«Його тренер із Самари плакав». У Кременчуці попрощалися з баскетболістом Кобзистим, якого вбила російська ракета

Андрій Піскун Андрій Піскун
3629
0 голосів
«Його тренер із Самари плакав». У Кременчуці попрощалися з баскетболістом Кобзистим, якого вбила російська ракета
Віктор Кобзистий. Фото: Google
Відомий баскетболіст і тренер Віктор Кобзистий загинув під час недавнього ракетного обстрілу російської федерації. Сайт sport-express.ua зібрав спогади про загиблого спортсмена, за чию смерть несе відповідальність країна-окупант.

Автор: АЛЬОНА ДУШЕНКО

Після Нового року в спортивній спільноті Кременчука – не святковий настрій. Замість того, щоб святкувати, тут попрощалися з баскетболістом та тренером Віктором Кобзистим, який загинув 29 грудня від російського обстрілу. 

Внаслідок ранкового обстрілу Львова ракета влучила у будинок на вулиці Гната Хоткевича, поруч мешкав Віктор Кобзистий. На момент ракетної атаки люди перебували у домівках. Більшість отримали поранення через осколки вікон, які вибило вибуховою хвилею. Уламки скла пошкодили й Віктора Кобзистого, який під час обстрілу перебував вдома. Баскетболіст вийшов з квартири, проте пошкодження були настільки серйозні, що від отриманих поранень спортсмен загинув.

Наслідки обстрілу росіян. Фото: Google

Парастас за Віктор Кобзистим у Львові провели 30 грудня, далі спортсмена відправили до рідного Кременчука, де після прощання у Свято-Миколаївському соборі поховали на Свіштовському цвинтарі. 

Поховання Віктора Кобзистого. Фото: Телеграф

Довідка sport-express.ua

Віктор Кобзистий – український баскетболіст, тренер, майстер спорту України міжнародного класу. Виступав за національну збірну України, грав за Нафтохімік (Кременчук), ЦСКА-Ріко (Київ), Азовмаш (Маріуполь), БК Дніпро та Будівельник (Київ). Чемпіон України 2011, віце-чемпіон – 2010 року. Учасник двох чемпіонатів Європи (2001, 2005) та двох всесвітніх Універсіад (2003, 2005). На тренерському містку на чолі в штабі Будівельника двічі ставав чемпіоном України (2013, 2014), володар Кубка Суперліги (2012) та Кубку України (2013). Був головним тренером ДніпроАЗОТу (Кам’янське). Президент баскетбольного клубу Кремінь з 2015 до 2020 року, очолював Дитячо-юнацьку спортивну школу №2. Останнім часом працював тренером з баскетболу жіночої команди Динамо (Київ). 

«Вітя завзято боровся за нічийні м'ячі, здерши шкіру на колінах»

Віктор Кобзистий розпочав спортивний шлях у Кременчуцькій школі №1. З самого малечку був цілеспрямованим та впертим. Його впертість відзначив відомий за роботою на «плюсах» журналіст Олександр Моторний, за освітою — тренер з баскетболу. Моторний на кілька років був старшим за Віктора й тренувався в одному залі з ним. 

«Віктор – це велика Людина з великим серцем й шаленим відчуттям справедливості. Ми називали їх, молодше покоління, малими тоді. У нас була команда трішки старша. Але це все в одному залі було, ми постійно перетиналися на тренуваннях, у спортивних таборах. 

Пам'ятаю, як Вітя вперше з' явився у спортзалі. І як стрімко став серед хлопців своїм і по життю, й у баскетболі. Тренер Олексій Альбертович тоді заявив: «Він заграє». Бо, окрім таланту, мав характер і шалену працездатність. Пам'ятаю, як за лічені години до завершення зміни у спортивному таборі Кобзистий один з усіх зголосився терпіти аби сісти на шпагат. Це була мета для всіх, та мало хто зміг. А він зміг, Слоник. Нас (старших) тоді тренер розбудив серед ночі, аби показати, що Віктор сів на шпагат. Цілеспрямований й безкомпромісний.

Ми тоді всі були командою «КрАЗу». Ми приятелювали, були гарними товаришами. За три дні до загибелі ми говорили телефоном, у нас був великий план. Хотіли зустрітися великою спортивною родиною у Львові, але не судилося. Вийшло так, що не зустрінемося з ним більше», – сказав Олександр Моторний. 

Віктор Кобзистий. Фото: Google

Гостре почуття гумору та боротьбу до останнього в Кобзистому відзначив й ексгравець збірної України з баскетболу Євгеній Подорванний. Вони разом з Віктором грали у юнацькій збірній:

«Віктор був моїм другом. Ми разом грали у складі збірної України U-16 (1995 рік), але, як суперники, познайомились ще раніше, на дитячих змаганнях. На баскетбольному майданчику він був незручним суперником, проти нього завжди важко було грати.

Бути в одній команді з ним означало мати поруч людину-енергію, він мав тонке та гостре почуття гумору і згуртовував команду. У 2005 році у півфінальній грі проти Сербії Вітя завзято боровся за нічийні м'ячі, здерши шкіру на колінах. Він заряджав нас на перемогу, тоді ми стали срібними призерами Всесвітньої універсіади в Ізмірі. 

Він обожнював сім'ю, був турботливим батьком, натхненням та взірцем. Я впевнений, що його старший син Сашко продовжить справу тата й стане зірковим баскетболістом».

Віктор Кобзистий (зліва). Фото: Google

«Тренер телефонував з Самари і просто плакав»

Анатолій Івакін стояв біля витоків команд Нафтохімік і Синтез, був президент БСК Нафтохімік (1993-1997). На очах Анатолія Дмитровича русявий хлопчина став гравцем національної збірної, а згодом і президентом баскетбольної команди.  

Віктор Кобзистий у дитинстві. Фото: особистий архів

Після відродження баскетболу у Кременчуці Анатолій Івакін став палким вболівальником Кременя: 

«Віктор – прекрасний гравець. Чудова людина пішла від нас. Це велика втрата. Хлопець умів все – у 15 років виходив на майданчик у складі команди майстрів. Одразу отримав звання Кандидата у майстри спорту. Так вийшло, що він виїхав з рідного міста й думав продовжити тренерську кар’єру у Львові, але війна знищила його. Дуже шкода. Його головний вчитель, тренер Олексій Солдатенко, телефонував мені з Самари і просто плакав», – розповів Анатолій Івакін. 

Віктор Кобзистий у дитинстві. Фото: особистий архів

«Любив Україну, любив природу, любив Кременчук»

Пройшовши тернистий шлях гравця, Віктор Кобзистий мав пропозицію очолити баскетбольну школу у Кам’янському, пропозиції із-за кордону, проте він вирішив повернутися до Кременчука, щоб відродити баскетбол у місті, яке дало йому поштовх у житті. У 2015 році Віктор Кобзистий у Кременчуці створює баскетбольну команду Кремінь, яка грала у Суперлізі та Вищій лізі. 

«Вітя – наш Слон, і вболівав, як слон. І коли судді на нього поскаржилися, до нього представили поліцейського маленького зросту. Це виглядало трохи кумедно, і поліцейський розумів, що не зможе зупинити й Віктор розумів, що ніхто не зможе його зупинити, тим паче такий маленький дядько. Віктор був справжнім та щирим», - зауважив лікар БК Кремінь Олександр Роженко. 

Віктор Кобзистий вважав, що мати команду без місцевих вихованців – абсурд, тому залучав кременчуцьких баскетболістів й сам виходить на майданчик у Вищій лізі. 

Віктор Кобзистий з гравцями БК Кремінь. Фото: Google

Баскетболіст Кременя Артем Клопота згадує про виснажливі тренування, які допомагали зростати йому, як професіоналу: 

«З першого знайомства зрозумів, що цей дядько щось та й зліпить з мене. Завжди відкритий, розмовляв на будь які теми, великий наставник. Пам’ятаю виснажливі тренування з ним та його сином Сашком, як це було цікаво, багато було цікавих моментів... Дуже шкода, велика втрата для баскетбольної родини, співчуття рідним».

Крім місцевих вихованців, вболівальники Кременя побачили зірок баскетболу та легіонерів: Аміль Хамзаєв з Азербайджану та американський гравець Роб Вудсон. 

Віктор Кобзистий. Фото: Google

«Віктор з дитинства був дуже високим. Зараз ми зрівнялися більш/менш зростом, але тоді він був дуже високим – на три голови вищим за всіх інших. Він був старанним, наполегливим, бачив ціль і знав, що туди треба потрапити», - розповів товариш та тренер БК Кремінь Євген Федоров.

Віктор Кобзистий. Фото: Google

Він пригадав, як Кобзистий очолив процес відродження баскетбольного клубу рідного міста:

«Баскетбольний клуб – це ідея-фікс для Віктора. Він дуже любив Кременчук, із вдячністю відносився до Кременчука, який дав йому поштовх у баскетболі, і у нього була ідея створити команду, яка б грала на найвищому рівні. Він мріяв про єврокубки. 

У 2015 році Кобзистий позичив гроші в однокласника, долучив спонсорів, щоб на свій страх та ризик створити команду, яка грала у Суперлізі, долучала легіонерів. 

До Кременчука приїжджав з Будівельника Ді-Джей Стефенс, який також був лідером Прометею, він нам ще кошик зламав у ДЮСШ №2. У Дмитра (фотограф Дмитро Бабець) є гарне фото, як Стефан злітає над паркетом. 

Віктор дуже хотів зробити школу баскетболу. Намагався вибудувати піраміду, щоб діти мали можливість розвиватися, не покидаючи рідного міста, й грати в одному клубі, у команді Вищої та Суперліги. Хотів розвивати спорт як за системою Реалу (Мадрид) або Барселони, щоб розвивати усі види спорту. 

Кобзистий постійно відслідковував та впроваджував інновації. Ходиш по спортшколі, а там встановлені датчики руху для економії електроенергії. Він завжди був за збереження природи. У машині зберігав чеки, а потім спалював на дачі, щоб не засмічувати природу. 

Його улюбленим місцем відпочинку була дача. Навіть коли команда готувала до ігор, він жив на дачі. Любив Україну, любив природу, любив Кременчук», - додав Євген Федоров.

За сприяння Віктора Кобзистого на посту директора у 2019 році вперше на фасаді комунального закладу Кременчука з’являються сонячні батареї для економії електроенергії. Після повномасштабного вторгнення росії подібна практика впроваджується в інших комунальних закладах міста. 

Віктор Кобзистий. Фото: Телеграф

Незважаючи на посаду президента баскетбольного клубу Кремінь, Віктор Кобзистий був завжди відкритим до людей, знаходив час на спілкування з вболівальниками. Після одного з домашніх матчів команди вболівальники запропонували взяти команді тварину-маскота – адже прізвисько Віктора Кобзистого «Слоник». І вже наступного сезону команда вийшла у майках із зображенням могутнього слона.

Талісман БК Кремінь. Фото: Google

Віктор Кобзистий мріяв побудувати Палац спорту у Кременчуці. Попередньо запропонував ескіз та вів перемовини про виділення землі у Студентському парку. Він планував не лише провести один з матчів чемпіонату Європи у Кременчуці, а й для подальшого функціонування зробити Палац спорту універсальним для проведення концертів. 

Макет Палацу Спорту у Кременчуці. Фото: Google

На одному клубі Віктор Кобзистий не зупинився, тому у 2017 році очолив Дитячо-спортивну школу №2. У місті реалізували програму «Дитячої баскетбольної ліги» із залученням не лише хлопців до баскетболу, а й дівчат. Гуртки з баскетболу відкривалися у всіх мікрорайонах Кременчука. Також намагався розвивати не лише баскетбол, а й інші види спорту. 

Фото: Google

Проте 23 червня Віктора Кобзистого звільнили через звинувачення у корупційному скандалі з приводу подвійної оплати із заміни вікон. Вихованці школи та викладачі виходили на мітинги на підтримку директора. Віктор Кобзистий позивався до управління спорту. У 2021 році Автозаводський суд поновив директора на посаді та зобов’язав стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, виплатити компенсацію за завдану моральну шкоду. Згодом ДЮСШ № 2, де Віктор Кобзистий працював керівником, реорганізували шляхом об’єднання з іншою спортивною школою.

Віктор працював функціонером у СБК Львів, планували створювати потужну команду для аматорської ліги Львова. Останнім місцем роботи була жіноча команда Динамо (Київ), яка грає у Суперлізі. 

Завжди Віктор Кобзистий пишався своїми синами. Його старший син Олександр став гравцем збірної України U-20, виступає за Мегу (Сербія). За даними FIBA, Сашко увійшов у першу четвірку молодих гравців Європи, за якими варто спостерігати. 

Син Віктора Кобзистого. Фото: Google

Загибель Кобзистого не залишила байдужим навіть великого хокеїста. Але не босів Олімпіади та інших спортивних організацій 

Легенда чеської хокейної збірної голкіпер Домінік Гашек вимагає не допускати російських та білоруських спортсменів до Олімпіади в Парижі, «бо їхні уряди мають на руках кров українських спортсменів». Приводом для заяви послужила загибель відомого українського тренера і колишнього баскетболіста Віктора Кобзистого.

Він звернувся до Міжнародного олімпійського комітету, Національної хокейної ліги, тенісних асоціацій, чеської олімпійської команд. Гашек висловив своє обурення щодо їх мовчання та продовження співпраці з російськими спортсменами.

«Просто» ще один загиблий український цивільний спортсмен, убитий російськими терористами. Скільки ще, МОК, НХЛ, ВТА, АТП-тур та інші, які підтримують рекламу цього російського вбивства? І що, Олімпійська команда, чи не засудить вона таке ставлення з босом Кейвалом? І що, чеський уряд, ви й надалі дозволятимете виступати росіянам у Чеській республіці?», – написав у соцмережі Х Гашек.

Фото: Твіттер