр Бондарев (ліворуч) після перемоги в Імолі. Фото надані героєм інтерв'ю.
«Я розумів, що це історична перемога»
– Олександре, вітаємо! Ви стали першим українцем, який виграв гонку Формули-4 в італійській серії на трасі Імола. Поділіться, будь ласка, враженнями від перемоги – як особисто відчули цей історичний момент?
– Це був неймовірний момент! Коли я перетнув фінішну лінію першим, відчув, як усе всередині вибухнуло від радості. Почути гімн України на подіумі – це щось особливе, це гордість не лише за себе, а й за всю Україну.
Я розумів, що це історична перемога, перша для нашої країни у Формулі-4, і це додавало ще більше емоцій. У той момент я думав про всю роботу, яку ми з командою зробили, і про людей, які мене підтримують. Це було як уві сні, але водночас дуже реально.
– У кваліфікації ви здобули поул-позицію – що допомогло вам показати такий результат?
– Поул для третьої гонки в Імолі став моїм першим у кар’єрі, і це був результат величезної роботи. Ми з інженерами Prema Racing ретельно аналізували дані, шукали, де можна виграти частки секунди.
Я дуже добре відчував машину, а траса в Імолі вимагає точності, особливо в поворотах. Потрібна була максимальна концентрація на кожному колі. Думаю, цей результат – це комбінація підготовки, командної роботи та мого розуміння траси.
– Після старту ви втратили лідерство, але зберегли спокій і зуміли повернутися наприкінці гонки. Як ви тримали темп і як саме ухвалювали рішення атакувати?
– Старт був не ідеальним, визнаю. Я недостатньо прогрів шини на прогрівочному колі, і пілот, який мене обійшов, Кін Накамура-Берта, краще розігнався, обійшовши мене на першому колі. Але я знав, що в нас є швидкість. Я тримав стабільний темп, не даючи відриву сильно збільшитися, і весь час шукав момент для атаки.
Рішення атакувати було інтуїтивним, але також я бачив, що Кін трохи втрачає темп на прямих, і ми з командою знали, що сліп-стрім може спрацювати. Я зберігав спокій, бо розумів, що паніка може тільки завадити. Треба було дочекатися правильного моменту, і я його використав.
«Перемога в Імолі – це результат командної роботи»
– За три хвилини до фінішу ви таки обігнали японця Накамуру-Берта — які фактори допомогли вчасно скористатися ситуацією?
– Це був вирішальний момент. Я використав сліп-стрім на головній прямій, що дало мені додаткову швидкість. Ми порівнялися з Кіном, і я пішов по зовнішній траєкторії в першому повороті – це був ризик, але я відчував, що можу його обійти. Я був впевнений у машині, точне розуміння її поведінки та ідеальна синхронізація маневру.
Команда також підказала по радіо, що темп у Кіна трохи падає, і це додало мені впевненості піти на обгін. Так усе й склалося – швидкість, стратегія і трохи сміливості.
– Наскільки важливою була роль команди Prema Racing у прийнятті гоночних стратегічних рішень?
– Prema Racing – це найкраща команда, і їхня роль була величезною. Перемога в Імолі, звісно, це результат системної роботи. Ми разом з інженерами постійно аналізували дані, шукали, де можна покращити час.
Вони допомогли налаштувати болід ідеально під мій стиль пілотування, а під час гонки давали чіткі вказівки по радіо – наприклад, коли краще атакувати чи економити шини. Без їхньої підтримки я б не зміг ані здобути поул, ані виграти гонку. Це командна перемога, і я дуже вдячний своїй команді Prema за їхню професійність.
– Як проходив тренувальний тиждень у Імолі? Чим він відрізнявся від попередніх етапів?
– Тренувальний тиждень в Імолі був дуже інтенсивним. Ми приїхали після продуктивних етапів у Муджелло та інших трасах, тож я вже мав гарне відчуття боліда. В Імолі ми більше працювали над дрібними деталями – налаштуванням підвіски, аналізом поворотів, бо ця траса дуже технічна.
Відрізнявся тиждень тим, що ми приділили багато часу симуляціям кваліфікаційних кіл, щоб максимально вичавити швидкість на одному колі. Також ми з командою більше фокусувалися на стратегії для гонки, бо знали, що старт із поулу дасть перевагу, але потрібно було бути готовим до боротьби.
«Шлях до Формули-1 може зайняти 3-5 років, якщо все йтиме за планом»
– Наскільки близьким відчуваєте себе на шляху до Формули-1? Скільки часу, на вашу думку, може зайняти цей шлях?
– Я відчуваю, що роблю важливі кроки до Формули-1, але шлях ще довгий. Бути частиною Академії Williams Racing і виступати за Prema Racing – це вже великий прогрес, бо ці команди готують пілотів до найвищого рівня.
Перемога в Імолі додала мені впевненості, але я розумію, що потрібен час, щоб пройти через Регіональну Формулу, Формулу-3, Формулу-2, і показати стабільні результати. Думаю, це може зайняти 3–5 років, якщо все йтиме за планом. Але я готовий працювати, щоб наблизитися до цієї мрії!
– Які наступні кроки в кар’єрі ви плануєте після перемоги в Імолі?
– Зараз мій фокус – на завершенні сезону в італійській Формулі-4. Наступний етап буде у Барселоні 19 вересня, і я хочу закріпити успіх, боротися за подіуми і, можливо, ще перемоги. У довгостроковій перспективі планую рухатися спочатку до Регіональної Формули, потім до Формули-3, але для цього потрібно показати стабільні результати в Ф-4 і залучити підтримку спонсорів.
Також хочу вдосконалювати свої навички, працювати над фізичною підготовкою та аналізом даних, щоб бути готовим до наступного рівня.
«Травма була важким моментом, але вона навчила цінувати кожен шанс на трасі»
– Як змінився ваш погляд на спорт після травми в картингу у 2022 році?
– Травма в 2022 році була важким моментом для мене, але вона навчила цінувати кожен шанс на трасі. Я зрозумів, наскільки автоспорт може бути непередбачуваним і як важливо бути готовим до будь-яких викликів — як фізичних, так і ментальних. Після травми я став більше працювати над своєю психологічною стійкістю та фізичною формою, щоб бути впевненим у своїх можливостях.
Це змінило мій підхід: я став уважнішим до деталей і більше ціную підтримку команди та сім’ї. Автоспорт для мене – це не тільки про швидкість, це ще про витривалість і розум.
– Які поради можете дати молодим українським гонщикам?
– Ніколи не здавайтеся, навіть якщо шлях здається важким. Автоспорт в Україні – це виклик, але якщо є мрія, треба працювати щодня. Починайте з картингу, шукайте можливості змагатися за кордоном, бо там більше шансів потрапити в поле зору великих команд. Вчіться аналізувати свої помилки, слухайте інженерів і тренерів, і завжди вірте в себе.
Також важливо знайти підтримку спонсорів та хорошу команду. І, звичайно, будьте горді за те, що представляєте Україну.
– Які цілі ставите перед собою на сезон та загалом на кар’єру?
– На цей сезон моя мета – завершити чемпіонат Формули-4 якомога вище в заліку, боротися за подіуми і, звісно, ще за перемоги. Зараз у заліку новачків я входжу в Топ-5, і також планую покращити цей результат. У довгостроковій перспективі моя мрія – Формула-1.
Я хочу пройти через Регіональну Формулу, Формулу-3 і Формулу-2, показуючи стабільні результати, і одного дня стати пілотом Формули-1, представляючи Україну на найвищому рівні. Але я розумію, що це крок за кроком, тож зараз фокусуюся на кожній гонці та кожному тренуванні.