«Не вважаю перемогу над Федерером найбільшою»: Сергій Стаховський розповів про співпрацю із Еліною Світоліною та війну

Сергій Стаховський – видатний український тенісист світового рівня. На початку широкомасштабного вторгнення він повернувся з Будапешта, де тоді постійно мешкав, до України, і став на захист рідної землі. 

Воює Стаховський і зараз. Але під час відпустки Сергій разом із діючою зіркою Еліною Світоліною проводить майстер-класи для молодих тенісистів України і бере участь у роботі її однойменного благодійного фонду, який підтримує юні таланти. 

Після однієї із таких зустрічей, що нещодавно пройшла у Вінниці, Сергій Стаховський відповів на запитання кореспондента сайту Sport-express.ua Міші Шафіра:

• Чому співпрацює з Еліною Світоліною та в яких напрямках; 
• скільки грошей роздав благодійний фонд Світоліної на підтримку українських талантів; 
• який виграний турнір в кар’єрі запам’ятався найбільше; 
• що допомогла зрозуміти перемога над Роджером Федерером;
• чи мав великі контракти протягом кар’єри від технічних спонсорів; 
• що прагнув досягти на Кубку Девіса (в складі збірної України), але так і не зміг. 
• чи планує повернутися до спортивної кар’єри після війни. 
• чим «заважали» Сергію Новак Джокович, Рафаель Надаль, Роджер Федерер і Енді Маррей. 

«Торік роздали гранти загалом на 1,6 мільйони гривень»

— Сергію, останнім часом Ви разом з Еліною Світоліною проводите майстер-класи для юних українських тенісистів. Приміром, нещодавно разом були у Вінниці. Будь-ласка, розкажіть детальніше про цей проєкт. 

— Минулого року ми провели з Еліною разом один такий великий майстер-клас, у Львові. До цього, в 2022 році, влаштовували аналогічний великий захід у Києві. Вони, безумовно, мали позитивний вплив на розвиток тенісу. На наші майстер-класи тоді приїздили зі всіх регіонів України, але далеко не всі охочі могли бути. 

Тому цього року ми вирішили робити ці майстер-класи трохи меншими, не такими масовими. Але при цьому – в різних регіонах, де ми можемо своєю присутністю посприяти розвитку тенісу і надихнути молодь на продовження занять спортом. 

— Якими і де будуть наступні майстер-класи? 

— Цього року ми спільно з Еліною Світоліною провели лише один масовий захід, у Вінниці. До речі, я сам такі тренінги почав проводити значно раніше, ще із 2019 року. 

Еліна Світоліна і Сергій Стаховський, фото: особистий архів С.С.

В цьому році у нас запланована певна кількість спільних з Еліною Світоліною майстер-класів, але їхню кількість я не буду оголошувати. Бо це залежатиме від наших можливостей, вільного часу. Маємо з Еліною координуватися – в неї сезон, в мене – військова служба. Тому треба буде узгоджувати спільний графік. 

— Чия була ідея проводити такі тренінги спільно, скооперуватися?

— Я допомагаю Еліні по роботі з її фондом, який займається підтримкою молодих тенісистів України. Проводимо дитячі змагання в нашій країні. А в кінці року розігруємо гранти для юних і молодих талантів. Діти, які приймали участь у Svitolina & Stakhovsky Tennis Tour by Nova Post, сумарно отримали грантів на 1,3 мільйони гривень. А переможець нашого залікового турніру отримав 120 тисяч гривень грантової допомоги.

Також фонд Еліни Світоліної веде психологічну підтримку спортсменів, проводить щорічні двотижневі збори для найкращих дітей тощо. Допомагаємо українській молоді, яка залишилася на саме території нашої країни; це – важливо! Цілеспрямовано проводимо змагання і підтримуємо тих, хто не виїхав за кордон під час війни або вже повернувся в Україну. 

— Як почалися у вас робочі стосунки зі Світоліною? 

— Ми з Еліною дружні професійно. З одного тенісного цеху, з однієї країни. Почали спілкуватися, коли Еліна почала показувати високі результати в спорті. 

Все ж варто звернути увагу, що у нас є значна різниця у віці. В один період часу на змаганнях ми виступали небагато, шість чи сім років. Коли я завершував свою спортивну кар’єру, Еліна тільки її починала на серйозному рівні. І рухається далі! 

У нас з Еліною схоже бачення розвитку вітчизняного тенісу. Приблизно однаково мислимо в плані того, що хочемо передати українським дітям. Тому ця кооперація виглядає природно. 

— Що можете сказати про нинішній спортивний потенціал Світоліної? Чи зможе Еліна, як наша головна тенісна зірка, піднятися на світову вершину рейтингу, про що мріє чимало вболівальників? 

— Нагадаю, Еліна вже була третьою в світі за рейтингом. Вона також вигравала жіночий «Мастерс». Це турнір, де збираються вісім найкращих тенісисток світу за підсумками року. 

Еліна Світоліна, фото: REUTERS/Kim Kyung-Hoon

Якщо казати про потенціал Світоліної – то він вже у неї є. Ми знаємо, що Еліна може. І в цьому році Світоліна вже дійшла до чвертьфіналу Australian Open; вона добре стартувала у сезоні. 

«Хотів бути професіональним тенісистом, мріяв про гучні перемоги»

— Ви почали займатися тенісом у шість років. Хто Вас до нього залучив? 

— Батьки. Вони завжди хотіли, щоб я займався якимось видом спорту, а не просто гуляв вулицею. Тато займався баскетболом свого часу. До речі, завдяки саме цій грі він потрапив до медуніверситету Києва. А ось раніше мама займалася настільним тенісом. 

Взагалі історія залучення мене до тенісу трохи глибша. У нас в родині з'явилася дитяча ракетка. Її привіз мій дідусь (батько мами). Ракетка дісталася мені. Коли я почав оббивати м’ячиком квартиру, був відправлений до тенісної секції. 

— Ви спочатку тренувалися у Києві. А потім – за кордоном. Навчалися в двох тенісних академіях, а залишилися в Словаччині. Чому саме в цій країні? 

— Я виїхав за кордон у 1999 році. Тоді в Києві не було достатньої тенісної інфраструктури для доступних занять дітей. І це було неймовірно дорого. До того ж в столиці України тоді існували лише два криті корти із професійним покриттям – «Меридіан» і «Наука». Інших у Києві не було. 

Тому я переїхав у 13 років до Чехії, де все це було доступніше. До того ж, кількість чеських гравців та їхній рівень були значно вищими. 

Потім, в 2005 році, перебрався до Словаччини, Рухався за кращими умовами для підготовки, сильними тренерами. А ще півроку був в Америці. Далі повернувся до Словаччини і вже там продовжив спортивний шлях. 

Сергій Стаховський, фото: особистий архів С.С.

— Коли Ви відчули, що можете стати професіональним тенісистом?

— Я все життя хотів бути професіональним тенісистом. В юнацтві мріяв про гучні перемоги на змаганнях. Але це були лише дитячі мрії, які далеко не завжди збуваються. 

У Чехії я зрозумів, що можу стати профі. Участь у фіналі юніорського U.S. Open (2004 рік) дала мені впевненість в своїх силах. Стало ясно, що маю достатньо реальний шлях у Великому спорті. Хоча і до того у мене були вагомі результати на міжнародному рівні серед однолітків, тобто у майбутній світовій «обоймі». Отже, шанси піднятися високо були, і я продовжив плідно працювати над самовдосконаленням, рухатися до своєї мрії. 

«Не вважаю виграш у Федерера найбільшою своєю перемогою»

— Напевно, Ваша найгучніша перемога в кар’єрі – виграш у Роджера Федерера (Швейцарія), колишньої першої ракетки світу? Це було в 2013 році на Вімблдоні. Можете про це згадати? 

— Не вважаю це найбільшою своєю перемогою. Лише якщо взяти окремий матч, а не турнір в цілому. Це був другий раунд престижного змагання у Вімблдоні. Грали на центральному корті. Роджер Федерер захищав свій чемпіонський титул, здобутий у 2012 році. Це був яскравий матч, який допоміг мені багато-чого зрозуміти про себе. Зокрема, що робити в тенісі і що не треба. 

На жаль, після перемоги в цьому поєдинку я емоційно не був готовий до активності медійників, яка несподівано на мене звалилася. І на наступний поєдинок вийшов «емоційно порожнім». На жаль, це зіграло свою неприємну роль. Тому програв далі сильному півфіналісту «Ролан Гаррос», австрійцю Юргену Мельцеру. Турнірна сітка тоді склалася для мене не найкращим чином. Адже після Роджера було набагато більш приємних суперників у третьому раунді. 

— Кого ще із зірок перегравали в матчах, окрім Роже Федерера?

— Перегравав чимало нині дуже відомих тенісистів. Але вони тоді були ще молодими, а я — вже досвідченим спортсменом. Ми знаходилися на різних стадіях розвитку спортивної кар’єри. 

Сергій Стаховський і Рафель Надаль, фото: особистий архів С.С.

— На вашому рахунку — чотири перемоги в турнірах одиночного розряду і стільки ж — у парному. Що з цього найбільше запам’яталося? 

— В 2008 році я виграв перші міжнародні змагання у Хорватії. Це, мабуть, був найважливіший результат і дуже яскравий та пам’ятний для мене. В фіналі турніру я подужав «господаря майданчику» Івана Любіча. 

— Протягом кар’єри Ви більше заробили призових чи отримали коштів від спонсорів і держави?

— На жаль, від держави України дуже мало можна було отримати підтримки. Бо вона не є великим ринком для крутих брендів. Тому й значних контрактів від технічних спонсорів (які у мене все ж були) я не мав. 

І взагалі, професіональний тенісист, здебільшого, заробляє на своїх призових. Якщо ж увійти за світовим рейтингом в топ-10, тоді підключаються серйозні контракти та інші бонуси. 

«Для мене виступати за збірну України – найвища честь. Це найважливіші змагання, в яких я приймав участь»

— Ваші найвищі позиції в світовому рейтингу були в 2010 році. Тоді мали пік кар’єри? 

— Я тоді посідав 31 позицію особисто і 33-тю — у парі. Це був мій пік за рейтингом. Хоча за грою мої пікові результати тривали достатньо довго. 

На жаль, я виступав, коли на горі рейтингу були блискучі Новак Джокович, Рафаель Надаль, Роджер Федерер, Енді Маррей. Вони домінували тоді в світі тенісу. І були значно потужнішими за решту яскравих гравців, які не могли реально піднятися вище п’ятого місця в світовому рейтингу. 

Зараз провідні тенісисти не такі стабільні і не виграють всі турніри поспіль, як тоді це робили названі мною спортсмени. 

Сергій Стаховський, фото: особистий архів С.С.

— Яке отримували задоволення, коли в командних змаганнях виступали за збірну України?

— Для мене це була найвища честь і найважливіші змагання серед усіх, в яких я коли-небудь приймав участь. У складі збірної України провів 15 років (2006-2021 роки). Був номінований у 32 зустрічах, в яких сумарно зіграв 79 матчів.

Ми виступали чотири рази в плей-офф Кубку Девіса. Але, на жаль, ніколи не потрапляли до Світової групи. Цього мені безмежно шкода. Адже ми прагнули, щоб Україна хоча б раз увійшла до елітного дивізіону. 

— Ви закінчили свою спортивну кар’єру чи призупинили її в зв’язку з участю в російсько-українській війні? 

— Спочатку я призупинив свою кар’єру. Тепер, на жаль, вже й закінчив її. Плани були інші. Але сталося те, що сталося. Війна змінила все. 

Довідка сайту Sport-express.ua

• Сергій Едуардович Стаховський народився 6 січня 1986 року в Києві. 
• Батько Едуард — доктор медичних наук, професор, відомий уролог, член-кореспондент академії медичних наук України. 
• Мати Ольга — економістка та викладачка.
• У шість років почав займатися великим тенісом. Підлітком переїхав до Словаччини, де переважно тренувався.
• Офіційний початок тенісної кар'єри — 2003 рік, завершення — 2022 рік. 
• Робоча рука — права. Бекхенд — одноручний.
• Призові за кар’єру – понад 5,3 млн доларів США. 
• Виграних матчів в одиночному розряді -175, програних — 211. У парі — 80 на 100.
• Володар чотирьох титулів АТР в одиночному розряді та чотирьох — у парному розряді.
• Найвищі позиції в світовому рейтингу: 31 в одиночці, 33 — у парі. 
• В 2014 році, після кривавих подій у Києві, Стаховський заявив, що більше ніколи не буде спілкуватися з російськими ЗМІ (через їхню брехню про події на Майдані). 
• 12 лютого 2022 року подав документи в Тероборону Голосіївського району Києва. 
• 28 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ. Для цього приїхав з Будапешта, де проживав,
• У листопаді 2022 року Сергій Стаховський взяв участь у урочистій церемонії вшанування гравців, які завершили кар'єру в цьому році. Він вийшов на корт у формі Нацгвардії. 
• Організовував благодійні збори на підтримку ЗСУ за кордоном (разом із Еліною Світоліною). 
• Майстер-сержант ЦСО «А» СБУ, мобільний оператор по роботі з дронами.
• Брав участь у боях за Бахмут і Авдіївку.