«Я б не сказав, що Артем провалився у Ромі»: Воробей оцінив перехід Довбика до Болоньї
Артем Довбик змінив клубну прописку в Італії. Форвард національної збірної України на правах оренди перебрався з Роми до Болоньї, за яку виступатиме в сезоні 2026/27. При цьому «россоблу» матимуть можливість викупу 29-річного нападника у римлян.
Оглядач сайту Sport-express.ua Владислав Лютостанський про новий виклик для Артема Довбика в італійській Серії А поговорив із легендарним нападником донецького Шахтаря та збірної України – Андрієм Воробеєм.
«Думаю, Довбик ще скаже своє вагоме слово в Європі»
– Перехід із Роми до Болоньї – це крок уперед для самого Довбика чи, по суті, визнання того, що римський проєкт провалився?
– Ні, не можна казати, що проєкт із Ромою провалився. Це було б якось образливо та некоректно стосовно гравця. У кожного спортсмена бувають складні етапи в житті: ніхто не застрахований від травм, зміни тренерського бачення тощо.
Артем просто опинився в ситуації, коли до команди прийшов новий наставник Гасперіні, який не надто зацікавлений у його послугах. Тому цей трансфер однозначно піде йому на користь. Довбик – це ще не віковий, але вже сформований футболіст. Йому потрібна постійна ігрова практика.
Перехід до будь-якого клубу – чи це Болонья, чи будь-який інший колектив – це можливість грати. А якщо він виходитиме на поле, повернуться впевненість та ігровий тонус. Думаю, він ще скаже своє вагоме слово на європейській арені.
Артем Довбик, фото: ФК Болонья
– Болонья за останні роки демонструє дивовижний прогрес: виграла Кубок Італії, виступала в Лізі чемпіонів, доходила до 1/4 фіналу Ліги Європи. Хоча деякі вболівальники за звичкою все ще мислять стереотипами, вважаючи Рому грандом, а Болонью – середняком...
– Артему в будь-якому разі потрібно було змінювати клуб, адже йому необхідна постійна практика. А Болонья зараз не змагається за виживання – вона бореться за єврокубки і перебуває у доволі хорошій формі. Клуб стабільно прогресує протягом останніх двох-трьох років. Це вселяє оптимізм і дає надію, що все складеться вдало як для клубу, так і для самого футболіста.
– За два сезони в Ромі у Довбика змінилося три тренери: Даніеле Де Россі, який його запрошував, потім Клаудіо Раньєрі та Джан П'єро Гасперіні. За такої тренерської чехарди нападнику взагалі реально розкритися?
– Це справді важко, адже кожен новий фахівець приходить зі своїм баченням: комусь гравець подобається, комусь – ні. Проте в цьому й полягає професія футболіста – потрібно вміти адаптуватися. Життя підносить різні сюрпризи, тому необхідно підлаштовуватися під вимоги будь-якого тренера та команди і демонструвати свої найкращі якості на полі.
«В Італії форвардам справді важко, особливо іноземним»
– Свого часу Мирон Маркевич критично висловлювався щодо переїзду Довбика з Ла Ліги до Серії А, зазначаючи, що італійський чемпіонат дуже складний для форвардів через щільну гру в обороні. На вашу думку, Артем зробив правильний вибір, залишившись в Італії, а не обравши інший варіант?
– По-перше, Мирон Богданович абсолютно правий – я з ним повністю згоден. В Італії форвардам справді дуже важко. А якщо ти ще й легіонер, то адаптуватися подвійно складніше.
Артем Довбик, фото: ФК Болонья
Звісно, в ідеалі було б цікаво спробувати свої сили в більш відкритому, «ігровому» чемпіонаті, де можна краще розкрити саме бомбардирські якості. Але маємо те, що маємо. Потрібно з чогось починати. Головне зараз – це ігровий тонус. Коли Артем поверне впевненість у власних силах, з'являться пропозиції й від інших клубів. Зараз йому треба грати, грати й ще раз грати. Якщо він знову просидить цілий сезон на лаві запасних, потім відновитися буде вкрай важко.
– Складається враження, що для Довбика це ідеальна ситуація: італійські ЗМІ писали, що саме Доменіко Тедеско, який очолив Болонью влітку, був особисто зацікавлений у його трансфері. Серед конкурентів лише нідерландський нападник Тейс Даллінга, який за два роки так і не адаптувався в Італії. Як вважаєте, чи зможе Артем повернути свій бомбардирський хист?
– Подивимося, як він проходитиме адаптацію в новому колективі. Це по-перше. По-друге, це чималою мірою залежатиме від півзахисту Болоньї. Якщо хавбеки створюватимуть якісні моменти, це суттєво полегшить йому завдання.
І по-третє – це довіра головного тренера. На мою думку, це 40-50% успіху будь-якого гравця. Коли тренер у тебе вірить, постійно ставить у склад, чекає і підтримує – це додає впевненості та дарує крила. Я знаю це з власного досвіду. Якщо Тедеско справді особисто наполягав на його запрошенні, це величезний плюс для Артема.
«Лукаку забивав у Тедеско? То й Довбик забиватиме»
– Тедеско любить використовувати нападників, які вміють діяти спиною до воріт, грати у підіграші та створювати простір для партнерів. Він уже працював у такому стилі з Ромелу Лукаку в збірній Бельгії та Андре Сілвою в Лейпцигу. Можна сказати, що і Довбик підходить під ці характеристики?
– Артем за своєю природою не є класичним «таранним форвардом». Так, він фактурний, потужний нападник, але його манера – це не тупо продавлювати захисників чи постійно насідати, як це робить той же Ерлінг Голанд.
Артем Довбик, фото: ФК Болонья
У Довбика дещо інша специфіка, і вона якраз чудово підходить під вимоги Тедеско. Він вміє якісно зіграти на відіграші: обігратися з партнером, віддати передачу, зіграти в стінку, прикрити м'яч корпусом. Можливо, не протиснути силою, але прикрити й зберегти м'яч він точно здатен. Тому для нього ця манера гри не стане сюрпризом – він легко до неї адаптується. А свої моменти він обов'язково знайде. Лукаку ж забивав у командах Тедеско? Забивав. Гадаю, забиватиме й Довбик. Чому ні?
– Наостанок – ваш прогноз. Чи під силу Довбику у складі Болоньї перевершити свій особистий рекорд у Серії А та забити понад 12 голів за сезон?
– Подивимося. З одного боку, зміна атмосфери може дати імпульс, і він почне регулярно відзначатися вже з перших турів. З іншого – йому потрібен певний час, щоб остаточно прийти до тями після тривалого відновлення від травми та пропущеного ігрового часу. Адаптація може вимагати терпіння.
Перші поєдинки дадуть точнішу відповідь, тому робити конкретні цифрові прогнози я не беруся. Я просто щиро бажаю Артему успіху, забитих м'ячів та яскравої гри як за клуб, так і за збірну України.