Хто став найкращим та найгіршим на Євро-2024: експерти склали символічну збірну чемпіонату Європи

Фінал Євро закінчився перемогою збірної Іспанії над Англією – 2:1, а це означає, що прийшов час підбивати підсумки турніру та визначати найкращих та найгірших гравців.

Сайт Sport-express.ua попросив скласти символічну збірну сезону наших експертів:

• Олега Федорчука (екстренер Таврії, Оболоні та ряду інших клубів);
• Артура Валерка (креативний директор сайту «Український футбол»). 

«Для мене Кукурелья – це відкриття Євро-2024»

• Воротар

ФЕДОРЧУК: Унаї Сімон (Іспанія). У нього не було якихось неймовірних сейвів, але весь турнір він провів стабільно, і де треба – виручав. Якщо порівнювати з Мамардашвілі, Доннаруммою і Пікфордом, то вони більше емоційні, а Сімон вселяє впевненість.

ВАЛЕРКО: Я не розділяю загального захоплення воротарями, які багато виручають, але й пропускають при цьому багато. Проте щодо Георгія Мамардашвілі змушений визнати – він найкращий. У кожному матчі по його воротах завдавалося не 1-2, а 5-6 «мертвих» ударів. Він пропустив вісім м’ячів, так. Але – майже із 40 ударів у площину воріт. Нема сумнівів, що грузинський голкіпер стане ще більш затребуваним у європейських топ-чемпіонатах. 

• Центральні захисники

ФЕДОРЧУК: Номер 1 – це ван Дейк, навіть незважаючи на те, що він не дійшов до фіналу. Йому в пару я поставлю Рюдігера. За кількістю відборів і своєю значущістю для команд вони заслуговують потрапити до символічної команди. 

Антоніо Рюдігер, фото: УЄФА

ВАЛЕРКО: Підбираючи захисників, хочеться досить різних за своїми талантами футболістів. Ось нідерландець ван Дейк – це просто обчислювальна машина. Прекрасне читання гри, більшість небезпеки знищує на перехопленнях. А Рюдігер – не лише «стіна», а й людина з дуже якісною пасовою роботою. Для структури Нагельсманна критично важливий його пас, всі м’ячі від Антоніо швидко перенаправлялися вперед.

• Лівий захисник

ФЕДОРЧУК: Кукурелья. Хоч перший гол Англії і на його совісті, але іспанець загалом провів блискучий турнір, що мало від нього хто очікував. Його дуже багато хейтили вболівальники, а він справився з тиском і зіграв на рівні. І не варто забувати його асист проти Англії. Для мене Кукурелья – це відкриття Євро-2024.

ВАЛЕРКО: Мені найбільше сподобався Натан Аке (Нідерланди). Здорово просуває м’яч, сміливо діє поза рамками своєї позиції. В нього потужний потенціал – якби в Нідерландів були сильніші гравці на місце центрфорварда, Аке із Гакпо були б значно ефективнішими й мали б більше прямих асистів. Хоча Натан і так витягнув матч із поляками в групі, де майбутнім півфіналістам було дуже важко.

• Правий захисник

ФЕДОРЧУК: Дюмфріс. Він був найсильнішим на цій позиції.

ВАЛЕРКО: Джошуа Кімміх відіграв дуже сильний турнір. Та революція, яку вони з Ламом провели на цій позиції, зараз змушує вже, як буденність, сприймати його гру. А між тим, хто ще із флангових оборонців спроможний видавати такі гострі передачі? Це доступно тільки вінгерам.

• Опорник 

ФЕДОРЧУК: Родрі. У нього був вольовий настрій. І відчувалося, що це лідер і сполучна ланка збірної Іспанії. 

Родрі, фото: Getty Images

ВАЛЕРКО: Вся середня лінія в іспанців найсильніша на турнірі. Мені спершу навіть Педрі більше подобався, але травмувався, а от Родрі на собі витримав усю роботу. Також не можна недооцінювати сильний виступ Руїса. 

«Чи бачу я в Ямалі другого Мессі? Навряд чи він стане легендою футболу»

• Центральні півзахисники

ФЕДОРЧУК: Я поставлю Беллінгема. Крім фіналу, він тягнув Англію в усіх матчах. Це унікальний випадок, що хлопець у 21 рік став лідером збірної Англії. У пару йому поставлю Руїса. Ольмо не відразу засяяв на турнірі, а фінал взагалі провалив.

ВАЛЕРКО: Назву Дані Ольмо, тому що жоден інший гравець на цьому втомленому, нерівному турнірі не додавав настільки під час турніру. В ключових матчах, коли все вирішувалося для іспанців, Ольмо їх витягнув – і проти німців (найсильніших суперників на турнірі), і проти французів. 

• Правий вінгер

ФЕДОРЧУК: Однозначно Ямаль. Завдяки його зусиллям Іспанія вийшла у фінал. Він багато себе проявляв у відповідальних іграх. Плюс на нього лягло велике навантаження – він наймолодший гравець в історії Євро. Але Ямаль майже у всіх іграх був на провідних ролях. Німці за ним просто полювали, але не могли зловити. Це показує, що в хлопця є характер. 

Чи бачу я в ньому другого Мессі? Навряд чи Ямаль стане легендою футболу. Він буде знаковим гравцем, десь у першій десятці найкращих гравців світу, але не номером 1. У Ямаля немає унікальних якостей, все в міру. 

Ламін Ямаль (праворуч), фото: УЄФА

ВАЛЕРКО: Звісно, Ямаль. Все йому вдавалося: і сам міг забити (гол французам – у трійці найкращих), і чотири гольових видав, і на більш ранніх стадіях у результативних комбінаціях брав участь. Це дуже зріла гра як для хлопця, який 17 років відсвяткував за день до фіналу. Зазвичай молодим пробачають огріхи, вважають за плюс в одному матчі вистрелити, а тут ВЕСЬ турнір Ламін провів як лідер своєї збірної. Таке рідко побачиш – Пеле в 1958 році та ще пару прикладів дрібніших. Дуже жаль Мусіалу – він заслужив бути тут, але збірна Німеччини рано вилетіла, а він – частина команди. 

• Лівий вінгер

ФЕДОРЧУК: І знову доведеться ставити іспанця – Ніко Вільямс. Перші три гри на Євро він був нестримний, просто бомба! Потім із ним почали грати більш щільно. Гакпо був непомітний в останній грі, тому пролітає повз символічну команду, хоча він показав Ліверпулю, що клуб неправильно його використовував. Унікальний випадок – коли високий хлопець вдало грає на фланзі.

ВАЛЕРКО: Ніко Вільямс грав те, що мали б грати значно статусніші та значно досвідченіші гравці. Дуже сміливий в обіграші, дуже різкий. Неординарні рішення приймає. Що там Гакпо, наприклад? Один трюк прочитає розумний захисник – і вже немає Коді. А от Вільямс всіма шляхами виходить на ударні позиції, класно комбінує. Вони з Ямалем прекрасно один одного доповнювали. Як у грі один в один, так і в пасовій роботі. Не на кожному великому турнірі в чемпіона настільки гармонійні фланги. 

• Нападник

ФЕДОРЧУК: Мікаутадзе хоч і забив три голи, але був непомітний. Той же Кварацхелія з Грузії набагато сильніший. Яскравих форвардів на Євро-2024 не було, тому поставлю Морату. Альваро перетворився з гравця штрафного майданчика на гравця, який виконує об'єм. Він пожертвував своїми звичками заради загальної команди. Мората не був видатним нападником на турнірі, але більше ставити нікого. 

ВАЛЕРКО: Суворо кажучи, цей турнір – це вирок архаїчній професії центрфорварда. Як багато видатних гравців не могли вийти з оточення, як знижувалася ефективність атак навіть у дуже класних гравців – вкрай низькі показники влучності та результативності при величезній кількості спроб пробити. Один Кейн постояв за реноме нападника, і той під кінець турніру суттєво збавив, прикро зазнав пошкодження, знову програв вирішальний матч.

Гаррі Кейн, фото: УЄФА

Тому я назву максимально простого, банального футболіста. Жорж Мікаутадзе не відпрацьовував позаду, не видавав якихось надзвичайних дій. Просто забив три м’ячі, два з пенальті. Часто взагалі з одного удару в грі. От такий собі форвард – багато браку, стоячий футбол, хижацький інстинкт у карному майданчику. А забив більше, ніж збірна України. Парадокс?

«Збірна України готувалася до турніру останні два місяці, і як можна було Реброву не вгадати зі складом на гру з Румунією?»

• Найкращий тренер

ФЕДОРЧУК: Луїс де ла Фуенте. Він продемонстрував велику волю, взявши півкоманди з не елітних клубів і виграв із ними Євро. Базова команда Іспанії – Атлетик (Більбао). Можете собі уявити? Це мені нагадало, коли Блохін зробив Дніпро базовою командою для України і вона вийшла на чемпіонат світу.

Крім цього, де ла Фуенте показав тактичну гнучкість. Іспанія вперше не гналася за контролем м'яча, через що було складніше суперникам. «Фурія Роха» грала дуже раціонально, в окремі моменти нагадуючи мені, як раніше грала Італія. 

ВАЛЕРКО: У нас вся редакція одностайна – Луїс де ла Фуенте. Він послідовно більше десяти років працював із юнацькими та молодіжними збірними. Прекрасно знає кілька іспанських поколінь. Його збірна значно, на голову слабкіша від команд, які були в Арагонеса та Дель Боске. А от він довів її до досконалої реалізації можливостей. 

• Найкращий гравець Євро-2024

ФЕДОРЧУК: Віддам «Золотий м'яч» Родрі. Беллінгем викликає в мене більше симпатій, але Англія програла вирішальний м'яч і у фіналі Джуд виглядав непереконливо. 

Джуд Беллінгем, фото: УЄФА

ВАЛЕРКО: Золотий м’яч цього турніру – Ламін Ямаль, прикро, що лицемірно задовільнили його лише титулом «найкращого молодого». Він зробив величезний вклад в успіх чемпіона впродовж усього турніру, він найкращий асистент чемпіонату, найсміливіший в обіграші та дуже складних за задумом передачах. І це ще в неповних 17 років! Не знаю, навіщо світовий футбольний істеблішмент так вперто робить вигляд, що його важко здивувати. 

• Головне розчарування Євро-2024

ФЕДОРЧУК: Найбільше мене розчарували збірні Італії, Бельгії та України. В італійців проблеми були ще рік тому, і вони не змогли їх вирішити. У Бельгії дуже багато хороших футболістів, але вони так нічого і не виграли. Де Брюйне буде дуже важко тримати марку, зараз він виглядає не топовим футболістом, як і Лукаку.  

Збірна України готувалася до турніру останні два місяці, і як можна було Реброву не вгадати зі складом на гру з Румунією? Це показує, що тренерський штаб не знав стан власних гравців. Після першого туру пішла ротація і гра України поліпшилася. 

Що стосується гравців, то мене розчарував Мбаппе. Якось несерйозно він зіграв. Здавалося, ось-ось має набрати, але так і не набрав. Постійно нервував. Також К'єза зіграв дуже слабко. Навіть Мудрик виглядав цікавіше і грав більш інтелектуально.

ВАЛЕРКО: Тут важливо уточнити – ми вважаємо за розчарування, наприклад, Італію, яка могла поступитися прямою путівкою Україні? А Франція, відверто ніяка за грою, це розчарування? Такі сильні гравці, титулований тренер – а з гри півтора м’ячі забили. Соромлюся запитати, Англія – це розчарування чи, навпаки, респект, що з такою розсинхронізованою грою змінила схему та під час турніру додала настільки, що в фінал вийшла?

Антуан Грізманн радіє забитому голу, фото: Reuters

Найбільше розчарування – це турнірна сітка, яка дві найкращі збірні звела ще в 1/4 фіналу. Нас позбавили прекрасного та рівного фіналу Німеччина – Іспанія. Ми зайвих пару матчів мучилися на матчах англійців і французів.

Символічні збірні Євро-2024 від експертів

ФЕДОРЧУК: Сімон (Іспанія) – Кукурелья (Іспанія), ван Дейк (Нідерланди), Рюдігер (Німеччина), Дюмфріс (Нідерланди) – Родрі (Іспанія) – Беллінгем (Англія), Руїс (Іспанія), Ямаль, Вільямс (обоє – Іспанія) – Мората (Іспанія).

Тренер: Луїс де ла Фуенте (Іспанія).

ВАЛЕРКО: Мамардашвілі (Грузія) – Аке (Нідерланди), ван Дейк (Нідерланди), Рюдігер (Німеччина), Кімміх (Німеччина) – Родрі (Іспанія) – Ямаль, Ольмо, Вільямс (всі – Іспанія), Мікаутадзе (Грузія).

Тренер: Луїс де ла Фуенте (Іспанія).