Український слід в НХЛ: як грали наші співвітчизники у найкращій лізі світу

Аватар Дмитро Чорнобай Дмитро Чорнобай
1530
0 голосів
Український слід в НХЛ: як грали наші співвітчизники у найкращій лізі світу
НХЛ. Фото: Google
3 лютого в Торонто відбудеться матч «Всіх зірок». З цієї нагоди експерт з хокею Кирило Крижановський підготував для скарбниці знань сайту sport-express.ua рейтинг найкращих українців НХЛ.

Автор – Кирило Крижановський

Вже досить давно українські хокеїсти не представлені у НХЛ – найкращій хокейній лізі світу. Проте не варто забувати, що нам є чим пишатися: українці й брали участь у матчі "Всіх зірок", перемагали у фіналах Кубку Стенлі, демонстрували якісну та ефективну гру.

Отже, сайт sport-express.ua згадує наших гравців, які залишили помітний слід в історії не тільки вітчизняного, але й світового хокею.

ДМИТРО ХРИСТИЧ (1969 р.н, центрфорвард)

Дмитро Христич. Фото: з відкритих джерел

Статистика регулярних чемпіонатів – 811 матчів, 259 голів, 337 передач, 596 балів, 422 хвилини штрафу

Статистика плей-оф – 75 матчів, 15 голів, 25 передач, 40 балів, 41 хвилина штрафу

Команди – Вашингтон, Лос-Анджелес, Бостон, Торонто

Справжня легенда вітчизняного хокею. Дмитро встиг багато пограти за Сокіл (178 матчів), а у 1990-му році вирушив до США. Вже у першому сезоні за Вашингтон він довів свою атакувальну якість та став важливим гравцем команди. Місцеві аналітики відзначали високу ефективність Христича, він не загрожував воротам суперників постійними кидками, діяв непомітно та забив багато "сміттєвих голів», тобто на добиванні за близької відстані.

Вашингтон у першій половині 90-х стабільно виходив до плей-оф, але не менш стабільно програвав у першому чи другому раунді. Отже, у 1995-му у клубі вирішили, що потрібні зміни та обміняли Христича до сонячної Каліфорнії, де він став партнером легендарного Вейна Гретцкі.

«Перші два сезони у мене виявилися дуже вдалими. У другому я забив 36 голів, що дуже великий показник. У наступному чемпіонаті я пропустив 20 ігор через травму, але набрав більше очок, ніж зіграв матчів - ще краще. Четвертий сезон теж розпочав непогано: у 40 поєдинках закинув 20 шайб, але потім у нас змінився тренер – замість Тері Мюррея прийшов Джим Шонфілд.

Моя результативність стала катастрофічно падати, у команді назрівали великі зміни, до того ж із Шонфілдом ми, м'яко кажучи, не спрацювалися. Він віддавав перевагу тим гравцям, які мало забивають, але дуже намагаються – «роботягам». Він мав свої погляди на хокей - не впевнений, що правильні. Мені вони, принаймні, були дуже не до вподоби. До речі, сам Шонфілд технічним гравцем ніколи не був. Він був «великим» захисником, не надто багато забивав.

Після чемпіонату 1995 року я зустрівся з генеральним менеджером, який сказав, що на мене у клубі розраховують, все нормально, нікуди мене не відправляють. Однак потім "бос" зустрівся з тренером, і вони таки вирішили мене поміняти під час драфту. Змінюють усіх. Навіть великих», – розповідав Христич в інтерв'ю газеті «Команда».

***

У Лос-Анджелесі Дмитро також не затримався – півтора сезону без плей-оф та трейд до Бостона. Саме за Ведмедів він провів один з найкращих своїх сезонів (29+42 у 79-ти матчах), після чого його кар'єра пішла на спад. Далі були не зовсім вдалі виступи за Торонто, не дуже цікаве повернення до Вашингтону, а завершив кар'єру Христич у Магнітогорську, де на початку 2000-х почали виписувати гравцям шалені контракти.

Христич жодного разу навіть до фіналу Конференції не проходив, але залишив досить помітний слід у НХЛ, особливо з точки зору українських вболівальників.

  • Двічі брав участь у матчі «Всіх зірок»;
  • Набрав найбільшу кількість балів за результативність серед українців;
  • У сезоні 1998/1999 показав найвищу ефективність кидків серед усіх гравців ліги (20,1% його кидків стали результативними);

***

РУСЛАН ФЕДОТЕНКО (1979 р.н, лівий вінгер)

Руслан Федотенко. Фото: з відкритих джерел

Статистика регулярних чемпіонатів – 863 матчі, 173 голи, 193 передачі, 366 балів, 472 хвилини штрафу

Статистика плей-оф – 108 матчів, 22 голи, 18 передач, 40 балів, 66 хвилин штрафу

Команди – Філадельфія, Тампа Бей, Нью-Йорк Айлендерс, Піттсбург, Нью-Йорк Рейнджерс

Володар Кубку Стенлі – 2004, 2009

Український «містер плей-оф!». Якщо Христич був справжньою зіркою регулярних чемпіонатів, то Руслан Федотенко здобув собі славу майстра вирішальних матчів у плей-оф.

В Україні Руслан майже не грав, у 17 років вирушив до Фінляндії, де грав за місцеві молодіжні команди. Головною метою юного киянина була НХЛ, тож після нетривалого часу у місцевих командах він переїхав до Північної Америки. Крок за кроком, навіть без драфту, Федотенко дістався до клубної системи Філадельфії, у якій завдяки своїм впертості та працездатності він доріс до першої команди.

У складі Філлі він заробив репутацію, але не визнання. У талант молодого українця повірили у Тампі, яка віддала за нього право вибору у першому раунді драфту. Штат Флорида дуже швидко став для Федотенка знаковим - це й особисті рекорди, й кращий контракт, та головне - перемога у Кубку Стенлі.

Фінальна серія проти Калгарі перетворила Руслана на справжнього героя Тампи, він закинув дві шайби у сьомій грі та привів команду до перемоги, а через декілька тижнів привіз Кубок Стенлі до Києва. Через п'ять років Федотенко повторив своє досягнення, але вже у складі Піттсбурга. І знову він провів дуже продуктивний плей-оф, набрав 14 очок та допоміг Пінгвінам перемогти у фіналі Детройт.

Федотенко ніколи не відносився до суперзірок ліги, але вважався кваліфікованим та ефективним вінгером на рівні третьої  ланки форвардів. Класичний self made man!

***

ОЛЕКСІЙ ПОНІКАРОВСЬКИЙ (1980 р.н., лівий вінгер)

Олексій Понікаровсьий. Фото: з відкритих джерел

Статистика регулярних чемпіонатів – 678 матчів, 139 голів, 184 передачі, 323 бали, 419 хвилини штрафу

Статистика плей-оф - 62 матчі, 4 голи, 15 передач, 19 балів, 28 хвилин штрафу

Команди - Торонто, Пітсбург, Лос-Анджелес, Кароліна, Нью-Джерсі, Вінніпег

Понікаровський знаходиться у нашому списку дуже умовно. Він отримав початкову хокейну освіту у Києві, але ще юніором перебрався до Москви, звідки поїхав підкорювати Америку. Після завершення кар'єри він залишився жити у росії, отримав місцеве громадянство та підтримав місцевого президента вже після анексії українського Криму.

При цьому у Понікаровського є матчі у складі збірної України, отже за формальними ознаками він представляв у НХЛ саме нашу країну.

Олексій вважався силовим форвардом третьої ланки, який відповідав, у тому числі, за фізичний тиск на лідерів суперника. Габаритний форвард (193 см, 100 кг) перші два роки своєї кар'єри балансував між фарм-клубом, та основою, але зумів довести своє право на місце у першій команді.

Великих успіхів він не досяг, проте репутація у Понікаровського була на рівні, він залишив добрі спогади виступами за Торонто. В усіх наступних командах (за винятком відрізка сезону 2011/2012 у складі Девілз) Поні нічого особливого не демонстрував та залишив НХЛ у віці 33-х років.

***

ОЛЕКСАНДР ГОДИНЮК (1970 р.н., захисник)

Олександр Годинюк. Фото: з відкритих джерел

Статистика регулярних чемпіонатів – 223 матчі, 10 голів, 39 передач, 49 балів, 224 хвилини штрафу

Статистика плей-оф – не грав

Команди – Торонто, Калгарі, Флорида, Хартфорд

Ще один вихованець школи київського Сокола та один з найперших українців у лізі. Годинюк став найкращим захисником молодіжного чемпіонату світу у 1990-му році, тож його поява у клубних системах в НХЛ була лише питанням часу. Проте Олександр поїхав до Штатів з великим скандалом, якщо говорити прямо, то він просто втік з СРСР, маючи на руках дійсний контракт.

«У листопаді 1990-го отримав травму, яка поставила знак питання на моїй подальшій кар'єрі. Віталій Шевченко, який був тоді моїм агентом, зумів умовити мене на втечу. У розробці плану мого переплавляння до Канади брало участь і Торонто. Мені зробили туристичну візу до Польщі, куди я вирушив поїздом. На кордоні при обході митників у мене затремтіли коліна - боявся, що зараз мене візьмуть під ручки та відведуть куди треба. Але до арешту справа не дійшла.

Дістався до Варшави, де мені оперативно зробили візу до Югославії – адже Польща тоді теж у соцтаборі була, і звідти відлетіти до Канади було непросто. Поки мені робили візу, я сидів у одному з готелів Варшави. Глибоко зітхнув лише у Белграді, де мені швидко оформили канадську візу. Так і відлетів. Пам'ятаю, першим, кого довідався в аеропорту Торонто, був Горді Хоу з дружиною. Горді – справжня легенда канадського хокею. Я вважав це добрим знаком», – розповідав в інтерв'ю «Взгляду» Олександр.

Олександр не вирізнявся габаритами, але грав у жорсткий хокей, мав репутацію спеціаліста саме з захисних якостей. На жаль, Годинюк не зіграв багато матчів у лізі, проте його історія була дуже цікавою та показовою. У підсумку Торонто та Сокіл домовилися про компенсацію у 120 тисяч доларів, через декілька місяців рухнув СРСР, отже ніяких перепон для гравців не існувало.

Саме історія Олександра Годинюка змотивувала велику кількість українських гравців шукати щастя в інших чемпіонатах, не обов'язково у НХЛ.

***

Грали, та не заграли

Ще кілька українців намагалися закріпитися у НХЛ, проте через різні причини не змогли цього зробити:

– Сергій Варламов (форвард), 63 матчі, 8+7, 26 хвилин штрафу

– Ігор Чібірєв (форвард), 45 матчів, 7+12, 2 хвилини штрафу

– Олександр Василевський (форвард), 4 матчі

– Дмитро Якушин (форвард), 2 матчі

***

Наші, але не наші

Цілий ряд українських гравців прийняли російське громадянство та грали у НХЛ саме під огидним триколором (захищали про цьому й кольори національної збірної сусідів).

– Видатний захисник навіть за рівнем НХЛ, корінний киянин, вихованець Соколу Олексій Житник (1,085 матчів в регулярних чемпіонатах за Лос-Анджелес, Баффало, Айлендерс, Філадельфію, Атланту);

– Ще один уродженець Києва, захисник Антон Бабчук (289 матчів за Чикаго, Кароліну та Калгарі);

– Лівий вінгер, киянин Олексій Міхнов (2 матчі в НХЛ);

– Вихованець харківського обласного вищого училища фізичної культури та спорту Сергій Петренко (14 матчів, 4 передачі в НХЛ);

– Партнер Бабчука по грі у хокейній школі у Києві, уродженець столиці України Микола Жердєв (4-й номер драфту, 421 матч, 115 голів та 146 передач у НХЛ).