«Бути мером складніше, ніж стати чемпіоном світу»: Віталій Кличко – про війну, Київ та Усика

31 травня, у День Києва, столична Stereo Plaza прийняла фінал Всеукраїнського турніру з боксу «Кубок Києва» на призи братів Кличків. Змагання зібрали найсильніших бійців з усієї країни, а всі кошти від продажу квитків будуть спрямовані на потреби Збройних сил України.

Легенда світового боксу та людина, яка вже понад чотири роки керує столицею в умовах повномасштабної війни, Віталій Кличко дав ексклюзивне інтерв’ю сайту Sport-express.ua. Ми поговорили з мером про бокс, Олександра Усика, роботу під час постійних обстрілів та моменти, коли буває по-справжньому страшно. 

«За спортивними подіями зараз стежити вдається не завжди»

– Пане Віталію, в умовах війни та посилення ракетних і дронових атак на Київ, як ви зараз відчуваєте рівень стресу і як він на вас впливає? 

– Наразі в моєму житті справді присутній стрес. У порівнянні з попередніми періодами він відчувається інакше, але все одно впливає на загальний стан. Спорт як системна частина життя наразі фактично відсутній – немає ні тренувань, ні регулярної фізичної активності. Повернутися до звичного ритму поки що не вдається.

Віталій Кличко і Олександр Петров, фото: О.Петров

– Наскільки спорт присутній зараз у вашому житті і чи вдається вам стежити за змаганнями? 

– За спортивними подіями зараз стежити вдається не завжди. Є періоди, коли на це просто не вистачає часу або можливості. Наприклад, бій Усика я переглянув уже після його завершення, не в режимі прямого ефіру. У той момент у Києві була складна ситуація через ракетну атаку, надходила оперативна інформація, і увага була зосереджена на інших речах.

У таких умовах спорт відходить на другий план. Згодом, коли з’явилася можливість, я переглянув поєдинок. Це ще раз підкреслило, в яких реаліях сьогодні живе країна, коли спортивні події відбуваються паралельно з подіями зовсім іншого масштабу та характеру. 

– Тобто зараз у вас майже не залишається часу на спорт? 

– Стежити за спортом вдається лише інколи, коли з’являється трохи вільного часу, але його зараз практично немає – ні для друзів, ні для родини, ні для відпочинку. 

«У політиці удари бувають не лише нижче пояса, а й у спину»

– Скільки годин ви зазвичай спите? 

– Якщо вдається поспати хоча б шість годин – це вже дуже добре. 

– Як зараз зазвичай проходить ваш день? 

– Зранку – гімнастика, яка задає ритм, далі – безперервна робота до самого вечора.

Віталій Кличко, фото: instagram.com/vitaliyklitschko/

– Що складніше: підготовка до професійного боксерського бою чи управління Києвом на посаді міського голови? 

– Бути мером набагато складніше, ніж стати чемпіоном світу. У боксі є один суперник, чіткі правила і зрозуміла система покарань – за порушення одразу слідує дискваліфікація. У політиці все інакше: «друзів» у лапках набагато більше, правила менш чіткі, і тут удари бувають не тільки нижче пояса, а й у спину. При цьому рівень відповідальності значно вищий – ти відповідаєш не тільки за себе і команду, а за ціле місто.

Це складно і фізично, і психологічно. Але ми працюємо навіть у складних умовах – під час обстрілів, руйнування логістики, економічних викликів, мобілізації та дефіциту робочої сили. Попри це, у Києві продовжують працювати лікарні, школи, садочки, транспорт і всі базові сервіси. Викликів багато, проблем теж достатньо, але місто живе. 

«Це страх, який мотивує діяти»

– Зізнайтеся, чи був у вас момент, коли вам було по-справжньому страшно?   

– Так, був такий момент. Це були ситуації, пов’язані з обстрілами та їх наслідками – зокрема удар по Охматдиту, коли повністю було знищено корпус, де діти проходили процедури діалізу. І трагедія на Куренівці, коли після удару ракети обвалився житловий будинок. Я приїхав туди, і ми опинилися просто над руїнами.

Ми чули людські голоси з-під завалів, але, на жаль, врятувати нікого не вдалося. Там загинуло 17 людей. Було дуже страшно – страшно за цих людей, яким ми вже нічим не могли допомогти. Але це не той страх, який сковує чи змушує опускати руки. Це страх, який мотивує діяти, ухвалювати рішення і робити все можливе, щоб допомогти людям.

– Це перший Кубок Кличків, який ви проводите під час повномасштабної війни. Що спонукало вас його організувати?   

– Насправді це вже 20-й турнір на призи братів Кличків. Війна ставить перед нами багато викликів, але одне із завдань путіна — посіяти страх і зневіру, змусити людей опустити руки та втратити віру в майбутнє. Наше завдання – показати протилежне: Київ живе, працює і розвивається попри всі труднощі. Саме тому ми продовжуємо проводити такі турніри.

Спорт об’єднує людей, виховує характер, підтримує патріотизм і дає молоді можливість рухатися вперед навіть у цей непростий час. Дуже важливо, щоб діти та юнаки навіть у такий час мали можливість тренуватися, змагатися і бачити своє майбутнє в Україні. Ми продовжуємо боротися, працювати і жити. І цей турнір є ще одним підтвердженням того, що Україну неможливо зламати.

Кубок Кличків, фото: О.Петров

«Моя увага прикута насамперед до Усика»

– Куди будуть спрямовані зібрані кошти від цього заходу?

– Усі кошти, виручені від продажу квитків, будуть передані на підтримку Збройних сил України. 

– Давайте повернимося до боксу. Ваш ТОП-3 боксерів хевівейту на сьогодні?

– Останнім часом моя увага прикута насамперед до Усика. За іншими боксерами надважкої ваги стежу значно менше, тому не хотів би називати трійку найкращих лише заради самого рейтингу. 

– Німецький боксер надважкої ваги Агіт Кабаєл зараз вважається одним із головних претендентів на бій з Олександром Усиком. Вам щось відомо про цього боксера?   

– Якщо чесно, жодного разу не бачив його в ринзі. Так склалося, що не стежив за його кар’єрою, тому не хотів би давати оцінки чи коментарі щодо його рівня.

«Кожний наш спаринг з Володимиром закінчувався погано»

– Якщо трохи пофантазувати і повернути час назад, коли вам було 30 років, чи міг би відбутися бій між Віталієм Кличком та Олександром Усиком?   

– Теоретично – так. Практично – навряд чи. Усик є представником іншого покоління боксерів. До того ж у кожного чемпіона свій час. Сьогодні Олександр пише свою історію, а свого часу ми писали свою. Порівнювати епохи цікаво, але в реальності такий бій навряд чи був би можливим.

Олександр Усик, фото: Getty Images

– За свою кар’єру ви провели чимало великих поєдинків. Чи не виникало у вас бодай раз думки, що бій між Віталієм і Володимиром Кличками міг би стати найгучнішою подією в історії світового боксу?

– Ми дали слово мамі, що ніколи не будемо битися один проти одного, і дотрималися його. Для нас родина завжди була важливішою за будь-які титули, гонорари чи спортивні амбіції.

– Зізнайтесь, між вами з Володимиром були справжні спаринги?   

– Так, були. Але практично кожен наш спаринг закінчувався погано – з травмами. Під час останнього такого спарингу Володимир зламав ногу. Після цього ми сприйняли це як своєрідний знак згори: нам не варто виходити один проти одного навіть на тренуваннях.