Превʼю чемпіонату Англії: презентація всіх команд АПЛ і прогноз на сезон 2024/2025 для Мудрика, Миколенка та інших наших
682 Автор: Іван ГРОМІКОВ
Скільки українських легіонерів грає в АПЛ? Відразу п’ятеро! Колись би це здалося неймовірним, але зараз це реальність. Михайло Мудрик – в Челсі, Олександр Зінченко – в Арсеналі, Віталій Миколенко – в Евертоні, Ілля Забарний – у Борнмуті, Єгор Ярмолюк – у Брентфорді. До того ж, Шахтар у Лізі чемпіонів цього сезону зіграє з Арсеналом (на виїзді).
До речі, наш сайт проводить конкурс прогнозів на матчі чемпіонату Англії. Участь у ньому безкоштовна, а ось найкращі учасники гарантовано отримають від нас гроші.
Експерт із англійського футболу та телекоментатор Іван Громіков ексклюзивно для сайту Sport-express.ua розібрав сезон 2024/25 в АПЛ:
- кожна команда представлена
- всі головні трансфери висвітлені
- зміни в клубах аргументовано оцінені
- зірки названі та підсвічені
- чемпіонат Англії з футболу повністю розкритий
Саутгемптон
Місце в минулому сезоні – 4 в Чемпіоншипі (перемога у фіналі плей-офф над Лідсом)
Запросивши молодого (38 років), але вже досвідченого Рассела Мартіна, клуб отримав бажане. Мартін швидко адаптував гравців до свого футболу, допоміг засяяти молодим (Тейлор Гарвуд-Белліс) та відносно молодим (Флінн Даунс) виконавцям та за один рік повернув клуб в еліту.
Команди Мартіна дуже багато грають з м’ячем, і Саутгемптон встановив новий рекорд Чемпіоншипа за цим показником. З вересня по лютий Святі мали безпрограшну серію, але кілька весняних невдач змусили їх здобувати «промоушн» через плей-офф. Команда Мартіна, не відступаючи від свого стилю, мала розгромні поразки від Лестера та Сандерленда, та певна доля прагматизму дозволила їм переграти Лідс у фіналі на Уемблі.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Принциповим було підписання на постійні контракти Тейлора Гарвуда-Белліса та Флінна Даунса, з чим клуб впорався. Втрату другого найкращого бомбардира Ше Адамса спробують компенсувати підписанням Бена Бреретона Діаса, який нагадав про себе вдалою орендою до Шеффілд Юнайтед, а також Камерона Арчера, для якого просто немає місця в талановитій атаці Астон Вілли.
Свій головний трансфер клуб зробив перед закриттям трансферного вікна, придбавши в Арсенала Аарона Рамсдейла, який ще недавно був основним в команді Мікеля Артети. Цим не обмежилося: в оренду з Вест Гема прийшов вінгер Максвелл Корне, в якого колись був хороший початок в Англії за Бернлі. Саутгемптон залишився без досвідченого центрхава Стюарта Армстронга, але натомість взяв молодого португальця Матеуша Фернандеша зі Спортінга.
Саутгемптон також повернув до клубу свого колишнього капітана Адама Лаллану, якщо говорити про досвід Прем’єр-ліги. Лаллана не гратиме багато: в Брайтоні він став помічником Роберто Де Дзербі, що робить цей трансфер ще логічнішим, враховуючи подібний до Мартіна стиль італійця.
Якими будуть у цьому сезоні
Рассел Мартін є тренером-ідеалістом, тому суттєво відступати від свого стилю гри в еліті не стане. Команда солідно відіграла два перших поєдинки, але також поступилася в обох з них, Ньюкаслу та Ноттінгем Форест. Порівняти Саутгемптон можна з Бернлі Венсана Компані: і не випадково, що саме їхній рекорд за відсотком володіння м’ячем Святі побили минулого року. Футбол Саутгемптона скоріше зможе розрекламувати тренерський талант Мартіна, ніж допоможе клубу залишитися в Прем’єр-лігі. Напевно, Мартін в певний момент стане більш прагматичним, але буде запізно, в той час як індивідуального класу гравців не вистачить, щоб виграти достатньо матчів.
Зірка
Аарон Рамсдейл став гравцем Саутгемптона в останній день трансферного вікна, але це готова зірка команди. Ще на початку минулого сезону Рамсдейл був основним голкіпером Арсенала, і не всі вболівальники лондонців погодилися з вибором Мікеля Артети на користь Давіда Райа. Бути другим номером для такого голкіпера не є нормальним, тому Рамсдейл повернувся на Південь країни, де колись зробив собі ім’я в Борнмуті. Він, як і Шеффілд Юнайтед, є позитивним досвідом для гри за Саутгемптон. Щоправда, обидві команди в підсумку вилітали до Чемпіоншипу.
Іпсвіч Таун
Місце в минулому сезоні – 2 в Чемпіоншипі
Іпсвіч став лише п’ятим клубом в історії Прем’єр-ліги, який здобув «промоушн» з першої спроби в Чемпіоншипі. Під керівництвом молодого Кірена Маккени Іпсвич демонстрував домінуючий футбол та став найрезультативнішою командою дивізіону, забивши 92 голи. Маккена, який раніше працював в тренерському штабі Манчестер Юнайтед з Жозе Моурінью, побудував команду, яка чудово грає з м’ячем, але не ставиться до володіння фанатично та спроможна змішувати стилі, зберігаючи загальну агресію.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Головний трансфер Іпсвіча – це підписання нового контракту з Кіреном Маккеною. 38-річний наставник є найважливішою людиною в клубі та має повний комплект якостей, що приваблюють більші клуби. Пропозиції Брайтона та Челсі були реальними, але Маккена вирішив залишитися.
Сам від дуже хвилювався за підписання постійного контракту з вінгером Омарі Гатчінсоном, який грав на правах оренди, і клуб йому не відмовив. Перспективним виглядає трансфер центрбека Джейкоба Грівса з Галла, вінгера Джека Кларка з Саундерленда та форварда Ліама Ділепа, вихованця Ман Сіті. Атаку також спробує підсилити атакувальний хавбек Семмі Шмодікс, який багато забивав за Блекберн в минулому сезоні та став автором першого голу Іпсвіча в Прем’єр-лізі. Досвіду гри в еліті гравцям не вистачає, і навряд чи підписання Дари О’Ши, Бена Джонсона та Калвіна Філліпса зроблять принципову різницю. Трансферна кампанія Іпсвіча не зробила склад набагато сильнішим, але принаймні збільшила кількість опцій в Маккени.
Якими будуть у цьому сезоні
Від Іпсвіча, який отримав нових власників та нового тренера лише три року тому, не очікували такого швидкого виходу до Прем’єр-ліги. Так само ніхто не вимагатиме від команди там залишитися. Востаннє, коли Іпсвіч виходив до еліти (сезон 2000/2001), команда змогла фінішувати п’ятою, але вилетіла на наступний рік. Часи змінилися, і навіть «особливий» тренер Маккена має свої обмеження з такою конкуренцією. Втім, тренер Іпсвіча з тих, хто спробує адаптувати гру команди до нового рівня, що дає їм шанс на виживання.
Зірка
Якщо це не Кіран Маккена, то знаменитий співак Ед Ширан, який прийшов від спонсорської угоди до придбання частини акцій клубу. Конкурувати з ним важко, тим більше, на полі в Іпсвіча немає по-справжньому зіркових гравців. 20-річний Омарі Гатчінсон претендує на це більше за інших. Вінгер був одним з найкращих футболістів весняної частини сезону в Чемпіоншипі, коли грав на правах оренди з Челсі. Іпсвіч віддав за Омарі майже 25 мільйонів фунтів, що є клубним рекордом. Гатчінсону є куди додавати, але він дуже адаптивний до тактики команди та не обмежує свою гру діями на фланзі. Інша справа, що на дорослому рівні Гатчінсон відіграв тільки сезон, і напевно не можна сказати, як він проявить себе в Прем’єр-лізі.
Лестер
Місце в минулому сезоні – 1 в Чемпіоншипі
Для колишніх чемпіонів Англії перемога в Чемпіоншипі не могла бути досягненням, вона була обов’язком. Енцо Мареска, екс-помічник Пепа Гвардіоли, впорався з цим завданням, зробивши гру Лестера більш орієнтованою на володіння м’ячем. На рівні Чемпіоншипа Лестер мав розкішний для цього склад, тому підсумковий успіх команди не здивував.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Лестер продав до Челсі свого, можливого, найкращого футболіста – Кірнана Дьюзбері-Голла. На щастя, підбір гравців в півзахисті залишається солідним, і Лестер також додав до цього списку Олівера Скіппа з Тоттенгема. Але часи, коли ім’я клубу було привабливим для потенційних новачків, позаду. Так само як і часи, коли Лестер міг запропонувати їм надмірну зарплатню.
За кожен трансфер доводиться боротися, і принаймні новий тренер Стів Купер виборов собі трохи досвіду в Прем’єр-лізі в обличчях Джордана Айю та Боббі Де Кордови-Ріда, яких найкраще характеризує слово «працьовиті». Яскравого ганця Абдулу Фатаву підписали на постійний контракт, а підсилення атаки прийшло в останній момент. Це півзахисник Білал Ель-Ханнус, якого придбали в Генка за 20 мільйонів, а також орендований у Пелес форвард Одсонн Едуар.
Якими будуть у цьому сезоні
Мареска не був дуже популярним серед вболівальників Лестера, які хотіли бачити більш енергійний футбол. Стів Купер змінив тренера, який пішов до Челсі, і він краще підходить для завдання залишити команду в Прем’єр-лізі. Купер мав позитивний досвід з Ноттінгем Форест, і серед тренерів команд-новачків він найкраще знає, що для цього потрібно.
Лестер повернеться до контратакувального футболу, маючи непогану лінію захисту, в команди буде характер, але може не вистачити класу. Скоріше за все, Лестер очікує боротьба за виживання, в якій з Купером вони матимуть шанс на успіх. Інша справа, що клуб ще можуть покарати знаттям очок за порушення «фінансового фейр-плей», тому в цій боротьбі кожен результат на вагу золота.
Зірка
Якщо підходити до цього поняття буквально, то головною зіркою Лестера залишається Джеймі Варді, і свій культовий статус він підтвердив вже в стартовому турі. Але Варді не гратиме регулярно через свій вік, тому зірок слід шукати серед молодших гравців. Гаррі Вінкс грав у фіналі Ліги чемпіонів з Тоттенгемом та виступав за збірну Англії, але минулого року понизився на рівень Чемпіоншипу після кількох провальних сезонів. Поки в нього в Лестері все йде непогано, і на рівні цієї команди Вінкс може засяяти знову, нехай і більш локально.
Ноттінгем Форест
Місце в минулому сезоні – 17
Попередня кампанія була для Форест дуже нервовою. Ще одна надмірна трансферна кампанія відкинула команду Стіва Купера назад. Після важкого старту вкрай популярного тренера звільнили, запросивши в грудні на його місце Нуну Ешпіріту Санту, який навряд чи виглядав сильнішим чи відмінним за стилем тренером.
Навесні з Форест також зняли чотири очки за порушення «фінансового фейр-плей». Втім, Нуну своє завдання виконав: команді було достатньо трохи додати в захисті та в атаці, щоб фінішувати над зоною вильоту. Але при цьому Форест зробили це з рекордно низькою для Прем’єр-ліги кількістю очок.
Трансферна кампанія – 8 з 10
На відміну від попередніх сезонів, Форест діють на ринку стриманіше, а головне – беруть футболістів завчасно, що дало Нуну час підготуватися до сезону (та стартувати добре). З необхідністю продавати та зменшувати зарплатні витрати впоралися чудово, віддавши за великі гроші Муссу Ніакіте, Одіссеаса Влаходімоса та Ореля Мангаля.
Підсилення захисту відбулося завдяки трансферу серба Ніколи Міленковича, який домінував у повітрі за Фіорентину. Перспективним виглядає трансфер Елліота Андерсона з Ньюкасла, а перед закриттям вікна клуб встиг взяти в оренду Джеймса Ворд-Прауса з Вест Гема, найкращого виконавця штрафних в лізі. Форест вдалося зберегти Моргана Гіббса-Вайта з Мурільо, і це найбільш розсудлива трансферна кампанія з успіх, що були в клуба Євангелоса Марінакіса.
Якими будуть у цьому сезоні
Початок сезону вийшов приємним: Ноттінгем з першої спроби переміг на виїзді, що трапляється з ним не більше чотирьох разів на рік. Місткість стадіону Сіті Граунд було збільшено, а історія зі зняттям очок роблять стриманішим навіть такого власника, як Марінакіс. Напевно, Форест знову доведеться вести боротьбу за виживання, але наявність солідних захисників та хороший вибір вінгерів – це те, що зробить футболу Нуну ефективним. Якщо обійдеться без форс-мажорів, Ноттінгем залишиться в Прем’єр-лізі.
Зірка
Амбітний Ноттінгем підписував багато гравців з потенціалом на зірковість в маленькій команді, але мало хто з них показував стабільний футбол. Вихованець Вулвергемптона Морган Гіббз-Вайт є винятком. Незважаючи на чудову грошову компенсацію, Вулвз помилилися пару років тому, коли відпустили футболіста, який би зараз був найсильнішим в їхній атаці. Минулого сезону Морган забив п’ять голів та зробив десять асистів, і цей сезон він розпочав оптимістично, вже забивши у ворота Саутгемптона.
Брентфорд
Місце в минулому сезоні – 16
Вперше з моменту виходу Брентфорда до Прем’єр-ліги (2021-й рік) мова йшла про боротьбу за виживання. Найгірший сезон лондонців в еліті став можливим серед тривалу дискваліфікацію Айвена Тоні, який пропустив першу половину сезону. А також через велику кількість травм в обороні, через які команда Томаса Франка пропускала незвично багато голів.
Трансферна кампанія – 6 з 10
Головна історія трансферного літа в Брентфорді – це Айвен Тоні. Багаторічний лідер лондонців поїхав до Саудівської Аравії, хоча раніше говорив про бажання грати за топ-клуб. Підписаний йому на заміну Ігор Тьяго з Брюгге не зіграє до кінця року через травму. Трансфери Фабіо Карвалью та Сеппа ван дер Берга з Ліверпуля можуть підсилити команду, але є відчуття, що після такого сезону Брентфорд вимагав більшого оновлення.
Якими будуть у цьому сезоні
Томас Франк є принциповим оптимістом, тому наголошує на тому, шо Бріан Мбемо та Йоан Вісса могли та можуть компенсувати втрату Тоні. Брентфорд має чудового тренера, який неодноразово перебудовував гру команди в Прем’єр-лізі, і саме це стане запорукою їхнього успіху. Але в нинішній ситуації «успіх» – це не про верхню частину таблиці, а про відносно спокійне збереження місця в Прем’єр-лізі.
Зірка
З Тоні вибір був очевидним кілька років, але й зараз головна зірка команди грає в атаці. Камерунець Бріян Мбемо пропустив третину минулого сезону через травму, але все одно забив дев’ять м’ячів та зробив шість асистів. Він є дуже відмінним від Айвена гравцем атаки, але в Мбемо є безумовна здатність як до гри на фланзі, так і для дій попереду у парі форвардів.
Евертон
Місце в минулому сезоні – 15
Страждання Евертона за межами футбольного поля продовжувалися, і команда вкотре опинилася у боротьбі за виживання. Однак цьому більше сприяло покарання від Прем’єр-ліги, ніж погана гра. Якщо додати вісім відібраних очок, Евертон фінішував би на 12-й позиції. В таких умовах це – чудовий результат для Шона Дайча та його підопічних.
Трансферна кампанія – 6 з 10
Кілька років Евертон розчаровував бездумними витратами, зараз – своєю скромністю, яка все-таки є вимушеною. Продаж центрхава Амаду Онана за 59 мільйонів фунтів до Астон Вілли був необхідним з фінансовою точки зору, але залишив Дайча без ключового гравця в центрі поля. Вілла відправила за 10 мільйонів на Гудісон Парк 21-річного Тіма Ірогбунама, і ця пряма заміна навряд чи буде рівноцінною, якщо дивитися на вартість обох гравців.
Найбільшим амбітним трансфером став Іліман Ндіайє з Марселю, який був зіркою Шеффілд Юнайтед – щоправда, на рівні Чемпіоншипу. Дайч завжди вмів ідентифікувати хороших центрбеків, і цього разу обрав ірландця Джейка О’Брайана з Ліона (його зріст – 197 см), який у підсумку став найдорожчим придбанням. Активізація клубу в останні дні літа дозволила взяти в оренду опорника Ореля Мангаля, який раніше дуже нестабільно виступав за Форест. До Евертона в оренду також прийшов Армандо Броя з Челсі, в якого до цього були дуже різні за змістом оренду в Саутгемптон та Фулгем.
Яким буде цей сезон
Хороша новина в тому, що з Евертона поки не планують знімати очки. Але питання з продажем клубу залишається відкритим, і останній претендент, Джон Текстор, ще повинен продати свою частку в Крістал Пелес, перш ніж зробити крок. Старт видався жахливим (0:7 в двох матчах), в команди немає забивного нападника, а Дайч відразу має велику кількість втрат в без того обмеженому складі. Зате вже в строю Віталій Миколенко, якого так не вистачало збірній України в вирішальних матчах Євро-2024 через травму.
Останній рік на легендарному Гудісон Парк навряд чи стане легендарним, але з таким розумним тренером, як Шон Дайч, Евертон зможе уникнути катастрофи та фінішує на тих самих позиціях.
Зірка
Двох точок зору тут бути не може. Джордан Пікфорд втретє поспіль був визнаним вболівальниками гравцем сезону. Це, звичайно, багато говорить про футбол Евертона, але не менше – про якість першого номера збірної Англії. Влітку Пікфорд відіграв ще один видатний турнір за національну команду. Так, із Тоттенгемом він жахливо помилився, подарувавши гол суперникам, але моментів порятунку Евертона від Пікфорда буде в десятки разів більше.
Вулвергемптон
Місце в минулому сезоні – 14
За кілька днів до старту попереднього сезону Вулвз залишилися без тренера, коли амбітний Юлен Лопетегі залишив клуб через недостатню амбітність керівництва. Вболівальники очікували на гірше, але спортивний директор Метт Гоббс зробив сильний крок та запросив молодого Гарі О’Ніла, який себе добре показав у Борнмуті. З претендента на виліт Вулвз перетворилися на претендента на єврокубки, показуючи дуже тактично зрілий футбол. Одна перемога в останніх 11-ти матчах відкинула їх далеко назад, але навіть це можна було пояснити кадровими втратами та втомою неглибокого складу.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Вулвергемптон фінансово змушений кожного року продавати найкращих гравців, і це літо не стало виключенням. Педру Нету пішов до Челсі, а капітан Макс Кілман став гравцем Вест Гема. Вулвз мають досвід та зв’язки для підписання молодих талантів, і такими гравцями можуть стать півзахисник Родріго Гомеш, лівій вінгер Карлуш Форбс та правий захисники Педро Ліма. Хавбека Ман Сіті Томмі Дойла взяли на повноцінний контракт, а трансфер Йоргена Странда Ларсена із Сельти спробує вирішити давню проблему відсутності справжнього центрфорварда. Вулвз також взяли нового голкіпера, заплативши Крістал Пелес 10 мільйонів за Сема Джонстона, що було необхідним через нестабільну гру Жозе Са.
Якими будуть у цьому сезоні
О’Ніл досягав результатів в Борнмуті та Вулвз завдяки хорошій грі в контратаку, але його план щодо Вулвергемптона завжди був іншим. На початку цього сезону команда має складний календар, але грає в дуже агресивний футбол. Поки виходить погано: попри сильний перший тайм, після перерви «відкриті» Вовки пропустили від Челсі чотири м’ячі. О’Ніл має нову пару центрбеків (Тоті-Москера) та нового форварда (Ларсен), тому потребує часу. Питання лише в тому, чи відмовиться він на тлі подібних результатів від авантюрного стилю гри. Цей сезон може бути важчим, та команда може потрапити у боротьбу за виживання.
Зірка
Склад Вулвз за прізвищами зараз відчутно скромніший, ніж п’ять років тому, але в ньому є готові зірки. Матеус Кунья приїхав на Молінью з мадридського Атлетіко та в статусі гравця збірної Бразилії. В минулому сезоні форвард забив 12 м’ячів та зробив сім асистів, в цьому вже відзначився проти Челсі. Чи будуть Вулвз обережними, чи стануть пресингувати суперників високо, вибуховий стиль Куньї визначатиме їхню атаку.
Фулгем
Місце в минулому сезоні – 13
Фулгем кілька років поспіль змінював дивізіони, і ще частіше португальський тренер Марку Сілва змінював клуби. Але разом вони знайшли стабільність, і зараз лондонці – міцні (але видовищні) середняки Прем’єр-ліги. Фулгем минулого сезону знову виступав серіями, та питання про якісь проблеми навіть не стояло, і буквально зсередини кампанії стало зрозуміло, що на команду очікує фініш всередині таблиці.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Втрата Жуана Паліньї, другого найкращого опорного хавбека чемпіонату, була неминучою, і той поїхав до Баварії. Вікового Тіма Ріма відпустили до рідних Штатів, хоча він і залишався важливим гравцем команди. Пішов до Челсі інший основний центрбек, Тосін Адарабіойо, і це вже звучить як проблема.
Та Фулгем активно попрацював на ринку. Найбільший трансфер цього літа – це, безумовно, підписання Еміля Сміта-Роу з Арсеналу. Прямої заміни Паліньї немає, але трансфер Сандера Берге з Бернлі – це перспективно. До клубу після трьох років на Півдні Лондону повернувся Йоахім Андерсен, Райан Сессеньон знову на Крейвен Коттедж після чотирьох безглуздих сезонів в Тоттенгемі. Також до захисту підписали Хорхе Куенку з Вільярреала.
Вже перед закриттям вікна Іпсвіч взяв в оренду з Арсенала Ріса Нельсона, який пару років себе непогано проявив в оренді за Феєнорд, але так і не наблизився до основи в Лондоні. Незважаючи на втрату найкращого гравця, склад Фулгема не став слабшим – як мінімум, трансферну кампанію можна назвати солідною.
Якими вони будуть в цьому сезоні
Цікаво подивитися, як зміниться центр півзахисту Фулгема, та чи стане Сілва регулярно використовувати в глибині поля більш атакувального Андреаса Перейру. Чи продовжить забивати Родрігу Муніз? Чи вдасться Андерсену вдруге стати лідером оборони? Є кілька цікавих питань, але навряд чи щось зміниться для лондонців глобально. Вони знов мають бути стабільним та видовищним середняком. Теоретично можуть стрибнути і трохи вище, якщо Сміт Роу розкриє увесь свій потенціал.
Зірка
Свою індивідуальну якість Еміль Сміт-Роу вже показав в першому матчі на Крейвен Коттедж, забивши у ворота Лестера. Марку Сілва назвав його придбанням заявою про амбіції Фулгема, і навряд чи це дивує тих, хто спостерігав за його першими кроками в Арсеналі. Травми відкинули Сміта-Роу від розвитку команди до стану претендента на титул, але Арсенал все одно неохоче відпускав футболіста, з яким кілька років тому пов’язував власне майбутнє.
Борнмут
Місце в попередньому сезоні – 12
Витримавши провальний старт, керівництво Борнмута отримало винагороду за своє майже скандальне рішення замінити Гарі О’Ніла на Андоні Іраолу. Борнмут всередині сезону набрав фантастичну форму, яка в підсумку дозволила їм набрати свою найбільшу кількість очок в Прем’єр-лізі (48). Разом із цим, Борнмут вразив грою в пресингу, а нападник Домінік Соланке, який раніше не міг забити жодного голу в Прем’єр-лізі протягом року, відзначився 19 разів.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Соланке перейшов до Тоттенгема, Борнмут отримав за нього більше 60-ти мільйонів фунтів та вклав 37 в підписання форварда Порту Еванілсона. Бразилець, який забив 13 голів в чемпіонаті Португалії минулого сезону, вже взяв собі «дев’ятку» Соланке та дебютував в Прем’єр-лізі. Колумбійській вінгер Луіс Сіністерра не став повертатися до Лідсу та підписав повноцінний контракт. Молоді Дін Гуйсен та Хуліан Араухо прийшли на підсилення оборони, маючи досвід виступів за великі клуби.
Цікавою виглядає оренда Кепи з Челсі: принаймні, з огляду на те, що основний голкіпер Нету не зробив нічого поганого, аби втратити своє місце в старті. Але самого бразильця в підсумку відпустили бути другим в Арсеналі.
Якими будуть у цьому сезоні
Футбол Борнмута минулого сезону часом був настільки переконливим, що загальна нестабільність результатів дивувала. Клуб хоче більшого, ніж місце всередині таблиці, і того ж бажає Андоні Іраола, на якого обов’язково буде попит. Ймовірно, що цей сезон стане для іспанця в клубе останнім, але збереження позицій (чи їх несуттєве покращення) залежить від того, чи вдасться компенсувати втрачені з Соланке голи. Скоріше за все, вдасться: під керівництвом Іраоли сам Соланке мав здивуватися своїй результативності.
Зірка
В основі Борнмута в цьому сезоні зміниться воротар, половина захисту та центрфорвард, і якихось сталих зірок в складі не знайти. На такий статус претендує ганець Антуан Семеньйо, який дуже додав під керівництвом Іраоли та зробив вісім асистів. На старті цього сезону екс-гравець Брістоль Сіті вже встиг зіграти в центрі напади, забити та зробити гольову передачу.
Брайтон
Місце в попередньому сезоні – 11
Брайтон розпочав чемпіонат з чотирьох перемог у п’яти матчах, але мрії про великі досягнення розтанули разом з навантаженням Лігою Європи, великою кількістю травм та непередбачуваністю рішень Роберто Де Дзербі, яка перестала допомагати команді. Фініш на 11-й позиції та вихід до 1/8 фіналу Ліги Європи не були провалом, але Брайтон та Де Дзербі вирішили розійтись, вочевидь очікувавши на більше перед стартом кампанії.
Трансферна кампанія – 9 з 10
Брайтон завжди себе активно поводить на ринку, й успішність роботи клубу змушує ставити їм високу оцінку, навіть якщо більшість новачків є загадкою. Цього разу є кілька тих, хто виглядає влучанням відразу. Метт О’Райлі з Селтіка може прямою заміну Паскалю Гроссу, коли відновиться після травми. Янкуба Мінте, який належав Ньюкаслу та грав за Феєнорд, вже успішно дебютував в команді.
Брайтон встановив свій трансферний рекорд, підписавши за 46 мільйонів фунтів Жоржиньо Рюттера з Лідса. Сума вражає не менше, ніж 35 мільйонів, які Лідс два роки тому віддав Гоффенгайму за форварда, який не забиває багато голів. Але Рюттер має безумовний клас у грі з м’ячем та без нього та повинен вписатися в динамічний футбол команди. Окрім цього, Брайтон підписав опорника Матса Віффера, який вже виступає за збірну Нідерландів, а також зірку збірної Туреччини, лівого захисника Ферді Кадіоглу. Можливо, це найсильніша трансферна кампанія цього літа.
Якими вони будуть цього сезону
31-річний Фабіан Гюрцелер став наймолодшим тренером в історії Прем’єр-ліги та вже виграв два стартових матчі чемпіонату. Брайтон не боїться рішень, які виглядають ризикованими для інших, та жодного разу не помилився з тренером за роки правління Тоні Блума. Перші ознаки дуже позитивні, і навряд чи на Брайтон очікує розчарування. Відсутність єврокубків, можливо, дозволить команді повернути себе місце в верхній частині таблиці.
Зірка
У Брайтона є типове реноме команди-зірки, де підбір непоганих гравців та тренерські ідеї вирішують більше, ніж індивідуальна якість. Але з нею повний порядок, і в певний момент позаминулого сезону японець Каору Мітома тягнув на статус зірки не тільки Брайтона, але й Прем’єр-ліги. Через травму спини він пропустив більшу частину попереднього чемпіонату, що буле не останньою причиною невдач команди Де Дзербі. Але знов здоровий Мітома поверне Брайтону звичну гостроту в атаку.
Крістал Пелес
Місце в минулому сезоні – 10
Проблеми Роя Годжсона зі здоров’ям виникли в той момент, коли Пелес готувалися замінити вікового тренера на австрійця Олівера Гласнера, тому лондонцям не довелося звільняти клубну легенду. Гласнер навесні не тільки відвів від Пелес загрозу вильоту, перейшовши на гру в три центрбеки, але й підняв Орлів на десяте місце. Команда набрала фантастичну форму на фініші: шість перемог в останніх семи матчах, включно з розгромом Манчестер Юнайтед.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Лондонці отримали кілька ударів, які, що підтвердив Гласнер, вплинули на психологічний стан команди. Продаж зіркового Майкла Олісе був очікуваним, але вже після старту сезону клуб покинули Йоахім Андерсен та Джордан Айю. З приводу трансфера Марка Гехі до Ньюкасла Пелес чотири рази відповіли відмовою і втримали найкращого захисника збірної на останньому Євро. Ісмаіла Сарр стане хорошим доповненням до атаки, Шаді Ріад з Бетісу та Максанс Лакруа виглядають хорошою альтернативою Андерсону, а от Даіті Камада з Лаціо потребуватиме часу на адаптацію. Склад Крістал Пелес, можливо, не став сильнішим, але на апгрейд в атаці схожий Едді Нкетіа, якого цього тижня орендували в Арсенала.
Якими будуть у цьому сезоні
Дві поразки від не топових лондонських сусідів зіпсували той оптимізм, який виник після завершення попереднього сезону. Але лякатися не варто: попри втрату Олісе, Крістал Пелес зберіг Еберечі Езе та отримав підсилення в атаці. Багато буде залежати від того, чи збереже свою весняну форму молодий центрхав Адам Вортон, але в цілому Пелес мають бути в порядку та фінішувати всередині таблиці.
Зірка
Еберечі Езе не тільки потрапив до складу збірну Англії на Євро, але також з’являвся на полі, попри високу конкуренцію в команді. Його трансфер до більшого клубу виглядає питанням часу, але поки він на Селгерст Парк, на відміну від Олісе, що ставить Езе на перший план. Пелес має добру традицію технічних атакувальних гравців, і в нинішній команді екс-гравець КПР є найбільш вправним.
Вест Гем
Місце в попередньому сезоні – 9
Вест Гем в останній рік роботи Девіда Моєса зробив недостатньо, щоб переконати керівництво підписати новий контракт з одним з найкращих тренерів в історії клубу. Нестабільні результати та велика кількість пропущених голів завадили лондонцям потрапити до Європи, вперше за чотири сезони. Але навряд чи це був провал, враховуючи ще один солідний виступ в Лізі Європи, де зупинити Вест Гем зміг тільки леверкузенський Баєр.
Трансферна кампанія – 8 з 10
Маючи нового тренера (Юлена Лопетегі), Вест Гем активно працював на ринку та зміцнив склад, не втративши нікого з основних гравців безпосередньо влітку. Макс Кілман з Вулвз вже виглядає як новий лідер оборони, до якої також приєднався Жан-Клер Тодібо з Ніцци. Аарон Ван-Біссака з Пелес повинен виграти конкуренцію у Цоуфала на правому фланзі захисту. Форвард збірної Німеччини Ніклас Фюллькруг стане ще однією спробою знайти забивного центрфорварда. Крісенсіо Саммервілль та Луіс Гільєрме додають опцій на фланги атаки. Джеймса Ворд-Прауса в півхахисті майже миттєво змінив Карлос Солер, який прийшов з ПСЖ.
Якими вони будуть цього сезону
Девіда Моєса критикували за його прагматизм, але Юлен Лопетегі не є великою протилежністю до переможця Ліги Конференцій. Стиль гри лондонців зміниться, та вони й надалі будуть покладатися на контратаки. Лопетегі повинен зміцнити захист у порівнянні з останнім сезоном, але Вест Гему важко сподіватися на фініш в зоні єврокубків: в Прем’єр-лізі є багато сильніших команд.
Зірка
Мохамед Кудус зробив сильну заявку минулого сезону, але Джеррод Боуен заслуговує на цей статус більше. Боуен залишається найкращим бомбардиром команди та її лідером, тепер граючи з капітанською пов’язкою. Екс-гравець Галл Сіті вже забив свій перший гол, і в команді Лопетегі його швидкість та рішучість матимуть не менше значення.
Манчестер Юнайтед
Місце в попередньому сезоні – 8
Найгірший для МЮ сезон в історії Прем’єр-ліги та останнє місце в простій групі Ліги чемпіонів визначали попередню кампанію більше, ніж перемога в Кубку Англії. Остання все-таки стала аргументом залишити Еріка Тен Хага, хоча більше на це вплинула відсутність сильних альтернатив. Це був веселий сезон з купою яскравих поєдинків, які більше тішили суперників МЮ та нейтральних вболівальників.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Без підсилення складу Тен Хага не залишили, але трансферна робота МЮ викликає сумніви і тоді, коли клуб витрачає великі грозі. Лені Йоро та Матейс Де Лігт разом коштували більше 100 мільйонів фунтів, але перший не зіграє до листопада, а ціна на другого, попри піковий вік, падає з кожним трансфером. Нуссаїр Мазрауї – ще один новачок, що грав у Тен Хага в Аяксі, а це взагалі не гарантує нічого. Джошуа Зіркзе мав дуже хороший сезон в Болоньї, але в МЮ буде лише однією з опцій попереду.
Продаж Скотта Мактомінея виглядає розумно з фінансової точки зору, але хто буде рятувати МЮ в критичні моменти? Мануель Угарте може запропонувати якщо не характер, то талант. В МЮ в захваті від придбання уругвайця за 42 мільйоні фунтів. Він буде доречним, враховуючи звичну нестабільність півзахисту Юнайтед.
Якими вони будуть цього сезону
На папері МЮ став трохи сильнішим. Додаємо також здорового Лісандро Мартінеса, якого не вистачало в минулому сезоні. Можна сподіватися на те, що Маркус Рашфорд повернеться до свого найкращого футболу. Але Манчестер Юнайтед далеко від того, щоб боротися за титул, і навіть успішна боротьба за четверте місце стане приємним сюрпризом. Попри виграні кубкові трофеї, МЮ Тен Хага мало чим відрізняється від команди Сульшера, і цей сезон може стати останнім для нідерландця в клубі.
Зірка
На папері зірок в Манчестер Юнайтед багато, але єдиний, хто стабільно відповідає цьому статусу – Бруну Фернандеш. Португалець забиває та створює, незалежно від прізвища тренера та гри команди. Фернандеша не назвати найбільш дисциплінованим гравцем, але він розкрився в багаторічній безсистемності МЮ, підтримуючи індивідуальний рівень краще за всіх партнерів.
Ньюкасл
Місце в попередньому сезоні – 7
Едді Гау сильно випередив графік, вивівши Ньюкасл до Ліги чемпіонів позаминулого сезону. Це мало свої наслідки в останній кампанії. Ньюкасл страждав від щільного графіку та великої кількості травм, чому частково посприяв максималізм Гау у виборі складу. Ньюкасл втратив звичну для нього інтенсивність, через що програв 11 поєдинків та не зміг знову потрапити до єврокубків. Втім, в контексті проблем сьоме місце було прийнятним результатом у підсумку.
Трансферна кампанія – 5 з 10
Ньюкасл майже не підписував гравців влітку. Клуб веде себе обережно через вимоги «фінансового фейр-плей», та схоже просто втрачає апетит до швидкого успіху. Аманда Стейвлі покинула раду директорів, а Едді Гау залишається кандидатом на посаду менеджера збірної. Ньюкасл підписав лівого захисника Льюїса Голла з Челсі та центрфорварда Вілліама Осулу з Шеффілд Юнайтед. Підсиленням, скоріше, стане Сандро Тоналі. Італійця купили ще минулого року, але тільки зараз він зможе стати повноцінним гравцем команди, відсидівши довгий «бан».
Якими вони будуть цього сезону
Відсутність єврокубків допоможе Едді Гау, для якого найкращий інструмент – це робота з гравцями, а не фантастичні трансфери. Команда повинна демонструвати більш стабільну гру, хоча нічия з Борнмутом вказала на звичні проблеми виїзних поєдинків. З іншого боку, Ньюкасл не має настільки вражаючого складу, щоб вимагати від Гау потрапляння до Ліги чемпіонів. Скоріше за все, команда буде боротися за місце в єврокубках, і фінішує десь там, де завершила попередню кампанію. Бонусом може стати успіх в одному з кубків, що буквально є ціллю для Ньюкасла.
Зірка
Кого напевно можна віднести до гравців топ-рівня, так це Александера Ісака. Швед позаминулого сезону дебютував за команду дублем на Анфілді, відразу продемонструвавши ознаки великого гравця. В останньому сезоні Ісак забив 21 м’яч, деякі з яких вражають якістю та провокують порівняння з Т’єррі Анрі.
Челсі
Місце в попередньому сезоні – 6
Півтора роки Челсі був настільки поганим, що фініш на шостій позиції сприймався ледь не як успіх команди Маурісіо Почеттіно. Насправді Челсі врятувала хороша друга половина сезону та голи Коула Палмера, який став єдиною світлою плямою в ще одному невдалому сезоні. Команда знову навчилася забивати і змогла в останні тижні сезону здобути себе місце в Європі.
Трансферна кампанія – 6 з 10
З Челсі оцінювати варто, в першу чергу, підхід. Він не змінився. Лондонський клуб підписав більше десяти футболістів, з яких лише четверо мають досвід гри в Прем’єр-лізі. Педру Нету з Вулвз та Кірнан Дьюсбері-Голл виглядають підсиленням, а от продаж Конора Галлахера – сумнівним рішенням, враховуючи відсутність в команді лідерів. Друге підписання Жуана Фелікса після його невдалою оренди позаминулого сезону стало можливим лише через бажання продати Галлахера в Атлетіко, і це найкраща характеристика трансферної стратегії лондонців.
Спроби взяти нового нападника не призвели ні до чого. Але найцікавіше відбулося в останній день, коли Челсі віддав Рахіма Стерлінга Арсеналу, але взяв в оренду у Манчестер Юнайтед Джейдона Санчо. Челсі просто не може дозволити собі відпустити одного вінгера, не взявши іншого.
Якими вони будуть цього сезону
Навряд чи сильнішими. Почеттіно не вразив за один рік на Стамфорд Брідж, але Енцо Мареска – тренер з мінімальним досвідом, якого запросили через зв’язок та зовнішню схожість з Пепом Гвардіолою. Правда в тому, що Челсі відноситься до позиції тренера так само несерйозно, як і до більшості трансферів, і саме це стане на заваді прогресу команди. Фінішувати вище за шосте місце їм навряд чи вдасться, попри величезний вибір дорогих гравців.
Зірка
Для Почеттіно Коул Палмер став кимось подібним до Харрі Кейна в Тоттенгемі – молодим футболістом, який почав тягнути посередню команду в перший сезон. Палмер став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, забив у фіналі чемпіонату Європи і вже оформив хет-трик асистів проти Вулвергемптона. В атаці Челсі це єдиний футболіст, який повинен виходити в кожному поєдинку.
Тоттенгем
Місце в попередньому сезоні – 5
Анге Постекоглу причарував вболівальників Тоттенгема атакувальним футболом зі старту. Перші місяці сезону також давали надію на щось неймовірне, але підсумкова п’ята позиція – це теж добрий результат. У Тоттенгема нерідко страждав у захисті, але це зворотній бік футболу Постекоглу, який все одно подарував більше позитивних моментів.
Трансферна кампанія – 6 з 10
Шпори відпустили Олівера Скіппа та Емерсона Рояла, як непотрібних собі гравців, та витратили чималі гроші на 18-річного Арчі Грея, 19-річного Вілсона Одобера та 26-річного Домініка Соланке. Грею може знадобитися час, але це скарб в руках Тоттенгема. Спроможність Соланке повторити минулорічний сезон викликає сумніви, а сума трансферу (65 мільйонів) виглядає завищеною, але лондонці точно не стали слабшими на тлі цих трансферів.
Якими вони будуть цього сезону
Постекоглу – системний тренер, який вміє розвивати гравців, тому навіть відсутність трансферів не мало б лякати у його випадку. Наслідки занадто атакувальної гри нікуди не подінуться, і все залежить від спроможності Тоттенгема забивати якомога більше. Цілком можливо, що навіть умовний провал Соланке їм не завадить, а Сон буде робити різницю на позиції центрфорварда, в той час як Одобер засяє на фланзі. Ключовою різницею з попереднім сезоном повинен стати Джеймс Маддісон. Якщо він уникне травм та підтримує рівень протягом всієї кампанії, Тоттенгем зможе зробити наступник крок та повернутися до Ліги чемпіонів.
Зірка
Джеймс Маддісон є зіркою за природою своєї гри, а статус зірки головної йому дамо з авансом, вибачаюсь перед Соном. Екс-гравець Лестера розкішно розпочав попередній сезон, але травма в листопаді вивела його з гри майже на три місяці, після чого Джеймс виглядав блідою тіню себе. Через це Маддісон не поїхав на чемпіонат Європи, але відпочинок влітку також мав піти на користь. В Прем’єр-лізі мало настільки ж яскравих гравців, які до того ж не соромляться отримувати насолоду, коли вона в них пішла.
Астон Вілла
Місце в попередньому сезоні – 4
Вілла виграла свій Кубок чемпіонів задовго до Челсі та Ман Сіті, але одне тільки потрапляння до турніру зараз – це фантастичний успіх команди Унаї Емері. Бірмінгемці пройшли сезон не без невдач, та такими вони виглядали лише на тлі результатів першої половину кампанії, коли Вілла навіть очолювала таблицю. Команда не підтвердила свій статус фаворита Ліги Конференцій, програвши в півфіналі, але це знову-таки немало значення через потрапляння до Ліги чемпіонів.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Астон Вілла вже кілька років конкурує за деяких гравців з топ-клубами, і цього літа Унаї Емері дуже хотів підписати Жуана Фелікса, який в підсумку опинився в Челсі. Але така невдача не робить кампанію поганою загалом. Бірмінгемці зробили головні трансфери заздалегідь, що дозволило гравцям адаптуватися.
Головним придбання став бельгійський центрхав Амаду Онана з Евертона, яким замінив проданого до Ювентуса Дугласа Луїса. Іан Матсен з Челсі прийшов підсилити конкуренцію на лівому фланзі, але склад не змінився принципово. Скоріше, деякі з гравців, що були в орендах, чи чекали на свій шанс через вік, отримають більше хвилин від Емері. Вілла також відпустила за великі гроші Муссу Діабі, але не хвилюється через це, дивлячись на останні виступи Моргана Роджерса.
Якими будуть у цьому сезоні
Астон Вілла в позиції минулорічного Ньюкасла, який несподівано потрапив до Ліги чемпіонів, через що постраждав в чемпіонаті. Як і з Ньюкаслом, багато буде залежати від обставин – в першу чергу, здоров’я гравців. Навряд чи Вілла зможе знову потрапити до четвірки, але її успіх не був спалахом. З нинішніми можливостями та з Емері на чолі вони спроможні кожного року бути в першій сімці Прем’єр-ліги. Іспанець також дуже хоче виграти для Вілли трофей, тому очікуємо на серйозне відношення до внутрішніх кубків. Враховуючи досвід Емері, Астон Вілла повинна бути конкурентною в Лізі чемпіонів.
Зірка
Шлях від четвертого дивізіону до збірної Англії Оллі Воткінс пройшов за кілька років і вийшов на свій пік в духе хорошому віці (28). 19 голів в минулому сезоні Прем’єр-ліги впевнено роблять його другим найкращим форвардом Англії, і бути основним в збірній йому заважає лише тільки Харрі Кейн. Але у відчай Воткінс не впадає, тому його переможний гол в півфіналі Євро з Нідерландами увійде в історії. В Астон Вілли Воткінс й сам в ролі Кейна: колумбієць Джон Дуран не раз демонстрував свій потенціал, але конкурувати з Оллі майже неможливо.
Ліверпуль
Місце в попередньому сезоні – 3
Ліверпуль вдруге за три роки йшов за чотирьома трофеями (хоча цього разу Лігу чемпіонів змінила Ліга Європи), але завершив кампанію лише тільки з Кубком Ліги. В чемпіонаті команда Юргена Клоппа втратила шанси на титул за кілька турів до кінця, і легше за все було пояснити спад команди тим, що сам Клопп всередині сезону оголосив про те, що сезон стане останнім для нього на Анфілді. Але правда в тому, що результати Ліверпуля були кращими за його гру протягом всієї кампанії, що не є критикою. Це було значно краще, ніж рік тому, а Клоппу на завершення вдалося перебудувати склад і зберегти ентузіазм старих лідерів.
Трансферна кампанія – 6 з 10
Ліверпуль привчив до того, щоб оцінювати його роботу не масштабом зроблених придбань. Масштаб невеликий. Лише наприкінці серпня мерсисайдці почали купляти гравців, підписавши другого голкіпера (Гіоргі Мамардашвілі), а також потенційного гравця ротації в атаку (Федеріко К’єзу). Чи вистачить цього Арне Слоту, яким змінив Клоппа влітку? Нідерландець стверджує, що в Англії занадто стурбовані трансферами, а для нього важливіше працювати з футболістами на тренуваннях.
Якими будуть у цьому сезоні
Слот в незвичному для тренера Ліверпуля положенні. Вперше за 30 років новому менеджеру на Анфілді залишають сильну команду. Екс-тренер Феєнорда змінюватиме стиль гри на більше позиційний (навіть якщо не кардинально), і він може та повинен бути ефективними з цими гравцями. Більше, ніж вміння тренувати, кар’єру Слота визначить спроможність працювати з футболістами на особистому рівні та публічна поведінка – речі, через які зазвичай страждали нідерландські тренери в Англії. Але в його розпорядженні чудова команда, з якою навряд чи можливий великий провал. Зберегти місце в зоні Ліги чемпіонів Ліверпуль повинен.
Зірка
Мохамед Салах грає свій останній сезон за діючим контрактом, але минулі розмови про його майбутнє зараз неактуальні. В 32 роки Салах залишається найкращим форвардом Ліверпуля, талант якого дуже допоміг команді пройти через зміню поколінь в останні два роки. Салах теж виглядає мотивованим продовжувати на високому рівні, і перші матчі сезону це тільки підтверджують.
Арсенал
Місце в попередньому сезоні – 2
Арсенал починає відчувати те, через що раніше проходив Ліверпуль Юргена Клоппа. До його пікового рівня команда Мікеля Артети поки не дійшла, але 89 очок без чемпіонства – це дуже прикро. В квітні здавалося, що поразка від Астон Вілли та виліт від Баварії в чемпіонаті морально доб’ють команду, але на фініші Арсенал видав серію розкішних перемог. Цього було недостатньо, але є відчуття, що лондонці ментально зробили наступний крок, нехай їхня позиція і не змінилась.
Трансферна кампанія – 9 з 10
Влітку Арсенал робив те, що потребувала ситуація, не намагаюсь нікого вразити. Головним придбання став центрбек Болоньї Рікардо Калафіорі, що робить захисний вибір Артети вражаючим (а перспективи Зіни – ще похмурішими, – прим. СЕ). Мікель Меріно з Сосьєдаду підсилив півзахист. Юррієна Тімбера придбали ще минулого року, але нідерландець лікувався увесь сезон, тому зараз виглядатиме новачком та підсиленням на звичній позиції Олександра Зінченка.
Арсенал також відпускав гравців, але не основних. Едді Нкетіа та Еміль Сміт-Роу перейшли до інших лондонських клубів, а Аарон Рамсдейл відправився до Саутгемптона. Його в останній день трансферного вікна замінив Нету з Борнмута (дуже сильно для другого номера). Після чого Арсенал зробив несподіваний крок та забрав до себе Рахіма Стерлінга, який тепер пограє за четвертий топ-клуб. І це прекрасний трансфер: Арсенал не залежний від його успіху, але здоровий Стерлінг дуже допоможе команді.
Якими будуть цьому сезону
Ще трошки сильнішими. Арсеналу було важко в Лізі чемпіонів після повернення, і це теж треба виправляти. Але головне завдання команди – виграти чемпіонат. Конкуренція з Манчестер Сіті вимагає надзусиль, і Арсенал на них спроможний. Команда додає кожного сезону, і цей третій рік, зі свіжими підсиленнями, здатен принести успіх, якщо Арсенал візьме високий темп від самого початку. Чемпіони триматимуть свій рівень, але якщо хтось спроможний завадити їм виграти п’яти титул поспіль, то це Арсенал.
Зірка
В спроможності Мартіна Едегора бути лідером команди сумнівалися після того, як норвежець отримав капітанську пов’язку. Напевно, класичному уявленню про лідерство Едегор не відповідає – так само, як і будь-хто з футболістів Арсенала після продажу Граніта Джаки. Лідерство Едегора в прикладі, який він дає партнерам. До давно виявленої майстерності Едегор додав спокій в ключових моментах. Мартін забиває, віддає та символізує сучасну версію Арсеналу, з його поняттям «лідерства».
Манчестер Сіті
Місце в попередньому сезоні – 1
Різниця між сезонами Ман Сіті проявляється в дрібницях: окремих виграних/програних матчах, тактичних рішеннях Пепа Гвардіоли чи виходу того чи іншого гравця на перший план. Минулого сезоні Ман Сіті не вдалося додати ще щось до чергової (четвертої поспіль) перемоги в чемпіонаті. Поразки від Реала в Лізі чемпіонів та від МЮ у фіналі Кубку Англії були болючими, але суттєво не вплинули на враження від сезону.
Трансферна кампанія – 7 з 10
Коли востаннє невдачі Ман Сіті постфактум визначалися невдалою роботою ринку? Команда Пепа Гвардіоли багато років має найсильніший склад в Прем’єр-лізі та дуже ефективно (і стримано) його оновлює. Незвична річ трапилося цього літа: повернення футболіста, який вже прощався з Ман Сіті. Лише рік тому Ілкай Гюндоган поїхав до Барселони, а тепер він знову в Англії. Місце в основі німцю більше не гарантовано, та ніхто не здивується, якщо він знову стане одним з лідерів.
Бразилець Савіньйо (екс-партнер Довбика та Циганкова), в свою чергу, став єдиним «справжнім» новачком, забравши собі колишній номер та позицію Ріяда Мареза. Дивно чи ні, але Ман Сіті заробив більше завдяки величезному трансферу Хуліана Альвареса до Атлетіко (який до того цікавився Довбиком). Аргентинець точно не був зайвим, але мав чи сидіти за спиною Ерлінга Голанда чи виконувати іншу роль на полі.
Якими вони будуть цього сезону
Звичними. Рівень Манчестер Сіті є незмінним дуже давно, їхній успіх в кубкових турнірах визначають окремі матчі, а не загальний стан. Напевно, що в Ман Сіті знову буде періоду спаду, а Гвардіола знову знайде слова та ідеї, щоб мотивувати гравців та видати ще одну рекордну серію перемог. Ставити на чемпіонство Ман Сіті легко, і відмовляти від цього не варто, тому що просто нема аргументів. Та, можливо, трошки голодніший Арсенал виграє гонку з третьої спроби та залишить Ман Сіті з одним чи двома кубковими трофеями.
До речі, сайт Sport-express.ua проводить конкурси прогшнозів усіх провідних чемпіонатів Європи, УПЛ і не тільки
Зірка
Після появи Ерлінга Голанда в команді, яка створює найбільше моментів, інші форварди Прем’єр-ліги конкурують за звання хіба що «другого найкращого бомбардира». Норвежець не встановлював рекордів минулого сезону, але все одно забив 27 м’ячів в 31 матчі та виграв другу «золоту бутсу». Так, виграти визначальні матчі в Європі для Сіті Голанд не зміг, але меншою зіркою від того не став. І для Ман Сіті, де команда гра превалює над індивідуалізмом, а футболісти повинні бути універсальними, він також є унікальним гравцем. Завжди на своєму місці, без конкурентів.