Колишній тренер збірної України і Динамо отримав довічну дискваліфікацію: він сказав, хто його «відмазав»

Культовий тренер Микола Павлов в інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів, як у часи ігрової кар’єри ще у 1970-х врятувався від довічної дискваліфікації з футболу.

«Три роки я відіграв у Куйбишеві (сучасна Самара – прим. «УФ») за Крила Рад. Але у 1977 році Крильця розпрощалися з Вищою лігою. А ще у мене там виникли неприємності. Три футболісти, і я в тому числі побилися з міліціонерами, і нас дискваліфікували назавжди».

За словами Павлова, залишатися в Куйбишеві він вже не хотів, тим більше, що Едуард Малофєєв покликав його до мінського Динамо. Там він міг опинитися навіть раніше.

«Вже перед моїм відходом із Бресту Малофєєв очолив Мінськ. Для нього, як головного тренера, то була перша команда. Він мене запам’ятав і порекомендував у 1976-му році у мінське Динамо, але я побоявся туди йти».

Павлов пояснив власну позицію.

«Не був упевненим, що гратиму в основному складі – і всі про це знатимуть. Тому поїхав у Куйбишев. Там команда провінційна, думав я, якщо не заграю, то хто там про це пам’ятатиме».

Експівзахисник згадав, хто допоміг йому позбутися довічної дискваліфікації.

«Тоді начальник мінчан Леонід Гарай і головний тренер Малофєєв звернулися до легендарного героя партизанського руху Білорусі Левенцова, а також до керівника республіки Машерова за допомогою. І вони допомогли зняти з мене цю дискваліфікацію», – розповів Павлов.

• Протягом ігрової кар’єри Павлов грав за мінське СКА, брестський Спартак, Крила Рад, Динамо Мінськ, Чорноморець та Дніпро;
• Під час тренерської кар'єри він очолював нікопольський Колос, Таврію, Дніпро, збірну України, Динамо, маріупольський Металург, Сталь, Ворсклу та Іллічівець;
• Наразі Павлов є почесним президентом Лівого Берега.