«Човен у слаломі важить 9 кг, у каяк-кросі — мінімум 18. Дуже не люблю його носити»: Вікторія Ус їде на третю Олімпіаду
Вікторія Ус – українська веслувальниця, семиразова призерка етапів Кубка світу зі слалому на байдарках, каное та каяк-кросу. У 2023 році Вікторії вдалося виграти «золото» Європейських ігор у Польщі, посісти третю сходинку у загальному заліку Кубка світу, а також здобути ліцензію на Олімпійські ігри в Парижі, які стануть вже третіми в її кар’єрі.
Підготовка до Олімпійських ігор, різниця між каяк-кросом і слаломом, роботу з французьким тренером про це і не тільки Вікторія Ус розповіла в ексклюзивному інтерв’ю сайту sport-express.ua.
«Попри перемогу на Європейських іграх, мені є до чого прагнути!»
— У веслувальників наразі новий сезон. Як провела відпустку?
— Не скажу, що це була відпустка, скоріше, просто відпочинок від тренувань. Я вперше з’їздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення, була там десять днів. Потім трішки відпочила у Франції, де я зараз тимчасово живу. На цьому відпустка закінчилася і ми почали готуватися до нового сезону.
Виходить, що я виїхала на збір до Франції ще до початку повномасштабної війни та через гарні умови залишилася там тренуватися. Після сезону, звісно, дуже захотілося їхати додому. Я була щаслива повернутися не тільки в Київ. Ще з’їздила в місто Первомайськ, а саме у село Мигія, де у нас проходять чемпіонати України, і де ми зазвичай проводимо все літо. В Україні я повністю наповнилася враженнями.
— За підсумками 2023 року, ти ввійшла до трійки найкращих веслувальниць Кубка світу в каное. Це був найкращий рік у твоїй кар’єрі?
— Я навіть не знаю. Звісно, дуже задоволена тим, що за результатами Кубка світу я взяла загальне третє місце. Однак, вважаю, що можна було ще краще! Попри перемогу на Європейських іграх, мені є до чого прагнути. Можливо, це й найкращий сезон, але все одно залишився осад, що можна було б виступити набагато краще.
— Де саме можна було краще?
— На змаганнях є кваліфікації, півфінали й фінали. Буває, що ти дуже класно їдеш кваліфікаційну спробу, а у фіналі чогось не вистачає: чи тактично, чи психологічно, чи функціонально. Адже я роблю три види й втома накопичувалася так, що на півфінал або фінал не вистачало сил. Тому є враження, що могло бути краще.
— Як оціниш співпрацю з французьким тренером Жан-Івом Шатаном?
— По-перше, я не змінила тренера, у мене їх стало на одного більше. Так як я залишилася жити у Франції, а мій тато-тренер повертається в Україну. Тому є періоди, особливо взимку, коли я кілька місяців без нього. В цей час я тренуюся з французьким тренером, але впродовж сезону він також мені допомагає.
Я беру участь у трьох дисциплінах, тож одного тренера — недостатньо для підготовки, адже у кожному класі потрібно відпрацьовувати різні технічні моменти. Тому у мене додався ще один тренер і тренування з ним кардинально змінилися.
До того ж, потрібен час на адаптацію до нових тренувань. На мою думку, ми лише зараз пристосувалися й зрозуміли, куди треба рухатися. Для мене зміни – це складний момент, який потребує багато часу.
— Як у тебе з французькою мовою?
— Я почала вивчити мову не відразу, бо до останнього думала, що війна швидко закінчиться і я повернуся додому. Але зараз все добре! З тренером спілкуємося лише французькою.
«На змагання їжджу мінімум з трьома човнами»
— Враховуючи, що ти виступаєш у трьох класах, скільки човнів тобі потрібно, щоб виступати цілий сезон?
— Як мінімум один на кожний клас, тому що човні різні й дуже швидко виходять з ладу, бо такі умови, що вони весь час дряпаються, б’ються і ламаються. Тому на змагання я їжджу мінімум з трьома човнами. Дуже рідко буває, що у мене є по два човни на кожну категорію.
— Минулого сезону ти змінила човни у розпал змагального сезону. На цей момент вже повністю до них звикла?
— Так, я змінила човни, перейшовши на іншу модель у каное та каяк-кросі. У каяк-кросі легше адаптуватися до нового човна, а в слаломних човнах — складніше. Мені пощастило, бо так вийшло, що тоді була пауза у змаганнях і ми саме в цей період активно пристосувалися до нових човнів. Тим більше, що попереду був чемпіонат світу, де потрібно було виборювати ліцензію на Ігри в Париж. Як ми бачимо, тоді вийшло трохи звикнути, але зараз відчуття значно кращі.
— Якщо човнів вистачає лише на сезон, то на Олімпійських іграх ти виступатимеш на інших?
— З новими, але з тими ж моделями. Тобто буде такий само човен, але новий.
— Хто займається закупівлею човнів?
— Минулого сезону я купувала все самостійно, але цього року йде підготовка до Олімпійських ігор, тому держава придбає все спорядження.
Якщо ж купувати човни офіційно через тендери, то це дуже довго і їх треба розмитнювати. Якщо ж ти купуєш сам, то все набагато простіше, майже як сходити в супермаркет. Тільки потрібно заздалегідь зробити замовлення, бо човен можуть виготовляти до шести місяців.
— Човни для всіх однакові?
— Вони поділяються на різні фірми та моделі. Ти замовляєш човен виключно під свою вагу, тому вони відрізняються об’ємом: чим більше у тебе вага, тим більший розмір човна, щоб не втопитися (сміється, – прим. О.Д.).
— Спортсмени самостійно готують човни до змагань чи є сервісмени, як у біатлоні?
— Нам не потрібно спеціально готувати човни. Єдине, коли ти кудись вріжешся чи на щось наїдеш, то човен може зламатися і його потрібно спеціально заклеювати. Зазвичай, роблю це самостійно, але на змаганнях є сервіс, який допомагає.
«Взяла медаль на Кубку світу, але все одно чекаю, коли каяк-крос мені нарешті сподобається»
— Веслування саме по собі доволі складне. Враховуючи твій чималий досвід участі в різних турнірах, яка траса була для тебе найскладнішою?
— Змагання завжди проходять на різних каналах, тому важко сказати, який з них найскладніший. Вони всі різні й до них потрібно звикати. Зараз усі міжнародні змагання проходять на штучних каналах і розташування воріт кожен раз різне, його навіть не можна спробувати перед змаганнями. Тобто трасу ти бачиш лише з берега і випробовуєш її вже під час змагань.
— Якщо вибирати: байдарка, каное чи все-таки каяк-крос?
— Напевно, я відкину крос, поставимо його на місце «не подобається», тому що важка дисципліна! Якщо човен у слаломі важить дев’ять кілограмів, то у каяк-кросі — мінімум вісімнадцять! Я дуже не люблю його носити.
Каяк-крос іде після слаломних дисциплін і поки дійдеш до фіналу, то відчуваєш невимовну втому, після якої потрібно довго відновлюватись. Каяк-крос дуже видовищний, але важкий функціонально. До того ж, коли в тебе хтось врізається, це боляче і можна отримати травму.
— Якому класу приділяєш найбільше уваги на тренуваннях? Каяк-кросу?
— Ні, йому намагаюся виділяти найменше часу. У мене акцент на слаломі, бо дисципліна більш технічна. Натомість каяк-крос більш непередбачуваний, адже з тобою змагаються ще три людини.
— Чому ж ти таки вирішила змагатися в каяк-кросі, а не повністю сконцентруватися на слаломі?
— Коли ця дисципліна тільки з’явилася, я за нею лише спостерігала і думала, що вона мені не дуже подобається. Але потім вирішила-таки спробувати, можливо, сподобається, але ні (сміється, – прим. О.Д.). Далі взяла медаль на Кубку світу, але все одно чекаю, коли каяк-крос мені нарешті сподобається.
— А якби не веслування, то яким би спортом ти займалася?
— Можливо, велогонки. Я в дитинстві дуже любила їздити на велосипеді та мріяла навіть ходити у велосипедну секцію. Але доля склалася, що я спробувала лише слалом.
«До Олімпійських ігор потрібно підійти у гарній формі, бажано без травм і хвороб»
— Попереду в тебе треті Олімпійські ігри. Які думки з цього приводу і чи відчуваєш мандраж?
— Думки, що треба бути у формі й берегти себе. Бо в нашому виді спорту дуже легко отримати травму. Також потрібно підійти до Ігор у гарному фізичному стані, бажано без травм і хвороб. Загалом же уся підготовка йде по плану.
Прямо зараз тренуюся на каналі, де будуть проходити Олімпійські ігри. Я тут уже не вперше. Майже всі спортсмени з нашого виду спорту, які братимуть участь в Олімпіаді – всі тут, всі готуються. За два тижні до Ігор канал будуть переробляти, змінять усю структуру, що зараз є. Але все одно до нього потрібно звикати, тому всі тут тренуються.
— На Олімпійських іграх у Токіо ти двічі фінішувала у топ-8, який результат на Іграх у Парижі будеш вважати для себе успішним?
— Намагаюся про це не думати, адже зараз головне гарно тренуватися. Якщо буде гарна підготовка, то й результат буде гарний. Тому фокусуюся саме на підготовці, а не на очікуваному результаті.
Довідка sport-express.ua:
- Вікторія Ус — 30-річна українська веслувальниця, переможниця Європейських ігор-2023 у Польщі.
- Учасниця Олімпійських ігор 2016-го та 2020-го років. На Іграх у Токіо двічі увійшла до вісімки найкращих у байдарці (8 місце) та каное (7 місце).
- Віцечемпіонка світу серед молоді 2013 року та бронзова призерка молодіжного чемпіонату Європи 2025 року.